ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СТАНДАРТИЗАЦІЇ В ПРОМИСЛОВОСТІ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СТАНДАРТИЗАЦІЇ В ПРОМИСЛОВОСТІ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

 

Актуальність теми дослідження. Одним з основних бар’єрів у міжнародній торгівлі є відмінності у вимогах до однієї й тієї самої продукції у різних країнах, тобто різні стандарти. Витоки відмінностей між європейською та українською національною системами стандартизації знаходяться в історії європейських країн і колишнього СРСР. Стандарти в СРСР були обов’язковими, їх недотримання тягнуло за собою відповідальність згідно із законом. Розроблені в 70-80-х рр. минулого століття стандарти відображали рівень розвитку промисловості, що існував на той час. Частина цих стандартів застосовується в Україні й сьогодні. Після розпаду СРСР колишні радянські республіки, що стали незалежними державами, постали перед необхідністю створення власних систем стандартизації. До прийняття Конституції 1996 р. на Україні приділялося не достатньо уваги створенню власної нормативної бази у цій сфері, що зумовило відставання країни у промисловій стандартизації.

Послідовна інтеграція України в європейське економічне співтовариство відкриває великі можливості для просування української промислової продукції на ринки Європи та іноземної продукції на Україні. Важливою умовою формування і зміцнення економічних зв’язків є зближення існуючого законодавства України із законодавством ЄС. З 1994 р. набула чинності Угода про партнерство та співробітництво між Україною та Європейським Союзом. У рамках її виконання наша держава взяла зобов’язання щодо поступового узгодження законодавства, норм, правил та стандартів з європейськими нормами. Озвучення наміру стати асоційованим членом ЄС означає готовність до прискореного виконання наміченого. Реалізація цього завдання вимагає впровадження в національне законодавство України багатьох директив ЄС, що встановлюють вимоги до продукції, а також не менше вісімдесяти відсотків існуючих європейських стандартів. Сьогодні Україною ведеться активна робота з побудови ефективної системи стандартизації, яка має бути підкріплена дієвим законодавством, що забезпечить, з одного боку, розвиток підприємств усіх галузей промисловості держави, з іншого, належну якість та відповідність вимогам споживача. Підвищення якості продукції, робіт і послуг, забезпечення відповідності їх кращим світовим і вітчизняним зразкам та вимогам, збереження якості виробів протягом усього життєвого циклу – один з важливих напрямів сучасної політики України в цій сфері.

Окремі питання, що стосуються стандартизації у промисловості як основи забезпечення та підвищення якості продукції, досліджувались у працях Ф. О. Амірджанянца, Г. І. Горчакова, В. А. Танигіна, Н. Ю. Круглової, В. В. Ткаченка. Стандартам як нормативним документам, взаємодії системи «якість-стандарт», відповідальності за порушення стандартів присвячені дослідження багатьох вчених, зокрема М. Д. Гінзбурга, В. М. Огризкова, Л. І. Брославського, І. Д. Губарева, М. Б. Ємельянової, В. Ф. Опришка та ін. Окремі аспекти стандартизації розглядаються й іншими авторами, проте комплексний аналіз правових основ стандартизації на Україні не проводився.

Нині на Україні продовжуються реформи, розпочаті з часів проголошення незалежності, у річищі яких нормативно-правова основа промислової стандартизації починає набувати все більш стабільного та сталого вигляду. Але динаміка цього процесу є незначною, перетворення не мають логічного завершення, здебільшого через відсутність цілісної наукової концепції реформування.

Національна стандартизація як складова частина державної економічної політики завдяки взаємодії технічних та юридичних засобів має допомагати впроваджувати передові технології. Саме стандартизація, а, відповідно, якість продукції багато в чому характеризують рівень промислового виробництва. Представлена робота має за мету дослідження шляхів удосконалення правових основ стандартизації у промисловості, пошук нових правових механізмів, спрямованих на формування цілісної ефективної правової політики в цій сфері, ліквідацію існуючих недоліків. У кінцевому результаті отримані здобутки повинні, з одного боку, забезпечити права виробничих та кінцевих споживачів у межах України, а, з іншого, полегшити інтеграцію українського виробника промислової продукції до світового ринку як конкурентоспроможного суб’єкта, захищеного на рівні національного та міжнародного законодавства.

Вищенаведене свідчить про актуальність та доцільність розробки цієї теми в контексті аналізу правового забезпечення стандартизації промисловості України стосовно його ефективності, відповідності міжнародним традиціям та пошуку шляхів подальшого реформування, спрямованих на створення рівних конкурентних умов на світовому ринку.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Інституту економіко-правових досліджень НАН України за темою «Основи правового регулювання економіки України» (номер держреєстрації 0108U000191) та Донецького університету економіки та права – «Підвищення правового забезпечення ефективності економіки» (номер держреєстрації 0106U011119), в яких дисертант брав участь як співвиконавець. У межах даних тем автором проведено аналіз правових основ стандартизації у промисловості, на підставі якого виявлені основні проблемні питання правового забезпечення даної сфери та обґрунтовано шляхи їх розв’язання.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у розробці моделі системи правового забезпечення стандартизації в промисловості, яка стане підґрунтям конкурентоспроможності української промислової продукції на світовому ринку й у межах держави.

Для реалізації поставленої мети вирішувались такі дослідницькі завдання:

уточнення понять «нормативний документ», «стандарт», «технічний регламент», «міжнародна стандартизація», «регіональна стандартизація»;

аналіз системи правового забезпечення стандартизації в промисловості на предмет її цілісності та дієвості;

з’ясування особливостей правового забезпечення стандартизації в промисловості України;

оцінка правового становища та господарської компетенції суб’єктів стандартизації;

розгляд стану та перспектив гармонізації системи нормативно-правового забезпечення промислової стандартизації України та світу;

дослідження динаміки та основних тенденцій розвитку правового забезпечення стандартизації в промисловості;

виявлення законодавчих недоліків процедури розробки, прийняття та впровадження нормативних документів зі стандартизації (далі – НДС);

визначення сутності та дієвості господарсько-правової відповідальності у сфері забезпечення додержання вимог НДС;

розробка пропозицій щодо вдосконалення правових основ у сфері промислової стандартизації.

Об’єктом дослідження є комплекс суспільних відносин, пов’язаних із формуванням, виконанням та забезпеченням вимог промислової стандартизації на Україні.

Предмет дослідження – правове регулювання стандартизації в промисловості.

Теоретичну і методологічну основу дисертаційної роботи становлять фундаментальні положення господарського права, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених і практиків з проблем промислової стандартизації. Дослідження ґрунтуються на комплексі загальнонаукових і спеціальних методів наукового пізнання.

Одним з найважливіших методів є системний. Системний підхід надав можливість розглядати органи стандартизації як цілісний комплекс взаємопов’язаних, об’єднаних спільною метою елементів, що, виконуючи закріплені за ними функції, використовують відповідні методи для досягнення поставленої мети.

Під час виконання поставлених завдань використано низку взаємодоповнюючих методів: порівняльно-історичний – при вивченні проблеми в ретроспективному та перспективному плані, дослідження тенденцій правового забезпечення промислової стандартизації; аналітичний – для систематизації та узагальнення норм та відносин, удосконалення понятійного апарату; прогностичний – при моделюванні майбутньої системи правового забезпечення промислової стандартизації; статистичного аналізу – для визначення динаміки розбудови системи стандартизації в промисловості України.

Інформаційною базою роботи є нормативно-правові акти сфери стандартизації, матеріали з практики діяльності Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики і його територіальних органів, аналітичні та статистичні матеріали науково-дослідних організацій та підприємств, мережі Inte
et.

Науково-теоретичною базою дослідження є праці вчених у сфері теорії держави і права, технічного регулювання і стандартизації, господарського й інших галузей права, а також у сфері економіки, а саме: Ф. О. Амірджанянца, А. Г. Бобкової, В. В. Бойцова, Л. І. Брославського, О. М. Вінник, М. Д. Гінзбурга, Н. Ю. Круглової, В. К. Мамутова, В. О. Танигіна, В. М. Огризкова, В. Ф. Опришка, О. П. Подцерковного, В. В. Ткаченка, Н. О. Саніахметової, Г. Л. Знаменського, О. П. Віхрова, Д. М. Притики, О. Х. Юлдашева та ін.

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що у період з проголошення Україною незалежності й до того моменту, коли її економіка вступила на шлях гармонізації зі Світовою організацією торгівлі (СОТ), національна система стандартизації у промисловості, зокрема її нормативно-правова база, не досліджувалась у контексті її сталості та цілісності. Автором проведено перше, після кодифікації господарського законодавства, системне, комплексне дослідження наукових здобутків, законодавства у сфері стандартизації у промисловості та практики його застосування. На основі отриманих результатів обґрунтовані нові наукові положення та розроблено пропозиції щодо вдосконалення законодавства у сфері промислової стандартизації.

Наукова новизна результатів дисертаційного дослідження підтверджується сформульованими висновками, рекомендаціями і пропозиціями.

Основні ідеї та висновки, які визначають новизну, конкретизуються в таких положеннях:

уперше:

узагальнено правову основу промислової стандартизації, визначено місце її норм як спеціальних, відносно загальних норм господарського законодавства;

досліджено законодавче співвідношення поняття «технічне регулювання», що міститься в ст. 1 Закону України «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності» від 01.12.2005 р. № 3164-IV, з поняттям «стандартизація». Встановлено, що стандартизація законодавчо розглядається не як складова частина технічного регулювання. Пропонується змінити назву ст. 15 ГК України з «Технічне регулювання у сфері господарювання» на «Технічне регулювання і стандартизація у сфері господарювання»;

обґрунтована необхідність сприяння держави встановленню зв’язків між технічними регламентами як нормативно-правовими актами і національними стандартами, підтримання і забезпечення вдосконалення робіт у сфері національної стандартизації. Особливу увагу слід приділяти підвищенню темпів оновлення фонду державних стандартів за рахунок вживання міжнародних стандартів;

означено включення до законодавчо визначеного переліку органів стандартизації науково-дослідних організацій зі стандартизації, які де-факто виконують функції у цій сфері. Пропонується в статті 6 Закону України «Про стандартизацію» Раду стандартизації та технічного регулювання замінити на науково-дослідні організації зі стандартизації;

доведена необхідність поновлення дії Декрету Кабінету Міністрів України «Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення» (далі – Декрет від 08.04.93 р. № 30-93), його доопрацювання та застосування до відносин, передбачених ч. 2 ст. 15 ГК України;

вмотивовано скасування п. 7 ст. 8 Декрету від 08.04.93 р. № 30-93, яким визначені випадки звільнення від застосування санкцій у зв’язку з його невідповідністю загальним засадам стандартизації та державної політики у сфері захисту прав споживачів. Також запропоновано доповнити ст. 1 зазначеного Декрету такими поняттями, як «заборонена до випуску і реалізації продукція», «підвищено небезпечна продукція», «продукція, небезпечна для життя», «продукція, небезпечна для здоров’я», «продукція, небезпечна для майна людей», «продукція, небезпечна для навколишнього середовища». Аргументована доцільність доповнення переліку прав державних інспекторів наступними:

безперешкодно відвідувати підприємство, яке підлягає перевірці, до її проведення для складання рішення про перевірку;

знайомитись з продукцією у місці її виготовлення та зберігання і технічною документацією до неї на стадії підготовки до здійснення перевірки;

вимагати від ініціаторів перевірки додаткову інформацію, що має істотне значення для її проведення;

окреслено правовий статус суб’єктів стандартизації, у частині уточнення визначення таких суб’єктів, їх прав та обов’язків, а також перспективних форм організації діяльності;

визначено місце і роль господарських санкцій у забезпеченні додержання вимог промислової стандартизації;

удосконалено:

визначення понять «нормативний документ», «нормативний документ зі стандартизації», «міжнародна стандартизація», «орган стандартизації», «регіональна стандартизація». Запропоновано законодавчо визначити систему нормативних документів, чітко виокремивши документи, що містять обов’язкові вимоги, від тих, які апріорі застосовують на добровільних засадах;

класифікацію нормативних документів зі стандартизації. Запропоновано термін «нормативний документ» використовувати як загальний (родовий) у всіх нормативно-правових актах зі стандартизації та самих нормативних документах, а настановою (правилами, зводом правил) та технічними умовами називати лише окремі документи. Обґрунтована необхідність уживати термін «нормативний документ зі стандартизації» як загальну назву нормативних документів, вимоги яких апріорі є добровільними, і відповідно визначати конкретні види цих документів;

механізм здійснення державного нагляду за додержанням стандартів. Пропонується частину 1 п. 4.2 Інструкції про порядок здійснення державного нагляду за додержанням стандартів, норм та правил викласти у наступній редакції: «…продукція науково-технічна та виробничо-технічного призначення, товари народного споживання, продукція тваринництва та рослинництва, продукти харчування, у тому числі продукція, що пройшла сертифікацію або підтвердження відповідності, – на відповідність стандартам, нормам і правилам, на підставі яких здійснювалось їх виробництво…», а в пункті 4.1.1 Інструкції періодичним контролем (наглядом) слід визначити такий, що охоплює окремий проміжок часу (період) здійснення господарської діяльності. Класифікувати перевірки слід на певні види: планові періодичні, планові постійні, позапланові;

дістали подальшого розвитку:

питання застосування технічних регламентів. Виявлено порушення загального правила теорії права про впорядкування законами лише найважливіших питань суспільного життя. Зроблена пропозиція відмовитись від технічних регламентів як нормативно-правових актів, що приймаються Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України;

питання механізму застосування господарської відповідальності, санкцій за порушення стандартів;

положення національного законодавства щодо застосування міжнародних стандартів.

Теоретичне та практичне значення одержаних результатів. Сформульовані у дисертаційній роботі теоретичні положення, висновки та пропозиції можуть бути використані у таких сферах:

нормотворчій – пов’язаній з удосконаленням Господарського кодексу України, Закону України «Про стандартизацію», Декрету Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію та сертифікацію» й інших нормативно-правових актів у сфері стандартизації;

науково-дослідній – при подальшій розробці окремих питань правового забезпечення національної системи стандартизації у розрізі підвищення якості промислової продукції;

навчальній – у процесі викладання навчальних курсів з господарського права, стандартизації, захисту прав споживачів; при підготовці підручників, навчальних і методичних посібників з указаних дисциплін.

Положення дисертації використані у навчальному процесі Донецького університету економіки та права при викладанні курсу «Господарське право», (Додаток В). Результати роботи впроваджені в діяльності ТОВ «Кронас» (Додаток Б), ТОВ «Бервер ЛТД» (Додаток А), ВАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» (Додаток Д).

Також практична цінність роботи може проявлятися у просвітницькій діяльності, спрямованій на захист прав споживачів, виробників продукції та органів, що здійснюють державний нагляд.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є науковою працею, що базується на проведених автором дослідженнях і містить нові, науково обґрунтовані розробки щодо формування ефективної системи правового забезпечення стандартизації в промисловості. Наукові результати проведеного дослідження отримані автором під час науково-дослідних робіт протягом 2005-2011 рр. на основі аналізу наукових здобутків, чинного законодавства України, норм міжнародного права, а також практики їх застосування. У них викладено авторський підхід до розв’язання правових проблем стандартизації в промисловості.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи обговорювались на шести науково-практичних конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток господарсько-правового забезпечення сучасної економіки» (м. Донецьк, 2006), Другій міжнародній науково-практичній конференції «Проблемні питання цивільного та господарського права» (м. Харків, 2007), Другій міжнародній науково-практичній конференції «Від громадянського суспільства – до правової держави» (м. Харків, 2007), Міжвузівській науковій конференції молодих вчених та студентів «Актуальні проблеми соціально-гуманітарної політики» (м. Донецьк, 2008), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Господарсько-правове, цивільно-правове та фінансово-правове забезпечення розвитку сучасної економіки України» (м. Донецьк, 2008), Другій міжнародній науково-практичній інтернет-конференції «Економічно-правові дослідження в ХХ столітті: пробіли й економічно необґрунтовані норми в законодавстві, яке регулює господарську діяльність на Україні, та шляхи їх подолання» (м. Донецьк, 2009).

Публікації. Основні положення та результати дисертації викладені в 1 індивідуальній монографії «Правове регулювання стандартизації в промисловості», 6 статтях, опублікованих у виданнях, що визначені ВАК України як фахові з юридичних наук, а також у 6 матеріалах і тезах науково-практичних конференцій. Всі праці належать особисто здобувачу.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, восьми підрозділів, висновків. Загальний обсяг роботи становить 188 сторінок комп’ютерного тексту. Дисертація містить список використаних джерел із 195 найменувань та додатки.

 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины