АДМІНІСТРАТИВНІ ПРОЦЕДУРИ ПРОХОДЖЕННЯ СЛУЖБИ В ОРГАНАХ ВНУТРІШНІХ СПРАВ



Название:
АДМІНІСТРАТИВНІ ПРОЦЕДУРИ ПРОХОДЖЕННЯ СЛУЖБИ В ОРГАНАХ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

 

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, визначаються її зв’язок з науковими планами та програмами, мета і завдання, об’єкт і предмет, методи дослідження, наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, апробація результатів дисертації та публікації.

Розділ 1 «Загальна характеристика процедур проходження служби в органах внутрішніх справ» присвячено характеристиці служби в органах внутрішніх справ як різновиду державної служби, уточненню сутності, особливостей та видів процедур проходження служби в органах внутрішніх справ, з’ясуванню адміністративно-правових засад процедур проходження служби в органах внутрішніх справ.

У підрозділі 1.1 «Служба в органах внутрішніх справ як різновид державної служби» наголошується, що поняття «державна служба» необхідно використовувати для визначення служби саме в державних органах, тобто органах, наділених державно-владними повноваженнями.

Дістала подальший розвиток характеристика державної служби, у зв’язку з чим запропоновано її визначення, уточнено її завдання та функції, а також визначено напрями реформування державної служби в Україні у цілому та в органах внутрішніх справ, зокрема.

Акцентується увага на тому, що функції державної служби не тотожні функціям державного управління через її своєрідну роль і призначення в суспільстві. Підтвердженням зазначеної точки зору є той факт, що саме державна служба покликана забезпечити ефективне функціонування всіх гілок влади, саме за її посередництвом громадяни можуть реалізувати свої інтереси, права і свободи.

Сформульовано поняття служби в органах внутрішніх справ України, під якою пропонується розуміти різновид державної служби, яка протікає в спеціалізованому органі виконавчої влади України і здійснюється спеціально уповноваженими суб’єктами з метою реалізації функцій держави щодо охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки та протидії злочинності та іншим правопорушенням; визначено основні фактори, що впливають на успішне проходження служби в органах внутрішніх справ України.

У підрозділі 1.2 «Сутність, особливості та види процедур проходження служби в органах внутрішніх справ» зазначається, що проходження служби в органах внутрішніх справ включає в себе послідовну зміну станів і рівнів професійних знань працівників органів внутрішніх справ і умінь кваліфіковано виконувати надані їм функції,  в результаті чого поступово визначається, формується та удосконалюється особистість працівника органів внутрішніх справ.

Адміністративні процедури проходження служби в органах внутрішніх справ визначено як урегульований адміністративно-правовими нормами та обов’язковий для виконання порядок розгляду та вирішення внутрішньоорганізаційних індивідуальних справ, пов’язаних зі службовою діяльністю.

З’ясовано особливості адміністративних процедур проходження служби в органах внутрішніх справ.

Удосконалено класифікацію адміністративних процедур проходження служби в органах внутрішніх справ за такими критеріями як: форма їх зовнішнього вираження; поширеність; мета реалізації; суб’єкт ініціативи; рівень правового регулювання; правовий результат.

У підрозділі 1.3 «Адміністративно-правові засади процедур проходження служби в органах внутрішніх справ» під такими розуміється нормативно-правове закріплення в Конституції, законодавчих та підзаконних правових актах, контрактах про службу правових норм, які визначають її умови, етапи та порядок.

За таким критерієм як форма закріплення адміністративно-правові засади процедур проходження служби в органах внутрішніх справ об’єднано у чотири групи: конституційні, законодавчі, підзаконні, договірні.

Здійснено класифікацію нормативно-правових актів, які визначають умови, етапи та порядок проходження служби в органах внутрішніх справ.

Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ запропоновано доповнити його метою, завданнями та принципами, які також визначено та охарактеризовано в дисертації.

Розділ 2 «Окремі процедури проходження служби в органах внутрішніх справ та шляхи їх удосконалення» присвячено характеристиці таких процедур як: прийняття на службу в органах внутрішніх справ, службова кар’єра в органах внутрішніх справ, атестація працівників органів внутрішніх справ, стимулювання праці та притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників органів внутрішніх справ, звільнення зі служби в органах внутрішніх справ.

У підрозділі 2.1 «Процедура прийняття на службу в органах внутрішніх справ» наголошується, що виявлення під час прийняття на службу в органах внутрішніх справ України всього комплексу вимог юридичного складу, який охоплює перший етап проходження служби (прийняття на службу в органах внутрішніх справ), є умовою забезпечення в майбутньому належного виконання працівником покладених на нього завдань, функцій та обов’язків, реалізації наданих йому повноважень.

Визначено ознаки процедури прийняття на службу в органах внутрішніх справ України.

Підкреслюється, що основним напрямком вдосконалення процедури прийняття на службу в органах внутрішніх справ України є її подальша деталізація, приведення у відповідність із вимогами чинного законодавства України з питань державної служби та належне правове закріплення в нормативно-правових актах, якими регламентований процес проходження служби в органах внутрішніх справ України.

З метою удосконалення правового регулювання процедури прийняття на службу в органах внутрішніх справ сформульовано пропозиції щодо внесення змін та доповнень до законів України «Про державну службу», «Про міліцію», Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. 

У підрозділі 2.2 «Процедури службової кар’єри в органах внутрішніх справ» зазначається, що побудова органів внутрішніх справ України на цьому етапі їх реформування повинна здійснюватися на ґрунті кар’єрної моделі державної служби, яка передбачає укомплектування органів та підрозділів внутрішніх справ України особами, які відповідатимуть високим вимоги, що ставляться до працівника правоохоронного органу європейського зразка, особами, які за своїми особистими, діловими і моральними якостями, освітнім та освітньо-кваліфікаційним рівнями, рівнем фізичної підготовки та станом здоров’я здатні ефективно, якісно та результативно виконувати в повному обсязі покладені на органи внутрішніх справ завдання та обов’язки.

Удосконалено поняття службової кар’єри працівника органів внутрішніх справ, під якою розуміється суб’єктивне (свідоме й добровільне) усвідомлення ним значення службової діяльності, процес його проходження (просування) по службі, який забезпечує досягнення значущого для нього та органу в цілому результату.

Визначено ознаки процедури службової кар’єри працівника органів внутрішніх справ, запропоновано шляхи її вдосконалення.

Запропоновано структуру процедури службової кар’єри працівника органів внутрішніх справ, до елементів якої віднесено: забезпечення мотивації працівника органів внутрішніх справ України; об’єктивізація результатів кар’єри (призначення на посаду, присвоєння спеціальних звань, нагородження відзнаками, надання додаткових кваліфікаційних характеристик тощо); результат службової кар’єри (оцінка служби, фіксація здобутків чи недоліків тощо).

У підрозділі 2.3 «Процедура атестації працівників органів внутрішніх справ» наголошується, що ефективність діяльності органів внутрішніх справ України безпосередньо залежить від результатів діяльності кожного працівника, тому важливого значення набуває процес оцінювання показників діяльності працівників органів внутрішніх справ України.

Атестацію працівників органів внутрішніх справ України визначено як діяльність, у процесі якої атестаційна комісія у межах встановленої процедури з метою перевірки відповідності працівників органів внутрішніх справ України займаній посаді, стимулювання їх творчої активності та відповідальності, визначає кваліфікацію працівника шляхом оцінки його ділових, професійних, особистих і моральних якостей, освітнього рівня та фізичної підготовки.

Запропоновано систему принципів, відповідно до яких повинна здійснюватись процедура атестації працівників органів внутрішніх справ. Визначено дві комплексні її стадії: підготовчу та безпосередню.

Удосконалено систему критеріїв оцінки діяльності працівників органів внутрішніх справ України за такими показниками як професійні вміння; ділові якості; особистісні якості.

У підрозділі 2.4 «Процедури стимулювання праці та притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників органів внутрішніх справ» акцентується увага на тому, що результативна діяльність державної служби в органах внутрішніх справ України передбачає широкомасштабне використання у межах певної процедури різних за характером, змістом та природою методів і заходів стимулювання до виконання службових обов’язків осіб рядового та начальницького складу.

Зазначається, що грамотне, раціональне, цивілізоване використання процедур стимулювання до праці працівників органів внутрішніх справ здатне компенсувати їм певні негативні аспекти службової діяльності, як то: ненормований робочий день, значні фізичні, емоційні та інтелектуальні навантаження тощо.

Обґрунтовано, що основними засобами підтримання високої службової активності працівників органів внутрішніх справ є створення сприятливих умов праці, нормального психологічного клімату, переконання, сила прикладу, моральне і матеріальне стимулювання.

Наголошується, що матеріальне та моральне стимулювання виконує дві важливі функції: з одного боку, вони є фактором підвищення ефективності професійної діяльності працівників, а з іншого – важливим чинником зміцнення службової дисципліни.

Дисциплінарні стягнення в органах внутрішніх справ визначено як заходи дисциплінарного впливу, які застосовується до осіб рядового і начальницького складу за вчинення ними дисциплінарних проступків. Наголошується, що урегульованість процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників органів внутрішніх справ сприятиме запобіганню суб’єктивізму посадових осіб під час реалізації ними дисциплінарних повноважень.

У підрозділі 2.5 «Процедура звільнення зі служби в органах внутрішніх справ» зазначається, що така процедура складається із трьох основних стадій: ухвалення рішення про звільнення; оформлення й узгодження документів на звільнення; оформлення факту припинення відносин з органом внутрішніх справ і факультативної – оскарження.

Обґрунтовано, що звільнення може здійснюватися лише за підстав, передбачених законом, під якими розуміються такі життєві обставини, які законодавчо визнаються як юридичні факти для припинення служби. Залежно від обставин, що послужили причиною, всі підстави звільнення можуть бути об’єднані у дві групи: позитивні та негативні. Звільнення здійснюється з дотриманням певних процедурних вимог, що мають різний зміст по кожній підставі звільнення. Недотримання цих вимог розцінюється як незаконне звільнення з відновленням звільненої особи на службі в органах внутрішніх справ у колишній посаді.

Важливою ознакою, що характеризує поняття звільнення, виступає волевиявлення працівника чи адміністрації, спрямоване на припинення служби. У зв’язку з цим звільнення може бути здійснене з ініціативи: працівника; адміністрації, тобто, по суті, роботодавця – органу внутрішніх справ в особі його керівника, а також за обставин, що не залежать від волі сторін (з ініціативи органу, що не є стороною правовідносин).

Звільнення супроводжується втратою прав і обов’язків сторонами правовідносин: орган (підрозділ, установа) внутрішніх справ втрачає права на використання професійних можливостей працівника в інтересах служби, а працівник втрачає можливість виконувати службові обов’язки в органі (підрозділі, установі) внутрішніх справ, одержувати за це грошову винагороду й користуватися іншими, пов’язаними зі службою правами та пільгами.

 

 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины