ФЕНОМЕНОЛОГІЧНІ, МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ ОСНОВИ ПРАВОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ЮРИДИЧНИХ ДОКУМЕНТІВ :

Краткое содержание

У вступі дисертаційного дослідження обґрунтовується актуальність теми дисертації, визначається зв’язок роботи з науковими програмами, мета і завдання дослідження, його об’єкт і предмет, виокремлюється методологічна основа дослідження, положення наукової новизни, розкривається теоретичне та практичне значення досягнутих результатів, наводяться дані щодо їх апробації та опублікування, а також зазначається структура дисертації.

Розділ 1 „Феноменологічні засади правової експертизи юридичних документів” структурно має три підрозділи та висновки до розділу і присвячений питанням історії становлення та розвитку правової експертизи як об’єкта світоглядного аналізу та наукового дослідження; проблематиці категоріальності правової експертизи та питанням принципів і функціонального призначення правової експертизи юридичних документів.

У підрозділі 1.1. „Історія становлення поглядів на феномен правової експертизи” проведений аналіз розвитку поглядів філософів, вчених, юристів-практиків на питання правового експертування юридичних документів.

Автором було встановлено, що правова експертиза має тривалу історію свого практичного становлення, природою якої є потреба суспільства та держави у забезпеченні якості як самого процесу правотворчості, так і самих юридичних документів. Принциповий характер правової експертизи обумовлений: необхідністю забезпечення якості нормативно-правових актів; об’єктивним ризиком допущення помилок в процесі підготовки проектів юридичних документів; потребою у протидії хаотичному розвиткові системи юридичних документів, що підвищує ризик прогалин правового впливу на суспільні відносини.

З’ясовано, що саме з моменту проголошення незалежності України, що потребувало формування національної законодавчої бази, практика здійснення правової експертизи проектів юридичних документів отримує загальне поширення, змістом якого є: її впровадження в практику розробки як загальнодержавних юридичних документів, так і відомчих, місцевих та локальних; проведення правової експертизи юридичних документів на будь-якій стадії підготовки проекту юридичного документу, його внесення до правотворчого органу, обговорення та прийняття; поширення практики проведення правової експертизи діючих юридичних документів щодо їх відповідності іншим документам, місця в системі законодавства, узгодженості між його внутрішніми положеннями, відповідності стану та потребам розвитку суспільних відносин; підвищення рівня правового забезпечення інституту правової експертизи юридичних документів, що надало змогу за допомогою правових норм закріпити правовий статус експертизи, порядок її проведення, правовий статус суб’єктів експертної діяльності, підготовлених експертних висновків тощо; введення системи правових експертиз юридичних документів, що виявляється у запровадженні в практику їх проведення різноманітних різновидів правових експертиз (основних, додаткових, індивідуальних, колективних, контрольних, додаткових тощо); створення спеціальних установ, предметом діяльності котрих є здійснення правових експертиз юридичних документів, що надає змогу проводити як основні, так і додаткові й контрольні експертизи, декілька експертиз тощо;забезпечення фахової підготовки осіб як на рівні відповідної підготовки у вищих навчальних закладах, так і в межах підвищення кваліфікації юристів, що здійснюють правову експертизу юридичних документів.

У підрозділі 1.2. „Поняття, природа та сутність правової експертизи” узагальнено погляди вчених-юристів на питання поняття, сутності та значення правової експертизи юридичних документів, обґрунтоване власне розуміння поняття „правова експертиза юридичних документів”, виокремлені характерні риси та з’ясована сутність правової експертизи юридичних документів.

Визначено, що сутністю правової експертизи є прояв активної поведінки уповноважених суб’єктів (експертів) щодо оцінювання якісного рівня юридичних документів, досконалості правотворчості та актуальності у прийнятті юридичного документу за різноманітними параметрами (відповідність Конституції та законодавству, повнота викладення, відсутність колізійних норм тощо).

Охарактеризовано, що правова експертиза юридичних документів являє собою самостійний етап правотворчого процесу, змістом якого є оцінювання уповноваженими суб’єктами проекту юридичного документу щодо ймовірності ефективного впливу його правових норм на суспільні відносини та досягнення відповідного соціального правового ефекту у випадку його прийняття.

Автором виокремлено основні і додаткові ознаки правової експертизи юридичних документів, зокрема, серед основних ознак правової експертизи юридичних документів виокремлено наступні: є специфічною формою діяльності, що полягає в аналітичній роботі по оцінювані якісних характеристик об’єкту щодо їх відповідності чітко визначеним критеріям; здійснюється уповноваженими суб’єктами, котрі мають необхідні знання та досвід, а також наділені відповідним правовим статусом; має власний специфічний об’єкт експертування, що являє собою проект юридичного документу, націлений на здійснення правового впливу на суспільні відносини; має науково обґрунтований характер, оскільки, з однієї сторони, є самостійним засобом забезпечення науковості правотворчого процесу, а з іншої сторони, базується на наукових принципах, правилах та методиках з метою досягнення максимального рівня об’єктивності результатів експертизи; здійснюється у формі дослідження, перевірки, аналізу та оцінки наданого на експертизу об'єкта, з метою надання зауважень на проект юридичного документу та рекомендацій щодо його вдосконалення; є результативною діяльністю, оскільки результатом є науково обґрунтований експертний висновок, що має відповідний правовий статус та націлений на вдосконалення якості юридичного документу; має системний характер, оскільки має власну видову різноманітність (основна, контрольна, повторна, допоміжна тощо експертизи);  має методологічний характер, змістом якого є заснованість експертизи на системі правил, форм та методик здійснення, що мають науково обґрунтований характер та націленість на вдосконалення практики її здійснення; має процесуальний характер, оскільки здійснюється в певній послідовності відповідно до стадій правової експертизи; має правовий характер, оскільки базується на системі правових норм, що визначають статус суб’єктів правової експертизи, процесуальний характер її здійснення, принципи правової експертизи, статус експертного висновку тощо. Серед додаткових ознак правової експертизи можливо виокремити наступні: є різновидом експертної діяльності, змістом якої є проведення дослідження, перевірки, аналізу та оцінювання рівня досконалості відповідних об’єктів експертизи, а також підготовка обґрунтованих висновків з метою прийняття найбільш зваженого та об’єктивно зумовленого рішення; здійснюється за допомогою розумових здібностей людини шляхом мислення та побудови відповідних логічних висновків; відповідає законам логічного мислення; має соціальний характер, оскільки здійснюється уповноваженими фахівцями як суб’єктами соціуму відносно соціальних об’єктів, предметів та явищ; має прикладний характер, оскільки здійснюється на практиці шляхом використання системи прийомів та засобів і підпорядковується відповідним правилам.

У підрозділі 1.3. „Принципи та функціональне призначення правової експертизи” досліджена проблематика принципів та ролі правової експертизи юридичних документів, виокремлено та обґрунтовано системи принципів та функцій правової експертизи юридичних документів.

В дисертаційній роботі з’ясовано, що принципами правової експертизи юридичних документів є система ідей, теоретичних положень та правил, котрі визначають умови, порядок та характер правового експертування проектів юридичних документів. принципами правової експертизи юридичних документів є система ідей, теоретичних положень та правил, котрі визначають умови, порядок та характер правового експертування проектів юридичних документів. Встановлено, що а) принципи правової експертизи мають загально соціальний правовий характер; б) принципи правової експертизи в юридичній літературі мають багатоаспектний різновекторний характер розуміння та пов’язуються із їх визначенням як системи правил, ідей, вихідних положень; в) принципи правової експертизи юридичних документів мають подвійну сутнісну природу, що обумовлена, з однієї сторони, тим, що принципи правової експертизи є елементом принципів будь-якої експертної діяльності, а з іншої сторони, принципи правової експертизи мають власну автентичність та визначають предметний профільний характер експертної діяльності щодо дослідження проекту юридичного документу; г) принципи експертної діяльності та принципи правової експертизи юридичних документів співвідносяться між собою як загальне та особливе, що обумовлено сферою та предметом експертного дослідження; д) принципи правової експертизи юридичних документів мають міждисциплінарний характер дослідження та становлять предмет дослідження як експертології, так і юриспруденції; є) принципи правової експертизи юридичних документів мають складний характер, що надає можливість узагальнити принципи шляхом виокремлення їх різновидів.

Встановлено, що під поняттям функцій правової експертизи доцільно розуміти ті основні напрямки діяльності суб’єктів правової експертизи щодо аналізу юридичного документу та надання обґрунтованого експертного висновку. Специфіка функцій правової експертизи юридичних документів має двоаспектну природу, оскільки вони походять: з однієї сторони, від системи функцій експертизи; з іншої сторони, від системи функцій правотворчості.

Розділ 2 „Методологічні основи правової експертизи юридичних документів” складається з трьох підрозділів та висновків до розділу і присвячений дослідженню особливостей об’єкта та суб’єктів правової експертизи юридичних документів, а також проаналізовані стадійні засади її здійснення.

У підрозділі 2.1. „Об’єкт правової експертизи: поняття, сутність та зміст” обґрунтовано наукову позицію про те, що об’єкт правової експертизи доцільно розуміти як багатоаспектне комплексне явище, що охоплює в собі наступні елементи: проект юридичного документу, що поданий на експертизу в контексті його форми, змісту, юридико-технічної будови, мовленнєвого вираження нормативних положень та доцільності прийняття; пакет нормопроектної документації, що включає в себе сам проект правового акту, супровідний лист, пояснювальну документацію (обґрунтування), порівняльні таблиці тощо, що аналізуються та вивчаються експертами з метою надання експертного висновку; коло питань, що ставляться перед експертом, на які необхідно надати обґрунтовану експертну відповідь, що включають в себе питання відносно погодженості положень проекту, їх непротирічності, відповідності правилам юридичної техніки, положенням чинного законодавства, нормам міжнародного права тощо; система інформаційних даних про сферу суспільних відносин, рівень дисбалансу їх розвитку, зміст та форму проекту юридичного документу, очікувані результати розвитку суспільних відносин тощо, що трансформуються в експертний інформаційний матеріал у формі експертного висновку, який має відповідний статус та викликає відповідні наслідки для подальшої «юридичної долі» проекту юридичного документа; встановлення рівня відповідності проекту юридичного документу критеріям якості, що передбачає надання експертами висновку відносно недоліків документу та шляхів їх усунення.

Зазначено, що в якості об’єкту правової експертизи проектів юридичних документів доцільно розуміти теоретико-правові та практичні аспекти якості юридичних документів, що виявляються та аналізуються уповноваженими суб’єктами з метою вироблення об’єктивного висновку щодо наявності або відсутності недоліків юридичного документу та можливих шляхів їх усунення. Також встановлено, що особливостями об’єкту правової експертизи юридичних документів є те, що об’єкт має універсальний характер та визначає теоретико-правові та практичні аспекти якості будь-яких юридичних документів, незалежно від їх форми, змісту та місця в ієрархічній будові системи нормативно-правових актів; визначає предметність діяльності суб’єктів правової експертизи, їх правовий статус та коло питань, що досліджуються експертами; обумовлює процесуальний характер проведення правової експертизи, оскільки від складності об’єкту правової експертизи залежить система стадій експертного дослідження проекту юридичного документу; має енциклопедичний характер визначення, оскільки потребує розкриття свого поняття на рівні енциклопедії з метою однозначного розуміння його змісту; є основою методологічних засад правової експертизи, оскільки визначає предметність, офіційність, компетентність та послідовність проведення експертного дослідження проектів юридичних документів.

У підрозділі 2.2. „Поняття та правовий статус суб’єктів правової експертизи юридичних документів” обґрунтована характеристика ознак суб’єкта правової експертизи, зокрема: являє собою або фізичну особу, або юридичну особу у вигляді експертної установи; відповідає встановленим законом вимогам, а саме: освітнім, кваліфікаційним, відповідним моральним та діловим якостям; наділений певним статусом, тобто має чітковизначені права та обов’язки, що мають збалансований характер та пов’язані із експертною діяльністю по оцінюванню проекту юридичного документа; здійснює аналіз правового акту та проводить його оцінювання з точки зору якісних критеріїв, що торкаються правової сфери та тієї сфери суспільних відносин, на регулювання якої націлений проект правового акту; експерт є незалежною особою та може бути притягнений до юридичної відповідальності за надання завідомо неправдивого експертного висновку; здійснює експертизу у чітковизначених процесуальних формах та в порядку законодавчо закріпленої процедури; має ряд соціально-економічних гарантій, що націлені на забезпечення його експертної діяльності; може мати як постійний характер діяльності, так і залучатися до експертної роботи тимчасово за необхідністю.

Обґрунтоване і авторське розуміння поняття «суб’єкт правової експертизи», під яким доцільно розуміти особу (фізичну або юридичну), яка має високий освітній та фаховий рівень підготовки, володіє професійними знаннями та навичками в юриспруденції та(або) в сфері, на регламентацію якої націлена дія проекту правового акту, наділений відповідним правовим статусом та здійснює професійний аналіз проекту правового акту з метою надання експертного висновку щодо його досконалості або наявності недоліків.

У підрозділі 2.3. „Стадійні засади правової експертизи юридичних документів” з’ясовано, що стадії правової експертизи являють собою систему дій суб’єктів правової експертизи, які характеризують послідовність проведення експертного дослідження, що надає змогу змоделювати оптимальний порядок проведення правової експертизи юридичних документів та забезпечити послідовність, оперативність та комплексність експертного дослідження.

З’ясовано, що методологічною основою структуризації послідовності проведення правової експертизи є сукупність послідовно застосовуваних методів експертного дослідження юридичного документу, а саме: узагальнення, що надає змогу встановити соціально кризові фактори та явища, які мають місце у відповідній сфері суспільних відносин; аналіз, що передбачає встановлення ризику появи можливих негативних наслідків впливу кризових факторів та явищ, що породжують дисбаланс розвитку суспільства; моделювання, що націлений на розробки рекомендаційних заходів коригування положень проекту правового акту щодо досягнення ідеального „режиму” розвитку суспільних відносин у даній сфері при впливі тих правових норм, які закріплені в проекті. Окрім того обґрунтована можливість виокремити стадії правової експертизи юридичних документів, до складу яких автором віднесено: 1) початкову стадію, змістом якої є ініціювання проведення правової експертизи зі сторони зацікавлених суб’єктів, в тому числі і суб’єктів правотворчості, підготовка всього необхідного пакету документів для проведення правової експертизи, передача офіційного звернення та матеріалів експертизи уповноваженим експертам для проведення експертного дослідження об’єкту експертизи; 2) основну стадію, змістом якої є формування робочої експертної групи, виокремлення питань, які висуваються до суб’єктів експертизи, розподіл обов’язків між членами робочої групи, проведення комплексного оцінювання об’єкту правової експертизи, формування робочого варіанту експертного висновку; 3) заключну стадія, змістом якої є визначення загальної думки експертів щодо кожного питання, яке ставилось перед експертами, визначення наявності або відсутності особливих думок експертів, підготовка остаточної редакції експертного висновку, підписання висновку експертами та передання його ініціатору проведення правової експертизи.