МЕХАНІЗМ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ СУБ‘ЄКТІВ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У Концепції національної екологічної політики України на період до 2020 р. визначені важливі та актуальні для України проблеми, які пов‘язані зі стабілізацією та поліпшенням стану навколишнього середовища, встановленням прямого зв‘язку між економічним зростанням й екологічною ситуацією, впровадженням системи екологічно збалансованого використання природних ресурсів. Це зумовлено рядом чинників: екстенсивним характером суспільно-виробничої діяльності; слабким контролем за використанням природно-ресурсного потенціалу та рівнем екологічної безпеки суб‘єктів природокористування; високим ступенем зносу основних виробничих фондів і недостатнім інвестуванням на їх відновлення. Зазначені фактори спричиняють зростання природо-ресурсних витрат на суспільно-виробничу діяльність, втрати валового національного продукту та зумовлюють необхідність розробки системи ефективних інструментів еколого-економічного регулювання, здатних узгодити різнорівневі та різнобічні еколого-економічні інтереси.

Дія механізму еколого-економічного регулювання, насамперед, має бути спрямована на регулювання діяльності промислових підприємств з ряду причин. По-перше, промислові підприємства виступають найактивнішими суб‘єктами природокористування у народногосподарському комплексі внаслідок виробничо-технологічних особливостей їх діяльності. Це викликає безліч проблем з використанням природних ресурсів та мінімізацією негативного впливу на навколишнє середовище. По-друге, промисловими підприємствами виготовляються різноманітні споживчі товари, а від їх екологічної чистоти та якості залежить здоров‘я населення України.

Проблеми використання окремих інструментів механізму еколого-економічного регулювання діяльності суб‘єктів природокористування в контексті забезпечення сталого розвитку висвітлено у працях провідних вітчизняних вчених О. Амоши, О. Балацького, О. Веклич, Т. Галушкіної, Б. Данилишина, С. Дорогунцова, Н. Зіновчук, Л. Кожушка, В. Кравціва, Л. Мельника, В. Міщенка, В. Павлова, А. Садєкова, І. Синякевича, Ю. Стадницького, В. Трегобчука, С. Харічкова, Г. Черниченка, В. Шевчука та інших. У працях зарубіжних авторів (К. Гофмана, С. Джорджа, Н. Пахомової, І. Потравного, К. Ріхтера, Г. Сєрова, М. Янга) наводяться підходи щодо раціоналізації природокористування на рівні підприємств. Однак у численних дослідженнях недостатньо розроблені загальні особливості функціонування механізму еколого-економічного регулювання у промисловому виробництві. Актуальність, гострота та недостатня розробленість вищезазначених проблем обумовила вибір теми дисертаційного дослідження, визначила його мету та завдання.

Зв‘язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Викладені у дисертаційній роботі положення є складовою частиною науково-дослідних робіт Житомирського державного технологічного університету “Розробка стратегії соціально-економічного розвитку регіону” (д/р 0102U006355 2003 р.) та “Формування соціально-економічних умов для сталого розвитку регіону” (д/р 0106U008498 2006 р.). У межах цих наукових тем автором побудовано економетричні моделі та спрогнозовано вплив діяльності промислових підприємств Житомирської області на стан навколишнього природного середовища, а також розроблені пропозиції з удосконалення інструментів механізму еколого-економічного регулювання діяльності суб‘єктів природокористування промислового виробництва.

Тема дисертаційного дослідження відповідає основним напрямам затверджених загальнодержавних, галузевих законодавчих і нормативних актів та програм.

Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретико-методологічних засад формування механізму еколого-економічного регулювання діяльності суб‘єктів природокористування промислового виробництва за принципами сталого розвитку.

Досягненню сформульованої мети сприяло розв‘язання таких наукових завдань:

–         визначення змісту та структури механізму еколого-економічного регулювання діяльності суб‘єктів природокористування;

–         уточнення сутності та функціонального призначення екологіч-ного менеджменту на рівні первинних суб‘єктів управління;

–         оцінка дієвості інструментів механізму еколого-економічного регулювання діяльності промислових підприємств на регіональному рівні;

–         проведення аналізу впливу комплексу зовнішніх факторів (у тому числі екологічних) на діяльність господарюючих суб‘єктів – природокористувачів Житомирської області;

–         моделювання та прогнозування впливу діяльності промислових підприємств на стан навколишнього середовища;

–         опрацювання способів упровадження системи екологічного менеджменту на промислових підприємствах;

–         розробка рекомендацій щодо удосконалення механізму еколого-економічного регулювання діяльності промислових підприємств.

Об‘єкт дослідження – еколого-економічні процеси діяльності промислових підприємств Житомирської області.

Предметом дослідження є механізм еколого-економічного регулювання діяльності промислових підприємств.

Методи дослідження. Теоретико-методологічну основу дослідження формує сукупність принципів, прийомів і методів наукового пізнання в галузі економіки природокористування та охорони навколишнього середовища, сучасні здобутки теорії економіки природокористування.