ДЕРЖАВНО-ПРАВОВІ ПОГЛЯДИ СОЛОМОНА КРИМА

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розбудова правової держави, становлення грома­дянського суспільства в Україні визначають стійкий інтерес до всебічного й об’єктивного вивчення особливостей державного будівництва на території сучасної України в різні періоди її історії. Одна з них пов’язана з правовим ста­тусом і політичним становищем малочисельних народів, які мешкають в Україні і мають власний досвід участі в суспільно-політичних та держа­во­творчих процесах, виробили засоби їхньої громадсько-політичної самоорга­нізації та відповідної юридичної атрибутації. На окрему увагу заслуговують кращі зразки політико-правової думки, продуковані громадськими й науковими діячами.

У правовій літературі лише ескізно подано таку цікаву сторінку, як організація державної влади Кримським урядом на чолі із Соломоном Кримом, його відносини з представниками країн Антанти й командуванням Збройних сил Півдня Росії (ЗСПР), основні напрями нормативно-правової діяльності у 1918–1921 рр. Врахування уроків та досвіду державотворчих зусиль політичних сил різної орієнтації в Криму створює основи не лише для прирощення теоретичних знань, а й для збагачення практики державного будівництва на сучасному етапі.

Погляди С. Крима на державу і право, його ідеї щодо майбутніх перспек­тив державного будівництва, а також роль політичних партій та громадських об’єднань в організації та функціонуванні різних владних структур на території півострова дотепер студіювалися несистемно. Однак ця постать заслуговує на особливу увагу дослідників через кілька причин. Караїм за походженням, С. Крим був одним із найосвіченіших громадян Тавриди й усієї Росії, земським діячем, членом Конституційно-демократичної партії (“Народна свобода”), членом Державної думи І і IV скликань і виборним останнього складу Держав­ної ради Російської імперії. Він очолював єдиний у Криму за період 1918–1921 рр. цивільний уряд. Залишаючись адептом ліберальних цінностей і прихильником демократичного розвитку державної і правової систем. Саме ці базові принципи, що істотно вплинули на його правові погляди, він намагався втілювати в життя на всіх етапах своєї державної, політичної та громадської діяльності. С. Крим став ініціатором заснування найбільшого у той час на території Кримського півострова вищого навчального закладу – Таврійського університету.

Теоретичне підґрунтя дисертації становлять напрацювання провідних вітчизняних і зарубіжних фахівців у галузі теорії та історії держави і права; історії політичних і правових вчень В.Д. Гончаренка, В.Г. Зарубіна, О.В. Зайчука, В.М. Кампо, В.В. Копєйчикова, О. І. Копиленка, О.Л. Копиленка,  В.Б. Кузьменка, О.М. Кириченко, В.В. Лемака, О.Г. Мурашина, О.В. Петришина, А.Й. Рогожина, В.О. Румянцева, А.В. Санцевича, В.О. Серьогіна, О.Д. Святоцького, О.Ф. Скакун, С.О. Телешуна, О.В. Тимощука, Б.Й. Тищика, Р.Б. Тополевського, І.Б. Усенка, Р.Р. Фахрутдінова, Р. Циппеліуса, А.Є. Шевченка, О.Н. Ярмиша та інших.

І хоча ідеї і теоретичні напрацювання Соломона Крима увійшли до скарбниці вітчизняної правової думки, проте донині відсутні юридичні дослід­ення, спеціально присвячені комплексному аналізу його політико-правових поглядів, а також їхньому практичному втіленню у процесі його громадської, політичної та державної діяльності.