КОЗАЦЬКІ УНІВЕРСАЛИ XVII–XVIII ст.: ІСТОРИКО-ПРАВОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Козацько-гетьманська доба справедливо вважається часом зародження української національної самосвідомості та формування першооснов вітчизняної державності. Історична реальність цього періоду перебувала й перебуває в центрі уваги багатьох дослідників. Зокрема українським козацьким універсалам XVII–XVIII ст. присвячено фундаментальні праці І.Л. Бутича, О.С. Грушевського, О.І. Гуржія, І.П. Крип’якевича, Ю.А. Мицика та В.П. Ринсевича. Однак ці праці мають здебільшого характер археографічних публікацій або наукових розвідок, в яких першоджерела розглядаються в суто історичному вимірі й контексті. Є також і окремі дослідження філологів, зокрема О. М. Геращенко, Н. В. Лощинської, Ф. Є. Ткача, щодо особливостей мови козацьких універсалів.

Водночас, зважаючи на вагоме місце, яке посідали козацькі універсали серед пам’яток українського права козацько-гетьманської доби, їх наукове опрацювання вченими-юристами дає змогу поглибити як загальну характеристику правової системи України-Гетьманщини (далі – Гетьманщини), так і сучасні уявлення про особливості цього виду правових актів.

Поглиблення загальної характеристики універсалів як пам’яток права Гетьманщини, з’ясування юридичних особливостей цих документів сприятимуть, на нашу думку, уточненню та наповненню конкретним змістом і деяких загальних оцінок державно-правового ладу Гетьманщини.

Підвищений інтерес до офіційних актів минулого зумовлюється і розвитком нового напряму правових досліджень – юридичного джерелознавства, що інтенсивно відбувається в Україні, передусім в Інституті держави і права ім. В. М. Корецького НАН України упродовж останніх років.

Відсутність юридичних джерелознавчих досліджень, присвячених українським козацьким універсалам XVII–XVIII ст., відкрила широкий простір для самостійних творчих пошуків, результатом яких стало вироблення пропозицій щодо методики подальшого вивчення тексту та юридичного змісту універсалів. Видається, що такі пропозиції сприятимуть подальшому історико-правовому дослідженню цих джерел.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов’язане з плановою тематикою відділу історико-правових досліджень Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, зокрема з темою науково-дослідної роботи відділу історико-правових досліджень «Проблеми становлення і розвитку українського права: наукознавчий аспект» (номер державної реєстрації 0104U007593).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є характеристика властивостей українських козацьких універсалів XVII–XVIIІ ст. з позицій юридичного джерелознавства та вироблення на цій основі пропозицій щодо методики подальшої праці істориків права з цими та аналогічними актами.

Визначення мети дослідження зумовило постановку та розв’язання таких основних завдань:

проаналізувати історіографію проблеми і з’ясувати рівень її дослідженості;

виявити, систематизувати й оцінити під кутом зору їх повноти і достовірності історичні джерела, які можна використати для проведення дослідження;

обрати адекватну методологію дослідження;

уточнити та уніфікувати поняття і терміни, що вживаються в роботі;

з’ясувати суб’єктний склад видавців козацьких універсалів;

визначити та охарактеризувати коло суспільних відносин, які врегульовувалися козацькими універсалами;

виявити особливості структурної побудови цих документів;

з’ясувати належність козацьких універсалів до джерел права Гетьманщини;

встановити юридичну силу козацьких універсалів та їх місце в системі законодавства Гетьманщини і визначити співвідношення цих актів з іншими нормативно-правовими актами, що діяли на українських землях у козацько-гетьманську добу;

охарактеризувати дію універсалів у просторі, часі та за колом осіб;

сформувати пропозиції щодо методики подальшого дослідження текстів і юридичного змісту козацьких універсалів XVII–XVIIІ ст.

Об’єктом дослідження є пам’ятки права України козацько-гетьманської доби.

Предметом дослідження є юридичні властивості козацьких універсалів, що діяли на території, яку в науковій літературі традиційно називають Україною-Гетьманщиною.

Предметом дослідження не охоплюються козацькі універсали, які приймалися на Правобережній Україні та за межами Гетьманщини.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є традиційний інструментарій наукового та власне історико-правового пізнання. Арсенал пізнавальних засобів базується на сукупності теоретичних принципів, підходів та наукових методів пізнання правових явищ.

В основу дисертаційного дослідження було покладено діалектичний метод. Цілісність системного пізнання об’єкта дослідження та достовірність наукових висновків забезпечили загальнонаукові методи спостереження, порівняння, аналізу і синтезу, структурно-фунціональний, сходження від абстрактного до конкретного та інші, за допомогою яких з’ясовано поняттєво-термінологічний апарат, досліджено зміст універсалів, суб’єктний склад видавців цих документів, зв’язок з іншими законодавчими актами, що діяли на територіях Гетьманщини.

До спеціально-наукових методів, що використаних у процесі написання роботи, належать догматичний та нормативний, історико-генетичний та історико-порівняльний, порівняльно-правовий, герменевтичний, джерелознавчого аналізу та синтезу, а також деякі статистичні методи.

Використання цих методів забезпечило встановлення атрибутації універсалів за предметом суспільних відносин, що ними врегульовувалися, з’ясування логічної побудови козацького універсалу, його структури, встановлення юридичної сили універсалів та їх місця в системі права Гетьманщини, дії у просторі, часі та за колом осіб.

Робота з джерелами велася послідовно, з використанням методів джерелознавчого аналізу та джерелознавчого синтезу. Для роботи з рукописами універсалів були використані надбання джерелознавства у вигляді типових правил роботи з середньовічними рукописами.

Комплексне застосування зазначених методів при опрацюванні наявного матеріалу дало можливість досягти поставленої мети та виконати завдання, поставлені перед дослідником.

Докладно зазначені питання висвітлюються у підрозділі 1.2 дисертації.

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що ця робота є пріоритетним спеціальним комплексним історико-правовим дослідженням козацьких універсалів XVII–XVIIІ ст. з позицій сучасного юридичного джерелознавства. Внесок здобувача в розроблення зазначеної проблематики визначають такі основні положення, висновки та рекомендації дослідження:

уперше:

здійснено атрибутацію козацьких універсалів за критерієм кола регульованих суспільних відносин на: військові, політичні, фінансові, економічні, земельні, судові, адміністративно-розпорядчі; за критерієм виключності виокремлено універсали-привілеї, які могли видаватися в різних сферах суспільних відносин, з метою поліпшення правового стану певних суб’єктів порівняно з іншими;

встановлено відсутність жорсткої предметної визначеності універсалів, зокрема можливість регулювання одним універсалом одночасно кількох різних за характером суспільних відносин;

зроблено висновок про дуалістичну правову природу універсалів, застосування форми універсалу як для нормативно-правових, так і для індивідуально-правових актів;

здійснено спробу довести, що універсали мали загальну й локальну територіальну дію, загальну та спеціальну дію в часі й за колом осіб: гетьманські універсали та універсали Генеральної військової канцелярії мали як загальні, так і спеціальні територіальні, хронологічні та суб’єктні рамки; старшинські універсали, як правило, мали спеціальну дію у просторі, часі та за колом осіб, крім випадків охоронних універсалів, що діяли щодо невизначеного кола осіб;

вироблено загальні пропозиції щодо методики вивчення текстів та юридичного змісту козацьких універсалів, які пристосовані як до джерел, що є опублікованими, так і до тих, що поки що існують лише у вигляді рукописів;

уточнено:

історіографічну базу вивчення та аналізу козацьких універсалів через узагальнення здобутків науковців, чиї роботи відповідають темі дисертації;

джерельну базу документів, у яку включено доступні на даний час опубліковані тексти козацьких універсалів XVII–XVIII ст.;

поняттєво-термінологічний апарат дослідження, зокрема уточнено поняття «універсал», «Гетьманщина», «правотворчість суб’єктів владних повноважень Гетьманщини» та інші;

набули подальшого розвитку:

характеристика техніки викладення змісту козацьких універсалів, їх формуляра та його структурних складових;

положення про провідну роль універсалів у системі джерел права Гетьманщини, їх взаємодію та взаємозв’язок з іншими офіційними актами, що діяли на території Гетьманщини у XVII–XVIII ст.

Практичне значення одержаних результатів. Положення, висновки і матеріали дисертації можуть бути використані в подальших наукових дослідженнях історії держави і права козацько-гетьманської доби, зокрема для поглибленого опрацювання теоретико-методологічної проблеми виникнення та дії джерел права на території Гетьманщини.

Вони також можуть знайти застосування у навчальному процесі, зокрема у викладанні нормативних дисциплін «Історія держави і права України», «Історія України» та спецкурсів з проблем законодавчої техніки і юридичного джерелознавства, а також будуть корисними під час підготовки підручників і навчальних посібників з відповідних дисциплін.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження обговорювалися і дістали схвалення на засіданні відділу історико-правових досліджень Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України.

Результати дисертаційного дослідження були апробовані на семи наукових конференціях: Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених «Правова система України в світлі європейського вибору» (червень 2008, м. Київ, тези опубліковано); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Наукова спадщина академіка О. О. Малиновського і сучасність» (грудень 2008 р., м. Рівне, тези опубліковано); ХХІ Міжнародній історико-правовій конференції «Категорії, поняття і терміни історико-юридичної науки» (квітень 2009, м. Миколаїв, тези опубліковано); Міжнародній науково-практичній конференції «300 років Конституції гетьмана України Пилипа Орлика: проблеми становлення і розвитку українського державотворення» (травень 2010 р., м. Львів, тези  опубліковано); Круглому столі молодих учених «Принципи верховенства права і законності: проблеми реалізації в правотворенні та правозастосуванні» (травень 2010 р., м. Київ, тези опубліковано); Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми правового регулювання фінансово-кредитних відносин в умовах кризи: практика правозастосування і шляхи її вдосконалення» (червень 2010 р., м. Суми, тези опубліковано); XXIII Міжнародній історико-правовій конференції «Наукова спадщина професора В. С. Кульчицького і сучасність» (квітень–травень 2011, м. Львів, тези опубліковано).

Публікації. Основні положення та висновки дисертації знайшли відображення в 11 публікаціях здобувача, зокрема в 4 статтях, надрукованих у наукових виданнях, визначених ВАК України як фахові з юридичних наук. Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, поділених на 10 підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 189 сторінок, з них 166 –сторінок основний текст, 23 сторінки (247 найменувань) – список використаних джерел.