ФІНАНСОВО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ В УКРАЇНІ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ринок цінних паперів, будучи важливим і специфічним елементом фінансового ринку, здійснює вагомий вплив на економічний розвиток країни. На цьому ринку держава, органи місцевого самоврядування, суб’єкти господарювання мають можливість акумулювати фінансові ресурси за допомогою цінних паперів, що емітуються і продаються, для реалізації своєї діяльності. Разом з цим тимчасово вільні грошові кошти, які перебувають у розпорядженні інших суб’єктів, у тому числі й населення, і які вкладаються в цінні папери емітентів, дають їх власникам додатковий дохід.

Проте ринок цінних паперів, на якому можна залучити необхідні фінансові ресурси на більш вигідних умовах, ніж, наприклад, банківське кредитування, є дуже привабливим для широкого кола учасників. Він є водночас сферою високих ризиків великих фінансових втрат для його учасників, причинами яких, зокрема, можуть бути недостатньо чітке нормативно-правове регулювання відносин, що виникають з приводу цінних паперів, відсутність санкцій за виявлені порушення правил належної поведінки на ринку цінних паперів, незрозумілість деяких правових положень, а іноді і їх суперечливість, що спричинюють значні труднощі в правозастосовній практиці, нескоординованість дій регулювальних і контрольних органів державної влади на ринку цінних паперів тощо. Тому стабільний розвиток ринку цінних паперів багато в чому залежить від якості правового регулювання і контролю економічних відносин, що складаються на ринку цінних паперів.

Враховуючи вищесказане, для запобігання кризовим ситуаціям, можливість виникнення яких зростає у високоризикових сферах, якою є ринок цінних паперів, завдання вдосконалення фінансово-правового регулювання відносин на цьому ринку залишається актуальним.

Крім того, в умовах динамічного розвитку ринку цінних паперів в Україні змінюються вимоги до його учасників, з’являються нові фінансові інструменти, зростає необхідність зміцнення довіри інвесторів та інших учасників до фінансового ринку, посилення міжнародної конкурентоспроможності. Ці обставини підтверджують необхідність своєчасної розробки і прийняття фінансово-правових актів, що спрямовані на регулювання нових сфер ринку цінних паперів, щоб уникнути прогалин у фінансово-правовому регулюванні відносин на цьому ринку.

До значних проблем, що перешкоджають розвитку ринку цінних паперів в Україні, належить слабкий розвиток нормативно-правової бази, невідпрацьованість питань взаємодії органів державного регулювання та контролю ринку цінних паперів з правоохоронними органами України.

Незважаючи на те, що за минулий період часу було прийнято значну кількість законодавчих та інших нормативно-правових актів, спрямованих на регулювання публічних відносин на ринку цінних паперів, слід констатувати, що на сьогодні нормативно-правова база останнього не достатньою мірою відповідає необхідному рівню регулювання і контролю відносин у цій сфері. Підтвердженням цього служить наявність великої кількості законопроектів, які тією чи іншою мірою стосуються ринку цінних паперів.

Традиційно в юридичній літературі правове регулювання ринку цінних паперів розглядається як комплексна галузь законодавства, що включає норми різних галузей права. Поза сумнівом, норми фінансового права в регулюванні відносин на ринку цінних паперів мають важливе значення. Проте до теперішнього сьогодні в науці фінансового права України недостатньо дослідженими залишаються питання, пов’язані з фінансово-правовим регулюванням ринку цінних паперів і фінансовим контролем на ньому, зокрема, питання про природу сукупності правових норм, що регулюють діяльність на ринку цінних паперів і входять до системи фінансового права; про фінансову суть цінних паперів; про фінансово-правові ознаки відносин, що складаються на ринку цінних паперів; про особливості здійснення фінансового контролю на цьому ринку тощо. Доцільність детального дослідження поставлених питань і наукової розробки відповідного категоріально-понятійного апарату для фінансового права не викликає сумнівів.

Фінансово-правові аспекти регулювання ринку цінних паперів до сьогодні недостатньо досліджені в науковій літературі, а в деяких напрямах зачіпаються вперше.

У ході роботи дисертант використовував наукові праці вчених, які зробили істотний внесок у розвиток науки фінансового права і приділили значну увагу питанням фінансово-правового регулювання ринку цінних паперів. Серед вітчизняних фахівців: Л.К. Воронова, І.Б. Заверуха, М.П. Кучерявенко, А.А. Нечай, Н.Ю. Пришва, А.Т. Ковальчук, О.П. Орлюк, Л.А. Савченко, О.Є. Алісов, А.О. Монаєнко, О.В. Солдатенко, В.Д. Чернадчук, О.П. Гетманець, А.М. Апаров. Серед зарубіжних фахівців: Д.В. Вінницький, О.М. Горбунова, О.Ю. Грачова, М.В. Карасьова, А.М. Козирін, Ю.А. Крохіна, І.І. Кучеров, Г.В. Петрова, Е.Д. Соколова, Ю.М. Старілова, Н.І. Химічева.

Проте при всій важливості проведених досліджень сьогодні в наукових колах немає чітко окресленого підходу до визначення наукових засад і напрямів фінансово-правового регулювання ринку цінних паперів. Необхідним є подальше дослідження поняття фондового контролю як різновиду фінансового, визначення поняття фондових правовідносин фінансово-правового регулювання ринку цінних паперів, подальша класифікація видів фінансово-правової відповідальності, розробка пропозицій щодо внесення змін до чинного законодавства України.

Актуальність проблеми, недостатнє її висвітлення в науковій літературі, її теоретичне та практичне значення зумовили вибір теми дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до теми науково-дослідної роботи «Актуальні проблеми адміністративно-правового регулювання діяльності публічної влади в Україні» (номер державної реєстрації 0108U008955) кафедри конституційного та адміністративного права Інституту права імені Володимира Сташиса Класичного приватного університету.

У рамках виконаної теми особисто здобувачем було дано визначення фінансово-правовому інституту цінних паперів, поняттю фондових правовідносин, проведено класифікацію фінансового контролю через виділення його виду – фондового контролю, з метою розвитку фінансово-правового регулювання ринку цінних паперів розроблено пропозиції щодо внесення змін до чинного законодавства України.

Мета й завдання дослідження. Метою дослідження є розкриття суті фінансово-правового регулювання ринку цінних паперів в Україні, а також розробка нових теоретичних положень і науково-практичних рекомендацій щодо вдосконалення нормативно-правової бази, яка регулює суспільні відносини на ринку цінних паперів.

Досягнення поставленої мети зумовило постановку і вирішення таких завдань:

-   визначити фінансово-правовий інститут ринку цінних паперів на сучасному етапі;

-   розвинути категоріальний фінансово-правовий апарат у сфері ринку цінних паперів;

-   з метою вдосконалення фінансово-правового регулювання ринку цінних паперів розробити пропозиції щодо внесення змін до чинного законодавства України;

-   дослідити особливості фінансового контролю на ринку цінних паперів;

-   удосконалити класифікацію видів фінансово-правової відповідальності;

-   розробити пропозиції щодо законодавчого забезпечення фінансово-правової відповідальності у сфері ринку цінних паперів.

Об’єкт дослідження – сукупність суспільних відносин, що виникають на підставі фінансово-правових норм та пов’язані з регулюванням ринку цінних паперів.

Предмет дослідження – фінансово-правове регулювання ринку цінних паперів в Україні.

Методи дослідження. З метою вирішення поставлених у дисертації наукових завдань застосовано комплексний системний підхід, який дав змогу використати в процесі аналізу різноманітні наукові здобутки вітчизняних і зарубіжних дослідників. У роботі застосовувались сучасні загальнонаукові та спеціально-наукові методи дослідження.

Методи аналізу й синтезу застосовувались у ході всієї роботи над проблемою, починаючи від добору фактичного матеріалу для дисертаційного дослідження, вивчення праць науковців та аналізу нормативної бази. За допомогою історико-правового методу (підрозділи 1.3, 2.1, 2.2) розглянуто нормативно-правову базу щодо повноважень органів державної влади у сфері регулювання ринку цінних паперів; метод конкретно-історичного аналізу використовувався для уточнення основних понять, що зазнали змін у процесі фінансово-правового регулювання ринку цінних паперів (підрозділи 1.2 та 1.3); монографічний метод – для вивчення зарубіжного досвіду фінансово-правового регулювання ринку цінних паперів (підрозділ 2.1); для теоретичного узагальнення та розробки пропозицій щодо вдосконалення фінансово-правового регулювання ринку цінних паперів використовувались формально-логічний та прогностичний методи (підрозділи 2.2, 2.3, 2.4); абстрактно-логічний метод – для теоретичного узагальнення й формулювання висновків.

Методологічною базою дослідження є наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених. Інформаційною базою дослідження є Закони України; Укази Президента України; постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що комплексне дослідження фінансово-правового регулювання ринку цінних паперів  здійснюється вперше. Найбільш важливі нові наукові результати дослідження полягають у такому:

вперше:

-       дано визначення фінансово-правового регулювання ринку цінних паперів як форма впливу фінансового права на суспільні відносини, що складаються на ринку цінних паперів, реалізовуються за допомогою фінансово-правових норм, спрямованих на впорядкування фінансової діяльності на ринку цінних паперів, фінансових правовідносин на ринку цінних паперів, актів реалізації права й обов’язків суб’єктів цих правовідносин, актів застосування права компетентними органами державної влади;

удосконалено:

-       теоретичний підхід до визначення фінансово-правового інституту цінних паперів як сукупності фінансово-правових норм, що регулюють суспільні відносини на ринку цінних паперів (державному, муніципальному і корпоративному його секторах) з приводу утворення, розподілу та використання централізованих і децентралізованих фондів грошових коштів за допомогою фінансового інструменту – цінного папера;

-       категоріальний фінансово-правовий апарат шляхом визначення поняття фондових правовідносин, під якими слід розуміти врегульовані нормами різних галузей права суспільні відносини, що складаються між суб’єктами ринку цінних паперів із визначення взаємних прав та обов’язків, пов’язаних з діяльністю на ринку цінних паперів. Також визначено, що до предмета фінансового права належать ті фондові відносини, які виникають у процесі формування за допомогою цінних паперів фондів грошових коштів держави та органів місцевого самоврядування. Об’єктом фондових відносин, що регулюються нормами фінансового права, є цінний папір як фінансовий інструмент, що використовується такими учасниками ринку цінних паперів, як держава, органи місцевого самоврядування;

-       класифікацію фінансового контролю шляхом виділення такого його виду, як фондовий контроль, під яким запропоновано розуміти здійснювану з метою забезпечення економічної безпеки держави і захисту права та інтересів суб’єктів ринку цінних паперів діяльність уповноважених державою контрольних органів з перевірки законності актів реалізації учасників ринку цінних паперів у процесі утворення, розподілу та використання фондів грошових коштів;

-       класифікацію видів фінансово-правової відповідальності як окремого виду юридичної відповідальності шляхом виділення фінансово-правової відповідальності у сфері ринку цінних паперів при випуску й обігу державних і цінних паперів та облігацій місцевих позик, під якою слід розуміти заходи фінансово-правового примусу, що застосовуються за рішенням органів фондового контролю у вигляді штрафу та/чи пені за неналежне виконання (невиконання) учасниками цих фінансових правовідносин обов’язків, закріплених у фінансово-правових нормах;

набуло подальшого розвитку:

-       законодавча регламентація фінансово-правового регулювання ринку цінних паперів шляхом розробки проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про цінні папери і фондовий ринок», суть якого полягає в регламентації інституту фондового контролю, визначенні принципів його здійснення, компетенції органів фондового контролю, а також їх прав та обов’язків, загальних положень взаємодії органів фондового контролю з правоохоронними органами;

-       законодавче врегулювання суспільних відносин, пов’язаних із застосуванням заходів впливу за порушення бюджетного законодавства через невиконання зобов’язання емітентами державних цінних паперів та облігацій місцевих позик при їх випуску й обігу, яке виражається в ненаданні відповідної інформації, порушенні умов випуску цих цінних паперів; у разі несплати в передбачений державним цінним папером чи облігацією місцевої позики строк її номінальної вартості і зафіксованого в них відсоткового доходу або іншого майнового еквівалента шляхом внесення змін до ст.117 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що застосування запропонованих напрямів розвитку фінансово-правового регулювання ринку цінних паперів приведе до створення передумов для його ефективного фінансового контролю, удосконалення діяльності органів державного фінансового контролю на ринку цінних паперів та діяльності учасників ринку цінних паперів.

Одержані результати дослідження становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес у:

-       науково-дослідній сфері – основні положення та висновки дисертації можуть бути основою для подальшого реформування ринку цінних паперів;

-       правотворчості – висновки, пропозиції та рекомендації, сформульовані в дисертації, можуть бути використані для підготовки й уточнення ряду законодавчих та підзаконних актів з питань фінансово-правового регулювання ринку цінних паперів;

-       правозастосовній діяльності – використання одержаних результатів дасть змогу вдосконалити функціонування органів державної влади у сфері фінансово-правового регулювання ринку цінних паперів (довідка впровадження в діяльність Одеського територіального управління Державної комісії цінних паперів та фондового ринку від 19.03.2011 р. № 465);

-       навчальному процесі – результати дослідження можуть бути використані при викладанні таких навчальних дисциплін: «Адміністративне право», «Фінансове право», «Проблеми бюджетного права та процесу», «Цивільне право» (довідка від 02.02.2011 р. № 376).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки, висновки й рекомендації, які винесено на захист, одержано здобувачем самостійно та розкрито в наукових працях.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Правова система України у світлі сучасних активних реформаційних процесів» (м. Київ, 2010 р.), «Юриспруденція: актуальні проблеми теорії та практики» (м. Бердянськ, 2011 р.), «Правові реформи в Україні: проблеми реалізації» (м. Київ, 2011 р.), «Актуальні питання публічного права» (м. Запоріжжя, 2011 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано десять наукових праць загальним обсягом 3,35 д. а., з них п’ять – у наукових фахових виданнях.

Структура й обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації – 182 сторінки, список використаних джерел (177 найменувань) займають на 16 сторінок.