ІННОВАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Інноваційна діяльність здійснюється завдяки прогресивним науково-технічним досягненням і є вирішальним фактором подолання кризових явищ, стабілізації і зростання економіки. Об’єктивно обумовлений процес перетворення наукового знання у фізичну реальність, періодичного інноваційного оновлення має свої закономірності та є самостійним науковим напрямом. Основу для інноваційного розвитку створюють економічні суб’єкти, що здійснюють інноваційну діяльність з метою отримання вигод. Однак її результативність залежить від стану зовнішнього і внутрішнього економічного середовища, наявності необхідних умов для впровадження й раціонального використання інноваційної продукції.

В аграрній сфері економіки розвиток інноваційної діяльності стримується внаслідок недосконалості законодавчої бази та недостатнього державного стимулювання інноваційної діяльності, обмеженості внутрішніх і зовнішніх джерел фінансування інновацій та неможливості їх швидкої мобілізації, низького рівня інвестиційної привабливості галузі.

Проблема інноваційної діяльності завжди привертала увагу вітчизняних та іноземних учених. Ґрунтовні дослідження різних аспектів інноваційного розвитку та ефективності інновацій здійснили у своїх працях такі вчені: іноземні – С. Валдайцев, Л. Водачек, О. Водачкова, П. Еліот, Г. Ковальов, Ю. Морозов, З. Румянцева, Б. Санто, А. Стрікленд, Б. Твісс, А. Томпсон, Е. Уткін, Р. Фатхутдінов, Й. Шумпетер, Ю. Яковець; вітчизняні – О.І. Амоша, Ю.М. Бажал, Л.К. Безчасний, В.І. Бойко, А.М. Бузні, С.А. Володін, В.М. Геєць, В.І. Захарченко, О.В. Крисальний, І.І. Лукінов, С.М. Покропив-ний, П.Т. Саблук, Л.І. Федулова, М.Г. Чумаченко та інші. Проблемам державного регулювання, матеріального, фінансового, інформаційного забезпечення інноваційної діяльності й розвитку інноваційного підприємництва в агропромисловому виробництві приділяли увагу В.Г. Андрійчук, А.П. Гайдуцький, М.В. Зубець, М.І. Кісіль, М.Ю. Коденська, М.Х. Корецький, М.Ф. Кропивко, М.І. Крупка, М.Й. Малік, Г.М. Підлісецький, М.А. Садиков, А.В. Чупіс, О.М. Шестопаль, В.В. Юрчишин та ін.

За всієї важливості проведених досліджень інноваційних аспектів їх не можна вважати завершеними. Тривають дискусії щодо визначення сутності та змісту інноваційної діяльності, її термінологічної бази в аграрному виробництві. Залишаються необґрунтованими показники ефективності використання інновацій. Не вирішено проблему державної підтримки та стимулювання інноваційного розвитку вітчизняного аграрного сектору економіки. У сукупності це зумовило вибір теми дисертаційної роботи, визначення мети і завдань цього наукового дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до тематики держбюджетних науково-дослідних робіт Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки»  УААН: «Розробити теоретико-методологічні засади інвестиційної політики та механізмів її реалізації в аграрному секторі економіки» (державний реєстраційний номер 0106U000577) на 2006-2010 рр. Автором обґрунтовано рекомендації щодо формування стратегії інноваційного розвитку сільського господарства та механізму ринкового регулювання інноваційного розвитку сільськогосподарського виробництва.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретичних, методичних і практичних пропозицій щодо вдосконалення інноваційного забезпечення розвитку сільського господарства.

Відповідно до поставленої мети в роботі вирішувалися такі завдання:

обґрунтувати сутність поняття «інновація» і стратегії інноваційного розвитку сільського господарства;

опрацювати пропозиції щодо формування національної доктрини інноваційного прориву і виходу сільського господарства на європейські соціально-економічні параметри розвитку аграрної економіки;

розробити концепцію переходу сільського господарства регіону на інноваційну модель розвитку;

удосконалити механізм венчурного фінансування інноваційної діяльності;

доповнити методику аналізу спроможності, можливості та готовності підприємства до інноваційної діяльності;

обґрунтувати напрями державної підтримки інноваційного розвитку аграрних підприємств;

визначити чинники ринкового регулювання інноваційного розвитку аграрних підприємств.

Об'єктом дослідження є механізми, засоби й умови інноваційного забезпечення розвитку сільського господарства.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні аспекти інноваційного забезпечення розвитку в сільському господарстві.

Методи дослідження. Теоретичною основою проведених досліджень є методологія та загальнонаукові принципи здійснення комплексних досліджень. У дисертаційній роботі використано процесний і ситуаційний підходи – при визначенні етапів формування й вибору інноваційно-інвестиційної стратегії підприємства, опрацюванні методики аналізу спроможності, можливості й готовності підприємства до інноваційного розвитку; системно-структурний аналіз – при формуванні системи державної підтримки інноваційної діяльності підприємств; метод порівняльного аналізу – при аналізі джерел інвестиційної підтримки інноваційної діяльності підприємств; метод експертної оцінки – у процесі попередньої оцінки нової продукції й оцінки можливостей підприємства в реалізації інновацій; метод аналізу дисконтованих грошових потоків – при оцінці інвестицій в інноваційну діяльність підприємств.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розвитку теоретичних і методичних положень та розробленні підходів до економічної оцінки інноваційного забезпечення розвитку сільського господарства:

вперше:

обґрунтовано національну доктрину інноваційного прориву і виходу сільського господарства на європейські соціально-економічні параметри розвитку, в якій визначено механізми її реалізації, що передбачають концентрацію на основних напрямах науково-технічного та освітнього аграрного потенціалу країни, інтеграцію в точках концентрації зусиль провідних наукових установ і навчальних закладів на засадах конкурентності, створення національної і регіональних інноваційних інфраструктур, формування організаційно-економічного механізму інноваційного розвитку сільського господарства;

розроблено концепцію переходу аграрної економіки адміністративної області до інноваційної моделі розвитку, яка передбачає: визначення організаційних, фінансових і правових засад створення в регіоні технопарку єдиної інноваційної системи, запровадження програмно-цільового принципу управління інноваційною діяльністю; створення системи підготовки спеціалістів для основних галузей високотехнологічного виробництва; формування регіональної інформаційно-консалтингової мережі; визначення джерел фінансування заходів щодо створення та функціонування інноваційної системи області