ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ЗАХИСТУ НЕПАТЕНТОВАНИХ ОБ‘ЄКТІВ ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Світовий досвід переконливо засвідчує, що перехід до інноваційної економіки можливий лише за умови ефективного використання інтелектуального потенціалу, розвитку інституту інтелектуальної власності, широкомасштабного впровадження в господарський обіг результатів творчої праці.

У сучасних економічних умовах для України актуальною стає проблема створення національної інноваційної системи як нової ефективної структури управління науково-технічною сферою країни. Побудова принципово нової національної інноваційної системи, адаптованої до вимог ринкової економіки, має стимулювати зростання конкурентоспроможності продукції українських підприємств та стане каталізатором інноваційної активності, особливо в сфері наукомісткого підприємництва. Інноваційний розвиток стає велінням нової доби, неодмінним елементом програм економічного розвитку держави. Саме з ним пов’язуються сподівання на поліпшення господарської ситуації.

На сьогодні все більш очевидним стає той факт, що не приділяти увагу питанням захисту об’єктів інтелектуальної власності, враховуючи процес інтеграції України у світову спільноту, неможливо. Як об’єкт інтелектуальної власності інформація комерційного чи технічного характеру (ділова репутація) дає змогу підвищувати ефективність бізнесу і є значимим та дорогим товаром.

Крім того, сучасний етап розвитку ринкових відносин в Україні характеризується також зміцненням позицій і укріпленням на ринку великих компаній, бурхливим розвитком малого бізнесу та збільшенням матеріальних можливостей споживачів. Великі виробники з оригінальною й конкурентоспроможною продукцією вичерпують фінансові ресурси для прямого інвестування шляхом нескінченного створення дочірніх підприємств і неминуче стають перед вибором інших більш ефективних форм інвестиційної діяльності. Малі і середні підприємці зацікавлені у використанні високої ділової репутації тих, хто вже знайшов своє місце на ринку виробників, і в набутті ділового досвіду ведення відповідної конкурентоспроможної підприємницької діяльності. Споживачі ж зацікавлені в споживанні товарів і послуг високої якості. Так, перехід України до інноваційної моделі економіки обумовив і новий розвиток конкурентних відносин. Становище суб'єкта господарювання в цих відносинах значною мірою визначається його діловою репутацією, яка формує попит на вироблену ним продукцію. Тому не випадково, що саме ділова репутація стає найбільш частим об'єктом посягань з боку недобросовісних конкурентів. Як свідчить практика органів Антимонопольного комітету України (далі - органи АМКУ), справи про неправомірне використання ділової репутації суб'єктів господарювання становлять більшу частину справ про недобросовісну конкуренцію, розглянутих цими органами.

Право на ділову репутацію суб'єктів господарювання забезпечується можливістю його захисту, в тому числі від неправомірного використання непатентованих об’єктів інтелектуальної власності. Правову основу для цього закладено у Законі України «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 7 червня 1996 року. Однак окремі його норми, що закріплюють види неправомірного використання ділової репутації суб'єкта господарювання, на жаль, виявилися малоефективними. Їх застосування ускладнене неточністю, загальним характером формулювань правопорушень. Недостатньо діючою є передбачена цим Законом система заходів державно-примусового впливу, застосовуваних органами АМКУ за зазначені правопорушення. Недосконалим виявляється і порядок розгляду органами АМКУ справ про неправомірне використання ділової репутації суб'єкта господарювання, що викликано наявністю в процесуальних нормах пробілів та протиріч, відсутністю чіткої послідовності процесуальних дій з розгляду справ.

Названі недоліки в правовому регулюванні захисту права на ділову репутацію суб'єктів господарювання призводять до обмеження як інтересів власника порушеного права, так і публічних інтересів, що полягають у розвитку добросовісної конкуренції, забезпеченні правопорядку в економіці.

У наукових працях проблеми, пов'язані із захистом непатентованих об’єктів інтелектуальної власності суб’єктів господарювання від неправомірного їх використання, досліджені недостатньо. Це право розглядається переважно з цивільно-правових позицій без відносно конкурентних відносин і, здебільшого, в аспекті його патентного захисту та у випадку поширення про особу недостовірної інформації. Тим часом ще ряд питань має потребу в дослідженні, зокрема, поняття непатентованих об’єктів інтелектуальної власності як ділової репутації суб'єкта господарювання, її формування, зміст права на ділову репутацію, порядок його захисту, характеристика складів правопорушень з неправомірного використання непатентованих об’єктів інтелектуальної власності суб’єктів господарювання та інших. 

Правозастосовча практика та діяльність органів виконавчої влади свідчить про наявність значного кола невирішених практичних питань, відповіді на які, на жаль, відсутні і в наукових спеціальних дослідженнях з названої проблематики. Недосконалість правового інституту захисту непатентованих об’єктів інтелектуальної власності суб’єктів господарювання спричиняє ще більше технологічне відставання України, поширення недобросовісної конкуренції, ослаблення конкурентоспроможності вітчизняних виробників та їх незаінтересованості в залученні іноземних інвестицій.

Вищевикладене свідчить про те, що дослідження відносин, які складаються під час здійснення та захисту права на непатентовані об’єкти інтелектуальної власності суб’єктів господарювання від неправомірного їх використання, є актуальним і доцільним.

Теоретичну основу дисертаційного дослідження становлять, насамперед, наукові розробки юридичної науки про правове регулювання господарських відносин, відображені в працях А.Г. Бобкової, О.М. Вінник, Д.В. Задихайла, І.Є. Замойського, Г.Л. Знаменського, О.Р. Кібенко, В.К. Мамутова, О.О. Чувпила, В.С. Щербини, О.Х. Юлдашева, О.С. Янкової та ін.

Комплексний характер зазначеної проблематики зумовив необхідність координації господарсько-правових досліджень із дослідженнями в інших галузях права. Тому на дисертаційну роботу певною мірою вплинули розробки, присвячені питанням правової охорони та захисту інтелектуальної власності, зокрема розв’язанню проблем, пов’язаних з охороною та захистом об’єктів промислової власності. Ці питання розкриваються у працях вітчизняних та зарубіжних учених, які зробили вагомий внесок у дослідження питань правової охорони та захисту об’єктів промислової власності, зокрема йдеться про праці С.С. Алексєєва, Г.А. Андрощука, Ю.Л. Бошицького, М.К. Галянтича, І.І. Дахна, О.В. Дзери, Р. Дюма, В. Жарова, І.Н. Звягіної, Ю.М. Капіци, Л.В. Коваля, А.М. Колодія, П.І. Крайнєва, О. Е. Лейста, А.В. Міцкевича, А.Ю. Олійника, Й.Е. Маміофи, B.C. Мартем'янова, Л.О. Михайлової, М.І. Паладія, О.А. Підопригори, О.О. Підопригори, А.Д. Святоцького, В.В. Сергієнко, Р.Б. Шишки, В.К. Шкарупи та інших.