УПРАВЛІННЯ ФОРМУВАННЯМ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ БАНКУ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Розвиток та удосконалення діяльності банків  - необхідна умова створення  дієвого ринкового механізму в Україні. Такі тенденції в діяльності банків як: концентрація капіталу, зростання конкуренції і впливу іноземних банків на національну економіку, впливають на активізацію процесів формування власного капіталу банків. Вітчизняний і зарубіжний досвід показав, що основною проблемою в процесі формування власного капіталу банку є не нарощування капіталу, а встановлення його оптимальної для  конкретного банку величини з урахуванням таких факторів як: ризиковість розміщення активів, специфіка пасивних операцій, структура власності, галузева приналежність клієнтів.

         Особливостями функціонування банків України є жорсткий контроль з боку Національного банку України за дотриманням економічних нормативів, базою для розрахунку яких є власний капітал. Можливість залучення банком додаткових коштів залежить від ефективності управління формуванням його власного капіталу. У зв’язку з цим, існує необхідність у створенні такої системи управління формуванням власного капіталу банку, яка забезпечувала б сталий розвиток банківської діяльності.

Окремі проблеми управління власним капіталом банку досліджували вітчизняні вчені М.Д.Алексеєнко, І.О. Бланк, А.В.Васюренко, Б.Л.Івасів, А.М.Мороз, М.І.Мирун, А.А. Пересада, Т.О. Раєвська, Л.О.Примостка, М.І.Савлук, М.М.Тиркало, З.І.Щибиволок, а також зарубіжні - В.В.Кисельов, Г.С.Панова, А.М.Проскурін, В.М.Усоскін, В.Е.Черкасов, Ю.Бригхем, Л.Гапенски, Ф.А.Лис, Л.Дж.Мауер, М.Міллер, Ф.Модильяні, М.В.Енг. В той же час недостатньо дослідженими і висвітленими є питання методичних засад управління формуванням власного капіталу банку в умовах ринкової економіки. Цим і обумовлено вибір теми дисертаційного дослідження та її актуальність.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна  робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри банківської справи Київського національного економічного університету за темами „Банківська система України, її становлення та розвиток у перехідний період до ринкової економіки” (державний реєстраційний номер 0196U023340) та „Грошово-кредитний механізм економічного зростання” (державний реєстраційний номер 0101U002946). У межах наукових програм автором самостійно виконано дослідження за напрямом управління формуванням власного капіталу банку.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є вивчення і узагальнення теоретико-методологічних підходів та розробка пропозицій з удосконалення механізмів управління формуванням власного  капіталу банків з метою забезпечення ефективного їх функціонування в сучасних умовах.

         Відповідно до поставленої мети у дисертації визначено коло основних завдань, спрямованих на її досягнення:

- вивчити теоретичні засади змісту власних коштів та власного капіталу банку та уточнити ці визначення з урахуванням особливостей їх формування в сучасних умовах;

- проаналізувати стан власних коштів банків України на сучасному етапі і тенденції їх формування;

- дослідити співвідношення власних і залучених коштів банків і їх вплив на ціну сукупного капіталу;

- встановити тенденції зміни структури і розміру власного капіталу банків і його вплив на ефективність діяльності;

- сформулювати основні напрямки і способи формування структури власного капіталу банків з урахуванням факторів ризику;

- провести аналіз і розробити пропозиції щодо збільшення розміру власного капіталу банків;

- розробити рекомендації з методичних засад експертної системи управління формуванням власного капіталу банків;

- обгрунтувати нові підходи по здійсненню організаційного і інформаційного забезпечення формування власного капіталу банків.

Питання формування регулятивного капіталу банків, як розрахункової величини від власного капіталу, не розглядаються.

Об’єктом дослідження є процес управління формуванням власного капіталу банку.

Предметом дослідження є грошові відносини, які виникають в процесі формування власного капіталу банку.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є  діалектичний підхід до вивчення і розкриття сучасного стану управління формуванням власного капіталу банків. В процесі дослідження використано:

- методи групування і порівняння – для вивчення тенденцій зміни обсягів і структури власного і залученого капіталу банків;

- економіко-математичні методи – для визначення оптимальних розмірів і структури власного капіталу з урахуванням факторів ризику;

- статистичні, табличні та графічні методи – для оцінки сучасних методик управління власним капіталом банку;

- метод експертних оцінок – для аналізу приналежності поточного значення величини власного капіталу інтервалу оптимальних значень.

Інформаційною базою є законодавчі акти України, документи нормативного і методичного характеру Національного банку України, що стосуються досліджуваної проблеми, матеріали періодичної преси, бухгалтерська і фінансова звітність українських банків за 2000-2006 рр. і їх аналітичні матеріали.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в поглибленні обгрунтування теоретичних положень сутності власного капіталу банку, розробці та вдосконаленні методичних засад та механізмів управління його формуванням.

Вперше:

·                   розроблено методику кількісної оцінки впливу ризику рухливості залучених коштів на обсяг формування власного капіталу банку шляхом врахування внутрішньобанківських, галузевих та регіональних чинників, які формують ринкове середовище банку, що дає можливість визначати частку залученого капіталу, необхідну для резервування ліквідних коштів;

·                   обгрунтовано використання економіко-математичних методів для визначення оптимальної величини сукупного капіталу банку через інтегральну оцінку кожної з його складових, що забезпечить ефективне управління формуванням власного капіталу банку.

Удосконалено: