АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСОБИ ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ В ОРГАНАХ ДЕРЖАВНОЇ МИТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Краткое содержание

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Україна на міжнародному рівні вже традиційно утримує репутацію держави з високим рівнем корумпованості, що періодично визначається за результатами досліджень авторитетних неурядових організацій (Світовий центр досліджень ринків, Інститут управління розвитком, Служба консультацій з політичних та економічних ризиків, «Transparency Inte
ational», Центр за суспільну чесність тощо). Зокрема, згідно з дослідженнями «Transparency Inte
ational» (США), індекс сприйняття корупції в Україні становив у 2002 р. – 2,4; в 2003 р. – 2,3; у 2004 р. – 2,2; у 2005 р. – 2,6; у 2006 р. – 2,8; у 2007 р. – 2,7; у 2008 р. – 2,5; у 2009 р. – 2,2 та у 2010 р. – 2,4 бали. Наша держава за рівнем корупції посідала: у 2005 р. – 107 місце (з 158 країн, охоплених індексом), у 2006 р. – 99 місце (зі 163 країн), у 2007 р. – 118 місце (зі 180 країн), у 2008 р. – 134 місце (з 180 країн), у 2009 р. – 158 місце (серед 190 країн), у 2010 р. – 134 місце (серед 178 країн). Наведені дані свідчать, що значна більшість населення України сприймає корупцію як звичне явище й не намагається їй активно протидіяти.

Корупція охопила всі сфери суспільства, особливо органи державного управління і самоврядування. Вона не дає нормально розвиватися економіці, є основною перешкодою для надходження інвестицій до України. Особливе незадоволення населення викликають корупційні прояви в діяльності правоохоронних органів, де рівень корумпованості не знижується протягом багатьох років. Не залишилась осторонь негативних процесів і митна служба, на корумпованість якої вказують опитування підприємців, особливо тих, які займаються зовнішньоекономічною діяльністю. Керівництво держави та Державної митної служби України (далі – ДМС України) здійснює систематичну роботу щодо усунення корупційних ризиків на митницях: спрощуються митні процедури, запроваджуються світові стандарти митного контролю, посилюється робота з кадрами, адже бажаних результатів ще не досягнуто.

Вітчизняний і світовий досвід протидії корупції в органах державного управління, проблеми становлення й вдосконалення системи адміністративного та фінансового права розглядалися в роботах таких провідних вчених, як В.Б. Авер’янов, М.І. Ануфрієв, Г.В. Атаманчук, В.Г. Афанасьєв, О.М. Бандурка, А.І. Берлач, Ю.П. Битяк, Ф.Г. Бурчак, В.З. Веселий, М.М. Головань, В.А. Дедекаєв, Є.В. Додін, Н.І. Дорош, Р.А. Калюжний, Л.В. Коваль, Л.М. Колодкін, В.Г. Мельничук, В.І. Олефір, В.Ф. Опришко, О.В. Петришин, В.П. Пєтков, В.М. Попович, С.П. Ріпа, М.В. Романів, Н.І. Рубан, Л.А. Савченко, В.Ф. Сіренко, Ю.О. Тихомиров, М.М. Тищенко, В.В. Цвєтков, В.М. Шаповал, Ю.С. Шемшученко, В.К. Шкарупа, В.О. Шевчук, Г.В. Щокін, С.В. Юргелевич та інші вітчизняні фахівці та науковці.

Безпосередньо правові проблеми протидії корупції розглядалися в наукових дослідженнях В.М. Гаращука, Д.Г. Заброди, Д.І. Йосифовича, Д.М. Корнієнка, О.В. Кузьменко, М.І. Мельника, О.А. Мороза, Є.В. Невмержицького, О.Я. Прохоренка, І.В. Пшеничного, О.П. Рябченко, М.І. Хавронюка, В.І. Шакуна, І.Р. Шинкаренка, І.І. Яцків та ін.

Проте на сьогодні бракує робіт узагальнюючого характеру, системного та комплексного наукового забезпечення реалізації антикорупційної політики в сфері митної справи України, порівняльного аналізу досвіду вирішення зазначеної проблеми органами виконавчої влади держав-членів ЄС, у тому числі у сфері внутрішнього контролю за діяльністю митної служби. Нині постала необхідність у дослідженні проблем реалізації існуючих заходів протидії корупції в ДМС України та в розробці напрямів удосконалення організаційно-правового механізму управління корупційними ризиками, а також в узагальненні накопиченого адміністративно-правовою, соціологічною та економічною наукою теоретичного та емпіричного матеріалу, оцінки тенденцій, причин і умов, які сприяють корупції серед митників. Розкриття та вирішення наведених вище проблем протидії корупції в ДМС України є метою дисертаційного дослідження.