ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ МИТНОГО РЕЖИМУ СПЕЦІАЛЬНОЇ МИТНОЇ ЗОНИ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Актуальність теми даного дослідження пов’язана з необхідністю вдосконалення організаційно-правових засад і положень, що регламентують режим спеціальної митної зони в умовах адаптації митного законодавства України до міжнародних норм і стандартів у сфері митної справи.

Розвиток економічних відносин, лібералізація зовнішньоекономічної діяльності породжують нові для нашої країни форми та способи залучення іноземних інвестицій, однією з яких є спеціальні економічні зони (СЕЗ). Визначальною особливістю СЕЗ є створення пільгових митних умов для здійснення підприємницької діяльності. Саме це й обумовлює існування спеціальної митної зони як одного з видів митних режимів.

Сьогодні існують різні позиції щодо ефективності СЕЗ – від несприйняття такої ідеї до цілковитого її схвалення. Раціональний, виважений підхід до впровадження цієї форми господарювання з урахуванням географічних особливостей регіону, необхідності стимулювання певних галузей економіки тощо дає змогу, як свідчить світова практика, вигідно використовувати СЕЗ для економіки країни.

Після скасування митних пільг для СЕЗ, які, власне, і становили сутність спеціального режиму діяльності, постало питання вироблення концептуальної правової моделі режиму спеціальної митної зони для найбільш ефективного використання цього економіко-правового механізму.

Науково-теоретичним підґрунтям дисертації послужили праці таких вітчизняних і зарубіжних вчених у галузях теорії права, адміністративного й митного права, як С.С. Алєксеєв, В.Б. Авер’янов, О.Ф. Андрійко, Д.М. Бахрах, Ю.П. Битяк, Б.М. Габричидзе, В.М. Гаращук, Ю.М. Дьомін, Є.В. Додін, С.В. Ківалов, А.М. Козирін, В.К. Колпаков, Б.А. Кормич, О.В. Малько, А.В. Мазур, М.І. Матузов, О. Нападистий, В.Я. Настюк, Д.В. Приймаченко, В.В. Прокопенко, О.П. Рябченко, К.К. Сандровський, М.Г. Шульга, Ц.А. Ямпольська. У дослідженні використані наукові праці вчених-економістів, що зумовлено особливістю обраної теми, а також роботи науковців з питань господарського права: Д.В. Задихайла, Ю. Бек, Д.Д. Коссе, Л.В. Крупи, В.С. Мартем’янова, Л.В. Таран та ін.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі адміністративного права Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» відповідно до комплексної цільової програми „Права людини та проблеми організації і функціонування органів державної влади і місцевого самоврядування в умовах створення громадянського суспільства” на 2006-2010 роки (номер державної реєстрації № 0106u002285). Тема дисертаційного дослідження затверджена на засіданні вченої ради Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого (протокол № 7 від 18.02.2005 р.)

Мета й завдання дослідження. Мета даної наукової роботи полягає в тому, щоб на підставі досягнень юридичної науки, норм чинного законодавства, практики їх реалізації з’ясувати сутність режиму спеціальної митної зони, його внутрішньої структури, змісту – умов, вимог та обмежень, розробити теоретичний фундамент для вдосконалення чинного законодавства, що регламентує суспільні відносини в названій сфері, для підвищення ефективності функціонування спеціальних митних зон в Україні.

Для досягнення поставленої мети основна увага була приділена вирішенню наступних завдань:

-   аналізу історичного досвіду правової регламентації режиму спеціальної митної зони, прототипом якої були вільні порти;

-   вивченню й узагальненню поняття «режим спеціальної митної зони», порівняння засад його правового узгодження з нормами законодавства інших держав у цій царині;

-   характеристиці сутності й ознак режиму спеціальної митної зони як категорії режимної й територіальної;

-   дослідженню змісту режиму спеціальної митної зони через визначення його умов, вимог, обмежень, приписів і заборон;

-   розкриттю сукупності нормативно-правових актів, що регулюють діяльність режиму спеціальної митної зони, й визначенню особливостей різних типів цих зон;

-   розробці пропозицій з удосконалення законодавства в питаннях запровадження режиму спеціальної митної зони і ведіння обліку товарів при переміщенні їх через її межі;

-   поглибленому розгляду проблем правового упорядкування процедур здійснення виробничих і комерційних операції у спеціальних митних зонах;

-   з’ясуванню особливостей митного контролю у спеціальних митних зонах;

-    виокремленню складів порушень митних правил, що посягають на встановлений порядок функціонування спеціальної митної зони.

Об’єктом дослідження обрано суспільні відносини, що виникають між суб’єктами переміщення товарів через межі СЕЗ і митними органами у процесі застосування режиму спеціальної митної зони.

Предметом дослідження є сукупність правових норм, що регламентують режим спеціальної митної зони.

Методи дослідження. В основу даної роботи покладено загальний науковий метод дослідження, діалектичний і системний методи наукового пізнання. При вивченні окремих питань роботи були використані також наступні методи: історико-правовий – при розгляді становлення спеціальної митної зони й розвитку СЕЗ в Україні й у світі; логічно-нормативний – у процесі аналізу нормативно-правових актів, що регулюють режим спеціальної митної зони; логіко-семантичний – для обґрунтування понятійного апарату спеціальної митної зони; системний дозволив задіяти законодавство, що регламентує порядок запровадження режиму спеціальної митної зони й виконання режимних правил і вимог, а також прослідкувати динаміку тенденції його розвитку. Метод порівняння послужив здійсненню аналізу законодавства інших країн та виділенню норм, які були б корисні для втілення їх у законодавство України. Стали в нагоді також метод моделювання і статистичний метод.

Нормативні підвалини даної роботи становлять Конституція й закони України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України, відомчі акти Державної митної служби України, інших органів виконавчої влади, довідкова література, публікації в періодичних виданнях,що стосуються правового впорядкування митного режиму спеціальної митної зони, узагальнення практики митної діяльності. Вивчалися також окремі положення законодавства зарубіжних країн, позитивні надбання яких можуть бути застосовані в Україні. Значну увагу приділено аналізу й аргументації сучасних тенденції розвитку спеціальних митних зон в зарубіжних країнах. Емпіричну базу наукової роботи склали статистичні показники й матеріали практичного функціонування спеціальних митних зон в Україні.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що подана на захист дисертація є першим комплексним дослідженням режиму спеціальної митної зони як одного з видів митних режимів, що має економічний характер, у якому здійснено аналіз його умов, вимог та обмежень. Наукова новизна міститься у зроблених авторкою висновках, сформульованих поняттях і пропозиціях з удосконалення чинного законодавства.

Найбільш значимі положення дисертації, що мають як теоретичне, так і практичне значення:

Уперше:

-   на рівні монографічного дослідження розглянуто режим спеціальної митної зони як правову категорію, з’ясовано його зв’язок з режимом СЕЗ;

-   досліджено ознаки спеціальних митних зон шляхом аналізу сутності складників поняття «спеціальна митна зона»;

-   конкретизовано особливості здійснення митного контролю у спеціальних митних зонах, притягнення до відповідальності за порушення митних правил у цих зонах.

Удосконалено:

-   визначення спеціальних митних зон з погляду на них з точки зору режимної, територіальної та функціональної ознак.

Дістало подальшого розвитку:

-   вивчення питання історичного розвитку спеціальних митних зон, які виникли первинно як вільні порти, гавані тощо з огляду на їх економічну ефективність;

-   окреслення сучасного стану функціонування спеціальних митних зон в різних країнах світу з метою запозичення найбільш вдалого досвіду;

-   з’ясування призначення спеціальних митних зон як чинника створення вигідних умов для здійснення підприємницької діяльності, у зв’язку з чим детально досліджені підходи для визначення видів підприємницької діяльності, що можуть здійснюватися в цих зонах;

-   ідеї щодо запровадження режиму спеціальної митної зони; при цьому визначені наявні проблеми й запропоновані шляхи їх удосконалення.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що опрацьовані висновки й рекомендації можуть бути використані:

-   у науково-дослідницькій роботі – для подальшого поглибленого теоретичного вивчення спеціальної митної зони як одного з видів митних режимів і для наступних наукових розробок у митній сфері;

-   у правотворчості – при розробці й удосконаленні адміністративного й митного законодавства з питань регламентації режиму спеціальної митної зони, зокрема, таких її питань, як запровадження режиму, обліку товарів, здійснення митного контролю тощо, в перебігу вдосконалення Митного кодексу України (далі – МК України);

-   у правозастосовній діяльності висновки й рекомендації можуть бути використані працівниками митних органів для оптимізації їх праці і правильного розуміння норм законодавства;

-   у навчальному процесі результати дослідження можуть застосовуватися при читанні дисципліни “Митне право України”, при підготовці методичних і навчальних посібників, а також підручників для вищих навчальних закладів.

Апробація результатів дослідження. Дисертація виконана, обговорена і схвалена кафедрою адміністративного права Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». Низка її положень були предметом обговорення на наукових і науково-практичних міжнародних і регіональних конференціях: (а) «Митна політика України в умовах інтеграції до світової спільноті» (14 квітня 2006р.); (б) «Сучасні наукові дослідження» (2006р.); (в) «Митна справа в Україні: теорія і практика» (28 березня 2008 р.), (г) «Простір і час сучасної науки» (24-26 квітня 2006 р.); (д) «Проблеми державно-правового розвитку умовах європейської інтеграції і глобалізації» (16 травня 2008р.); (е) «Актуальні проблеми правового регулювання організації та здійснення митної діяльності» (2009 р.); (є) «Правова система України: проблеми і тенденції розвитку» (3 червня 2010 р.).

Публікація результатів дослідження. Основні положення дисертації знайшли віддзеркалення у 12 наукових публікаціях – у 5-ти статтях, опублікованих у наукових фахових періодичних виданнях з юридичних наук, і в 7-ми тезах доповідей на вказаних конференціях.

Структура дисертаційної роботи зумовлена метою, поставленими завданнями й логікою дослідження. Дисертація складається зі вступу, 2-х розділів, що включають 8 підрозділів, з висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 184 сторінки. Список використаних джерел нараховує 161 найменування.