МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСІВ САМООРГАНІЗАЦІЇ В СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМАХ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі – “Теоретичні основи та проблеми моделювання самоорганізації в соціально-економічних системах” – викладено теоретичні основи та визначено проблеми моделювання самоорганізації в соціально-економічних системах (СЕС).

До основних сучасних проблем формування термінологічного базису методології моделювання самоорганізації соціально-економічних систем можна віднести: неоднозначність та нечіткість змісту понять, міждисциплінарність і трансдисциплінарність, великий обсяг предметної області, динамічність понять. Тому для вдосконалення розуміння сутності процесів самоорганізації таких систем побудовано семантичну модель та дано основні визначення. Семантична модель має вигляд фрактального дерева, де ініціатором і затравкою є (n + 2)-вершинна зірка. Кількість властивостей n є невизначеною в загальному випадку. Будова нечіткого фрактала та його ініціатора-зірки ґрунтується на виокремленні трьох філософських рівнів: сутність – особливе – одиничне. При заміщенні в ініціатора вершин рівня “клас” (сутність) здійснюються процеси узагальнення, класифікації; при заміщенні вершин рівня “властивість” (одиничне) – відбуваються процеси поглиблення, уточнення знань. Фрагмент семантичної моделі (модель 1.1) поняття процесу самоорганізації в соціально-економічній системі подано на рис. 1.

Побудована семантична модель дає змогу сформулювати таке визначення процесу самоорганізації в соціально-економічній системі.

Самоорганізація в соціально-економічній системі – це процес управління системою на основі синергетичного підходу, що полягає в забезпеченні її життєздатності, тобто умов існування та розвитку.

Проведений на основі системного, кібернетичного, синергетичного та рефлексивного підходів аналіз дав змогу обґрунтувати необхідність розгляду в управлінні складової самоорганізації не лише спонтанної, а й спрямованої на зміну економічними агентами самих себе. Для дослідження соціально-економічних систем необхідно враховувати обидва типи самоорганізації.

Процеси самоорганізації можуть відігравати водночас як конструктивну, так і деструктивну роль. За результатами проведеного аналізу динаміки макроекономічних показників у період становлення інформаційного суспільства в Україні визначено позитивні та негативні ефекти процесів самоорганізації. До негативних, зокрема, можна віднести вплив міжрегіональних потоків капіталів на нерівність доходів населення. Наслідками такої міжрегіональної нерівності є міграція населення в більш сприятливі регіони, із села до міста, скорочення кількості населення депресивних регіонів та їх деградація. Одним з інструментів в напрямі забезпечення просторового розвитку можуть слугувати процеси формування міжрегіональних кластерів, що є прикладом конструктивних процесів самоорганізації, а капітал – це ресурс, що стимулює та підтримує такий розвиток.