ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК СТРУКТУРНИХ СЕГМЕНТІВ ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ РЕГІОНУ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Світові інтеграційні процеси потребують прискореного розв’язання проблеми переходу України до постіндустріальної фази суспільного розвитку. За цих обставин саме промисловий комплекс, як сфера прояву та реалізації визначальної частки матеріальних та інтелектуальних потреб суспільства, може забезпечити успішне завершення трансформаційних перетворень в економіці держави. Адже промисловість нині є інтегрантом науково-технічних досягнень, вона здатна ліквідувати відставання нашої держави з продуктивності праці в сфері матеріального виробництва, оновити технічний стан інфраструктурних галузей та енергопотужностей. Для досягнення цих результатів необхідно подолати найбільші складнощі в функціонуванні промисловості – це деформованість її структури та мінімальна адаптація до сучасних, тенденції та вимог ринку. У зв’язку з цим надзвичайно актуальною стає розробка науково-методологічних засад формування та розвитку структурних сегментів промислового комплексу регіону в умовах відкритості економіки.

Дослідженню теоретичних та практичних питань розвитку промисловості у складі продуктивних сил регіону присвячені праці таких вітчизняних вчених: О. Амоші, О. Алимова, Б. Буркинського, М. Бутка, В. Геєця, В. Горника, Б. Данилишина, Н. Дацій, Л. Дейнеко, С. Дорогунцова, В. Захарченка, Л. Збаразької, В. Кіндзерського, В. Коломойцева, В. Новицького, Т. Пепи, В. Семиноженка, Л. Чернюк, М. Чумаченка, М. Якубовського та інших.

Вивченням різнобічних аспектів кластеризації займалися: О. Богма, О. Войнаренко, А. Гойко, А. Гребьонкіна, В. Івантер, В. Кондратьєв, А. Коробкова, Ж. Мингальова, М. Портер, В. Прайс, Г. Семенова, С. Соколенко, С. Ткачова, І. Толенадо, В.  Федоренко, В. Чевганова та інші дослідники.

Разом з тим, в науковій думці не знайшли належного висвітлення проблеми, пов’язані з формуванням регіональної економічної системи на засадах кластеризації та розробкою теоретичних і методологічних положень їх реалізації. З огляду на це виникає необхідність поглиблення досліджень особливостей функціонування промисловості як провідної ланки просторової господарської системи, обґрунтування наукових підходів до формування територіального індустріального комплексу на засадах кластеризації, визначення шляхів усунення наявних диспропорцій у промисловому розвитку регіонів України. Це обумовило актуальність дисертаційного дослідження, його мету, завдання, структуру та зміст.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов’язана з планом наукових досліджень Чернігівського державного технологічного університету. Зокрема, в рамках теми „Підвищення ефективності функціонування та розвитку транспорту, зв'язку та інших галузей економіки регіону" (номер державної реєстрації 0104U005466) автором запропоновано і теоретично обґрунтовано формування та розвиток структурних сегментів промислового комплексу регіону на основі кластерного підходу, розроблено методологічні засади оцінки кластеризаційного потенціалу промислового комплексу регіону.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є обґрунтування теоретико-методологічних засад формування і розвитку промислового комплексу регіону, розробка практичних рекомендацій по удосконаленню його структури та впливу на прискорення темпів економічного зростання регіональної економіки.

Для досягнення зазначеної мети в роботі були поставлені наступні задачі:

– узагальнити наукові підходи до розуміння категорії «промисловий комплекс регіону», уточнити сутність цієї категорій та її структурні складові;

–                        виявити та охарактеризувати трансформаційні особливості просторового розвитку промисловості в сучасних умовах глобалізації та регіоналізації;

– проаналізувати та оцінити сучасний стан регіональних промислових комплексів України та особливості його функціонування на прикладі Чернігівської області;

– опрацювати методологічні аспекти до формування та розвитку структурних сегментів промислового комплексу регіону на основі кластерного підходу;

–                        оцінити рівень використання кластеризаційного потенціалу промислового комплексу регіону;

– обґрунтувати концептуальні засади створення кластерних структур у складі господарського комплексу регіону;

– побудувати управлінську модель кластерним розвитком промисловості в сучасних умовах розбудови національної економіки;

– визначити перспективні напрямки кластеризації через комплексну оцінку стану промислового комплексу Чернігівської області;

– розробити структуру управління кластерами та організаційні моделі кластерних структур за перспективними видами промислової діяльності регіону.

Об’єктом дослідження є процеси формування та розвитку структурних сегментів промислового комплексу регіону в умовах відкритості регіональної господарської системи.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади формування та розвитку промислового комплексу регіону та практичні рекомендації щодо поліпшення використання його потенціалу в сучасних умовах.

Методи дослідження. Для розкриття теми та досягнення поставленої мети дисертаційного дослідження було використано такі методи: метод системного аналізу – при вивченні розвитку та функціонування промислового комплексу регіону, розгляду підходів до оцінки кластеризаційного потенціалу промислового комплексу регіону; методи аналізу та синтезу, статистичного аналізу – для оцінки стану промислового розвитку на національному та регіональному рівнях; метод кластерного аналізу та картографічний – для виокремлення за сукупністю однорідних ознак регіонів країни за рівнем промислового розвитку; економіко-статистичний – для визначення пріоритетних видів промислової діяльності регіону; абстрактно-логічний метод – для формування висновків та пропозицій щодо перспектив розвитку регіональних промислових комплексів; графічний метод – для розробки кластерних структур регіону, основних результатів кластеризаційного розвитку промисловості регіону та інші наукові методи дослідження.

Інформаційною базою дослідження виступили законодавчі та нормативні акти України щодо функціонування промисловості, матеріали державної статистичної звітності, матеріали Чернігівської обласної державної адміністрації, праці вітчизняних та зарубіжних науковців, періодична література, офіційні сайти Інтернету.

Обробка даних та розрахунки здійснювалися за допомогою сучасних методик і комп’ютерних технологій з використанням програм EXCEL, SPSS.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна дослідження полягає у наступному:

вперше :

– розроблено методологічні підходи до оцінки кластеризаційного потенціалу промислового комплексу регіону та обґрунтовано особливості його використання в умовах відкритості економіки.

удосконалено:

– систему принципів кластеризації промислового комплексу, які спрямовані на забезпечення гармонізованого розвитку як галузей промисловості у складі кластеру, так і регіональної господарської системи в цілому;

– методичні підходи до визначення пріоритетних галузей промислової діяльності конкретного регіону, які доцільно обрати базовими при формуванні та розвитку просторових промислових комплексів;

– критеріальні виміри складових кластеризаційного потенціалу промислового комплексу регіону, а саме ресурсного, інноваційного, інвестиційного, інфраструктурного, інтелектуального, що дозволяє застосувати інструментарій кластерного аналізу для ранжування регіонів за ступенем промислового розвитку.

набуло подальшого розвитку:

– змістовність поняття «промисловий комплекс регіону», який розглядається як соціально-економічна категорія, котрій притаманна наявність взаємозв’язку та взаємозалежність окремих підприємств та виробництв, об’єднаних спільною інфраструктурою, просторовими та природно-ресурсними ознаками, які утворюють галузь, комплексне використання яких дозволяє спрямовувати регіональну економіку у русло сталого розвитку;

– дефініція «кластеризаційний потенціал промислового розвитку регіону» як інтегроване поєднання структуроутворюючих галузей промисловості з природно-ресурсними, інвестиційними, інноваційними, інфраструктурними, інтелектуальними можливостями території задля забезпечення ефективного використання її економічного простору в умовах зміни зовнішнього середовища;

– заходи державної підтримки розвитку регіональних промислових комплексів в контексті реалізації кластерної моделі.

Практичне значення одержаних результатів. Викладені у дисертаційній роботі наукові результати спрямовані на оптимізацію функціонування промислового комплексу регіону, забезпечення його пропорційного та збалансованого розвитку.

Основні пропозиції та висновки роботи використані Головним управлінням економіки Чернігівської обласної державної адміністрації при обґрунтуванні моделі інноваційно-інвестиційного розвитку промислового комплексу Чернігівської області до 2015 року (довідка № 03-09/299 від 09.09.2010 р.); обґрунтування методологічних та методичних засад розробки та впровадження кластерної організації промисловості в межах територіального устрою використані Міністерством промислової політики (довідка № 22-03-19 від 03.09. 2010 р.).

Результати дисертаційної роботи використовуються Чернігівським державним технологічним університетом у навчальному процесі при викладанні курсів “Регіональне управління”, “Галузеве управління підприємствами обробної промисловості”, “Менеджмент у підприємствах обробної промисловості” (довідка № 1607/08-1402 від 22.09.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Висвітлені у дисертаційній роботі основні наукові положення, пропозиції і висновки належать особисто автору і є його внеском у розвиток теорії та практики розвитку продуктивних сил і регіональної економіки. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ідеї та положення, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апpобація pезультатів дисеpтації. Основні положення дисертаційної роботи пройшли апробацію на семи науково-практичних конференціях:

–                         ІІ Міжнародна науково-практична конференція “Инновационная модель развития промышленного региона: проекты, управления, результаты” (м. Донецьк, 20-21 квітня, 2007 р.);

–                         міжнародна науково-практична конференція “Проблеми розвитку депресивних регіонів“ (м. Ніжин, 25-26 квітня, 2007 р.);

–                         перша Міжнародна науково-практична конференція “Якість економічного розвитку: глобальні та локальні аспекти” (м. Діпропетровськ, 24-25 травня, 2007 р.);

–                         VI Міжнародна науково-практична конференція “Інформація, аналіз, прогноз – стратегічні важелі ефективного державного управління” (м. Київ, 29-30 квітня, 2008 р.);

–                         міжнародна науково-практична конференція “Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні” (м. Київ, 23-24 жовтня, 2008 р.);

–                        міжнародна науково-практична конференція “Розвиток продуктивних сил України: від В.І. Вернадського до сьогодення” (м. Київ, 20 березня, 2009 р.);

–                        V Міжнародна науково-практична конференція “Альянс наук: вчений вченому” (м. Дніпропетровськ, 18-19 лютого, 2010 р.).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 14 праць загальним обсягом 5,64 др. ар., у тому числі 5,22 др. ар. належать особисто автору, з них 7 опубліковано у наукових фахових виданнях, 7 – в матеріалах наукових конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Основний обсяг дисертаційної роботи складає 189 стор. комп’ютерного тексту. Робота містить 33 таблиці та 26 рисунків. Список використаних джерел, що включає 180 найменувань, викладено на 17 стор., 13 додатків – на 39 стор.