ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ ДОХОДІВ НАСЕЛЕННЯ В РЕГІОНАХ ТА НАПРЯМИ ЙОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ

Краткое содержание

Актуальність теми. У сучасних умовах необхідно активно мобілізувати внутрішні резерви стабільного соціально-економічного розвитку регіонів країни, у тому числі ті, що пов’язані з формуванням сукупних доходів населення, як одного з можливих інвестиційних джерел їх розвитку, основного компонента системи життєзабезпечення населення, засобу її соціалізації. Важливість створення належних умов життєдіяльності населення на регіональному рівні, піднесення його інвестиційного потенціалу актуалізують наукову проблему формування дієвого економічного механізму, здатного забезпечити прогресивні трансформаційні зміни у цій сфері з метою стимулювання соціально-економічного розвитку регіонів країни.

Дослідженню різних аспектів цієї важливої наукової проблематики в контексті завдань державної регіональної політики та визначення перспектив соціально-економічного розвитку регіонів країни присвячені наукові праці Бистрякова І.К., Бутка М.П., Гейця В.М., Герасимчук З.В., Гнибіденка І.Ф., Долішнього М.І., Дорогунцова С.І., Дубіщева В.П., Коваля Я.В., Колота А.М., Комеліної О.В., Корецького М.Х., Куценко В.І., Лібанової Е.М., Лича В.М., Макарової О.В., Новікової О.Ф., Онищенка В.О., Петрової І.Л., Садової У.Я., Семів Л.К., Семиноженка В.П., Симоненка В.К., Фащевського М.І., Хвесика М.А., Черевка О.В., Черенько Л.М., Чернюк Л.Г., Шаульської Л.В., Шевчук Л.Т. та інших учених.

Проте специфіка досліджуваного механізму, напрями його впливу на тенденції регіонального розвитку та рівень добробуту населення залишаються не визначеними. Нині практично немає наукових розробок комплексного характеру, які б створювали цілісне уявлення щодо соціально-економічної сутності, структури та особливостей функціонування економічного механізму формування доходів населення, а також стратегічних напрямів його вдосконалення, пов’язаних з обмеженням негативних наслідків фінансово-економічної кризи та стимулюванням регіонального розвитку. Це обумовлює актуальність теми дисертаційного дослідження, визначення його мети, завдань та структури.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов’язана з тематикою науково-дослідних робіт Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, а саме темами: 3.1.5.85 “Схеми-прогнози розвитку і розміщення продуктивних сил областей України, Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя до 2015 року” (номер держреєстрації 0104U003168), підтема “Розробка проектів схем-прогнозів розвитку і розміщення продуктивних сил регіонів (областей) України до 2015 року”, при виконанні якої дисертантом розроблено прогнозну оцінку реальних доходів і витрат населення Харківської області; II-1-07(91) “Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні” (номер держреєстрації 0107U004762), підтема “Склад і рівень обмежень інвестиційного розвитку в сучасному середовищі”, де здобувачем визначено основні обмеження щодо підвищення сукупних доходів населення регіонів України та їх трансформації в інвестиційний капітал регіону; III-12-09(97) “Просторовий розвиток продуктивних сил України та удосконалення їх системної організації” (номер держреєстрації 0108U009959), підтема “Концептуальні засади, методологічні і методичні підходи до оцінки просторового розвитку продуктивних сил України”, у межах якої обґрунтовано концептуальні засади регіонального механізму формування сукупних доходів населення.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методологічних засад економічного механізму формування сукупних доходів населення в регіонах та визначення напрямів його вдосконалення в контексті вимог стимулювання соціально-економічного розвитку регіонів.

Відповідно до цієї мети в дисертації вирішувались такі основні завдання:

поглибити теоретико-методологічні основи процесу формування сукупних доходів населення регіонів;

визначити та класифікувати основні функції доходів населення в регіональному просторі;

структурувати складові економічного механізму формування доходів населення регіонів;

розробити методичні засади оцінки досліджуваного механізму;

виявити новітні тенденції трансформації сукупних доходів населення України та її регіонів з оцінкою міжрегіональної диференціації й асиметрії;

визначити регіональні можливості стабілізації, поступового підвищення доходів та конкретні шляхи їх реалізації;

дослідити механізм трансформації доходів населення в інвестиційний капітал регіону на основі оцінки світового та вітчизняного досвіду;

розробити концептуальні засади дієвого регіонального механізму формування доходів населення;

обґрунтувати науково-методичні засади регіональної політики доходів населення;

розробити модель стратегії забезпечення джерел надходження доходів населення регіонів.

Об’єктом дослідження є трансформаційні зрушення у процесі формування сукупних доходів населення та їх регулюванні на регіональному рівні.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні, методичні та прикладні засади економічного механізму формування доходів населення регіонів України.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження є теорії і сучасні концепції формування та регулювання доходів населення, положення економічної теорії, наукові надбання провідних учених з проблем розвитку продуктивних сил, регіональної економіки та управління регіональним розвитком.

При виконанні дисертаційної роботи застосовано загальнонаукові і спеціальні методи економічних досліджень, зокрема: системного підходу – при розробці теоретико-методологічних засад економічного механізму формування доходів населення, визначенні їх основних функцій у регіональному економічному просторі; системно-структурного підходу – для здійснення структуризації елементів досліджуваного економічного механізму, визначення їх взаємодії та розробки методичних засад оцінки; економіко-статистичного, графічного аналізу, типології – для оцінки трансформаційних змін у формуванні доходів населення регіонів, їх регіональної диференціації й асиметрії; моделювання – для розробки концептуальних засад удосконалення механізму формування доходів населення та моделей можливих стратегій забезпечення джерел надходження доходів.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України з питань регулювання доходів населення, стимулювання розвитку регіонів і формування державної регіональної політики, матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства економіки України, Міністерства праці та соціальної політики України.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

вперше розроблено:

концептуальні засади дієвого економічного механізму формування доходів населення, в основу якого покладено якісні ознаки, принципи організації та соціально-економічні передумови, необхідні для ефективного функціонування в регіонах країни;

модель стратегії забезпечення стабільних джерел утворення доходів населення регіонів за критеріальними ознаками їх збереження, комплексної диверсифікації, підвищення конкурентності, що орієнтована на обмеження надмірної міжрегіональної диференціації й асиметрії доходів;

удосконалено:

методологічні засади визначення зрушень у формуванні сукупних доходів населення, які, на відміну від існуючих, ураховують регіональні чинники трансформації джерел їх надходження, взаємозв’язки і взаємозалежності у цій сфері;

класифікацію основних функцій сукупних доходів населення в регіональному просторі, що, порівняно з існуючими, передбачає їх конкретизацію, грунтується на розширеній системі критеріїв, які впливають на економічну і соціальну безпеку регіону;

методичні підходи та систему індикаторів оцінки економічного механізму формування доходів населення, спрямовані на виявлення регіональних можливостей їх стабілізації та подальшого зростання;

набули подальшого розвитку:

економічний механізм як сукупність інструментів формування доходів населення регіону, що забезпечують їх приріст понад рівень, визначений державними соціальними гарантіями і стандартами, на основі зміцнення ресурсної бази розвитку регіонів, оптимізації структури економіки, підвищення економічної активності населення;

структуризація основних важелів досліджуваного економічного механізму, що являє собою інституціональне забезпечення процесу формування доходів населення з виокремленням соціальних, фінансово-економічних та організаційно-управлінських інструментів, конкретизованих за цільовими ознаками;

механізм трансформації доходів населення в інвестиційний капітал регіону на основі посилення його інституційних ланок, розвитку місцевого самоврядування, податкової системи, реалізація яких сприятиме його наближенню до європейського рівня;

науково-методичні засади регіональної політики доходів населення, що дають змогу визначити пріоритетні напрями її активізації на перспективу з урахуванням диференціації регіонів за соціально-економічними умовами, які впливають на обсяги, структуру та динаміку доходів населення.

Практичне значення одержаних результатів. Запропоновані автором концептуальні засади економічного механізму формування доходів населення, методологічні та методичні підходи до його оцінки, виявлені новітні тенденції трансформаційних зрушень, рекомендації щодо активізації політики доходів населення на регіональному рівні можуть бути використані у програмах соціально-економічного розвитку регіонів, окремих економічних проектах і прогнозах.

Теоретико-методологічні та прикладні розробки щодо вдосконалення економічного механізму формування доходів населення застосовано при виконанні комплексних фундаментальних науково-дослідних тем Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України (довідка № 01–11/534 від 22.09.2010 р.).

Рекомендації стосовно активізації регіональної політики доходів населення та формування стратегій диверсифікації джерел їх надходження використано Радою національної безпеки і оборони України при підготовці інформаційно-аналітичних матеріалів і конкретних пропозицій з цих питань (довідка № 6/9-2128-6-6 від 19.10.2010 р.).

Пропозиції дисертанта з оптимізації структури сукупних доходів населення регіонів України, використання прогресивного світового досвіду в цій сфері, а також концептуальні основи вдосконалення економічного механізму формування доходів населення на регіональному рівні застосовано Департаментом стратегії соціального розвитку Міністерства праці та соціальної політики України для визначення напрямів політики доходів населення у Програмі соціально-економічного розвитку України на 2009 р. (довідка № 223/10/136-09 від 29.12.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є завершеною науковою працею, в якій розроблено теоретико-методологічні і методичні засади економічного механізму формування доходів населення регіонів та напрями його вдосконалення на перспективу. Викладені у дисертації наукові положення, висновки і рекомендації одержані дисертантом самостійно. Із наукових праць, опублікованих у співавторстві, використано лише ті положення, які є власним науковим доробком.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дисертаційного дослідження апробовані на десяти конференціях різного рівня, а саме: Міжнародних науково-практичних конференціях: “Державне регулювання ринку праці, сучасні технології та напрями їх розвитку” (м. Київ, 22 грудня 2005 р.); “Соціально-економічні аспекти промислової політики. Управління людськими ресурсами: держава, регіон, підприємство” (м. Донецьк, 2006 р.); “Регіон-2007: стратегія оптимального розвитку” (м. Харків, 17–18 квітня 2007 р.); “Актуальні проблеми формування рентної політики в сучасних умовах” (м. Київ, 17 травня 2007 р.); IV Всеукраїнській науково-практичній конференції “Географічні проблеми розвитку продуктивних сил України” (м. Київ, 16–17 травня 2007 р.); науково-теоретичній конференції “Людський капітал України: стан, проблеми, перспективи відтворення” (м. Київ, 9 листопада 2007 р.); Міжнародних науково-практичних конференціях: “Соціально-економічна політика та розвиток регіонів в умовах переходу до постіндустріального суспільства” (м. Дніпропетровськ, 21 березня 2008 р.); “Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегій інновативно-інноваційного розвитку в Україні” (м. Київ, 23–24 жовтня 2008 р.); Ювілейній міжнародній науковій конференції “Розвиток продуктивних сил України: від В.І.Вернадського до сьогодення” (м. Київ, 20 березня 2009 р.); I Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих учених “Проблеми економіки та управління у промислових регіонах” (м. Полтава, 18–20 травня 2010 р.).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 20 наукових праць загальним обсягом 5,8 друк. арк. (особисто авторові належить 4,6 друк. арк.), з них 3 колективні монографії, 9 статей у наукових фахових виданнях, 8 – у матеріалах наукових конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації становить 237 сторінок комп’ютерного тексту, у тому числі 17 таблиць та 29 рисунків, з яких 13 займають усю площу сторінки. Список використаних джерел із 230 найменувань викладено на 22 сторінках, 18 додатків – на 18 сторінках.