ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ РЕКРЕАЦІЙНОЇ СФЕРИ :

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Глибокі структурні перетворення економіки України відбуваються у всіх сферах суспільного життя не виняток і рекреаційна. Володіючи великими потенційними можливостями в справі відновлення сил і збереження здоров'я людини, рекреаційна діяльність значно підвищує трудовий потенціал, знижує витрати на охорону здоров’я і соціальне забезпечення, сприяє розвитку духовних потреб членів суспільства, сприяє підвищенню ефективності використання робочої сили.

Разом із тим, в ситуації, що склалася в державі, існує ряд проблем розвитку рекреаційної  сфери в цілому та діяльності окремих її складових. Ці проблеми виникають в організації та плануванні виробницва підприємств рекреаційної сфери,  в процесі надання ними рекреаційних послуг, в здійсненні управління. Однією із основних проблем діяльності рекреаційних підприємств виступає недосконалість нормативно-правової бази, низький рівень розвитку інфраструктури, низька якість рекреаційного обслуговування та самого рекреаційного продукту. Неефективна діяльність рекреаційних підприємств є наслідком ускладненого і повільного процесу адаптації системи управління підприємствами до змін чинників зовнішнього середовища та потреб споживачів. Можливість забезпечення успішного функціонування рекреаційних підприємств на ринку рекреаційних послуг шляхом удосконалення систем управління ними і зумовила актуальність теми дисертаційної роботи.

Питанням становлення та розвитку рекреаційної сфери на рівні державного управління присвятили свої праці Гаман П.О., Шаптала О.С., Розметова О.Г. та багато інших авторів. Значний внесок у дослідження проблем організації рекреаційно-туристичного обслуговування як складової регіональної економічної системи зробили такі науковці як: Ґудзь П.В., Квартальянов В.А, Кравців В.С., Мамутов В.К., Мацола В.І., Амоша О.І., Кифяк В.Ф. Аспекти  управління в рекреаційно-туристичній сфері висвітлені у роботах Школи І.М., Вєтітнєва О.М., Дуровича О.П., Куценко В.І., Шульгіної Л.М., Воротіної Л.І., Ареф’євої О.В., Бережної І.В., Бобирєвої О.В., Погожи Н.В., Казачковської Г.В., Томаневич Л.М., Реги М.Г., Готри В.В., Балабанової О.І., Лебедєвої Р.Ю. Проте, подальшого вирішення потребують питання, пов’язані, безпосередньо із процесом формуванням систем управління підприємствами рекреаційної сфери різної спрямованості, які не знайшли достатнього висвітлення у науковій літературі, що зумовило визначення мети, завдань, структури та змісту дисертації.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах науково-дослідної роботи кафедри менеджменту Європейського університету «Менеджмент стратегічного розвитку підприємств та підприємництва невиробничої галузі» (державний реєстраційний
№ 0107U002009).

Мета і задачі дослідження. Метою даного дослідження є обґрунтування проблем формування та визначення напрямів удосконалення  систем управління підприємствами рекреаційної сфери в сучасних умовах із врахуванням викликів ринкового середовища.

Відповідно до мети, в ході наукового дослідження, були поставлені і вирішені такі завдання:

- розглянуто теоретичні засади формування системи управління підприємствами;

- обґрунтовано роль рекреаційних підприємств як об’єктів управління у системі управління територіальним рекреаційно-туристичним комплексом;

- досліджено особливості функціонально-галузевого управління підприємствами рекреаційної сфери;

- узагальнено та адаптувати існуючі науково-методичні підходи до діагностики системи управління рекреаційним підприємством із використанням її понятійного апарату;

- проаналізовано визначальні фактори впливу на діяльність та розвиток підприємств рекреаційної сфери на прикладі Житомирської області;

- охарактеризовано діяльність рекреаційних підприємств області;

- здійснено діагностику стану діючих систем управління  рекреаційними підприємствами Житомирщини;

- обґрунтовано та запропоновано до використання систему інтегрованих маркетингових комунікацій для підвищення якості управління рекреаційними підприємствами;

- розглянуто роль організаційної культури в системі управління рекреаційними підприємствами;

- розроблено комплексну модель системи управління рекреаційними підприємствами з позиції процесного підходу та запропонувати методику її впровадження.

Об’єктом дослідження виступає процес формування системи управління підприємствами  рекреаційної сфери.

Предметом дослідження є теоретико-методичні, організаційні та прикладні аспекти формування системи управління рекреаційними підприємствами.

Методи дослідження. Основою дисертаційного дослідження проблем формування системи управління рекреаційними підприємствами є теоретичні положення науки управління, роботи фахівців у галузі управління підприємствами, менеджменту та маркетингу, прикладні аспекти діяльності  підприємств рекреаційної сфери.

У процесі роботи використовувались: метод  теоретичного узагальнення – для обґрунтування концепції формування системи управління; функціональний, ситуаційний та процесний підходи – для  розкриття сутності системи управління підприємством; системно-структурного аналізу –  для представлення рекреаційних підприємств в якості об’єктів управління у системі управління територіальним рекреаційно-туристичним комплексом; соціологічного обстеження та експертних оцінок, включаючи методику вимірювання установок за Р. Лайкертом, групування, графічний та статистичного, порівняльного і фінансового аналізу – для оцінки чинних систем управління рекреаційними підприємствами задля здійснення діагностики їх стану; економіко-математичного моделювання – для обґрунтування підходів до удосконалення системи управління рекреаційними підприємствами; метод IDEF0 – для моделювання бізнес-процесу «надання рекреаційних послуг в рекреаційному підприємстві»; абстрактно-логічний – для формулювання висновків.

Інформаційною базою дослідження є законодавчо-нормативні акти України, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, Державної служби туризму і курортів, Головного управління статистики у Житомирській області, Управління охорони здоров’я Житомирської облдержадміністрації, Управління культури та туризму Житомирської облдержадміністрації, статистичні дані галузевої та фінансової звітності рекреаційних підприємств Житомирської області, матеріали вітчизняних і зако­рдонних публікацій, ресурси Інтернет, а також особисті дослідження та розробки автора.

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає у поглибленні існуючих теоретичних положень щодо формування системи управління рекреаційними підприємствами та розробці нової моделі системи управління рекреаційними підприємствами з урахуванням нестабільності умов їх функціонування. А саме:

вперше:

-  розроблено комплексну процесну модель системи управління рекреаційним підприємством, яка відображає логіку її функціонування у відповідності до вимог стандартів ДСТУ та  ІSО  та побудована на використанні системи збалансованих показників та системи менеджменту якості на всіх рівнях управління підприємством; наведено методику її впровадження.

Удосконалено:

       -  процес діагностики системи управління рекреаційним підприємством, який дозволяє на основі узагальнення існуючих підходів конкретизувати критерії оцінки ефективності системи управління та визначити стан підприємства і намітити шляхи розвитку позитивних тенденцій його діяльності;

- механізм управління рекреаційним підприємством шляхом використання організаційної культури у якості інструмента формування системи управління рекреаційним підприємством.

Дістали подальшого  розвитку:

         - теоретичні засади  визначення провідної ролі підприємств лікувально-оздоровчої рекреації, як самостійних об’єктів управління із власною системою управління, у системи управління рекреаційно-туристичним комплексом на регіональному (обласному) рівні;

       - теоретичні підходи до маркетингового дослідження системи комунікацій на основі економіко-математичного моделювання, що дозволило дослідити існуючі взаємозв‘язки та причинні залежності в процесі просування рекреаційного продукту, визначити структурні співвідношення у засобах просування продукту на ринок, обґрунтувати неефективність рекламної складової комунікативної політики рекреаційних підприємств та довести необхідність удосконалення їх системи комунікацій;

         -    понятійний апарат теорії управління рекреаційними підприємствами шляхом розвитку сутності поняття «ефективність діяльності рекреаційних підприємств» з конкретизацією взаємозв’язку показників економічної ефективності їх діяльності із показниками медико-соціальної ефективності, які разом відображають загальну соціально-економічну ефективність діяльності рекреаційних підприємств.    

          Практичне значення одержаних результатів. Наукові положення та практичні рекомендації, сформульовані і обґрунтовані у дисертаційній роботі, виступають основою вирішення проблем процесу формування системи управління рекреаційними підприємствами. Впровадження запропонованої комплексної моделі процесного управління в практику управління  рекреаційними підприємствами дозволить забезпечити ефективну діяльність підприємств на локальному ринку.

Практична цінність результатів роботи підтверджується їх використанням  в навчальному процесі Європейського університету при вивченні дисциплін: «Маркетинг медичної діяльності та фармацевтичний маркетинг», «Економіка та фінансування охорони здоров’я в Україні», «Здоров'я населення. Методи вивчення» (Довідка про впровадження № 60 від 07.06.2010); процесі удосконалення існуючих систем управління рекреаційними підприємствами області, а саме: в КП ЖОЛСЦРЗ «Дениші» (Акт про впровадження  №18/12 від 04.03.2010); ДП “Санаторій для батьків з дітьми “Тетерів” ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” (Акт про впровадження  №32/14 від  25.02.2010).

Наукові розробки автора знайшли відображення в реалізації Концепції розвитку туристично-рекреаційної галузі в Житомирській області до 2012 року; Стратегії економічного і соціального розвитку Житомирської області на 2004-2015»; використані при розробці «Концепції розвитку туризму в Житомирській області на 2011-2015 роки» (Акт про впровадження  Управління культури і туризму Житомирської обласної державної адміністрації  № 171-1.31/12-10 від 16.02.2010).

Особистий внесок здобувача. У дисертаційній роботі автором використано тільки ті ідеї та одержані результати, які є особистими розробками автора [1-5,7]. В опублікованій у співавторстві статті [6] здобувачеві належить запропонований механізм впровадження процесної системи управління рекреаційними підприємствами.

Апробація результатів дослідження. Положення, викладені в дисертаційній роботі та результати проведених досліджень  були обговорені та опубліковані як тези доповідей на 6 Міжнародних науко-практичних конференціях: «Інформаційні технології в економіці, менеджменті і бізнесі: проблеми науки, практики та освіти» (м. Київ, 2005 р.), «Інноваційні проблеми автоматизації управління бізнесом» (м. Житомир, 2007 р.), «Інформаційні технології в економіці, менеджменті і бізнесі: проблеми науки, практики та освіти» (м. Київ, 2007 р.), «Реформування економіки України: стан та перспективи» (м. Київ, 2008 р.), «Актуальні проблеми, сучасний стан та перспективи розвитку індустрії туризму в Україні» (м. Житомир, 2008 р.), «Проблеми економіки підприємств у сучасних умовах» (м. Київ, 2009 р.), «Актуальні проблеми, сучасний стан та перспективи розвитку індустрії туризму в Україні та Польщі (м. Житомир, 2010 р.); на 3 Всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Фінансово-економічні проблеми розвитку підприємництва в Україні» (м. Житомир, 2005 р.), «Економіка: сучасні проблеми та перспективи розвитку» (м. Київ, 2006 р.), «Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість в умовах європейської інтеграції» (м. Київ, 2007 р.) та на науково-практичній конференції  «Молодь і освіта. Європейський вибір» (м. Житомир, 2007 р.).

Публікації. Результати дисертаційної роботи опубліковані в 7 наукових статтях у фахових наукових виданнях, загальним обсягом  2,7 д.а., з яких здобувачеві особисто належить  2,6 д.а.

        Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. Загальний обсяг роботи становить 236 сторінок, з них 173 сторінки основного тексту, 26 таблиць, 44 рисунки та 6 додатків, викладених на 44 сторінках. Список використаної літератури із 242 найменувань викладено на 21 сторінці.