СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯМИ СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦІЇ :

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах інтеграції України у світову економіку підприємства й організації багатогалузевої системи споживчої кооперації потребують нових підходів до управління, щоб залишатись конкурентоспроможними серед інших суб’єктів господарювання в мінливому середовищі функціонування. Вирішення цього завдання можливо за рахунок гнучкої системи управління, яка оперативно реагує на зміни зовнішнього середовища й здатна до них адаптуватися. Для досягнення цього необхідно виробити відповідний ефективний механізм управління. Оскільки діяльність підприємств й організацій споживчої кооперації має соціальне спрямування та направлена на задоволення соціальних, економічних потреб пайовиків, працівників і населення, то доцільно концентрувати зусилля на удосконалення соціально-економічного механізму управління підприємствами та організаціями споживчої кооперації, що обумовлює актуальність і вагомість даної проблеми.

Визначенню сутнісної характеристики механізму управління та його адаптивності значну увагу приділяли такі науковці, як І. Брітченко, В. Веснін, М. Грещак, О. Гребешкова, Е. Зайцев, О. Коцюба, Є. Коротков, М. Круглов, А. Ластенко, М. Макарова, М. Мартиненко, С. Ніколенко, В. Перебийніс, В. Ткаченко, С. Іванюта та інші. Проблеми удосконалення систем управління та особливостей механізмів, що використовуються в управлінні підприємствами та організаціями споживчої кооперації розглянуто у працях М. Алімана, В. Апопія, C. Бабенка, О. Березіна, В. Гончаренка, І. Маркіної, Н. Міценко, А. Куценко, А. Пантелеймоненка, М. Рогози, М. Туган-Барановського, Ф. Хміля, Л. Шимановської-Діанич та інших.

Проте, не всі аспекти проблеми управління висвітлено достатньо глибоко, внутрішні тенденції і суперечності розвитку України, глобальні кризові явища остаточно загострили проблему управління, що пов’язана на необхідності скоординованого соціально-економічного розвитку складних економічних систем та їх суб’єктів.

Актуальним залишається формування соціально-економічного механізму управління скоординованим розвитком суб’єктів господарювання як основи забезпечення необхідних трансформаційних змін галузей і економіки держави. Все це обумовило вибір теми дисертаційного дослідження, його мету та завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом науково-дослідної роботи кафедри економічної кібернетики Вищого навчального закладу Укоопспілки “Полтавський університет економіки і торгівлі” в межах тем: “Формування механізмів та систем стратегій інноваційного розвитку підприємств споживчої кооперації України” (номер державної реєстрації 0108U000896), в якій автором запропоновано методичний підхід щодо формування конкурентних переваг підприємств на принципах розширення їх співпраці з іншими суб’єктами господарювання на ринку товарів і послуг, та “Механізм управління підприємствами та організаціями споживчої кооперації” (номер державної реєстрації 0109U003892), в якій автором обґрунтовано практичні рекомендації щодо удосконалення механізму управління підприємствами та організаціями споживчої кооперації.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є поглиблення теоретико-методичних засад формування соціально-економічного механізму управління підприємствами й організаціями споживчої кооперації та розробка практичних рекомендацій щодо забезпечення його ефективності.

Для реалізації мети дослідження було поставлено і вирішено такі завдання:

вивчити та узагальнити теоретико-методичні основи формування механізму управління підприємствами та організаціями;

дослідити механізм управлінської діяльності в соціально-економічних системах споживчої кооперації;

виявити вплив зовнішнього середовища на адаптивність підприємств і організацій споживчої кооперації;

здійснити моніторинг соціально-економічної діяльності підприємств і організацій споживчої кооперації;

визначити конкурентоспроможність підприємств і організацій споживчої кооперації у відповідних секторах ринку;

дослідити у динаміці виконання управлінських функцій щодо забезпечення соціального та економічного розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації;

розробити й обґрунтувати методичний підхід до формування соціально-економічного механізму управління підприємствами та організаціями споживчої кооперації;

розробити методичний підхід до оцінки ефективності функціонування сформованого соціально-економічного механізму управління;

розробити рекомендації щодо реалізації механізму управління соціальною та економічною діяльністю підприємств і організацій споживчої кооперації на принципах поглиблення та розширення їх співробітництва.

Об’єктом дослідження є процес формування соціально-економічного механізму управління підприємствами та організаціями споживчої кооперації.

Предмет дослідження – соціально-економічний механізм управління підприємствами та організаціями споживчої кооперації.

Методи дослідження. Вирішення поставлених у дисертаційній роботі завдань здійснено з використанням таких загальнонаукових прийомів і методів дослідження: діалектичного, теоретичного узагальнення, системного аналізу – для розгляду складових механізму управління у взаємозв’язку й окремо; комплексного підходу – для визначення особливостей формування механізму управління підприємствами та організаціями споживчої кооперації; таксономічного аналізу – для здійснення групування та визначення рівнів розвитку підприємств і організацій споживчої кооперації; порівняльного методу, економіко-статистичного аналізу – для аналізу сучасного стану та виділення факторів впливу на формування механізму управління зазначених підприємствами та організаціями; методики комплексної та інтегральної оцінки – для визначення конкурентоспроможності підприємств і організацій споживчої кооперації; методу визначення ентропії – для оцінки внутрішньої (функціональної) значимості характеристик під час дослідження їх впливу на конкурентоспроможність підприємств і організацій споживчої кооперації; методу попарних переваг – для визначення зовнішньої (суб’єктивної) значимості характеристик підприємств і організацій споживчої кооперації; аналітичного – для обчислення й оцінки конкретних результатів досліджень господарської діяльності зазначених підприємств і організацій; графічного – для побудови графіків залежності показників ефективності діяльності зазначених підприємств та організацій; структурно-логічного підходу – для побудови структурно-логічної моделі соціально-економічного механізму управління підприємствами та організаціями споживчої кооперації у середовищі місцевого та регіонального рівнів; методу економіко-математичного моделювання – для побудови моделі загального механізму управління підприємствами й організаціями споживчої кооперації та його складових; методу декомпозиції – для визначення складових загального механізму управління; логічного аналізу – при формуванні висновків; теорії графів та матричного методу – для оптимізації зв’язків структурно-логічної моделі соціально-економічного механізму управління підприємствами та організаціями; структурно-функціонального методу – для побудови економіко-математичної моделі соціально-економічного механізму управління підприємствами та організаціями споживчої кооперації; оптимізаційного методу – для визначення оптимального маршруту перевезення товарів, продукції.

Інформаційну базу дослідження становлять чинні законодавчі та нормативно-правові акти України, постанови Ради, правлінь і матеріалів з’їздів споживчої кооперації України, офіційні дані Державного комітету статистики України, статистична звітність і документація окремих підприємств і організацій споживчої кооперації України, наукові дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених, результати власних спостережень щодо проблеми формування соціально-економічного механізму управління підприємствами та організаціями споживчої кооперації, матеріали засобів масової інформації та інформаційні ресурси мережі Інтернет.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та практичному вирішені проблеми формування соціально-економічного механізму управління підприємствами й організаціями споживчої кооперації. Основні положення дисертації, що визначають її наукову новизну та виносяться на захист, полягають у наступному:

вперше:

запропоновано соціально-економічний механізм управління підприємствами та організаціями споживчої кооперації на основі їх економічної взаємодії і соціального механізму управління мотивацією, що дало змогу збільшити їх ринкову силу (частки ринку реалізації продукції, товарів, споживання ресурсів) як підприємств-продавців і споживачів послуг та ресурсів;

удосконалено:

методичний підхід до аналізу діяльності підприємств і організацій споживчої кооперації на засадах таксономічного підходу, який на основі запропонованої системи показників надає можливість визначити рівень розвитку та заходи, які необхідно здійснити для удосконалення системи управління зазначеними суб’єктами господарювання;

методичний підхід до оптимізації витрат та формування системи поставок товарів і матеріальних ресурсів для підприємств і організацій споживчої кооперації в умовах нової організаційної форми діяльності (обслуговуючий регіональний центр), що надало можливість зменшити додану вартість – торгову надбавку і, внаслідок цього, зменшити ціну товару, що є привабливим для споживача;

методичний підхід до оцінки соціально-економічного механізму управління підприємствами та організаціями споживчої кооперації, який на базі сформованої системи показників надає можливість визначити його ефективність;

дістали подальшого розвитку:

теоретико-методичні основи формування та моделі механізму управління підприємствами та організаціями споживчої кооперації у середовищі місцевого й регіонального рівнів, що дало змогу визначити ключові зв’язки та процеси, від яких залежить ступінь ефективності діяльності та пристосування до ринкових умов;

підходи до формування процесів співробітництва підприємств і організацій споживчої кооперації, яке можливе через створення обслуговуючих центрів регіонального рівня (підприємствами та організаціями споживчої кооперації), що посилює їх соціальні і господарські зв’язки та розширює ринки діяльності, заощаджує кошти на соціально-економічний розвиток за рахунок розподілу частини витрат, ефекту масштабу, ринкової сили впливу на споживачів і постачальників та створює умови ефективної координації спільної діяльності.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці рекомендацій щодо удосконалення системи управління підприємствами та організаціями споживчої кооперації на основі формування соціально-економічного механізму управління ними. Основні наукові положення дисертації доведені до рівня методичних рекомендацій, які можна використовувати у практиці господарювання підприємств і організацій споживчої кооперації України.

До результатів, які мають найбільше практичне значення, належать пропозиції щодо формування соціально-економічного механізму управління підприємствами та організаціями споживчої кооперації; визначення напрямів підвищення ефективності та конкурентоспроможності підприємств у галузях їх діяльності; розробка системи економічних показників, що формується під час співпраці підприємств і організацій споживчої кооперації відносно виконання спільної господарської діяльності у ринкових умовах; застосування удосконаленої методики оптимізації маршруту перевезення товарів під час вирішення тактичних завдань управлінської діяльності підприємств і організацій споживчої кооперації.

Результати дослідження схвалено та прийнято до впровадження Решетилівською районною спілкою споживчих товариств (довідка про впровадження № 8/15 від 22.12.2009 р.), Полтавською обласною спілкою споживчих товариств (довідка про впровадження № 10/27 від 17.02.2010 р.), підприємством Зіньківської районної спілки споживчих товариств “Зіньківський хлібокомбінат” (довідка про впровадження № 12/5 від 20.04.2010 р.).

Основні положення дисертації використовуються у науково-дослідній роботі (довідка про впровадження № 45-109/12 від 24.05.2010 р.) та навчальному процесі (довідка про впровадження № 45-110/12 від 24.05.2010 р.) Вищого навчального закладу Укоопспілки “Полтавський університет економіки і торгівлі” при викладанні дисциплін: “Економіко-математичне моделювання”, “Автоматизовані системи управління”, “Моделювання економіки”, “Дослідження операцій”, “Економічна кібернетика”, “Математичні моделі в менеджменті та маркетингу”.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним завершеним науковим дослідженням здобувача. Усі наукові результати, які викладені в дисертації, та ті, що оприлюднені у наукових виданнях, отримані автором самостійно на основі дослідження соціально-економічного механізму управління підприємствами та організаціями споживчої кооперації. З наукових праць, виданих у співавторстві, використано тільки ті ідеї та положення, які є результатом особистої роботи здобувача і становлять індивідуальний внесок автора.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційної роботи доповідалися автором на 12 міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях, зокрема, на: Міжнародній науково-практичній конференції “Стратегии развития Украины в глобальной середе” (м. Сімферополь, 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Индустрия гостеприимства в странах Европы” (м. Сімферополь, 2007 р.),  ХІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми економічної кібернетики” (м. Алушта, 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми соціально-економічного розвитку підприємств” (м. Харків, 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Споживча кооперація ХХІ століття: уроки трансформаційних реформ і перспективи розвитку” (м. Полтава, 2008 р.), Міжнародній науково-практичній Інтернет-конференції “Сучасні макроекономічні проблеми України та шляхи їх вирішення” (м. Полтава, 2009 р.), V Міжнародній науково-практичній Інтернет-конференції “Новітні наукові досягнення” (м. Софія, 2009 р.), І Міжнародній науково-методичній конференції “Математичні методи, моделі та інформаційні технології в економіці” (м. Чернівці, 2009 р.), VI Міжнародній науково-теоретичній конференції молодих вчених і студентів “Актуальні проблеми економічного і соціального розвитку виробничої сфери” (м. Донецьк, 2009 р.), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Формування єдиного наукового простору Європи та завдання економічної науки” (м. Тернопіль, 2009 р.), V Міжнародній науково-практичній Інтернет-конференції “Наука й інновації – 2009” (м. Пшемишль, 2009 р.), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Теорія і практика сучасного менеджменту: проблеми та шляхи вирішення” (м. Тернопіль, 2009 р.).

Публікації. За результатами проведеного дослідження автором опубліковано 19 наукових праць (5 з яких у співавторстві), у тому числі 6 – у фахових наукових виданнях (3 з яких у співавторстві) загальним обсягом 5,4 друк.арк. (особистий внесок здобувача – 5,1 друк.арк.).

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, що налічує 214 найменувань, і додатків. Обсяг основного тексту становить 175 друкованих сторінок. Робота містить 28 таблиць, 34 рисунка (із них 1 таблиця розміщена на 1 окремій сторінці, 1 рисунок на 1 окремій сторінці), 36 додатків на 75 сторінках.