ФОРМУВАННЯ ЕФЕКТИВНОЇ СИСТЕМИ СТРАХУВАННЯ АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ В УКРАЇНІ

Краткое содержание

1

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Соціально-економічний розвиток держави залежить від ефективного функціонування національного страхового ринку, гнучкої системи взаємовідносин страхових компаній з іншим суб’єктами ринку. Реформування усіх секторів економіки, стрімкий розвиток інформаційних технологій та зростання ступеню ризику в усіх сферах суспільного життя зумовлюють необхідність формування налагодженої системи страхового захисту майнових інтересів учасників ринкових відносин. Вагоме місце у вирішенні проблем забезпечення гарантій фінансової стабільності суб’єктів господарювання та добробуту громадян належить страхуванню автомобільного транспорту.  

Побудова високоорганізованої системи страхування автомобільного транспорту, що відповідає міжнародним стандартам та задовольняє потреби страхового ринку, вимагає пошуку нових напрямів розвитку послуг у сфері страхування автотранспорту, створення надійних інструментів державного регулювання. Формування системи автотранспортного страхування в Україні супроводжується такими проблемами, як відсутність належного організаційного забезпечення та недосконалість нормативно-правової бази із страхування автомобільних засобів; невідповідність страхової послуги купівельній спроможності їх споживачів; низька страхова культура потенційних страхувальників та їх недовіра до страхових компаній. Таким чином виняткової актуальності набувають проблеми розбудови та розвитку системи страхування автомобільного транспорту, що потребують наукового осмислення та практичного вирішення.

Дослідженню окремих аспектів сутності та значення страхування, страхового ризику та автотранспортного  страхування присвячені праці зарубіжних вчених:      Г. Бадера, Д. Бланда, С. Єфімова, Є. Коломіна, А. Манеса,  Р. Мертона,                 А. Плешкова, В. Райхера, Л. Рейтмана, К. Турбіної, В. Шахова, Г. Шмолера та ін.

Значний внесок у розвиток теорії і практики страхування автотранспортних засобів належить вітчизняним економістам. Серед відомих українських досліджень з даного питання слід відзначити роботи В. Базилевича, К. Базилевич,  О. Барановського, А. Беспалової, Н. Внукової, В. Грушка, К. Воблого,                    О. Гвозденко, А. Зальотова, М. Клапківа, Л.Орланюк-Маліцької, С. Осадця,              В. Поддєрьогіна та ін.

Віддаючи належне доробку вітчизняних і зарубіжних вчених, необхідно зазначити, що наявні дослідження зосереджені на окремих аспектах страхування автомобільного транспорту. Водночас недостатньо висвітленими є особливості формування системи страхування автотранспортних засобів як складної субординованої системи економічних відносин. Бракує наукових напрацювань щодо можливостей адаптації існуючого досвіду в галузі страхування транспортних засобів для практичного застосування в Україні, місця та ролі саморегулюючих організацій у забезпеченні належного регулювання страхування автомобільного транспорту. Сучасний стан ринку автотранспортного страхування  не дозволяє повною мірою задовольнити потреби контрагентів різного типу в страховому захисті від автотранспортних ризиків, що зумовлює пошук нових дієвих механізмів підвищення ефективності страхування автомобільного транспорту.

Важливість цієї проблематики та недостатній рівень її розробки визначили вибір теми дисертаційної роботи, зумовили її актуальність, теоретичне та практичне значення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри фінансів ПВНЗ «Європейський університет» за темою «Менеджмент стратегічного розвитку підприємств та підприємництва невиробничої сфери» (номер державної реєстрації  0107U002009), в рамках якої автором розроблено пріоритетні напрямки розвитку системи страхування автомобільного транспорту в Україні.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є наукове обґрунтування теоретико-методичних засад формування ефективної системи страхування автомобільного транспорту в Україні та розроблення практичних рекомендацій щодо її подальшого розвитку.

Для досягнення зазначеної мети в дисертаційній роботі були поставлені та вирішені такі завдання:

          - дослідити економічну сутність страхування;

 - обґрунтувати теоретико-методичні підходи до розкриття сутності поняття «система страхування автомобільного транспорту та особливостей її формування;

            - визначити ризики автотранспортного страхування і розробити їх класифікаційні ознаки;

- з’ясувати особливості та проблеми державного регулювання страхування  автомобільного транспорту в Україні;

         - проаналізувати вплив основних факторів на розвиток ринку страхування автотранспорту;

- оцінити сучасний стан і тенденції страхування автотранспортних засобів на ринку страхових послуг України;

- зробити прогноз розвитку страхування автомобільного транспорту на 2014 рік;

-окреслити перспективні напрями розвитку системи страхування автомобільного транспорту в Україні, спрямовані на підвищення ефективності її функціонування.

  Об’єктом дослідження  є система страхування автомобільного транспорту в Україні.

Предметом дослідження є теоретико-методичні та практичні засади формування і розвитку системи страхування автомобільного транспорту в Україні.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є діалектичний метод наукового пізнання та системний підхід до вивчення механізму формування системи страхування автомобільного транспорту як макрокомпонента загальнонаціональної системи страхового захисту. При постановці та розв’язуванні поставлених проблем використано такі методи: порівняння, систематизації та узагальнення – для уточнення термінологічного апарату; дедукції та індукції, логічного узагальнення – для обґрунтування компонентів системи державного регулювання автотранспортного страхування; економічного аналізу, аналогії та кількісного і якісного порівняння, графічні та статистичні методи – при дослідженні стану і тенденцій функціонування системи страхування автомобільного транспорту в Україні; економіко-математичний метод – під час розробки методичних підходів до розрахунку впливу різних факторів на тенденції розвитку системи страхування автомобільного транспорту; логічний метод моделювання – під час визначення методів удосконалення системи автотранспортного страхування.

Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі та нормативні акти з питань страхування автомобільного транспорту в Україні, матеріали Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, Державного комітету статистики України, статистичні дані органів державної влади та інформаційно-аналітичних видань, фінансова та статистична звітність вітчизняних страхових компаній.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у теоретичному узагальненні та новому вирішенні проблем наукового і прикладного характеру щодо формування ефективної системи страхування автомобільного транспорту в Україні. Основні наукові результати, які становлять особистий здобуток автора і виносяться на захист наступні:

вперше:

- обґрунтовано дефініцію системи страхування автомобільного транспорту як складної субординованої системи економічних відносин з приводу формування і розподілу страхового фонду для захисту майнових інтересів контрагентів різного типу, пов’язаних з володінням, користуванням і розпорядженням автотранспортними засобами, яка включає в себе сукупність форм, видів, методів страхування та страхову інфраструктуру. З'ясовано, що саме таке тлумачення системи страхування автомобільного транспорту формує чітке уявлення про її елементи та характеристики;

- обґрунтовано механізм застосування «франшизи від величини збитку», особливістю якого є визначення розміру невідшкодовуваної шкоди в залежності від величини завданого збитку, що гарантує страхувальнику виплату страхового відшкодування при будь-якій величині завданого збитку і справляє позитивний вплив на раціональне використання коштів страхового фонду;

удосконалено:

- теоритичні підходи до визначення та класифікації ризиків для реальних і потенційних учасників страхування автомобільного транспорту, які на відміну від раніше існуючих, передбачають врахування критерію об’єкту страхування та дозволять точно диференціювати страхові тарифи;

- організаційні засади формування ефективної системи страхування автомобільного транспорту, які порівняно з уже відомими організаційними підходами, враховують інтереси розширеного переліку суб’єктів страхування (страхових компаній, страхувальників, вигодонабувачів, посередників, економічних контрагентів, держави, саморегулюючих організацій);

набуло подальшого розвитку:

     - визначення сутності  державного регулювання страхування автомобільного транспорту, на основі поєднання стратегічних і тактичних заходів держави з урахуванням особливостей розвитку ринку автотранспортного страхування, які спрямовані на забезпечення умов ефективного страхового захисту майнових інтересів суб’єктів економічних відносин. Дане положення дозволяє сформувати стратегію, котра узгоджує цілі державного регулювання та інструменти впливу на ринок автотранспортного страхування;

- інституційне забезпечення державного регулювання страхування автомобільного транспорту в Україні на основі делегування частини регулюючих функцій держави саморегулюючій організації (Асоціації страховиків автомобільного транспорту), що дозволить скоротити державний апарат нагляду, сприятиме підвищенню якості страхових послуг та гарантій виконання зобов’язань перед страхувальниками;

- класифікація факторів, що впливають на формування системи страхування автомобільного транспорту, на основі врахування збільшення кількості транспортних засобів, зростання платоспроможності власників транспортних засобів, розробки нових страхових продуктів, проведення маркетингових досліджень, відсутності довіри до страховиків, демпінгу на ринку, невисокої якості страхових послуг. Їх використання в процесі аналізу дає можливість оцінити стан  та перспективи розвитку даного виду страхування;

- система заходів, спрямованих на зменшення негативного впливу наслідків несприятливих економічних умов на здійснення автотранспортного страхування, яка враховує, покращення фінансового стану страхових компаній їх засновниками, припинення недобросовісної конкурентної боротьби та необґрунтованого демпінгу, розробка нових програм автотранспортного страхування соціального спрямування.

Практичне значення одержаних результатів полягає у сформульованих та обґрунтованих наукових положеннях, висновках і пропозиціях щодо формування системи страхування автомобільного транспорту в Україні, наданні рекомендацій щодо підвищення її ефективності.

Окремі положення та висновки дисертації використовуються в практичній діяльності Міністерства фінансів України у процесі вдосконалення державного регулювання страхування автомобільного транспорту при підготовці матеріалів з питань регулювання та нагляду за діяльністю страхових компаній (довідка № 31-24020-04-7/13157 від 01.06.2010 р.). Основні науково-теоритичні розробки впроваджені в навчальний процес Тернопільського комерційного інституту (довідка № 203 від 26.05.2010 р.)

Практичні результати дисертаційної роботи, зокрема запропонована програма страхування автомобілів «Економна» та «Соціальний захист водіїв», внесена до страхових продуктів ВАТ СК «СКАЙД» (довідка № 295 від 12.08.09 р.), методика застосування «франшизи від величини збитку» використана у діяльності ЗАТ СК «Галицька» (довідка № 220 від 12.05.2010 р). У роботу ЗАТ СК «Дністер» впроваджено методичні підходи до ефективного управління портфелем страхової компанії в умовах ринкової економіки (довідка № 515 від 25.12.09 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною науковою працею здобувача. Автором зроблено вагомий внесок  в опрацювання теоретичних і прикладних засад формування ефективної системи страхування автомобільного транспорту, проведене комплексне дослідження організації процесу автострахування вітчизняними страховиками. Усі наукові положення, висновки і рекомендації, сформульовані в дисертації, одержані здобувачем самостійно та викладені в опублікованих працях.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати наукового дослідження доповідались та отримали позитивну оцінку на всеукраїнських науково-практичних та міжнародних конференціях, зокрема: «Формування єдиного наукового простору Європи та завдання економічної науки» (Тернопіль, 2008); «Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість в умовах європейської інтеграції» (Київ, 2009); «Вплив бюджетно-податкової політики на соціально-економічний розвиток регіону» (Херсон, 2009).

 Публікації. За основними результатами дослідження опубліковано 11 наукових праць здобувача загальним обсягом 3,3 др.арк. (особисто автору належить 2,91 др.арк.), з них: 5 статей у наукових фахових виданнях обсягом 2,53 др.арк, 5 тез доповідей на конференціях обсягом 0,51 др.арк. (особисто автору належить 0,38 др.арк.), одне свідоцтво про авторське право.

Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг  дисертаційної роботи становить 209 сторінок, з яких основний зміст  викладено на 179 сторінках. Дисертація містить 16 таблиць та 29 рисунків. До її кладу входить 2 додатки на 14 сторінках. Список використаних джерел налічує 194 найменування  на  16 сторінках.