ТЕНДЕНЦІЇ ТА ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОЇ СКЛАДОВОЇ СВІТОВОГО ФІНАНСОВОГО РИНКУ :

Краткое содержание

 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Однією з найголовніших ознак глобалізації є випереджаючий економічне зростання розвиток світового фінансового ринку. Лібералізація зовнішньоекономічних відносин і дерегулювання банківського сектору в розвинених країнах і країнах, що розвиваються, глобалізація ринку фінансових послуг співпали з розвитком інформаційних технологій. Бурхливе зростання операцій з деривативами і короткостроковими капіталами, що постійно перепливають з одного сектора в іншій, в залежності від спекулятивних настроїв зумовлюють наростання нестабільності і системного ризику.

Як свідчить світовий досвід важливе місце як в розгортанні, так і в протидії поглибленню кризових процесів у фінансовій системі належить банківському секторові. Тому банківські системи країн в залежності від ступеня і типу їх соціально-економічного розвитку, інтегруючись приводять до глобальних змін, що носять глибинний і ризиковий характер світової фінансової системи.

Вищеназвані тенденції розвитку світової фінансової і зокрема банківської системи в основному сформувались в останні 20 років. Однак для визначення закономірностей розвитку світової банківської системи важливо оцінити не лише існуючи, а й ті, що тільки народжуються і будуть формувати перспективні тенденції світового фінансового ринку.

Методологічні та інституційні аспекти становлення банківської системи як провідного агента глобалізації розглядаються у дослідженнях відомих представників західної економічної школи, зокрема Т. Бейомі, А. Бергера, Б. Вільямса, І. ВанЛевельда, А. Грінспена, Х.-У. Дерінга, Р. ДеХааса, Т. ДеСвона, Б. Ейхенгріна, Т. Еша, С. Классенса, П. Кругмана, Р. Левіна, Р. МакКиннена, Ф. Мишкіна, М. Найта, К. Рейнхарта, П. Розенгріна, П.Стріттена, Д. Фреко, С. Шмідта та багатьох ін.

Дослідженню проблематики функціонування банківських інститутів на міжнародних фінансових ринках присвячено роботи таких українських та російських авторів, як: І.Т. Балабанов, О.І. Береславська, С.Я. Боринець, С.М. Бровков, З.П. Гаталяк, В.В. Глущенко, А.П. Голіков, Н.І. Горбаль, І.С. Гринько, Б.С. Івасів, Л.М. Красавіна, Ю.М. Лисенков, З.О. Луцишин, Д.М. Михайлов, З.В. Михайлів, О.І. Рогач, В.Є. Рибалкін, Л.В. Руденко, А.П. Румянцев, М.І. Савлук, В.І. Сідоров, І.В. Співак, А.А. Суетін, А.С. Філіпенко, С.А. Циганов, О.Л. Яременко та інші.

Однак переважна більшість наукових праць, присвячених розгляду даної проблематики, зорієнтована на дослідження переваг і недоліків інтеграції національних фінансових ринків у міжнародні ринки капіталів. Фінансові ж сектори транзитивних економік є банково-центрованими через відносно слабку розвиненість небанківських інститутів та фондового ринку. Саме тому, на сучасному етапі найважливішим завданням наукового пошуку є виявлення характеру трансформації банківської складової світового фінансового ринку в умовах глобальної нестабільності, що обумовило актуальність теми дослідження у теоретичному та практичному плані.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до тематики науково-дослідної роботи №1-40-09 кафедри міжнародних економічних відносин Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна «Українсько-російське порубіжжя: концепція та стратегія довгострокового транскордонного співробітництва» (№ державної реєстрації 01090007307). Особистий вклад здобувача полягає в розробці фінансового інструментарію, щодо удосконалення розрахунково-платіжних операцій між банками України та Росії в рамках транскордонного співробітництва.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є виявлення сучасних закономірностей функціонування світової банківської системи в умовах глобальної фінансової нестабільності та розробка цільових показників інтегрування банківської системи України до світового фінансового ринку.

Досягнення поставленої мети роботи зумовило необхідність постановки і вирішення таких завдань:

– розглянути закономірності функціонування світового фінансового ринку та теоретичні підходи до дефініційного визначення банківської складової світового фінансового ринку;

– дослідити характерні особливості інтеграції національних фінансових інститутів в світову банківську систему з метою визначення ступеня уніфікації їх контрольно-регуляторного механізму;

– проаналізувати структурні зміни світових фінансових потоків в умовах глобальної фінансової нестабільності;

– визначити вплив інтернаціоналізації банківської системи на структурні трансформації світового фінансового ринку;

– розробити економіко-математичну модель, що відображає вплив мегапроцесів на функціонування банківської системи України;

– виявити конвергентні залежності в характері і темпах економічної динаміки країн та рівнем стійкості їх фінансових (банківських) систем, що в умовах циклічних економічних коливань приводять до змін їх ролі і місця в глобальній економіці;

– здійснити оцінку глобальної і макроекономічної ефективності функціонування фінансової і зокрема банківської системи України для визначення напрямів її подальшого розвитку;

– розробити цільові показники інтегрування банківської системи України до світового фінансового ринку.

Об'єктом дослідження є процеси глобалізації банківської складової світового фінансового ринку.

Предметом дослідження є теоретичні і практичні аспекти функціонування  банківської системи та її характеру впливу на глобальні трансформації світового фінансового ринку.

Методи дослідження. Методологічною та теоретичною базою дослідження є фундаментальні положення економічної теорії, роботи вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів в області розвитку та трансформації світового фінансового ринку. У процесі дослідження використано діалектичний метод наукового пізнання та загальнонаукові методи пізнання: методи теоретичного узагальнення, аналізу та синтезу (для виявлення закономірностей функціонування глобальної фінансової системи); групування та класифікації (для дослідження факторів впливу на розвиток банківської складової світового фінансового ринку); метод статистичного аналізу, індексний метод (для аналізу структури міжнародних фінансових потоків); метод системного аналізу (для окреслення засад регуляторного механізму світової банківської системи); методи математичного аналізу (для побудови моделі порівняльної привабливості функціонування банківської системи України).

Наукова новизна полягає у визначенні закономірностей динаміки світового фінансового ринку в умовах банко-центрованості функціонування фінансових систем різного ступеня економічної зрілості та розробці цільових показників інтегрування банківської системи України в світовий фінансовий ринок. Найсуттєвішими теоретичними і практичними результатами, що характеризують наукову новизну дослідження і особистий внесок дисертанта є такі:

вперше:

– запропоновано регуляторний механізм підвищення стійкості функціонування світової банківської системи відносно циклічних дисбалансів фінансового ринку, що передбачає уніфікацію і стандартизацію спільної взаємодії  банківських і небанківських інститутів країн з різними фінансово-правовими системами; розробку на міжнародному рівні у відповідності з Базельською угодою єдиних підходів до оцінки фінансового стану комерційних банків органами банківського нагляду; створення Світового центрального банку на кшталт Європейського центрального банку як єдиного центру управління і регулювання міжнародної банківської діяльності;

– побудовано економіко-математичну модель впливу світової фінансової системи на функціонування банківської системи України. У якості підсумкового інтегрального індексу, що характеризує банківську систему використано індекс порівняльної привабливості функціонування банківського сектору України, а в якості одного з чинників - індекс експансії іноземного капіталу. Наголошено застосування індексу порівняльної привабливості як одного з індикаторів оцінювання якості системи антикризового управління банківською діяльністю в Україні;

– виявлено принципову особливість трансформації світової банківської системи у напрямі посилення її інтернаціоналізації, яка закладає нові якості фінансовим інститутам у відповідності до вимог сучасного глобального ринку. Аргументовано, що в посткризових умовах концентрація фінансових ресурсів буде в значній мірі визначатись коопераційними зв’язками в міжнародному поділі праці; передбачається, що банки як особливий механізм здійснення прямих зв’язків всього ланцюга економічних відносин здобудуть ознак галузевих інвестиційно-фінансових кластерів з мережевим характером організаційної структури; роль банків полягатиме в оптимізації розподілу ризиків інвестиційних проектів і розвитку будь-якої соціально-економічної системи та її підсистем;

удосконалено:

– інституційно-функціональну сутність поняття «банківська складова світового фінансового ринку» як банко-центрованої системи національних, міжнародних і наднаціональних фінансових установ різних функціональних рівнів, що на основі їх взаємодії та функціонування в умовах єдиного правового поля та єдиної інфраструктури саморозвивається і складає інституціональну основу світової фінансової системи. Аргументовано положення, що будь-яка національна банківська система з набуттям нею міжнародного або наднаціонального характеру її фінансових інституцій все більше визначатиме перспективні тенденції світового фінансового ринку у постіндустріальному майбутньому;

– інструментарій щодо оцінки інтеграції фінансової системи України з урахуванням проявів глобальної економічної нестабільності. Інтегральним показником глобальної ефективності запропоновано приріст частки національних компаній, як реципієнтів у сукупному світовому обсягу довгострокових глобальних інвестицій, а інтегральним показником її макроекономічної ефективності – обсяг внутрішніх приватних заощаджень, трансформованих у довгострокові інвестиції.

отримали подальшого розвитку:

– теоретико-методологічні підходи до аналізу залежностей між якісними характеристиками економічної динаміки і розвитком фінансової системи. Незбалансованість росту економічної динаміки провідних країн зумовило загострення диспропорцій у світових фінансових потоках й виникнення так званої «тіньової банківської системи». Завищення буферних резервів ТНБ призвело до рецесії насамперед у розвинених країнах у результаті чого фінансові центри розвинених країн втратили позиції єдиних центрів глобального панування;

– система заходів антикризового планування банківської діяльності на світовому фінансовому ринку, які полягають в короткостроковій перспективі у підвищенні ліквідності капіталу, скасуванні обмежень валютного контролю, удосконаленні законодавства з питань банкрутства, реорганізації банківських установ у формі їх злиття і поглинання фінансово здоровими установами й «очищення» портфелю банку від проблемних кредитів, а в середньостроковій – реструктуризації державних банків. Обґрунтовано, що банківська діяльність характеризується циклічністю і синхронізована з макроекономічними коливаннями  нефінансового сектору й деякі ключові пруденційні норми не стільки стабілізують банківський сектор, скільки провокують його проциклічність. Контрциклічним механізмом запропоновано формування динамічних резервів банків на можливі збитки;

– аргументація виокремлення країн БРІК (Бразилія, Росія, Індія, Китай) в особливу групу для якої характерною виявлено пряму залежність динаміки реального сектору їх економік від кредитної політики глобальних інвестиційних фондів, що переносять ризики локальних, спеціальних і глобальних криз на емерджентні фінансові ринки. Виявлено канали вразливості банківських систем стосовно циклічних коливань кон’юнктури світового фінансового ринку, а саме: 1) нерозвиненість їх фінансової та банківської інфраструктури; 2) надмірне втручання держави у процеси капіталовкладень, що гальмує диверсифікацію вкладень міжнародних інвесторів; 3) різке зростання ризиків кризоутворення при переході від офіційного зовнішнього фінансування та прямих інвестицій до приватного позикового фінансування та розширення спектра банківських інструментів та інновацій як основної компоненти припливу міжнародних фінансових потоків.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що теоретичні узагальнення, висновки і пропозиції, що містяться у дисертації можуть бути широко використані у діяльності органів законодавчої та виконавчої влади України, зокрема, при розробці механізмів державного регулювання банківської діяльності України та заходів щодо антикризового планування діяльності комерційних банків на міжнародних фінансових ринках.

Основні наукові положення і отримані результати дослідження використовуються у педагогічній діяльності при викладанні спецкурсів «Світова економіка», «Міжнародні економічні відносини» для студентів факультету міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (довідка № 4002/69 від 05.01.2011р.) Практичні рекомендації та пропозиції, викладені в дисертації, впроваджено в поточну діяльність Департаменту інноваційної політики Державного комітету України з питань науки, інновацій та інформатизації (довідка № 1/06-2-472/1 від 26.11.2010р.), а також  в ПАТАБ Укргазбанк (довідка № 236 від 26.10.2010р), в ПАТ ІМЕКСБАНК (довідка № 275 від 17.01.2011р.). 

Особистий внесок здобувача. Усі результати, викладені в дисертаційній роботі, отримані здобувачем самостійно і знайшли відображення в опублікованих працях.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження доповідались автором і отримали схвалення на міжнародних і всеукраїнських конференціях і науково-практичних семінарах, а саме: науково-практична конференція «Українсько-російське порубіжжя: стан та перспективи співробітництва» (22 березня 2009 р, м. Харків) всеукраїнська науково-практична конференція молодих вчених, аспірантів та студентів «Організаційно-економічні проблеми регіонального розвитку в сучасних умовах» (22 квітня 2010 р., м. Сімферополь); шоста науково-практична конференція молодих вчених «Актуальні проблеми міжнародних економічних відносин» (11 грудня 2010 р., м. Харків).

Публікації. Основні результати і висновки опубліковано автором у 7 наукових роботах загальним обсягом 2,71 д.а., з них 4 у фахових виданнях обсягом 1,94 д.а.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, 3 розділів, висновків, списку використаної літератури з 183 найменувань, додатків. Зміст дисертації викладено на180 сторінках друкованого тексту, включаючи 5 таблиць на 3 сторінках, 14 рисунків на9 сторінках.