ФІНАНСОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВІДКРИТОЇ ЕКОНОМІКИ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНИХ РИЗИКІВ :

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Глобалізаційні процеси супроводжуються зростанням нестабільності, зокрема, внаслідок посилення впливу глобальних ризиків на національну економіку. В сучасних світогосподарських умовах велике значення для країни має не тільки ретельний вибір механізмів адаптації до викликів світового економічного простору, а й визначення переліку ризиків відкритої економіки в умовах глобалізації.

Поширення глобалізаційних процесів на всі сфери суспільного життя є однією з сучасних ознак розвитку цивілізації, що дає змогу значно розширити можливості національної економіки та сприяє ефективному використанню конкурентних переваг на світових ринках. Водночас економічна глобалізація призводить до взаємозалежності окремих національних економік, зростання вразливості окремої країни перед зовнішніми загрозами – глобальними ризиками. Тому, у сучасних умовах, одним із головних напрямів державної економічної політики є ефективне використання переваг від повномасштабної інтеграції до світової економіки та одночасне обмеження негативних наслідків глобалізації. Вирішення цього завдання можливе лише за умов дослідження особливостей та тенденцій розвитку відкритої економіки в умовах глобальних ризиків з метою запровадження державної політики фінансового регулювання, що і обумовлює актуальність теми дисертації.

Проблематиці фінансової глобалізації та фінансового регулювання відкритої економіки, розвитку та реформуванню державних фінансів в умовах глобальних ризиків присвячені наукові розробки М.Азарова, З.Бжезинського, З.Варналія, А.Гальчинського, Дж.Даннінга, М.Датца, О.Жедєміна, П.Кругмана, Ю.Лисенкова, О.Плотнікова, М.Портера, Дж.Сороса, Дж.Стігліца, А.Суетіна, Ф.Фукуями та інших. Питання нейтралізації ризиків розглядались у працях І.Балабанова, І.Бланка, К.Редхеда, С.Хьюса та інших.

Серед вітчизняних вчених відзначимо науковий доробок з питань аналізу та прогнозування негативного впливу трансформації міжнародних економічних відносин на національну економіку В.Андрійчука, О.Білоруса, В.Будкіна, І.Бураковського, В.Вергуна, Р.Войтовича, Ю.Воробйова, А.Гайдуцького, Л.Гальперіної, В.Гейця, В.Єременка, С.Кірєєва, М.Клапківа, Л.Кістерського, В.Клочка, А.Кредісова, Є.Лисицина, Д.Лук’яненка, В.Молостовцевої, В.Новицького, Є.Панченка, Ю.Пахомова, С.Сіденко, О.Сохацької та інших.

Проте, незважаючи на значну кількість робіт, в яких досліджуються особливості впливу фінансової глобалізації на відкриту економіку,  залишаються недостатньо дослідженими теоретичні підвалини фінансового регулювання національної економіки в умовах глобальних ризиків, методологічні основи виокремлення, аналізу та оцінки глобальних ризиків, удосконалення, фінансової політики в умовах глобальних ризиків та загроз, розробки заходів з їх нейтралізації.

Отже, актуальність і важливість проблем удосконалення фінансового регулювання відкритої економіки в умовах глобальних ризиків, їх оцінювання та прогнозування обумовлюють вибір теми, мети і завдань дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась відповідно до планової тематики досліджень відділу зовнішньоекономічних досліджень Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України. Зокрема, при розробці таких тем: „Шляхи та напрями застосування міжнародного досвіду регулювання економіки в інноваційній стратегії України” (№ державної реєстрації 0105U002584) - запропоновані шляхи адаптації міжнародного досвіду фінансового регулювання глобальних ризиків; „Конкурентні інноваційні механізми економічного розвитку України в контексті світового досвіду інституційної політики” (№ державної реєстрації 0106U010980) - запропоновані заходи щодо удосконалення фінансового регулювання інституційно-інноваційного розвитку України; „Моделювання державної підтримки національного аграрного товаровиробника в умовах вступу України до СОТ та ЄС”, (№ державної реєстрації 0108U009652) – запропоновано модель оцінки ризиків економіки України в умовах вступу до СОТ та ЄС; „Розроблення стратегії бюджетного реформування в Україні у контексті використання міжнародного досвіду” (№ державної реєстрації 0110U007445) – оцінено стан державних фінансів та перспективи розвитку бюджетної системи України з урахуванням фінансових обмежень та макроекономічних ризиків у посткризовий період, запропоновані заходи щодо удосконалення інституційної складової стратегії бюджетного реформування в Україні.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретичних та методологічних засад фінансового регулювання відкритої економіки в умовах глобальних ризиків з використанням адаптивного  зарубіжного досвіду.

Виходячи з мети дослідження, в роботі поставлені такі завдання:

·        розкрити сутність та види глобальних ризиків, розробити класифікацію внутрішніх та глобальних ризиків відкритої економіки;

·        визначити механізми фінансового регулювання відкритої економіки в умовах глобальних ризиків;

·          виокремити фактори, що впливають на динаміку формування ризиків, з метою вибору регуляторів, використання яких дасть можливість мінімізувати загрози;

·        отримати інтегральну оцінку ризиків з метою представлення комплексної характеристики наявних та можливих ризиків соціально-економічного розвитку України в умовах глобалізації;

·        вивчити досвід фінансового регулювання відкритої економіки в умовах глобальних ризиків у країнах з різним типом економічних систем з метою його адаптації до українських реалій;

·        здійснити кількісну оцінку існуючих причинно-наслідкових зв’язків між факторами, що провокують ризики, та інтегральною оцінкою ризиків для економіки України з метою визначення найбільш актуальних загроз;

·        визначити особливості фінансового регулювання економіки України в умовах глобальних ризиків;

·        обґрунтувати пріоритетні напрями удосконалення фінансового регулювання вітчизняної економіки в умовах глобальних ризиків та застосування організаційно-фінансових заходів щодо нейтралізації загроз.

Об’єктом дослідження є процес трансформації міжнародних економічних відносин під впливом глобальних ризиків.

Предметом дослідження є фінансове регулювання відкритої економіки в умовах глобальних ризиків.

Методи дослідження. У процесі дослідження були використані основні методи теорії пізнання, загальнонаукові методи дослідження для аналізу економічних процесів і явищ. Теоретичні аспекти пізнання глобальних загроз досліджено за допомогою інструментів і прийомів логічної абстракції (аналізу, синтезу, індукції та дедукції) із застосуванням системних підходів (розділ І). Для вирішення поставлених у досліджені завдань використовувались діалектичний метод та метод наукової абстракції (для визначення сутнісних характеристик фінансових загроз відкритої економіки пп. 1.1, 1.2), метод структурного аналізу (визначення особливостей фінансового регулювання відкритої економіки пп. 1.3), метод порівняльного аналізу й графічний метод (дослідження міжнародного досвіду нейтралізації фінансово-економічних ризиків в умовах глобалізації пп. 2.1, 2.2, 2.3), також широко використовувались в роботі методи індукції та дедукції (для аналізу особливостей фінансового регулювання економіки України в умовах глобальних ризиків пп. 3.2) та метод аналізу ієрархій (для здійснення оцінки ризиків економіки України та складання рейтингу глобальних ризиків економіки України пп. 3.1).

Наукова новизна отриманих результатів. Наукова новизна отриманих результатів полягає в узагальненні концептуальних засад фінансового регулювання відкритої економіки, що дало змогу одержати теоретичні та практичні результати, які характеризують наукову новизну дисертаційного дослідження і особистий внесок автора, зокрема:

вперше:

·       обґрунтована нова парадигма фінансового регулювання відкритої економіки України з урахуванням глобальних ризиків, що передбачає: проведення заходів щодо оцінки внутрішніх та глобальних ризиків відкритої економіки в системі міжнародних економічних відносин, зокрема, визначено механізм фінансового регулювання відкритої економіки в умовах глобальних ризиків, який передбачає виокремлення пріоритетів фінансового регулювання у термінах та обсягах на основі визначення базового переліку, групування, оцінки та складання рейтингу глобальних ризиків; визначення основних напрямів фінансово-організаційного управління відкритої економіки в умовах глобальних ризиків (участь в міжнародних фінансових організаціях, використання в інтересах країни міждержавних систем та заходів міжнародної колективної безпеки, створення державного резерву для покриття негативних наслідків глобальних ризиків, укладання двосторонніх міжнародних економічних угод, участь в регіонально-інтеграційних об’єднаннях, створення позитивного фінансового іміджу країни); впровадження конкретних фінансових заходів нейтралізації глобальних ризиків (надання пільгових державних кредитів, запровадження податкових канікул та/або пільг, створення стабілізаційних/резервних фондів, субсидування тощо); оцінку ефективності регулятивних заходів з нейтралізації кожного з ризиків та стану відкритої економіки;

·       побудовано інтегральні індекси глобальних ризиків відкритої економіки України, які складаються з двох інтегральних показників (індексів внутрішніх та зовнішніх ризиків), що дають можливість давати кількісні оцінки глобальних ризиків розвитку економіки України як у поточному, так і майбутніх часових проміжках. Індекси враховують різні напрями загроз і підкреслюють ступінь їх важливості на часових проміжках, дають змогу оцінити вплив фінансових регуляторів у процесі нейтралізації загроз;

удосконалено:

·       на основі аналізу глобальних ризиків світової економіки базовий перелік глобальних ризиків відкритої економіки (який включає: нестабільність поставок нафти на світовий ринок, дефіцит федерального бюджету і торгового балансу США, які впливають на курс долара, геополітичні конфлікти, лібералізацію міжнародної торгівлі, зростання екзогенного впливу Китаю на світову економіку, міжнародний тероризм, стан здоров’я населення планети, долучення до процесу глобалізації нестабільних країн, діяльність хеджевих фондів і недостатню надійність цінних паперів, екологічні угоди, які здатні впливати на світовий бізнес-клімат), а також з урахуванням сучасних світових економічних тенденцій доповнено такими зовнішніми ризиками: асиметрія розвитку ЄС та зростання впливу групи країн БРІК (Бразилія, Індія, Китай, Росія) на світовий бізнес-клімат. У межах внутрішніх ризиків автором виділено валютний, кредитний, біржовий, енергетичний, спекулятивний, економіко-політичний ризики, ризик банкрутства, непослідовність фінансово-економічного регулювання, залежність від зовнішніх ризиків, інституційний, соціальний, демографічний ризики;

·       розрахунок рівня економічної безпеки України шляхом визначення додаткового переліку глобальних ризиків, формування їх рейтингу за допомогою парного порівняння ризиків на підставі експертних оцінок. Виходячи із складеного рейтингу глобальних ризиків економіки України у подальшому необхідно здійснювати інтегральну оцінку рівня економічної безпеки України в цілому по економіці, а також визначити перелік основних індикаторів стану економічної безпеки України;

·        методологію побудови інтегральних показників шляхом адаптації до розрахунків інтегральних показників ризику, що дало можливість кількісно виміряти та оцінити в динаміці процес формування загроз, які на практиці неможливо безпосередньо виміряти;

дістали подальший розвиток:

·        аналіз ієрархій Томаса Л. Сааті, а саме: оцінку та складання рейтингу глобальних ризиків відкритої економіки запропоновано здійснювати шляхом виокремлення глобальних ризиків та внутрішніх ризиків відкритої економіки; в межах глобальних ризиків нами визначено три категорії: економічна (до якої віднесено такі ризики: зростання екзогенного впливу Китаю на світову економіку, дефіцит федерального бюджету і торгового балансу США, які впливають на курс долара, нестабільність поставок нафти на світовий ринок, діяльність хеджевих фондів і недостатня надійність цінних паперів, лібералізація міжнародної торгівлі, зростання впливу групи країн БРІК (Бразилія, Індія, Китай, Росія) на світовий бізнес-клімат, асиметрія розвитку Європейського Союзу); економіко-політична (до складу якої включено геополітичні конфлікти, міжнародний тероризм, долучення до процесу глобалізації нестабільних країн), безпека (екологічні угоди, які здатні впливати на світовий бізнес-клімат, стан здоров’я населення планети); в межах внутрішніх ризиків – економічна (валютний, кредитний, біржовий ризики, ризик банкрутства, енергетичний, спекулятивний ризики); економіко-політична (непослідовність фінансово-економічного регулювання, економіко-політичний , інституційний ризики) та соціальна (соціальний, демографічний ризики);

·        системно-сегментні заходи фінансового регулювання економіки, спрямовані на нейтралізацію глобальних ризиків, що виходять з аналізу та узагальнення міжнародного досвіду у розвинутих країнах, країнах, що розвиваються, та країнах з новою ринковою економікою. Це дало змогу виявити, що найбільш ефективними в сучасних умовах є такі заходи, як: надання державних кредитів; зменшення податкового навантаження; державна підтримка розвитку інноваційної галузі; фінансове стимулювання експортерів; створення та стабільне наповнення державних валютних фондів; що сприяють нейтралізації негативних впливів глобальних ризиків на відкриту економіку.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці науково обґрунтованих теоретичних положень та практичних рекомендацій, спрямованих на оцінку ступеня конкурентоспроможності національної економіки.

Запропоновані дисертантом рекомендації щодо фінансово-організаційних заходів, які дають змогу нейтралізувати або мінімізувати негативний вплив глобальних ризиків на вітчизняну економіку були використані у поточній роботі Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики (довідка від 18.02.2011 № 04-17/12-138). Положення та висновки дисертації використано в поточній роботі Міністерства фінансів України (довідка від 01.03.2011 № 31-17010-02-17/5719), зокрема ті, які стосуються впровадження фінансових заходів нейтралізації глобальних ризиків, тощо. Пропозиції щодо затвердження переліку глобальних ризиків та запровадження політики фінансового регулювання відкритої економіки в умовах глобальних ризиків будуть використані у поточній роботі Рахункової палати України в частині аналізу стану економіки та розроблення заходів щодо вишукування можливостей і нових джерел залучення додаткових надходжень до Державного бюджету України (довідка від 21.01.2011 № 1/04-1). Результати дисертації було використано в практичній діяльності Міністерства економіки України (довідка від 12.03.2011 № 3102-24/253).

Положення та висновки дисертації щодо особливостей фінансового регулювання відкритої економіки в умовах глобальних ризиків були використані при викладанні навчальних дисциплін „Міжнародні економічні відносини”, „Міжнародні фінанси”, „Менеджмент державних фінансів” Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі (довідка від 10.03.2011№ 26/01-300).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Усі наукові результати, які викладені у дисертації та виносяться на захист, здобуті автором особисто та відображені у його опублікованих наукових працях.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювалися на таких   наукових конференціях: „Україна в системі міжнародних економічних відносин” (24 лютого 2006 р., Київ), „Теорія і практика економічного аналізу: сучасний стан, актуальні проблеми та перспективи розвитку” (9–10 жовтня 2006 р., Тернопіль), „Критерії міжнародної конкурентоспроможності в сучасній соціально-економічній моделі” (16 січня 2008 р., Київ), „Інноваційний розвиток та інтеграційні процеси: питання системного взаємозв’язку” (5 лютого 2008 р., Київ)

Крім того, основні висновки, сформульовані в дисертації, доповідались і обговорювались на засіданнях відділу зовнішньоекономічних досліджень Інституту світової економіки та міжнародних відносин НАН України.

Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження опубліковано автором самостійно в 11 наукових працях, в тому числі: 6 статей – у провідних наукових фахових виданнях і 4 – у тезах виступів на наукових конференціях. Загальний обсяг опублікованого матеріалу, що належить особисто здобувачеві, становить 4,3 друк. арк.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох, розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Основний зміст дисертації викладено на 177 сторінках, дисертація включає 41 таблицю,                      12 рисунків, 5 формул. Список використаних джерел містить                                      203 найменування. Дисертація має 11 додатків.