МЕТОДИ ТА ПОКАЗНИКИ ОЦІНЮВАННЯ РИЗИКОВАНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Краткое содержание

Актуальність теми. Інвестиційна діяльність підприємства зазвичай пов’язана із певним рівнем непередбачуваності очікуваних результатів реалізації інвестиційних проектів. Наявність ризику, що є іманентною властивістю інвестиційного процесу, значною мірою зумовлює недостатню привабливість певних напрямів вкладення інвестицій, а часто призводить і до істотного  погіршення фінансового стану інвесторів.

Не зважаючи на те, що повністю уникнути ризику інвестиційної діяльності підприємств неможливо, існують різноманітні інструменти як зниження, так і оптимізації його рівня за співвідношенням ступеня ризику та сподіваного доходу за проектами. Окрім таких відомих методів зниження інвестиційного ризику, як  диверсифікація інвестиційного портфеля, створення резервів, страхування ризиків тощо, важливе значення має розроблення комплексу науково обґрунтованих методів та показників оцінювання ризикованості інвестиційної діяльності підприємств. Це допоможе приймати обґрунтованіші та виваженіші інвестиційні рішення, зокрема своєчасно відхиляти ті інвестиційні проекти, рівень ризику яких є занадто високим, і, завдяки цьому, знижувати міру непередбачуваності результатів інвестиційної діяльності та покращувати фінансовий стан підприємств-інвесторів.

Зазначимо, що різні види економічної діяльності об’єктивно характеризуються різним рівнем ризику інвестування в них. Особливо ризикованою є така галузь промисловості, як машинобудування. На підприємствах цієї галузі часто відбуваються технологічні та продуктові зміни, спостерігаються значні коливання попиту на продукцію.

Українські та зарубіжні науковці досягнули вагомих результатів у розробленні теоретичних і прикладних засад аналізування та оцінювання ризикованості інвестиційної діяльності, насамперед стосовно виокремлення видів інвестиційного ризику, встановлення основних чинників, що його зумовлюють, обґрунтування узагальнювальних показників оцінювання ризикованості інвестиційної діяльності. Варто відзначити  здобутки у цьому напрямі досліджень  таких вчених, як І. Бланк, Е. Брігхем, М. Бромвіч, Д. Ван Хорн, В. Вітлінський, П. Верченко, Г. Великоіваненко, В. Геєць, В. Гранатуров, А. Гроппелі, М. Денисенко, О.Кузьмін, В. Лук’янова, С. Наконечний, Е. Нікбахт, Й. Петрович, Н. Подольчак, А. Старостіна, Л. Тепман, Е. Уткін, У. Шарп, О. Ястремський та ін. Разом з тим багато питань оцінювання інвестиційного ризику підприємств залишаються дотепер не повністю вирішеними. Це стосується, зокрема, проблем урахування фактора ризику під час оцінювання ефективності та доцільності реалізації інвестиційних проектів, які здійснює підприємство, та обґрунтування джерел їх фінансування; розроблення методів та прийомів встановлення найкращого співвідношення між рівнями інвестиційного ризику та прибутковості; визначення критеріїв раціонального рівня інвестиційного ризику; урахування галузевих особливостей підприємств під час  оцінювання його інвестиційного ризику тощо. Необхідністю розв’язати ці та інші завдання оцінювання ризикованості інвестиційної діяльності з урахуванням специфіки машинобудівного виробництва визначається актуальність теми дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, темами. Дисертаційна робота за тематичним скеруванням відповідає науковому напряму кафедри економіки підприємства та інвестицій Національного університету «Львівська політехніка»: «Економічне оцінювання інноваційної та інвестиційної діяльності підприємств» (номер державної реєстрації 0108U004755), а також пов’язана із  держбюджетною темою ДБ/ЛАНЦ “Управління інноваційними процесами підприємств у ланцюгах вартості” (номер державної реєстрації  0110U001094; Наказ МОН України № 686  від 22.07.2009р.), внеском автора у розроблення якої є метод прийняття інвестиційних рішень з урахуванням ризику, що ґрунтується на встановленому взаємозв’язку між ринковою вартістю інвестиційного проекту, сподіваним доходом та рівнем ризику його реалізації, що дає змогу приймати оптимальні інвестиційні рішення за критерієм максимуму ринкової вартості підприємства (розділ 1 “Формування та обґрунтування теоретико-методологічних положень у сфері управління інноваційними процесами підприємств у ланцюгах вартості”, підрозділ  1.3 “Виділення та класифі­ка­ція інновацій­них процесів в межах досліджуваного ланцюга вартості”);  (акт упровадження від 11.11. 2010 р.).

        Мета та завдання дослідження. Метою дослідження є розроблення теоретико-методичних засад та практичних рекомендацій щодо формування системи показників та методів оцінювання ризикованості інвестиційної діяльності машинобудівних підприємств.

Завданням роботи є :

-  розвиток способів класифікації чинників ризикованості інвестиційної діяльності підприємств;

- удосконалення факторних методів аналізування рівня інвестиційного ризику машинобудівних підприємств;

- удосконалення методичних підходів до оцінювання ризикованості інвестування коштів у власний капітал та позичковий капітал підприємств;

- поліпшення процедури оцінювання ризикованості та обґрунтування доцільності реалізації інвестиційних проектів, які планує здійснити машинобудівне підприємство;

- обґрунтування механізму  інформаційного забезпечення прийняття інвестиційних рішень на машинобудівному підприємстві за допомогою розширення бази показників, на підставі яких оцінюється ризикованість цих рішень;

- розроблення методу прийняття раціональних інвестиційних рішень з урахуванням чинника ризику.

        Об’єктом дослідження є процеси оцінювання ризикованості інвестиційної діяльності машинобудівних підприємств.

        Предметом дисертаційної роботи є теоретико-методологічні та прикладні положення щодо оцінювання ризикованості інвестиційної діяльності машинобудівних  підприємств.

        Методи дослідження. Під час  дослідження застосовано методи: узагальнення (для розроблення методичних засад управління інвестиційним ризиком у процесі формування інвестиційного портфеля машинобудівних підприємств та вибору джерела його фінансування – підрозділ 3.3); системного аналізу (для розширення наявної класифікації чинників ризику інвестування підприємств – підрозділ 1.1); моделювання (для побудови  математичних  моделей оцінювання ризику інвестування коштів у власний капітал та позичковий капітал підприємств – підрозділ 2.2); абстрагування (для розроблення методичного підходу до процедури оцінювання ризику та обґрунтування доцільності реалізації інвестиційних проектів, які планує здійснити машинобудівне підприємство, – підрозділи 2.3 та 3.2); оптимізаційний (для розроблення методу управління інвестиційним ризиком машинобудівного підприємства за допомогою регулювання обсягу та структури його інвестиційних ресурсів – підрозділ 3.3).

    Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробленні теоретичних положень і наданні методичних рекомендацій щодо удосконалення механізмів оцінювання ризикованості інвестиційної діяльності машинобудівних підприємств.

  Наукова новизна дисертації полягає у такому:

 вперше:

• встановлено взаємозв’язки між ринковою вартістю інвестиційного проекту, очікуваним доходом та рівнем ризику реалізації проекту, що дає змогу використовувати під час прийняття інвестиційних рішень, зокрема щодо регулювання обсягу та структури інвестиційних ресурсів машинобудівних підприємств, критерій максимуму їхньої ринкової вартості;

удосконалено:

• метод оцінювання ризикованості інвестування коштів у власний та позичковий капітал підприємства, який, на відміну від відомих, оснований на апроксимації з достатнім ступенем точності функції розподілу імовірності прибутку підприємства лінійними функціями, що дає змогу забезпечити наперед заданий рівень ризику інвестування в умовах обмеженої інформації про параметри функції розподілу імовірності та здійснити групування підприємств за імовірністю їх банкрутства;

• процедуру оцінювання ризикованості та обґрунтування доцільності реалізації інвестиційних проектів, які планує здійснити підприємство. На відміну від тих процедур, що існують, вона передбачає, що фактор ризику враховують не збільшуючи ставку дисконту на премію за ризик, а зменшуючи сподівані доходи за проектом на розмір цієї премії у грошовому вираженні;

набули подальшого розвитку:

• класифікація чинників ризикованості інвестування підприємств, що, на відміну від інших класифікаційних схем, передбачає їх поділ на такі, які спричиняють кризові ситуації на підприємстві, та такі, що зумовлюють ризикованість діяльності підприємства;

• факторний метод аналізування рівня інвестиційного ризику, який, на відміну від відомих, оснований на розкладанні узагальнювального показника ризику в ряд, що являє собою суму добутків коефіцієнтів значущості зміни значень кожного показника-фактора на рівень непередбачуваності їх зміни. Узагальнювальним показником ризику виступає рівень ризику того, що певне підприємство недоотримає заплановані фінансові результати;

• системи  інформаційного забезпечення прийняття інвестиційних рішень, а також регулювання інвестиційного ризику підприємства, зокрема, за допомогою розширення бази показників, на підставі яких здійснюється таке забезпечення, та поділу їх на п’ять груп: показники, які характеризують ефективність інвестиційної діяльності підприємства та його фінансовий стан; показники, що оцінюють ризикованість інвестиційної діяльності підприємства; показники, які характеризують стан та тенденції розвитку техніко-технологічної бази підприємства; показники, що відображають ефективність діяльності досліджувального підприємства  порівняно з іншими підприємствами галузі; показники, які характеризують ефективність вкладання фінансових інвестицій у це підприємство.

 Практичне значення отриманих результатів. Практичне значення дисертаційної роботи полягає у тому, що менеджерам та економістам машинобудівних підприємств  запропоновано методичні рекомендації з факторного аналізу рівня інвестиційного ризику діяльності підприємства; оцінювання ризикованості інвестування коштів у власний капітал та позичковий капітал підприємств; оцінювання ризикованості та обґрунтування доцільності реалізації інвестиційних проектів, які запланувало машинобудівне підприємство; інформаційного забезпечення прийняття інвестиційних рішень та управління інвестиційним ризиком машинобудівного підприємства; управління інвестиційним ризиком у процесі формування інвестиційного портфеля машинобудівних підприємств та вибору джерела його фінансування; управління інвестиційним ризиком машинобудівного підприємства через регулювання обсягу та структури його інвестиційних ресурсів.

Окремі положення дисертації використовуються у роботі  підприємств ВАТ “Львівський локомотиворемонтний завод”, м. Львів (довідка №  4370 від 24.12.2010 р.), ВАТ “Ходорівполіграфмаш”, м. Ходорів (довідка № 10/420 від 24.11.2010 р.), корпорація “Галтрансрембуд” (довідка № 61 від 24.12.2010 р.), м. Львів ДП МОУ “Західвійськбуд”, м. Львів (довідка № 156/2 від 23.12.2010 р.) і у навчальному процесі Національного університету “Львівська політехніка” під час викладання дисциплін “Проектний аналіз”, “Обґрунтування господарських рішень та оцінювання ризиків” (довідка № 67-01-2081 від 31.12.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертації, автор отримав особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використано лише ті ідеї і положення, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів роботи. Основні положення дисертаційної роботи  розглянуто та схвалено на десяти міжнародних та міжвузівських науково-практичних конференціях, зокрема: “Актуальні складові регіонального розвитку в контексті Європейської інтеграції” (м. Феодосія, 2009 р.); “Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть” (м. Тернопіль, 2009 р.); “Актуальні проблеми теорії і практики менеджменту в умовах трансформації економіки” (м. Рівне, 2009 р.); “Актуальні проблеми економічного та соціального розвитку виробничої сфери” (м. Донецьк, 2009 р.), “Сучасні проблеми економіки та управління” (м. Львів, 2008 р.); “Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики”, (м. Львів, 2008 р.); “Управління у сфері фінансів, страхування та кредиту” (м. Львів, 2007 р).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 17 наукових праць, зокрема 6 статей у фахових виданнях, з яких 4 статті підготувала одноосібно. Загальний обсяг публікацій становить 3,89 друк. арк., з яких особисто дисертанту належить 3,22 друк. арк.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та одного додатка.  Робота містить 181 сторінку основного тексту, 18 таблиць, 23 рисунки, додаток на 3 сторінках, а  також список використаних джерел із 163 назв.