ІНВЕСТИЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ОХОРОНИ РОДЮЧОСТІ ҐРУНТІВ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Родючість земель є важливим природним і економічним фактором сільськогосподарського виробництва, що впливає на  продуктивність, собівартість продукції та ефективність господарювання. У процесі виробництва рівень родючості змінюється, а тому його слід регулярно визначати, відслідковувати у динаміці, оцінювати та охороняти.

Завдання з охорони родючості ґрунтів в Україні покладено на відповідну державну систему, основними складовими якої є Державний науково-технологічний центр "Центрдержродючість" та регіональні центри "Облдержродючість". Важливість функціонування цієї державної системи посилюється в умовах поширення орендних земельних відносин і формування  повноцінного  ринку землі.  Подальший розвиток державної системи охорони родючості ґрунтів, особливо за умов фінансової кризи, потребує відповідного інвестиційного забезпечення за рахунок всіх можливих джерел фінансування. У зв’язку із зазначеним посилюється актуальність наукових досліджень з цієї проблеми. 

Класичні погляди на проблему інвестиційного забезпечення сформулювали:  Дж.М. Кейнс, Ф. Кене, К.Р. Макконнелл,  А..Сміт, У. Петті, А. Тюрго, М.І. Туган-Барановський, зокрема стосовно природних факторів –  С.А. Подолинський, М.Д. Руденко та ін. Вагомий теоретичний внесок з питань інвестиційного  забезпечення розвитку економіки загалом зробили І.О. Бланк, А.А. Пересада, В.Г. Федоренко, В.М. Геєць, Г.П. Герасименко, А.Ф. Гойко, а в аграрному секторі – В.Г. Андрійчук, О.І. Гуторов, М.Я. Дем’яненко, С.М. Кваша, М.І. Кісіль, М.Ю. Коденська, М.М. Кропивко, Є.О. Ланченко,   В.Я. Месель-Веселяк,    О.В. Ролінський,   П.Т. Саблук,  О.М. Шестопаль та інші. Різноманітним аспектам проблеми родючості ґрунтів   присвячені   роботи  В.О. Гоменюка,  М.О. Горіна, В.О. Грекова, Т.О. Грінченко, Л.В. Дацько, О.А. Корчинської, М.В Лісового, Г.А. Мазура, А.І.   Мельника,     О.В. Морозова,    Н.М.  Мусієнка,     О.Г. Тараріки,     М.М. Федорова, О.В. Ходаківської,  А.Ф. Черниша,  М.К. Шикули та інших авторів. У здійснених ними дослідженнях сформовано засади інвестиційного забезпечення розвитку економіки, розроблено методи та показники оцінки родючості ґрунтів, а також обґрунтовано заходи щодо збереження і підвищення рівня родючості ґрунтів.

Проте теоретичні та методичні аспекти інвестиційного забезпечення системи охорони родючості ґрунтів практично не досліджувалися, що зумовило вибір теми дисертаційної роботи, мету і завдання дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота    є   складовою   науково-дослідних   робіт відділу інвестицій Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” у 2006-2010 роках  за   держбюджетною    темою “Розробити теоретико- методологічні засади інвестиційної політики та механізми її реалізації в аграрному секторі економіки”  (номер державної реєстрації 0107U009052). В межах цієї теми автором виконані дослідження, пов’язані з проблемами інвестиційного забезпечення розвитку державної системи охорони родючості ґрунтів.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка науково обґрунтованих пропозицій щодо поліпшення інвестиційного забезпечення розвитку державної системи охорони родючості ґрунтів. Для реалізації поставленої мети були визначені такі завдання:

-   узагальнити та систематизувати підходи до визначення економічної сутності інвестицій та поглибити теоретичні засади інвестиційного розвитку системи охорони родючості грунтів;

-   визначити складові та особливості механізму інвестиційного забезпечення розвитку системи охорони родючості ґрунтів;

-   обґрунтувати методи оцінки ефективності інвестицій у збереження та підвищення родючості ґрунтів;

-   здійснити комплексну оцінку сучасних умов та особливостей інвестиційного забезпечення розвитку системи охорони родючості ґрунтів;

-   обґрунтувати потребу в інвестиційних ресурсах системи охорони родючості ґрунтів;

-   визначити джерела формування інвестиційних ресурсів у розвиток системи охорони родючості ґрунтів;

-   обґрунтувати пропозиції щодо вдосконалення інвестиційного забезпечення державної системи охорони родючості ґрунтів.

Об’єкт дослідження – механізм інвестиційного забезпечення розвитку державної системи охорони родючості ґрунтів в Україні. Поглиблені дослідження здійснено на матеріалах Вінницького обласного державного проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції.

Предмет дослідження – сукупність теоретичних, методичних і практичних аспектів інвестиційного забезпечення розвитку  державної системи охорони родючості ґрунтів.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційного дослідження є діалектичний метод пізнання та системний підхід до вивчення економічних процесів, використання яких дало можливість комплексно і глибоко дослідити механізм інвестиційного забезпечення розвитку системи охорони родючості ґрунтів, сучасні умови та особливості інвестування і перспективні напрями формування інвестиційних ресурсів на розвиток досліджуваної системи. У процесі узагальнення теоретичних та методологічних засад формування інвестицій у розвиток системи охорони родючості ґрунтів  використано прийоми абстрактно-логічного методу, зокрема такі як аналіз і синтез, індукція та дедукція. Аналітичні дослідження здійснено на основі  економіко-статистичних методів порівняння, узагальнення, використання середніх і відносних величин, методів аналізу структури та динаміки, табличних і графічних прийомів представлення даних. Показники ефективності інвестицій у розвиток системи охорони родючості ґрунтів, а також вплив факторів досліджено з використанням методів статистичних групувань та кореляційно-регресійного аналізу. При обґрунтуванні потреби в інвестиційних ресурсах застосовано розрахунково-конструктивний метод, методи аналогій з використанням прогресивного досвіду. Пропозиції щодо формування інвестиційного забезпечення розвитку  системи охорони родючості ґрунтів обґрунтовано з використанням монографічного методу дослідження, розробку картографічного матеріалу здійснено за допомогою програми Adobe Photoshop CS2, аналіз масиву інформації – програми Microsoft Excel XP. Сукупність вказаних методів і прийомів становить методику дисертаційного дослідження.

Інформаційною базою для проведення досліджень є нормативно-правові акти України, статистичні та аналітичні матеріали Міністерства аграрної політики та продовольства України, Держкомстату України, Держкомзему України, звітність «Центрдержродючість» та регіональних центрів “Облдержродючість”, дані монографічних досліджень, наукові публікації, інформація з періодичних видань та комп’ютерної мережі “Inte
et” та результати власних розрахунків.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в поглиблені теоретичних і методичних засад та обґрунтуванні пропозицій щодо покращення інвестиційного забезпечення розвитку системи охорони родючості ґрунтів. До найважливіших результатів дослідження, що характеризують наукову новизну, належать такі:

вперше:                                                                                                                

– запропоновано визначення поняття  «державна система охорони родючості ґрунтів» як організаційно впорядкована сукупність структурних підрозділів загальнодержавних і регіональних органів влади та управління, а також установ та організацій, взаємопов’язаних спільними завданнями щодо реалізації державної політики у сфері охорони та відтворення родючості ґрунтів;

– обґрунтовано класифікацію інвестицій для системи охорони родючості ґрунтів за 16-ма ознаками, найважливіші з яких характеризують такі їх особливості: переважання реальних інвестицій у матеріальні та  нематеріальні об’єкти державної власності; фінансування інвестицій за рахунок коштів загального та спеціального фондів бюджету; наявність державного та регіонального рівнів інвестування; висока частка в технологічній структурі інвестицій в основний капітал витрат на будівельно-монтажні роботи і придбання транспорту та лабораторного обладнання, в оборотний капітал – на приріст матеріальних запасів і витрат, а в людський капітал – витрат на навчання персоналу, перепідготовку кадрів.

удосконалено:                                   

– систему показників для поглибленого аналізу ефективності інвестицій у розвиток системи охорони родючості ґрунтів через виділення з неї трьох груп показників: загальний – коефіцієнт ефективності чистих інвестицій; основні – коефіцієнти ефективності валових інвестицій в основні засоби, на приріст оборотного капіталу та в людський капітал; додаткові – зміни рівнів капіталовіддачі,  продуктивності  праці та собівартості одного агрохімічного обстеження;

– методичні підходи до розробки технологічної карти та визначення витрат на проведення агрохімічного обстеження і виготовлення агрохімічного паспорта земельної ділянки на основі врахування потреби в матеріальних витратах, нормативних затратах праці, загальних та інших витратах установи;

– типовий договір оренди земельної ділянки доповненням його додатковими істотними умовами щодо обов’язковості проведення агрохімічного обстеження земельної ділянки у разі зміни її землекористувача або закінчення терміну оренди та включення паспорта агрохімічного обстеження до договору як невід’ємної частини;

– методичні підходи до еколого-економічної оцінки зниження родючості ґрунту, в основу якої покладено врахування вартості ресурсів та робіт, необхідних для компенсації втрачених поживних речовин та гумусу.

набули  подальшого розвитку:

– обґрунтування перспективної потреби в інвестиціях у розвиток системи охорони родючості ґрунтів з урахуванням: удосконалень організаційної структури управління установ, зміни обсягів робіт і технологій; концентрації на місцевому рівні частини коштів, що надходять від земельного податку з метою використання їх на заходи з охорони та збереження родючості ґрунтів; здійснення заходів щодо виведення малопродуктивних земель з інтенсивного обробітку на основі показників агрохімічних паспортів;

– організаційне забезпечення розвитку системи охорони родючості ґрунтів шляхом: створення в установах системи охорони родючості ґрунтів відділів маркетингу, секторів з консультування клієнтів і введення посади інспектора з дотримання проведення агрохімічної паспортизації; підвищення штрафних санкцій за погіршення якості ґрунтів та відшкодування збитків від втрати родючості ґрунтів у процесі оренди;

– інвестиційна термінологія шляхом доповнення  її визначенням поняття «інвестиції в державну систему охорони родючості ґрунтів» – пов’язане з факторами часу та ризику вкладення капіталу в матеріально-технічну базу та людський капітал державних установ, що забезпечують проведення заходів з охорони родючості ґрунтів та сутності «інвестиційного забезпечення системи охорони родючості ґрунтів» як сукупності законодавчих, нормативних, інформаційних, інноваційних, інституційних, кадрових, науково-проектних, технічних, агрохімічних, фінансових та інших засад, механізмів і заходів, що забезпечують просте та розширене відтворення матеріально-технічної бази і людського капіталу державних установ цієї сфери.

Практичне значення отриманих результатів. Теоретичні та практичні положення, висновки і пропозиції, що містяться в роботі, спрямовані на вдосконалення процесу формування підвищення ефективності інвестицій, що спрямовуються на розвиток системи охорони родючості ґрунтів. Їх використання на практиці дозволить підвищити рівень інвестиційного забезпечення та ефективність діяльності установ системи. Основні результати дослідження були використані та прийняті до впровадження  Міністерством  аграрної  політики  України (довідка № 37-37-2-15/7865 від 26.05.2010 р.), Державним технологічним центром охорони родючості ґрунтів “Центрдержродючість” (довідка № 158-02/273 від 26.05.2010 р.), Вінницьким обласним державним  проектно-технологічним центром охорони родючості ґрунтів і якості продукції “Облдержродючість” (довідка № 86 від 20.05.2010 р.) та НУБіП України (довідка № 88 від 20.09.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, що викладені в дисертаційній роботі виносяться на захист, отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та практичні результати дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювались : на VI Міжнародній науково-практичній конференції “Облік,  контроль  і  аналіз   в   управлінні  підприємницькою   діяльністю” (м. Черкаси, ЧДТУ,  2009 р.);  Міжнародній  науково-практичній конференції молодих вчених і спеціалістів: «Розвиток аграрного виробництва в умовах фінансово-економічної кризи» (м. Київ, ННЦ «ІАЕ», 2009 р.); XV Міжнародній науково-практичній конференції «Інформаційні технології в економіці,  менеджменті  і  бізнесі.  Проблеми   науки,  практики  і  освіти» (м. Київ, ПВНЗ "Європейський університет", 2010 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасні     актуальні    проблеми    світової   та   вітчизняної   економіки»   (м. Запоріжжя, ЗМГО "Істина", 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Інноваційні та інвестиційні процеси підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва  в  умовах  глобалізації  економіки»  (м. Луганськ, ЛНАУ, 2010 р.).

Публікації. Основні положення дисертації викладено в 15 наукових працях загальним обсягом 5,1 друк. арк., в тому числі 10 – у наукових фахових виданнях загальним обсягом 3,9 друк. арк., 5 – у тезах доповідей конференцій.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації – 261 сторінка комп’ютерного тексту, що містить 45 таблиць на 31 сторінці, 24 рисунка на 10 сторінках і 16 додатків на 44 сторінках. Список використаних джерел містить 295 найменувань на 28 сторінках.