РЕГУЛЮВАННЯ ЦИКЛІЧНОСТІ РОЗВИТКУ РЕГІОНАЛЬНИХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ

Краткое содержание

Актуальність теми. В сучасних умовах трансформації економіки України все більше уваги приділяється регіональному розвитку держави, адже саме через наявність економічно сильних територій можна досягти позитивних зрушень в економіці країни в цілому. Сьогодні все більш очевидним є той факт, що всі наявні державні стратегії щодо реформування та подальшого розвитку економіки країни повинні пройти апробацію на низовому рівні, що викликає необхідність у зміні підходів до управління даними процесами в рамках відповідного регіону.

Проблематика обраної теми дисертації об’єднує в собі декілька аспектів, щодо яких проводились дослідження в наукових колах, а саме: особливості функціонування складних соціально-економічних систем, проблеми регулювання регіонального розвитку, вивчення явища циклічності на регіональному рівні. Зокрема, щодо теоретико-методологічних основ функціонування та розвитку складних соціально-економічних систем, то розробками в цьому напрямі займались такі науковці, як Л. Гармідер, З. Герасимчук, Л. Мельник, В. Ткаченко, Б. Холод, С. Чимшит. Проблемам вивчення особливостей функціонування регіонів, розробці методології та теорії управління та регулювання регіонального розвитку свої наукові праці присвятили такі науковці, як Є. Алаєв, Н. Андрусишин, І. Бутирська, Б. Данилишин, М. Долішній, В. Дубницький, Г. Дугінець, З. Варналій, Н. Верхоглядова, С. Вовканич, С. Злупко, Д. Ковалевич, Т. Качала,  О. Коломицева, О. Кулік, В. Кулішов, О. Крайник, Ю. Макогон, Т. Максимова, О. Мошенець, В. Мустафін, О. Нижник, М. та О. Паламарчуки, Г. Підгрушний, С. Романюк, Л. Руденко, Ю. Сідляр, М. Соколов, С. Сонько, І. Сторонянська,  Т. Уманець та ін. Проблеми пошуку джерел фінансування господарства регіону, зокрема, через фіскально-бюджетні та інвестиційні механізми, було висвітлено в працях Н. Кульчицької, Ю. Орловської, І. Сазонця, Ю. Самури, В. Семенова, І. Таранова та ін. При цьому для більшості науковців характерне висвітлення проблем регіонів як комплексу економічних, соціальних, етнічних, політичних аспектів прояву їх життєдіяльності. Тобто на сьогодні превалює системний підхід до проблем регіонального розвитку.

Разом з тим, незважаючи на значні наукові результати, маловивченим залишається аспект наявності циклічних тенденцій в регіональному розвитку. Дослідження явища циклічності в розвитку регіонів та його впливу на економічний стан країни в цілому є відносно новим в економічній теорії та практиці. Поряд з основоположниками теорії циклів, серед сучасних дослідників циклічності в розвитку економіки можна назвати Д. Бабича, В. Базилевича, С. Панчишина, А. Філіпенка, а про існування саме регіональних циклічних коливань говорить В. Чужиков.

Тому процес циклічності регіонального розвитку потребує, на наш погляд, подальшого дослідження, зокрема слід визначитись з показниками циклічних тенденцій та їх математичним описанням. До найбільш важливих теоретико-методологічних задач економічної науки належить також напрацювання основ регулювання циклічних тенденцій розвитку регіонів з позицій дій як центральної, так і місцевої влади та пошук джерел фінансування програм розвитку регіонів у контексті управління циклічністю розвитку їх господарства. Актуальність вказаних напрямів дослідження, їх наукове та практичне значення і недостатнє дослідження обумовили мету та задачі дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках наукових досліджень, проведених кафедрою міжнародної економіки та економічної теорії Дніпропетровського університету економіки та права імені Альфреда Нобеля, відповідно до тем і планів держбюджетних тем, зокрема: «Формування структури та інфраструктури ринку і реформування державного регулювання економіки в умовах трансформації системи економічних відносин» (держбюджетна НДР,   № ДР 0104U008830). Автором розроблено напрями регулювання циклічних тенденцій у розвитку Дніпропетровської області з боку органів місцевого самоврядування, що дозволяє диверсифікувати господарство регіону та покращити його соціально-економічний стан.

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в подальшій розробці теоретико-методичних основ розвитку регіональних соціально-економічних систем та визначенні основних напрямів регулювання циклічних тенденцій регіонального розвитку органами державної влади та місцевого самоврядування.

Відповідно до мети дисертаційної роботи були визначені такі основні задачі:

-    визначити особливості взаємодії між такими елементами регіональних соціально-економічних систем, як «регіон – зовнішнє середовище» та «економічна підсистема – соціальна підсистема»;

-    виявити ознаки циклічності в тенденціях функціонування та розвитку регіональних соціально-економічних систем на основі аналізу циклічності на макроекономічному рівні;

-    розробити теоретико-методичні підходи до оцінки циклічності розвитку регіонів та побудувати економіко-математичну модель кількісної характеристики таких тенденцій на прикладі регіонів України;

-    обґрунтувати концептуальні положення регулювання циклічних тенденцій розвитку регіонів з позицій застосування важелів фіскально-бюджетного впливу, а також пріоритетності залучення власних джерел фінансування інвестиційних потреб регіону як на міжгалузевому, так і на територіальному рівні;

-    визначити пріоритетні напрями розвитку Дніпропетровської області з позицій диверсифікації її господарства з метою коригування циклічних тенденцій в розвитку регіону.

Об’єктом дослідження є розвиток регіону як соціально-економічної системи.

Предметом дослідження є циклічність як тенденція розвитку регіональних соціально-економічних систем.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є система економічних категорій та законів ринкової економіки, економічної регіоналістики, економічної теорії, праці сучасних вітчизняних та зарубіжних вчених з питань державного регулювання циклічності розвитку соціально-економічних систем, зокрема, економіки регіонів.

У процесі дослідження застосовувалися загальноприйняті в економічній науці методи: абстрактно-логічний, який дозволив обґрунтувати можливість використання сучасних положень економічної теорії у дослідженні процесу циклічності на регіональному рівні; методи системного аналізу та статистично-економічний, які дозволили об’єктивно відобразити динаміку основних соціально-економічних показників розвитку регіону; логічного узагальнення, за допомогою якого була забезпечена послідовність проведення наукового дослідження; методи економіко-математичного моделювання, які забезпечили наукову обґрунтованість при складанні моделей циклічності розвитку регіону за основними економічними показниками. Інформаційну базу дослідження склали: правові та нормативні акти Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів; наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених у галузі регіоналістики, теорії економічних циклів, державного управління соціально-економічним розвитком, міжбюджетних відносин, а також статистичні матеріали Державного комітету статистики України та Головного управління статистики у Дніпропетровській області.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дисертації удосконалено існуючі теоретичні основи та наукові підходи щодо аналізу регіону як соціально-економічної системи, а також визначено зміст та напрями регулювання циклічних тенденцій його розвитку

вперше:

- розроблено методичний підхід до оцінки циклічності розвитку регіонів, який дозволяє кількісно описати циклічну тенденцію їх розвитку за показниками валового регіонального продукту, фінансовими результатами та інвестиціями в основний капітал, на основі чого запропоновано концептуальні положення щодо регулювання циклічності регіонального розвитку;

удосконалено:

- методичний підхід до визначення регіону як відкритої соціально-економічної системи, який на відміну від існуючих передбачає дослідження різновекторності умов рівноваги в соціальній та економічній підсистемах регіону в процесі їх взаємодії в рамках соціально-економічної системи, що дозволяє проводити регуляторну політику з метою забезпечення гомеостазу для такої системи через створення сприятливих умов для її самозабезпечення та самовідтворення;

- методичні засади визначення циклічності розвитку економіки, в яких на відміну від існуючих обґрунтовано наявність циклічних тенденцій у розвитку регіонів, що дозволяє розробити систему заходів органів державного управління та місцевого самоврядування щодо зниження впливу циклічності на соціально-економічну систему регіону;

- методичні підходи до формування стратегії регіонального розвитку, які відрізняються від інших обґрунтуванням застосування можливостей фіскально-бюджетних важелів регулювання до циклічності розвитку регіонів; розширення переліку пріоритетних напрямів розвитку видів економічної діяльності регіону з метою зниження впливу кон’юнктурних коливань на його соціально-економічну систему; залучення коштів господарюючих суб’єктів регіону в якості інвестиційного ресурсу як на міжгалузевому, так і на територіальному рівні, що дозволяє функціонувати йому на умовах самозабезпечення та самовідтворення та знижувати загрози циклічного розвитку;

дістало подальшого розвитку:

- обґрунтовано використання методів розрахунку зведених індексів при визначенні рівня розвитку соціально-економічної системи регіону в контексті міжгалузевої структури його господарства, які на відміну від існуючих дозволяють ранжувати види економічної діяльності регіону за групами схильності до циклічності;

- механізми державного впливу на процеси циклічності, які відрізняються від існуючих урахуванням переваг диверсифікації при застосуванні інструментів фіскально-бюджетної та грошово-кредитної політики для коригування циклічних тенденцій розвитку регіонів і дозволяють покращити ефективність дії наявних інструментів регулювання кон’юнктурних коливань на регіональному рівні.

Практичне значення одержаних результатів.

Отримані в процесі дослідження наукові результати щодо процесу регулювання циклічності розвитку регіональних соціально-економічних систем доведено до рівня конкретних методик і рекомендацій їх практичного використання. До результатів, які мають найбільше практичне значення, належать такі: методичні підходи до оцінки циклічних тенденцій регіонального розвитку за динамікою основних економічних показників регіону та концепція регулювання циклічності розвитку регіонів, запропоновано підходи до фінансування територій шляхом пошуку додаткових можливостей фінансово-кредитної системи регіону.

Методичні положення щодо визначення циклічних проявів в розвитку регіону та їх регулювання прийнято до практичного використання в діяльності Дніпропетровської обласної ради (довідка від 09.06.2010 р., № 758/0/2-10). Фінансування регіону через можливості фінансово-кредитної системи в частині залучення муніципальних позик та створення регіонального інвестиційного банку прийнято до практики діяльності виконкому Криворізької міської ради (довідка від 07.06.2010 р., № 519/19).

Основні теоретичні положення наукового дослідження використовуються також в навчальному процесі при викладанні таких дисциплін: «Економічна теорія», «Регіональна економіка», «Інвестування», «Місцеві фінанси» за програмами підготовки бакалаврів та спеціалістів в Криворізькому економічному інституті ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» (довідка від 13.05.2010 р., № 01-286).

Особистий внесок здобувача. Висновки і результати дисертаційної роботи автором сформульовано самостійно та викладено у наукових публікаціях. Основні ідеї та теоретико-методичні підходи належать особисто авторові та відбивають його бачення теоретичних основ розвитку регіональних соціально-економічних систем та процесу регулювання їх циклічних тенденцій. Особистий внесок автора у кожній публікації, виданій у співавторстві, позначено у списку публікацій за темою дисертації.

Апробація результатів дослідження. Наукові та практичні положення дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на 5 наукових та науково-практичних конференціях, серед яких: Перша та Друга Всеукраїнська науково-практична конференція «Сучасні проблеми фінансово-господарського контролю» (Кривий Ріг, 2005 р., 2008 р.), Міжнародна науково-практична конференція «Регіональні аспекти економіки та освіта» (Кременчук, 2006 р.),    І Всеукраїнська науково-практична конференція «Моделювання сучасних економічних процесів та інформаційні технології» (Дніпропетровськ, 2009 р.), Міжнародна науково-практична конференція «Фінансово-кредитний механізм активізації інвестиційного процесу» (Київ, 2010 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковані у 13 наукових працях, у тому числі в 7 статтях у наукових фахових виданнях, у  6 публікаціях у матеріалах конференцій, що загалом складає 5,75 друкованих аркушів.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел із 189 найменувань і містить 17 таблиць, 32 рисунка, 23 додатка. Повний обсяг дисертації становить 183 стор., із них повні сторінки займають 2 таблиці, 2 рисунка.