ГОСПОДАРСЬКА МОТИВАЦІЯ В ЕКОНОМІЧНІЙ СИСТЕМІ УКРАЇНИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ – ПОЧАТОК ХХ СТ.ТА ЇЇ ВІДОБРАЖЕННЯ В ЕКОНОМІЧНІЙ ДУМЦІ

Краткое содержание

Актуальність теми. Реформування господарської сфери українського суспільства спрямовано на системні інституційні зміни як змісту, так і форм цілого комплексу питань, пов’язаних із потребами, мотивами і цілями економічної діяльності. Аналіз теоретичних досліджень мотиваційних процесів і практичних аспектів їх господарського призначення дозволяє вивчати та вирішувати проблеми соціально-трудових відносин на мікро- і макрорівнях національної економіки. Дієвою складовою наявного історико-економічного досвіду мотивації господарської діяльності людини, що враховує особливості норм, традицій національної ментальності, є період формування і розвитку ринкової господарської системи другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

Сучасне осмислення досвіду минулого, пошук системоутворюючих зв’язків між минулим і сучасним теорії та історії економічної думки в дискурсі про питання стимулів і мотивів господарської поведінки людини взаємопов’язані з удосконаленням сучасних теоретико-методологічних підходів у дослідженні мотивації, визначенні особливостей національних інституційних трансформацій та їх наслідків у системі управління трудовими ресурсами суспільства.

Вивчення факторів і явищ процесу мотивації господарської діяльності, їх теоретичного узагальнення присвячені праці зарубіжних економістів, соціологів та управлінців В. Зомбарта, М. Вебера, А. Маслоу, Ф. Герцберга, Д. МакКлелланда, К. Левіна, В. Врума, С. Адамса, Г. Кунца, С. О’Доннела та інших. У наукових доробках цих авторів з різних позицій досліджуються суспільні умови вмотивованої господарської поведінки, історичні форми господарської мотивації тощо.

Значний внесок у вивчення сучасного мотиваційного процесу здійснили російські та українські науковці Д. Богиня, А. Колот, І. Сорока,    Н. Терещенко, Л. Редька, А. Сур’як, В. Липов, В. Герчиков, В. Шаленко, В.Радаєв, Г. Дилигентський, Т. Заславська, В. Спірідонова та інші. В їхніх працях дістали висвітлення такі важливі аспекти господарської мотивації, як мотивація найманого працівника і підприємця; проблеми трансформації мотиваційної структури; процеси стимулювання господарської діяльності; взаємозв’язок і взаємозалежність стимулів та мотивів у цілеспрямованій діяльності людини та ін.

Водночас існує низка питань, які стосуються процесу ґенези господарської мотивації та її ролі у формуванні ринкової системи, що залишаються недостатньо висвітленими у наукових розглядах. Зокрема, відсутній чіткий методологічний підхід у визначенні господарської мотивації, фрагментарно проаналізовано взаємозв’язок і взаємовплив ринкового середовища та мотивації господарської діяльності, поверхнево встановлено вплив цивілізаційних факторів на формування ринково орієнтованої господарської мотивації. Більш глибокого обґрунтування потребують цілі ринкової мотивації, засоби їх досягнення тощо. Недостатній рівень розробленості даної проблеми, її теоретичне і практичне значення для економіки України обумовили вибір теми, постановку мети і завдання дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є частиною наукових проблем «Генезис інститутів ринкової економічної системи» і «Господарська система та її відображення в економічній думці: еволюційно-інституційний аналіз» (номера державної реєстрації відповідно 0105U002255 і 0110U000471), що опрацьовуються колективом кафедри історії та теорії господарства ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». У межах теми автор розкриває проблеми формування ринкової господарської мотивації, особливості її історичного розвитку в Україні в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст., пояснює значення господарської мотивації у розвитку ринкових відносин і висвітлює взаємозалежність між елементами господарської системи та господарською мотивацією.

Мета і завдання дослідження. Актуальність теми, недостатній рівень її наукового розгляду визначили мету дослідження: на основі комплексного науково-теоретичного аналізу дослідити процес формування і розвитку ринкової господарської мотивації на українських землях другої половині ХІХ – початку ХХ ст.

Відповідно до мети дослідження передбачено послідовно вирішити такий комплекс завдань:

·               з позицій цивілізаційної парадигми і системного підходу дослідити теоретичні аспекти господарської мотивації, визначити її сутність і роль в економічній системі; проаналізувати доринковий і ринковий типи господарської мотивації;

·               обґрунтувати умови формування ринкової господарської мотивації  на українських землях у другій половині ХІХ ст. – на початку ХХ ст. з метою виокремлення її інституційних детермінантів;

·               виявити доринкові і ринкові типи господарської мотивації і механізм їх реалізації в основних верствах українського суспільства досліджуваного періоду;

·               проаналізувати змістовність досліджень теорії мотивації суб’єктів господарської діяльності у світовій і вітчизняній науковій літературі ХІХ – початку ХХ ст. з метою історико-економічного узагальнення процесів формування і розвитку ринкової господарської мотивації у вітчизняній господарській практиці;

·               на основі встановлених закономірностей вітчизняної господарської мотивації у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. сформулювати теоретичні та практичні пропозиції з активізації ринкової мотивації суб’єктів економічної діяльності в сучасній Україні.

Об’єктом дослідження є господарська система українського суспільства на етапі формування ринкових економічних відносин у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

Предметом дослідження є господарська мотивація в економічній системі України другої половини ХІХ – початку ХХ ст. та її відображення в економічній думці.

Методи дослідження. У процесі наукового аналізу для реалізації зазначених вище основних завдань дисертаційного дослідження і зі урахуванням міждисциплінарного характеру теми використано наукові методи, завдяки яким розкриваються сучасні уявлення про взаємозв’язок економічної, політичної, соціальної та духовно-культурної сфер суспільства. Зокрема, це системний підхід (у ході розкриття сутності господарської мотивації, визначення її внутрішніх елементів, взаємозалежності мотиваційного процесу зі складовими суспільної системи); історико-генетичний метод (у дослідженні ґенези господарської мотивації, її елементів і форм вираження); метод історичного і логічного (у дослідженні зовнішнього впливу на зміну розвитку форм господарської мотивації); методи аналізу і синтезу (у ході встановлення умов формування ринкового типу господарської мотивації, окреслення стимулюючих чи стримуючих факторів; під час розгляду теоретичних доробок учених у площині господарської мотивації); статистичний метод (у ході аналізу фактичних перетворень у господарських процесах під впливом формування ринкової мотиваційної структури).

Джерельною базою дослідження стали наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених, архівні матеріали, дані офіційної статистики. Для доведення положень, сформульованих у дисертації, використовувались сучасні досягнення таких наукових дисциплін, як економічна теорія, економічна історія та історія економічної думки, економічна соціологія, філософія і культурологія.

Наукова новизна одержаних результатів. У процесі проведеного автором дослідження здобуто результати, що характеризуються науковою новизною і виносяться на захист:

вперше:

ü    на основі застосування системного підходу і цивілізаційної парадигми проведено історико-економічний аналіз змісту господарської мотивації в економічній системі України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст., що дало змогу дослідити сутнісні зв’язки з формування і розвитку ринкової форми мотивації, які полягають у взаємообумовленості соціокультурних особливостей господарської діяльності як внутрішніх мотивів, що безпосередньо впливають на поведінку людини як носія етнічних, ментальних, моральних цінностей і соціальних норм, і зовнішніх стимулів у вигляді адміністративних (відміна кріпосного права, створення земств, реформування судів, введення фабрично-заводського законодавства та ін.) та економічних (грошова, податкова, банківська реформи тощо) форм і методів державного регулювання, що спонукають суб’єкта господарської діяльності до збереження цілісності економічної системи і досягнення цілей її розвитку;

удосконалено:

ü    розуміння змісту доринкової і ринкової форм мотивації в економічній системі України другої половини ХІХ – початку ХХ ст., в якому на основі історичного підходу виділені дві мотиваційні структури господарської діяльності людини: по-перше, ті, що спрямовані на задоволення власних потреб, характерних для простого типу економічного відтворення, і, по-друге, ті, що метою ведення господарства визначають одержання доходу чи прибутку і виявляються за умов розширеного типу відтворення;

ü    теоретичне обґрунтування умов формування ринкової господарської мотивації в економічній системі України другої половини ХІХ – на початку ХХ ст., які визначалися реформуванням відносин власності, розвитком процесу суспільного поділу праці і ринкових форм господарських одиниць, що дало змогу встановити рушійну силу її розвитку як суперечності між традиційно-натуральним і раціонально-ринковим типами господарської поведінки основних верств українського суспільства;

ü    осмислення сутності категорії «господарська мотивація» через виявлення відмінностей її функціональної ролі в економічній системі від трудової та підприємницької мотивацій. Зміст господарської мотивації полягає у цілеспрямованому господарському процесі, який характеризується зв’язком між індивідуальними та суспільними цілями, економічними потребами суб’єктів і суспільно визначеними умовами їх реалізації в конкретному історичному середовищі;

дістало подальшого розвитку:

ü    систематизація положень та ідей, що містяться у наукових працях зарубіжних і вітчизняних економістів другої половини ХІХ – початку ХХ ст. з проблем господарської мотивації, зокрема: концепції М. Вебера і                 В. Зомбарта з їх аналізом умов утворення та реалізації підприємницької ініціативи; проблеми стимулюючого впливу історичних та етичних обставин життя у працях Б. Гільдебранда, К. Кніса і Г. Шмоллера; мотиваційну складову демонстративного споживання в теорії Т. Веблена; проблеми найму в роботах М. Туган-Барановського і М. Бунге; ідею ієрархічної будови потреб у дослідженнях М. Бунге, С. Подолинського,        О. Білімовича та ін.;

ü    усвідомлення особливостей ґенези господарської мотивації в економічній системі України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст., зокрема, її реалізація через форми поведінки основних верств населення українського суспільства, зумовлених цілями натурального господарства, та зменшення їхньої ролі під впливом формування нових ринкових обставин економічної діяльності, виявом яких стали ринкова спрямованість селянських домогосподарств, розвиток національного підприємництва, мотиви внутрішньої та зовнішньої міграції. Встановлено, що відповідність і ефективна взаємодія нових і традиційних мотивів та стимулів є необхідною умовою активізації мотивації суб’єктів господарської діяльності як в історичному аспекті, так і за реалій сучасності.

Практичне значення одержаних результатів і висновків. Сформульовані в дисертації теоретичні положення і висновки можуть бути використані у процесі наукового обґрунтування сучасної моделі ринкової економіки України з урахуванням історичних особливостей економічного розвитку та національної специфіки.

Висновки і пропозиції дисертаційної роботи знайшли практичне застосування на загальнодержавному рівні, зокрема, в фінансовому департаменті Міністерства економіки (довідка про впровадження від 26 січня 2011р. № 3102-24/65).  Крім того, результати дослідження були введені у навчальний процес на кафедрі історії та теорії господарства ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» (довідка про впровадження від 30 січня 2008 р.); у ході розробки і викладання студентам лекційних курсів з дисципліни «Історія економіки та економічної думки» і проведення семінарських занять, зокрема, з висвітлення питань особливостей розвитку ринкового господарства та основних напрямів економічної думки в Україні (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.), а також під час викладання лекційних курсів з дисципліни «Історія економіки та економічної думки України» і проведення семінарських занять; у ході викладання лекційного курсу  і проведення семінарських занять з дисципліни «Основи економічної теорії» в темі «Підприємство як товаровиробник. Підприємництво» у ДВНЗ «Чернігівський національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка» (довідка про впровадження від 12 травня 2010 р № 04-11/299), а також в Академії праці та соціальних відносин федерації професійних спілок України в лекційному курсі і під час проведення семінарських занять з дисциплін «Політекономія», «Основи економічних теорій» у темі «Підприємство як товаровиробник. Підприємництво» та «Історії економіки та економічної думки» за темою «Становлення ринкових форм господарства в Україні (друга половина ХVІІ – перша половина ХІХ ст.)» (довідка про впровадження від 24 січня 2011 р. № 01/02-51).

Основний внесок здобувача. Усі висновки та наукові результати дисертаційного дослідження одержані автором самостійно і висвітлені в опублікованих працях.

Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження апробовані на трьох Міжнародних науково-практичних конференціях: «Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання» (13 – 16 грудня 2005 р., м. Донецьк, Донецький національний університет); «Спецпроект: аналіз наукових досліджень» (9 – 14 липня 2008 р., м. Дніпропетровськ, ПДАБА); «Фізична економія: методологія дослідження та глобальна місія України» (8 – 10 квітня. 2009 р., м. Київ, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»); на трьох Всеукраїнських наукових конференціях: «Проблеми забезпечення економічного розвитку підприємств» (29 – 30 квітня 2005 р., м. Донецьк, Донецький університет економіки та права), «Перспективи та пріоритети розвитку економічного аналізу» (24 – 26 квітня 2007 р., м. Донецьк, Донецький національний університет); на науково-методичній конференції: «Теоретичні та практичні підходи до впровадження нового покоління освітньо-професійних програм і навчальних планів підготовки фахівців: шляхи розвитку» (6 – 8 лютого 2007 р. – м. Київ, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»).

Публікації. За підсумками дисертаційного дослідження автором опубліковано 10 наукових праць, загальним обсягом 3,27 друк. арк., з них: 4 – у наукових фахових виданнях, 6 – в інших виданнях.

Структура та обсяг дисертації обумовлені метою і завданням дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Зміст роботи викладено на 162 сторінках. Матеріали дисертації містять 5 таблиць на 3 сторінках. Список використаних джерел складається з 168 найменувань на 17 сторінках.