МОДЕЛЮВАННЯ СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ЗВ’ЯЗКІВ В ЕКОНОМІЦІ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Аналіз і прогноз розвитку економіки є важливими етапами процесу розробки програм економічного і соціального розвитку країни. Виходячи з того, що метою аналізу і прогнозу є виявлення причин структурних зрушень в економіці, обґрунтування змін у співвідношенні темпів зростання по окремих видах економічної діяльності, формулювання гіпотези щодо використання виробничих ресурсів для виробництва кінцевого та валового внутрішнього продукту, можна стверджувати, що результатом цього процесу є структурна концепція розвитку економіки на перспективний період.

В умовах значної взаємозалежності суб’єктів господарювання аналіз і прогноз розвитку економіки повинен бути структурно-функціональним, тобто спиратися на дослідження структурно-функціональних зв’язків (СФЗ), а не «міжгалузевих» зв’язків та визначених на їх основі пропорцій розвитку економіки, що є характерним для існуючої прогнозно-аналітичної практики. На відміну від «міжгалузевих» зв’язків, які характеризують лише кількісні співвідношення між видами економічної діяльності в процесі проміжного споживання продукції, СФЗ, що носять загальноекономічний характер, відображують закономірності формування відношень між всіма елементами відтворювальної структури економіки. Підвищення рівня обґрунтованості напрямів динамічного і збалансованого розвитку економіки і її складових потребує сукупного дослідження СФЗ і пропорцій між елементами структури економіки.

Відома балансова схема «витрати-випуск» В. Леонтьєва стала основою багатьох структурних моделей, що розроблялися для потреб структурного аналізу і прогнозу. Дослідженнями у даному науковому напрямі займалися Бесєдін В.Ф., Галіцин В.К., Геєць В.М., Гранберг О.Г., Дадаян В.С., Єршов Е.Б., Картер А., Кларк П., Коссов В.В., Лук’яненко І.Г., Ляшенко І.М., Нємчінов В.С., Ніколаєва І.Г., Стоун Р., Суворов М.В., Суслов О.П., Узяков М.М., Фішер В.Д., Фріш Р., Ченері К., Ямада І., Яременко Ю.В. та інші вчені.

Існуючі структурні моделі можна поділити на два класи: моделі, що засновані на класичній схемі «витрати-випуск» і «моделі міжгалузевих взаємодій», засновником яких є Ю.В. Яременко.

До недоліків моделей першого класу відноситься фіксованість зв’язків між видами економічної діяльності, які задаються екзогенно у вигляді коефіцієнтів прямих матеріальних витрат, а також врахування лише потоків продукції, спрямованих на створення проміжного та кінцевого продукту.

Моделі другого класу враховують ті ж самі потоки продукції, що і попередні моделі, тобто вони призначені для прогнозування структури економіки за видами економічної діяльності. Головним же недоліком цих моделей є помилкове трактування коефіцієнтів питомих витрат продукції як носіїв взаємодії між видами економічної діяльності.

Із викладеного випливає необхідність розроблення та подальшого розвитку методології дослідження СФЗ в економіці, яка б слугувала основою для створення моделей та методів структурно-функціонального прогнозування, що свідчить про актуальність теми дисертації.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана у відповідності з планом науково-дослідних робіт кафедри інформаційного менеджменту Державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за темою «Проблеми розбудови інформаційного менеджменту об’єктів соціально-економічних систем України» (державний реєстраційний номер 0106U007081). У межах даної теми автором розроблено теоретичні засади дослідження структурно-функціональних зв’язків в економіці та моделі і методи структурно-функціонального прогнозування.

Виконане дослідження знаходиться у тісному зв’язку із Законом України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України» та Стратегією економічного і соціального розвитку України на 2004-2015 роки в частині підтримки програми структурної перебудови економіки України.

Мета та завдання дослідження. Метою дослідження є подальше вдосконалення системи аналізу та прогнозування розвитку економіки шляхом розроблення концепції, теоретичних та науково-методичних засад моделювання структурно-функціональних зв’язків в економіці.

На досягнення мети спрямовано виконання таких завдань:

проаналізувати теоретичні засади, моделі та методи дослідження взаємозв’язків між видами економічної діяльності;

здійснити системний аналіз та розробити принципи дослідження СФЗ;

здійснити таксономію інформаційної бази дослідження СФЗ у частині агрегування видів економічної діяльності та розроблення методу систематизації витрат-випуску;

виконати структурний аналіз тенденцій розвитку економіки;

побудувати балансову структурно-функціональну модель рівноважної економіки на основі попередньо сформульованих відповідних передумов та принципів;

здійснити моделювання динаміки загальноекономічних СФЗ;

сформулювати принципи структурно-функціонального прогнозування;

здійснити прогнозування відтворювальної структури економіки;

виконати аналіз структурних зрушень в економіці;

виконати структурно-функціональний  аналіз ефективності економіки.

Об’єктом дослідження є структурно-функціональні зв’язки в економіці.

Предметом дослідження є теоретичні засади та інструментарій моделювання структурно-функціональних зв’язків в економіці в аспекті аналізу та прогнозування її розвитку.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є економічна теорія, теорія економічного аналізу, загальна теорія моделювання економічних систем і процесів та наукові праці провідних вчених з проблем моделювання розвитку економіки.

Теоретичні та прикладні дослідження здійснювалися за допомогою методів системного аналізу, таксономії, балансового методу, методу систематизації витрат-випуску, методів теорії пропорційних перетворень, економетричного моделювання, структурно-функціонального аналізу.

Джерелами інформації при виконанні дослідження були Національні рахунки України, Статистичні щорічники України та мережа Інтернет.

Наукова новизна одержаних результатів:

вперше:

розроблена концепція дослідження структурно-функціональних зв’язків в економіці, основу якої складають їх системний аналіз та відповідні принципи, таксономія інформаційної бази, балансова структурно-функціональна модель рівноважної економіки та система структурно-функціонального прогнозування і особливістю якої є врахування не лише взаємодій між видами економічної діяльності (ВЕД), а й загальноекономічних структурно-функціональних зв’язків, що створює можливість для прогнозування як структури економіки за видами економічної діяльності, так і її відтворювальної структури;

удосконалено:

агрегування ВЕД згідно з існуючою системою класифікації з метою приведення їх до єдиної номенклатури за весь період дослідження;

метод приведення таблиць «витрати-випуск» до зіставленого вигляду шляхом врахування в ньому структури ВВП за категоріями доходу, а також визначення елементів кінцевого продукту по кожному виду економічної діяльності за його елементами у постійних цінах базисного року за принципом пропорційності його розподілення у цінах споживачів;

дістали подальшого розвитку:

модель «витрати-випуск» та її модифікації за рахунок введення замість фіксованих прямих матеріальних витрат та потоків продукції між видами економічної діяльності трендових показників повних матеріальних витрат, які відображують динаміку структурно-функціональних зв’язків, а також динамічних економетричних співвідношень розподілу кінцевого продукту та валового внутрішнього продукту за їх елементами, що дозволяє враховувати вплив наслідків структурних зрушень в економіці на результати прогнозу;

метод аналізу структурних зрушень в економіці шляхом використання агрегованих коефіцієнтів повних матеріальних витрат та агрегованих коефіцієнтів повних витрат окремих видів ресурсів на одиницю кінцевого продукту та валового внутрішнього продукту, що дозволяє відобразити в найбільш узагальненій формі комплексні витрати в економіці;

система прогнозування кінцевого продукту та ВВП, яка доповнена розрахунками їх елементів, що розширює її можливості та дозволяє отримувати внутрішньо збалансовані прогнози цих показників.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені в дисертації науково-методичні рекомендації спрямовані на вдосконалення системи прогнозування кінцевого продукту та валового внутрішнього продукту за видами економічної діяльності, у тому числі по окремих елементах цих показників, а отже і прогнозування відтворювальної структури економіки.

Результати дослідження впроваджені в практику діяльності Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки України (довідка № 1/395 від 04.11.2010 р.) і Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки Міністерства економіки України (довідка № 01/181 від 29.10.2010 р.), а також кафедрою інформаційного менеджменту ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» у навчальний процес при викладанні дисципліни «Системи моніторингу в економіці» (довідка від 10.09. 2010 р.).

Особистий внесок здобувача полягає в одноосібно виконаному науковому дослідженні, яке відображує авторський підхід до розв’язання проблеми структурно-функціонального прогнозування розвитку економіки. Всі наукові та прикладні результати, що викладені в дисертації, отримані автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження докладалися на наступних конференціях: ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Проблеми трансформаційної економіки» (м. Кривий Ріг, ДВНЗ «Запорізький національний університет», 24-25 квітня 2009 р.); І Всеукраїнська науково-практична конференція «Сучасні проблеми моделювання складних економічних систем» (м. Кривий Ріг, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 14-15 травня 2009 р.); Перша міжнародна науково-практична конференція «Інформаційні технології та моделювання в економіці» (м. Черкаси, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, 19-21 травня 2009 р.); IX Международная научно-практическая конференция «Актуальные проблемы и перспективы развития экономики Украины» (г. Алушта, Таврический национальный университет имени Вернадского В.И., 30.09 – 01.10 2010 г.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 наукових працях загальним обсягом 2,5 друк. арк., з них 5 − у наукових фахових виданнях, 4 − в інших виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи 161 стор. В дисертації міститься 25 таблиць на 23 стор., 23 рисунка на 22 стор., 6 додатків на 57стор., список використаних джерел налічує 120 найменувань.