ФІСКАЛЬНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПРИБУТКОВОГО ОПОДАТКУВАННЯ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Подальший розвиток України як економічно незалежної держави потребує досягнення такого рівня розвитку податкової системи, який би забезпечив стабільні і достатні доходи бюджету з метою належного фінансування суспільно необхідних видатків, не стримуючи процеси накопичення капіталу та темпи зростання виробництва. З огляду на це, важливим є дослідження фіскального потенціалу податків. Реалізація фіскальної функції є визначальною для всіх податків, проте фіскальний потенціал різниться в розрізі їх окремих видів.

У багатьох країнах світу виходячи з критерію фіскальної значимості перевагу віддають податку на доходи фізичних осіб та податку на прибуток підприємств, які є різновидами прибуткового податку. Вони мають значний фіскальний потенціал, оскільки об’єктом їх оподаткування є створений сукупний дохід у суспільстві, який включає в себе прибуток та заробітну плату; крім того, їх розмір прямо залежить від обсягів, отримуваних суб’єктами економіки доходів.

В Україні застосування прибуткових податків пов’язане з певними проблемами. Серед них низькі доходи більшої частини населення, значний рівень ухилення від оподаткування, нерівномірність розподілу податкового навантаження між реальним та фінансовим секторами економіки. Все це призводить до зниження фіскальної ефективності прибуткових податків. У цьому контексті важливо оцінити фіскальний потенціал цих податків, з’ясувати фактори, які впливають на нього, та визначити резерви його нарощування.

Вагомий внесок у дослідження прибуткового оподаткування, його ролі у формуванні доходів бюджету зробили відомі зарубіжні вчені: А. Сміт, Д. Рікардо, У. Петті, А. Вагнер, Е. Селігман, А. Лаффер, У. Хасси, Д. Любик, Дж. Б’юкенен, В. Вікрі, Дж. Міррліс та ін.

Теоретичні та практичні основи дослідження фіскальної ефективності прибуткового оподаткування заклали такі вітчизняні науковці як: В. Андрущенко, О. Василик, В. Вишневський, О. Данілов, Ю. Іванов, С. Каламбет, А. Крисоватий, П. Мельник, С. Онишко, В. Опарін, Т. Паєнтко, Д. Серебрянський, А. Соколовська, Ю. Субботович, Л. Тарангул, І. Таранов, О. Тимченко, В. Федосов, К. Швабій та ін. Високо оцінюючи їх внесок у дослідження теоретичних аспектів справляння прибуткових податків, переваг і недоліків їх адміністрування, факторів впливу на фіскальну ефективність, слід зазначити, що ряд питань залишаються недостатньо дослідженими. Зокрема, це стосується сутності фіскального потенціалу прибуткового оподаткування, методики його оцінки, визначення напрямів реформування прибуткових податків з метою нарощування такого потенціалу.

Важливість окреслених проблем зумовили вибір теми дисертації, мету, завдання, предмет та об’єкт дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри фінансових ринків та фінансових послуг Національного університету ДПС України за темою ,,Фінансовий механізм структурної перебудови економіки” (номер державної реєстрації 0107U011127) та Науково-дослідного центру з проблем оподаткування Національного університету ДПС України за темою ,,Податкові важелі вирішення соціально-економічних проблем розвитку України”, що розроблялася на замовлення ДПА України за КПКВ 3507020 ,,Прикладні розробки у сфері оподаткування, фінансового права та діяльності податкової служби” УкрІНТЕІ (номер державної реєстрації 0110U002275). Особистий внесок автора полягає в уточненні сутності фіскального потенціалу прибуткового оподаткування, проведенні оцінки його величини та обґрунтуванні основних напрямів його нарощування.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретичних основ формування і реалізації фіскального потенціалу прибуткового оподаткування та розробка рекомендацій, спрямованих на пошук резервів його нарощування.

Для досягнення поставленої мети необхідним було вирішення наступних завдань:

– узагальнити соціально-економічну природу та еволюцію прибуткового оподаткування;

– дослідити сутність фіскального потенціалу прибуткового оподаткування;

– розглянути фіскальну практику справляння прибуткових податків за кордоном;

– оцінити величину фіскального потенціалу податку на доходи фізичних осіб та податку на прибуток підприємств в Україні;

– провести оцінку фіскального потенціалу спрощеної системи оподаткування в Україні;

– розкрити перспективи запровадження диференційованих ставок прибуткових податків;

– обґрунтувати напрями розширення фіскального потенціалу прибуткового оподаткування.

Об’єктом дослідження є система економічних відносин, які виникають у процесі оподаткування доходів фізичних та прибутків юридичних осіб.

Предметом дослідження є формування і реалізація фіскального потенціалу прибуткового оподаткування в Україні в сучасних умовах.

Методи дослідження. Теоретичною основою дослідження виступили наукові розробки вітчизняних та зарубіжних вчених з питань прибуткового оподаткування, законодавчі та нормативні акти. Для вирішення поставлених у роботі завдань використовувались наступні методи: наукової абстракції та узагальнення – при дослідженні теоретичних основ формування і реалізації фіскального потенціалу; історичний – при характеристиці еволюції прибуткового оподаткування; аналізу і синтезу – при вивченні фіскальної практики прибуткового оподаткування за кордоном та можливостей адаптації зарубіжного досвіду; аналітичного групування і причинно-наслідкового зв’язку – при оцінці фіскального потенціалу податку на доходи фізичних осіб та податку на прибуток підприємств; кореляційно-регресійного аналізу – при визначенні факторів впливу на фіскальний потенціал прибуткових податків; економіко-математичного прогнозування – при оцінці фіскального потенціалу від запровадження пропонованого механізму прибуткового оподаткування.

Інформаційну базу дисертаційного дослідження становили законодавчі та нормативно-правові акти з питань регулювання відносин у сфері прибуткового оподаткування, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів, статистичні матеріали Державної податкової адміністрації України, Державного комітету статистики України, Міністерства фінансів України, Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, а також офіційні публікації Світового банку та Європейської комісії.

Наукова новизна одержаних результатів, отриманих особисто здобувачем, полягає в наступному:

вперше

− введено в науковий обіг поняття ,,фіскальний потенціал прибуткового оподаткування” як максимально можлива сума надходжень від адміністрування прибуткових податків за певний період часу, що може бути мобілізована для забезпечення фіскальних інтересів держави в межах діючого податкового законодавства, а також сума надходжень від реалізації невикористаних можливостей щодо оподаткування доходів (прибутків) фізичних та юридичних осіб;

удосконалено:

− підхід до прогресивного оподаткування доходів фізичних осіб за рахунок запровадження спеціальної пільги на приріст доходів у межах, що не перевищують трьох відсотків законодавчо встановленого обсягу доходів для застосування визначеної ставки оподаткування. Цей підхід внаслідок усунення ризику переміщення платника податків у категорію платників, які оподатковуються за вищими ставками, сприятиме формуванню стимулів до нарощування доходів фізичної особи;

− методичний підхід до оцінки фіскального потенціалу прибуткового оподаткування на основі встановлення зв’язку між використанням акумульованих державою коштів та динамікою основних соціально-економічних показників щодо життєдіяльності населення і функціонування суб’єктів господарювання. Врахування такого взаємозв’язку при формуванні бюджетно-податкової політики держави сприятиме розширенню бази оподаткування прибуткових податків і нарощуванню їх фіскального потенціалу;

дістали подальшого розвитку:

− принципи стимулювання інвестиційної діяльності як джерела нарощування фіскального потенціалу податку на доходи фізичних осіб за рахунок досягнення нейтральності при прийнятті фізичними особами рішень стосовно інвестування їх заощаджень, що забезпечується встановленням однакових ставок при оподаткуванні доходів фізичних осіб від здійснення ними фінансових та інвестиційних операцій;

− сутність і підходи до нарощування фіскального потенціалу прибуткового оподаткування на основі реформування спрощеної системи оподаткування доходів фізичних осіб. На відміну від діючої практики запропонований підхід передбачає запровадження фіксованої відсоткової ставки єдиного податку, що дозволить усунути нерівномірність податкового навантаження серед фізичних осіб-суб’єктів малого підприємництва;

− обґрунтування доцільності запровадження прогресивних ставок оподаткування прибутку підприємств залежно від розмірів підприємства з одночасним скасуванням спрощеної системи оподаткування для юридичних осіб з метою стимулювання нарощування фіскального потенціалу податку на прибуток підприємств.

Практичне значення одержаних результатів полягає в обґрунтуванні науково-практичних рекомендацій, спрямованих на удосконалення прибуткового оподаткування з метою нарощування його фіскального потенціалу. Отримані в дисертаційному дослідженні результати використані в роботі Васильківської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області (довідка № 3511/10/15-164 від 22.12.2010 р.), Національного університету ДПС України при викладанні дисципліни ,,Оподаткування фінансових установ” та ,,Фінансове забезпечення інноваційної діяльності” (довідка № 3664/01-12 від 20.12.2010 р.), а також при підготовці Науково-практичного коментаря до Податкового кодексу України (довідка  № 1152/01-12 від 26.04.2011 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, що викладені в дисертації і виносяться на захист, отримані автором самостійно. Особистий внесок у роботах, опублікованих у співавторстві, наведено окремо в списку опублікованих праць за темою дисертації.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення роботи пройшли апробацію на міжнародних, всеукраїнських наукових і науково-практичних конференціях, зокрема: ІІ Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених ,,Економічний і соціальний розвиток України в XXI столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації” (м. Тернопіль, 2005 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції ,,Фінансова система України: становлення та розвиток” (м. Острог, 2006 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції ,,Інтеграційні процеси та розвиток фінансової системи України” (м. Харків, 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції ,,Наукові дослідження – теорія та експеримент’2007” (м. Полтава, 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції ,,Фінансові ринки та інститути” (м. Харків, 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції ,,Бюджетно-податкова політика: проблеми та перспективи розвитку” (м. Ірпінь, 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції ,,Бюджетно-податкові чинники активізації розвитку фінансових ринків та фінансового посередництва” (м. Ірпінь, 2008 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених, аспірантів і студентів ,,Актуальні проблеми економічної системи України” (м. Черкаси, 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції ,,Фінансова сфера та її роль у зростанні конкурентних переваг національних економік” (м. Ірпінь, 2009 р.), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції ,,Особливості функціонування національних фінансових систем в умовах поглиблення глобалізаційних процесів” (м. Ірпінь, м. Суха Струга, 2010 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладено в 15 наукових працях, з них 7 статей у фахових виданнях обсягом 2,94 д.а., з яких 2,65 д.а. належать особисто автору. Загальний обсяг публікацій становить 3,71 д.а.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи становить 211 сторінок друкованого тексту, що містить 42 таблиці, 15 рисунків, 10 додатків на 14 сторінках. Список використаних джерел налічує 167 найменувань і займає 18 сторінок.