ВИРОБНИЧІ РИЗИКИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ринкове середовище, в якому функціонують сільсько-господарські підприємства, характеризується елементами невизначеності та супро-воджується ризиками виробничо-комерційної діяльності. Результативність госпо-дарювання сільськогосподарських структур різних організаційно-правових форм визначається їх здатністю швидко адаптуватися до змін зовнішнього і внутрішнього середовища, спроможністю своєчасно коригувати як початкові цілі та завдання, так і способи їх досягнення. Для сільського господарства ця обставина має особливе зна-чення, оскільки поряд із звичайними чинниками ризику, характерними для всього національногосподарського комплексу (інфляція, погіршення ринкової кон’юнк-тури, зростання конкуренції, зниження платоспроможного попиту споживачів) існує ряд специфічних галузевих ризиків, ігнорування яких найчастіше призводить до негативних наслідків.

Сільське господарство характеризується також рядом особливостей, що зу-мовлюють прояв дії чинників ризику, зокрема, виробництво продукції відбувається під впливом природних чинників: не відповідність тривалості робочого періоду і періоду виробництва, відчутна залежність сільського господарства від регіональних, економічних, транспортних, майнових та інших особливостей. Все це впливає на прийняття і реалізацію управлінських рішень і є важливим чинником формування ефективності сільськогосподарського виробництва.

Теоретичним підґрунтям дослідження проблеми ризиковості підприємницької діяльності є праці зарубіжних вчених-економістів А. Альгіна, І. Балабанова, М. Баканова, Ю. Брігхема, Л. Гапенскі, П. Грабового, А. Гроппеллі, М. Лапусти, А. Міндріна, Ф. Найта, Е. Нікбахта, Дж. Неймана, О. Моргенштерна, Б. Райзберга, О. Фінкельштейна, В. Черкасова, Л. Шаршукової, В. Шахова, Й. Шумпетера та інших.

Вагомий внесок у розробку теоретичних і прикладних проблем пізнання ризи-ку зробили такі вітчизняні науковці: В. Г. Андрійчук, І. А. Брижань, І. Р. Бузько, Г. Л. Вербицька, В. В. Вітлінський, Л. В. Временко, В. П. Галушко, В. М. Гранату-ров, О. Д. Гудзинський, Я. І. Єлейко, О.Ю. Єрмаков, С. М. Ілляшенко, А. Б. Камінсь-кий, О. А. Ковтун, М.М. Кулаєць, П. А. Лайко, А. П. Минка, С. І. Наконечний, С. С. Савіна, В. К. Савчук, Н.С. Скопенко, О. Л. Устенко, В. В. Чепурко, Д. А. Ште-фанич, О. І. Ястремський та інші вчені. У працях цих дослідників розглядається сутність категорії «ризик», природа його виникнення, кількісна та якісна оцінка, обґрунтовуються заходи щодо запобігання виникненню ризиків, управління мінімі-зацією їх наслідків. Однак, недостатньо уваги приділяється дослідженню виробни-чих ризиків, що виникають у діяльності сільськогосподарських підприємств, ефек-тивність якої значною мірою залежить від заходів, які мінімізують втрати від ризи-ків. Таким чином, існують проблеми як теоретико-методологічного, так і приклад-ного характеру, що потребують свого розв’язання. Це актуалізує тему дисертаційної роботи і соціально-економічне значення наукових результатів дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною плану науково-дослідних робіт Відокремленого під-розділу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут» за темою: «Розробити наукове та інформаційне забезпечення сталого розвитку сільської місцевості західного регіону України» (номер державної реєстрації 0108U008826). Автором розроблено мето-дичні підходи до оцінки ризиковості сільськогосподарського виробництва та зни-ження негативного впливу виробничих ризиків на результати діяльності суб’єктів господарювання.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є обґрунтування теоретико-наукових положень ідентифікації та кількісної оцінки виробничих ризиків сільсько-господарських підприємств і розробка організаційно-методичних рекомендацій міні-мізації негативного впливу ризиковості на результати діяльності підприємств, що є передумовою їх стабільного розвитку.

Для досягнення зазначеної мети в роботі поставлено і вирішено такі завдання:

– теоретично узагальнити теорії ризик-менеджменту та визначити сутність да-ного поняття, що конкретизує пізнання об’єкта дослідження і підвищує результатив-ність управління його параметрами;

– з’ясувати причини та джерела виникнення ризиків у сільському господарст-ві, врахування яких підвищує якість управлінського впливу на їх мінімізацію;

– обґрунтувати теоретико-методичні підходи до оцінювання ризиків, яких зазнають сільськогосподарські підприємства в процесі своєї діяльності;

– визначити й уточнити критерії оцінки виробничих ризиків землеробства, зокрема вплив коливання врожайності культур на результати діяльності сільсько-господарських підприємств;

– проаналізувати ризики комерційно-збутової діяльності суб’єктів господарю-вання, врахування яких підвищує системність і ефективність управлінського впливу на зниження ризиковості сільськогосподарського виробництва;

– встановити вплив спеціалізації і диверсифікації аграрного виробництва на рівень ризику та ефективність діяльності сільськогосподарських підприємств;

– визначити ступінь готовності керівників сільськогосподарських підприємств до управління ризиками в умовах невизначеності;

– розробити та обґрунтувати основні напрями мінімізації виробничих ризиків у діяльності сільськогосподарських підприємств, включаючи державні гарантії відшкодування втрат по застрахованих об’єктах.

Об’єктом дослідження є виробничі ризики в діяльності сільськогосподарсь-ких підприємств.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні, методичні та прикладні аспекти визначення і оцінки ризиків сільськогосподарського виробництва та розроб-ка заходів з мінімізації їх наслідків.

Методи дослідження. Теоретичною основою роботи були наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених, основні положення теорії ризик-менеджменту. Методологічною основою є діалектичний метод пізнання та загальнонаукові прин-ципи дослідження. Зі спеціальних методів у дисертації використані: абстрактно-логічний (визначення сутності поняття «ризик», теоретичні узагальнення та форму-лювання висновків); монографічний (вивчення міри впливу виробничих ризиків на результати сільськогосподарської діяльності); економіко-статистичні, зокрема гру-пування, кореляційно-регресійний аналіз, економіко-математичне моделювання, комп’ютерна імітація (опрацювання масивів статистичних даних); експертний метод (опитування керівників і фахівців підприємств щодо схильності до управління ризи-ками); табличний і графічний методи відображення інформації.

Інформаційною базою дослідження слугували законодавчі та нормативні акти України, дані Державної служби статистики України і Міністерства аграрної полі-тики та продовольства України, статистична інформація Тернопільського обласного управління статистики. Для поглибленого аналізу використано також річні звіти сільськогосподарських підприємств Тернопільської області, результати наукових досліджень провідних економістів, інформацію з комп’ютерної мережі Inte
et, а також матеріали власних досліджень, спостережень і розрахунків.

Наукова новизна одержаних результатів. Найвагоміші результати, які визначають наукову новизну дослідження і виносяться на захист, полягають у наступному:

вперше:

– запропоновано механізм управління виробничими ризиками з метою мінімі-зації їх негативного впливу на результативність сільськогосподарської діяльності, який передбачає оцінку і об’єктивний прогноз розвитку виробничих процесів і ство-рення ризикопонижуючого середовища шляхом організації насіннєвих фондів і резервів, нормування й резервування коштів на покриття непередбачених витрат, страхування ризикових об’єктів, використання лізингу і хеджування, диверсифікації виробництва, розробки дієвої маркетингової стратегії, навчання працівників роботі в умовах невизначеності й ризику, удосконалення державних програм підтримки аграрних товаровиробників, що підвищує контрольованість майбутнього розвитку подій, передбачуваність можливих їх наслідків, стабілізує сільськогосподарське виробництво (С. 12-13);

удосконалено:

– систематизацію та класифікацію причин і джерел виникнення ризиків у виробничо-комерційній діяльності сільськогосподарських підприємств з урахуван-ням ризикоутворюючих чинників, що становлять загрозу стійкості й динамічному розвитку суб’єктів господарювання (С. 6-7);

– методичні підходи до оцінювання виробничих ризиків у сільськогосподарсь-ких підприємствах з урахуванням їх організаційно-правової форми і способів госпо-дарювання, що конкретизує заходи, спрямовані на зниження ризиковості діяльності (С. 8);

– критерії оцінки виробничих ризиків землеробства з урахуванням варіації врожайності сільськогосподарських культур та її впливу на мінімізацію негативних наслідків від ризиків, що є передумовою зростання обсягу виробництва продукції та підтвердженням необхідності державного субсидування ризикових галузей (С. 9-10);

дістали подальшого розвитку:

– трактування сутності поняття «ризик сільськогосподарських підприємств», а саме врахування не тільки збитку від непередбачуваних подій, а й можливостей отримання позитивного результату за рахунок своєчасного врахування зміни при-родно-кліматичних умов, кон’юнктури ринку, політичного фактора, законодавчо-правового середовища, інвестиційного клімату та інших ризикоутворюючих чинни-ків, що підвищує ефективність ризик-менеджменту діяльності підприємств (С. 5-6);

– методичні рекомендації щодо використання переваг спеціалізації і диверси-фікації галузей сільськогосподарського виробництва з урахуванням раціональних напрямів вкладення капіталу, формування перспективної товарної політики під-приємств, що створює додаткові можливості зниження негативного впливу ризиків (С. 8-9);

– процеси управління виробничими ризиками в ситуації невизначеності макро- і мікросередовища діяльності сільськогосподарських підприємств, які перед-бачають: діагноз ризиковості виробничих ситуацій, виявлення можливих варіантів її вирішення, використовування для оцінки альтернативних варіантів, формулювання обмежень і критеріїв, прийняття науково обґрунтованого рішення та його реаліза-цію, контроль виконання рішення і оцінку досягнення ним визначених цілей з міні-мізації ризику, зворотний зв’язок (С. 11-12);

– пропозиції щодо необхідності державної підтримки сільськогосподарських підприємств через механізм страхування ризиків, при якому держава гарантувала б аграріям виплату страхових відшкодувань у разі настання страхових випадків, які частково компенсуватимуть товаровиробникам понесені збитки і створюватимуть передумови для розширеного відтворення виробництва (С. 14).

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що обґрунто-вані в дисертаційному дослідженні методичні підходи до оцінки виробничих ризиків дають можливість сільськогосподарським підприємствам передбачити можливі ризики, оцінити їх наслідки та розробити комплекс заходів, спрямованих на мінімі-зацію негативного впливу ризиків на результати господарювання підприємств.

Наукові положення дисертаційного дослідження і пропозиції щодо зниження ризиковості сільськогосподарської діяльності схвалені та прийняті до впровадження Головним управлінням агропромислового розвитку Тернопільської обласної державної адміністрації (довідка № 02-853/09-02 від 16.06.2010 р.), управлінням агропромислового розвитку Тернопільської районної державної адміністрації (довідка № 217 від 15.06.2010 р.), керівництвом ТОВ ВТФ «Обнова» Тернопільсь-кого району (довідка № 27/96 від 14.06.2010 р.). Крім того, результати дисертаційної роботи використовуються для поглиблення теоретико-методичного забезпечення навчального процесу ВП НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут». Зокрема, наукові результати, одержані на основі проведеного дослідження, викорис-тані при викладанні дисциплін «Економічний ризик», «Страхування», «Проектний аналіз», «Фінансовий менеджмент» (довідка № 182 від 17.06.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, що викладені в дисертації і виносяться на захист, розроблені автором особисто й відображені в його наукових працях, вказаних у переліку основних публікацій за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення і практич-ні результати дисертаційного дослідження доповідались та обговорювались на Всеукраїнській науковій конференції молодих учених (м. Умань, Уманський державний аграрний університет, 21-22 лютого 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Ефективність використання ресурсного потенціалу в умо-вах сталого розвитку сільського господарства», (м. Харків, Харківський національ-ний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва, 1-2 березня 2007 р.), Міжнародній конференції молодих учених і студентів «Інноваційні процеси економічного і соціально-культурного розвитку: вітчизняний та зарубіжний досвід» (м. Тернопіль, Тернопільський національний економічний університет, 27-28 березня 2008 р.), Шостій Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених «Економіч-ний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тен-денції глобалізації» (м. Тернопіль, Тернопільський національний економічний університет, 26-27 лютого 2009 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Продовольча безпека та економічні засади виробництва біопалива в Україні» (м. Київ, Національний університет біоресурсів і природокористування України, 9-10 квітня 2009 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Ціна, якість, витрати та ефективність виробництва в АПК» (м. Київ, Національний університет біоресурсів і природокористування України, 28-29 жовтня 2010 р.).

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 12 наукових праць загальним обсягом 3,2 друк. арк., у тому числі 4 статті у фахових виданнях (2,1 друк. арк.), 8 – у матеріалах конференцій (1,1 друк. арк.).

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Основний зміст роботи викладено на 195 сторінках комп’ютерного тексту. Дисертація складається із вступу, трьох роз-ділів, висновків, додатків, списку використаних джерел із 250 найменувань. Робота містить 35 таблиць, 30 рисунків, 20 додатків.