ГЛОБАЛЬНА ТРАНСФОРМАЦІЯ СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ

Краткое содержание

Актуальність теми. Сучасний етап світогосподарського розвитку  характеризується глибокими трансформаційними процесами, які знайшли своє матеріальне вираження у формуванні глобальних ринків товарів, послуг, фінансів, інформації та об’єктів інтелектуальної власності, модернізації технологічної основи сучасної ринкової системи та утвердженні постіндустріальної моделі її розвитку, поглибленні процесів регіональної інтеграції та формуванні інститутів глобального менеджменту.

Соціальна система суспільства, як похідна його політико-економічного розвитку, починаючи з 1970-х років також зазнала якісних структурно-функціональних змін. Їх проявом є, з одного боку, зростання соціальних витрат  в суспільних фондах споживання розвинутих країн, їх соціальна конвергенція, диверсифікація соціальних послуг, розвиток інститутів соціального партнерства, демократизація соціальних відносин та міжнародна уніфікація соціальних стандартів, а з другого, – наростання соціальної асиметрії на внутрішньо- та міжкраїновому рівнях, скорочення державних витрат на соціальні програми, збільшення загального та структурного безробіття, сплеск міжнародних міграційних процесів та загострення екологічних проблем. Ключовим фактором соціальних трансформацій стала економічна глобалізація, яка обумовила як розширення соціальних запитів і потреб громадян різних країн, так і можливостей їх задоволення на національному та інтернаціональному рівнях.

За таких умов суттєвого оновлення потребують також національні системи соціальних послуг, які під впливом глобальних імперативів повинні бути здатні задовольняти весь спектр зростаючих соціальних потреб громадян незалежно від їх національності, країни походження, віку, суспільного статусу на комерційній і навіть, частково, на безоплатній основі. Найвищі соціальні стандарти та життєвий комфорт для громадян демонструють сьогодні ті країни, котрі змогли найоптимальніше поєднати в своїх національних моделях розвитку економічний, соціальний та екологічний компоненти. До них належать, насамперед, Австралія, Австрія, Нова Зеландія, Норвегія, Швеція, Німеччина, Швейцарія, США та Великобританія.

Що стосується України, то її соціальна система в силу економічної слабкості країни поки ще не здатна на рівні європейських стандартів задовольнити навіть першочергові соціальні потреби українського населення (в житлі, якісному медичному обслуговуванні та освіті, працевлаштуванні, пенсійному забезпеченні, соціальному захисті та ін.). Наслідком цього є скорочення тривалості життя громадян, відсутність соціальної консолідації суспільства, наростання в ньому соціального песимізму та еміграційних настроїв, високий рівень поширення соціально небезпечних захворювань серед населення, що є головними загрозами соціально-економічній безпеці  країни.

Найбільш повно проблематика соціальних відносин, їх трансформації в умовах глобалізації, впливу соціальних факторів на міжнародну конкурентоспроможність країн, оцінки ефективності національних моделей соціальної політики розроблено в працях таких зарубіжних та вітчизняних вчених, як: Б.Аморосо, Л.Антонюк, Г.Беккер, Д.Белл, Й.Бен-Порет, О.Білорус, Ж.Бішо, Дж.Бьюкенен, Ю.Вінслав, О.Грішнова, Г.Делік, Е.Денісон, Ю.Зайцев, М.Згуровський, І.Каленюк, А.Колот, В.Корпі, Е.Лібанова, Д.Лук’яненко, А.Меддісон, Р.Мейднер, А.Мелентьєв, Дж.Мінцер, Т.Оболенська, Н.Подшибякіна, А.Поручник, Л.Прітчет, Л.Резніков, В.Рокоча, С.Сіденко, Я.Столярчук, Дж.Стігліц, В.Чужиков, Ю.Шишков, О.Шилець, С.Шишин, Т.Шульц, М.Хансен, А.Хедборг та ін.

Разом з тим, потребують поглибленого дослідження питання щодо економічної природи соціальних послуг, з’ясування місця соціальних послуг в процесах соціалізації національних економічних систем, організаційно-економічного механізму глобальної трансформації національних систем соціальних послуг, а також напрямів та інструментів формування в Україні системи соціальних послуг, адекватної європейським стандартам. Таким чином комплексне дослідження глобальних трансформацій системи соціальних послуг є дуже важливим як в теоретичному, так і практичному плані, що обумовило вибір теми дисертації, її мету та завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано згідно плану науково-дослідних робіт кафедри міжнародної економіки ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» в рамках міжкафедральної науково-дослідної теми факультету міжнародної економіки і менеджменту «Ресурси і моделі глобального економічного розвитку» (номер державної реєстрації 0106U004357). В рамках цієї теми автором особисто підготовлено розділ «Варіативність національних систем соціальних послуг та глобальний вимір їх модернізації». Крім того, дисертант брала участь у виконанні науково-дослідної теми Кримського економічного інституту ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» «Глобалізація сталого розвитку в сучасних інтеграційних моделях» (номер державної реєстрації 0110U002996), в рамках якої автором особисто підготовлено розділ «Механізми підвищення соціальних стандартів на регіональному рівні».

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розкриття методології дослідження економічної природи соціальних послуг, оцінка ефективності їх національних систем, виявлення причин та характеру глобальних трансформацій системи соціальних послуг, а також обґрунтування основних напрямків формування в Україні системи соціальних послуг європейського типу.

Виходячи з мети дослідження, в роботі поставлено наступні конкретні завдання:

1.     розкрити економічну природу та визначити зміст категорії «соціальні послуги»;

2.     оцінити ефективність діючих на сьогодні національних моделей соціальних послуг;

3.     визначити функціональні особливості державного сектору соціальних послуг в умовах глобалізації;

4.     дослідити роль ТНК та суспільного сектору у розвитку світової системи соціальних послуг;

5.     ідентифікувати європейські соціальні стандарти та визначити відповідність національних стандартів їх рівню;

6.     обґрунтувати основні напрями розбудови системи соціальних послуг України на європейських принципах.

Об’єктом дослідження є процеси соціально-економічної глобалізації.

Предметом дослідження є умови, чинники та характер трансформації системи соціальних послуг в умовах глобалізації.

Методи дослідження. Дисертаційна робота базується на використанні методологічного принципу єдності теорії та практики, діалектики загального, особливого та одиничного, а також наукової абстракції. Методологічною основою дисертаційної роботи є: історико-логічний метод (під час визначення категорії «соціальні послуги», дослідження еволюції національних систем соціальних послуг та історичного процесу формування європейських соціальних стандартів: пп. 1.1, 1.2, 3.1); системно-структурний аналіз економічних процесів і явищ (під час дослідження глобальної трансформації національних систем соціальних послуг, розкриття сучасних функціональних особливостей державного та суспільного секторів соціальних послуг, а також з’ясування ролі бізнес-структур у формуванні їх глобального сегменту: пп. 2.1, 2.2, 2.3); методи кількісного та якісного порівнянь (під час покраїнового аналізу масштабів та динаміки соціальних витрат з боку державного та корпоративного секторів, оцінці відповідності вітчизняних соціальних стандартів рівню європейських, з’ясування ступеня соціалізації глобальної економіки: пп. 1.3, 2.1, 2.3, 3.1); експертних оцінок та прогнозний (під час обґрунтування інституційно-правового механізму впровадження європейських соціальних стандартів в Україні та напрямів розбудови національної системи соціальних послуг: пп.3.2, п.3.3).

Інформаційною та статистичною базами роботи виступають монографічні дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів, матеріали та аналітичні звіти міжнародних організацій (зокрема, ОЕСР, Європейської Комісії, Соціального комітету ООН, ПРООН, Групи Світового банку, Світової асоціації неурядових організацій, Центру статистики благодійних організацій США, Міжнародної організації праці, Всесвітнього економічного форуму та інших), результати наукових досліджень Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, Національного інституту стратегічних досліджень України, закони України та ін.

 Наукова новизна одержаних результатів дисертації полягає у з’ясуванні економічної природи соціальних послуг та їх еволюції, розкритті організаційно-економічного механізму глобальної трансформації національних систем соціальних послуг, а також обґрунтуванні стратегічних напрямів розбудови європейсько-орієнтованої системи соціальних послуг в Україні та їх інституційного забезпечення.

Нові наукові положення, одержані особисто автором, які виносяться на захист, полягають у наступному:

вперше одержано:

7.                      дано авторське визначення категорії «соціальні послуги», сутність якої виражає специфічну суспільну споживчу вартість, яка задовольняє людські потреби соціального характеру через корисний ефект переважно нематеріальної  форми, що здійснюється на безоплатній або комерційній основі на національному чи наднаціональному рівнях. На відміну від існуючих визначень даної категорії, які зводяться до соціального захисту населення, соціальної політики, державного управління, публічних послуг та адміністративних послуг і фактично являють собою інструментарій задоволення соціальних потреб населення (потреби в праці, інтелектуальному розвитку, освіті, духовному збагаченні, задоволенні релігійних почуттів, підтриманні здоров’я, участі в соціально-економічній та політичній діяльності та ін.), соціальні послуги є безпосереднім об’єктом їх задоволення;

8.                      обґрунтовано глобальний характер сучасних трансформаційних змін в системі соціальних послуг на основі розкриття їх рушійних сил (інтернаціональний характер розвитку та диверсифікації соціальних потреб та запитів, соціалізація світової економіки, постіндустріалізм з превалюванням третинного сектору, зростання відкритості національних суспільств, розвиток соціальної та інформаційно-комунікаційної інфраструктури та ін.), векторної спрямованості (диверсифікація соціальних послуг та суб’єктів їх надання, перерозподіл соціальних функцій між ними, міжнародна стандартизація якості соціальних послуг, зростання частки послуг, які надаються на інтернаціональному рівні, формування у стратифікаційній структурі світового населення групи соціальних утриманців та ін.), а також політико-правового та інституційно-фінансового механізмів їх реалізації (національні і регіональні інститути соціального менеджменту, МОМ, МОП, ВООЗ, Соціальний комітет ООН та ін.).

удосконалено:

-  методологію дослідження національних систем соціальних послуг за рахунок систематизації критеріїв їх типологізації: участь держави у наданні соціальних послуг, характер їх розподілу, рівень розвитку інститутів соціального партнерства і соціальної відповідальності бізнесу, можливості доступу населення до соціальних послуг, співвідношення платних і безоплатних їх видів, зрілість соціальної інфраструктури, розвинутість соціальних стабілізаторів в системі антициклічного регулювання економіки. Встановлено, що в глобальному економічному просторі продукування і надання соціальних послуг здійснюється спеціалізованими інститутами в рамках державного, корпоративного та суспільного секторів і реалізується на національному і інтернаціональному рівнях;

-  теоретичні підходи до аналізу соціалізації глобальної економіки через призму розвитку соціальних послуг, як її мірила, з виявленням трьох рівнів адаптації національних економічних систем до глобальних викликів у соціальній сфері – перший – через усуспільнення процесів виробництва, розподілу і споживання благ (макрорівень), другий – через зростання обсягів задоволення соціальних потреб безпосередньо на робочому місці (мікрорівень), третій – через нарощування індивідуумом особистісного ресурсу (індивідуальний). Доведено, що на сьогодні саме ці три рівні соціалізації формують систему оптимізації загальносуспільних пропорцій розподілу ресурсів і доходів, а також визначають правила і норми соціальної взаємодії суб’єктів економічних відносин;

дістало подальший розвиток:

-  обґрунтування організаційно-економічного механізму глобальної трансформації національних систем соціальних послуг у форматі кожного з їх секторів — державного, суспільного та корпоративного. Доведено, що за умов відносного скорочення частки державного сектору та звуження спектру некомерційних послуг об’єктивно зростає роль корпоративного та суспільного секторів, які є ключовими каналами інтернаціоналізації ринку соціальних послуг та формування їх глобального сегменту;

-  комплексна оцінка відповідності соціальних стандартів в Україні європейському рівню, на основі якої встановлено найбільше її відставання за такими з них, як система оплати праці найманих працівників, забезпечення гідного рівня життя населення, очікувана тривалість життя при народженні, якість медичного обслуговування, розвиток національного людського ресурсу та співвідношення доходів граничних децильних груп населення; і лише за показником освіченості населення Україна відповідає рівню цивілізованих країн. Виходячи з цього, визначено інституційно-правові важелі впровадження в Україні європейських соціальних стандартів: вдосконалення діючого Кодексу законів про працю із запровадженням механізму автоматичного коригування розміру мінімальної заробітної плати і прожиткового мінімуму у відповідності до фактичної і прогнозованої динаміки основних макроекономічних показників; застосування нової методології розрахунку прожиткового мінімуму з метою його наближення до цілісного соціального стандарту; приведення у відповідність  тарифної ставки робітника першого тарифного розряду в системі Єдиної тарифної сітки до мінімальної заробітної плати; розробка національного законодавства в частині інституціоналізації соціальної відповідальності українського бізнесу; формування єдиної системи соціального права та його гармонізація з міжнародними нормами та положеннями, ратифікація в повному обсязі Європейської соціальної хартії, розробка і ухвалення цілісного Соціального кодексу та ін.

-  обґрунтування стратегічних напрямів розбудови національної системи соціальних послуг на європейських засадах: кардинальне реформування принципів організації системи оплати праці, коригування механізму соціальної підтримки громадян на принципах адресності та персоніфікованості, докорінна зміна системи оподаткування доходів фізичних та юридичних осіб з перенесенням податкового тягара на великий бізнес, активізація практичної діяльності корпоративного сектору щодо соціальних зобов’язань, формування чисельного середнього класу як гаранта соціальної стабільності в суспільстві, докорінна реформа житлово-комунального господарства з метою підвищення якості життя та його комфорту для громадян, імплементація європейських стандартів у систему охорони здоров’я, освіти та пенсійного забезпечення, диверсифікація джерел фінансування соціальної сфери з визначенням механізмів щодо їх реалізації.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення сформульованих автором теоретичних положень, висновків і рекомендацій полягає у тому, що вони можуть бути методологічною базою розроблення національної стратегії соціального розвитку України у контексті формування в державі системи соціальних послуг європейського типу.

Пропозиції автора щодо впровадження кращих прикладів світового досвіду стосовно системи соціальних послуг, які надаються недержавними установами особам, які потребують сторонньої допомоги, було використано у поточній діяльності Міністерства соціальної політики України (довідка про впровадження     № 2/10/136-11 від 24.01.2011 р.). Рекомендації та висновки дисертаційної роботи, які стосувались реалізації державної політики щодо імплементації в Україні європейських соціальних стандартів на регіональному рівні, були використані у практичній роботі Міністерством праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим (довідка про впровадження № 01-01/36 від 01.02.2011 р.). Пропозиції автора щодо конкретних механізмів надання соціальних послуг в межах функціональних компетенцій місцевої влади та рекомендації щодо розвитку на території Кримського регіону ринкових послуг соціального спрямування були використані у поточній роботі Феодосійської міської ради (довідка про впровадження № 04-07/164 від 04.02.2011р.).

Крім того, основні теоретичні положення і висновки дисертаційної роботи було використано у навчальному  процесі під час викладання дисциплін «Міжнародна економіка», «Міжнародна економічна діяльність України», «Міжнародні стратегії економічного розвитку» студентам факультету міжнародної економіки Кримського економічного інституту ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» (довідка про впровадження № 70/01-08 від 03.02.2011р.).

Особистий внесок здобувача.|конкурсанта Усі наукові результати, які викладено в дисертації та виносяться на захист, одержані автором особисто.

|випробування|Апробація результатів дисертації. Основні положення, теоретичні та практичні висновки дисертаційної роботи обговорювалися на 5 міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях та круглому столі, зокрема: Міжнародній науково-практичній конференції «Тенденции развития экономики и формирование современной системы управления внешнеэкономическими связями предприятия» (м. Сімферополь, 30-31 березня 2007 р., Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського), щорічній Всеукраїнській науково-практичній конференції вчених та спеціалістів «Реалізація національних економічних інтересів України в рамках євроінтеграційних процесів» (м. Сімферополь, 24-25 квітня 2008 р., 14-15 травня 2009 р., Кримський економічний інститут ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»), Міжнародній науково-практичній конференції «Державне антикризове управління національною економікою: світовий досвід та проблеми в Україні» (м. Київ, 14-15 квітня 2010 р.,         ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»), Науково-практичній конференції «Сталий розвиток та економічна безпека суспільства в економічних трансформаціях» (м. Бахчисарай, 23-24 вересня 2010 р., Науково – дослідний інститут сталого розвитку та природокористування, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Кримський економічний інститут ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»), круглому столі «Глобальні економічні процеси та їх вплив на розвиток освіти в Європі та Латинській Америці» (м. Київ, 25 березня 2008 р.                        ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковано автором у 12 наукових працях загальним обсягом 5,7 д.а., з них: 7 – у наукових фахових виданнях (1 – у співавторстві) та 5 публікацій в інших виданнях.