БАНКІВСЬКЕ ІНВЕСТИЦІЙНЕ КРЕДИТУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ В УКРАЇНІ

Краткое содержание

Актуальність теми. Перспективи посткризового відновлення вітчизняної економіки нерозривно пов’язані з інвестиційно-інноваційним розвитком стратегічно важливих галузей, насамперед сільського господарства. Проте нинішня економічна ситуація в країні суттєво обмежила інвестиційні можливості господарюючих суб’єктів, звела нанівець інвестиційну спроможність державного бюджету, зменшила привабливість України для іноземних та внутрішніх приватних інвесторів. В таких умовах банківський кредит є майже безальтернативним джерелом інвестиційних ресурсів для реального сектору економіки.

Водночас сучасна структура кредитних вкладень вітчизняних банків демонструє чіткі преференції, що сформувалися в докризовий період, на користь таких напрямів, як кредитування поточної діяльності та домашніх господарств на споживчі та житлові цілі. З 2009 року в банківській системі сформувалися тенденції згортання кредитування, що супроводжувалися нарощуванням структурної надлишкової ліквідності. Така політика банків свідчить про разючий розрив між інтересами банківського сектору та економіки України, на посткризове відновлення якої необхідні кредити, насамперед інвестиційні.

Нагальна необхідність розв’язання проблеми недостатнього обсягу інвестицій зумовила активізацію досліджень науковців і практиків у сфері інвестиційного кредитування. Питаннями дослідження цієї проблематики займалися такі вітчизняні вчені, як І.А. Бланк, А.П. Гайдуцький, Б.В. Губський, О.Є. Ґудзь, М.Я. Дем’яненко, О.В. Дзюблюк, М.І. Кісіль, М.М. Кропивко, Б.Л. Луців, I.О. Лютий, Т.В. Майорова, С.В. Міщенко, А.М. Мороз, С.В. Науменкова, А.А. Пересада, Н.В. Попова, Б.І. Пшик, М.Ф. Пуховкіна, М.І. Савлук, А.В. Сомик, П.А. Стецюк та інші. Визнаючи важливість попередніх розробок для теорії та практики банківського інвестиційного кредитування, зазначимо, що ряд теоретико-методичних та практичних питань залишаються недостатньо дослідженими. Зокрема, потребують доповнення особливості інвестиційного кредитування, вимагають більш детального вивчення й обґрунтування пріоритетні об’єкти інвестування в сільському господарстві, потребує удосконалення процес банківського інвестиційного кредитування на мікрорівні, недостатньо розробленими є напрями стимулювання розвитку інвестиційного кредитування в Україні. Важливе значення й актуальність вирішення зазначених питань зумовили вибір теми дослідження, сформували мету і завдання дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Теоретичні положення, наукові результати та висновки дисертаційної роботи виконані відповідно до плану наукових досліджень Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» в межах науково-дослідної теми "Методологія формування ефективних фінансових механізмів регулювання відносин агроформувань з фінансово-кредитною системою" (номер державної реєстрації № 0110U002881), пов’язані з виконанням науково-дослідної роботи Міжнародного університету бізнесу і права в контексті науково-дослідної теми «Фінансово-економічний механізм сталого розвитку аграрних підприємств в умовах трансформації» (номер державної реєстрації 0109U002936). Особисто автором в межах цих тем досліджувалися проблеми банківського інвестиційного кредитування в Україні, а також прикладні аспекти удосконалення інвестиційних кредитних відносин.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є поглиблення теоретико-методичних засад банківського інвестиційного кредитування сільськогосподарських підприємств та розробка науково обґрунтованих пропозицій щодо стимулювання його розвитку в Україні.

Відповідно до поставленої мети визначено наступні завдання:

- узагальнити особливості банківського інвестиційного кредитування сільськогосподарських підприємств та уточнити класифікацію банківських інвестиційних кредитів;

- обґрунтувати об’єктивну необхідність сільського господарства в банківських інвестиційних кредитах та пріоритетні напрями і об’єкти інвестиційного кредитування галузі;

- узагальнити методичні засади процесу інвестиційного кредитування в банках;

- здійснити оцінку стану інвестиційного кредитування в Україні та визначити тенденції його змін;

- дослідити процес банківського інвестиційного кредитування сільськогосподарських підприємств та розробити пропозиції щодо удосконалення його умов;

- визначити проблеми розвитку банківського інвестиційного кредитування сільськогосподарських підприємств з позиції позичальника;

- розробити пропозиції щодо удосконалення інвестиційних кредитних відносин на мікрорівні в системі «банк-позичальник»;

- узагальнити чинники, що формують інвестиційний клімат в Україні, обґрунтувати основні напрями й заходи щодо його поліпшення та розробити концептуальні засади розвитку національної системи банківського інвестиційного кредитування;

Об’єктом дослідження є організаційно-економічні процеси та умови інвестиційного кредитування сільськогосподарських підприємств банками України. Поглиблені дослідження проводилися на сільськогосподарських підприємствах Херсонської області.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних питань банківського інвестиційного кредитування сільськогосподарських підприємств.

Методи дослідження. Теоретико-методичною основою дослідження були базові теоретичні положення економічної теорії, розробки вітчизняної та зарубіжної фінансової науки у сфері банківського інвестиційного кредитування, а також діалектичний метод пізнання і системний підхід до вивчення досліджуваних явищ.

Вирішенню визначених у дисертаційній роботі завдань сприяло застосування спеціальних та загальнонаукових методів здійснення економічних досліджень. Зокрема, використовувалися такі методи: монографічний, аналізу та синтезу, індукції та дедукції, порівняння, узагальнення – для розгляду базових теоретико-методичних засад інвестиційного кредитування банками сільськогосподарських підприємств; статистичного спостереження, групування, порівняння, графічний – для дослідження методико-прикладних аспектів процесу банківського інвестиційного кредитування, оцінки стану та основних тенденцій розвитку банківського інвестиційного кредитування аграрних підприємств; кореляційний і факторний аналіз – для виявлення залежності між фондовіддачею та обсягами інвестицій в основний капітал; абстрактно-логічний метод – для визначення напрямів вдосконалення банківського інвестиційного кредитування сільськогосподарських товаровиробників.

Інформаційною базою дослідження стали законодавчі та нормативні акти України, які регулюють банківську і інвестиційну діяльність, офіційні дані Національного банку України, Державного комітету статистики України, монографічні видання вітчизняних і зарубіжних вчених, дані фінансово-господарської діяльності банків і сільськогосподарських підприємств, матеріали науково-практичних конференцій і наукових статей, світової інтернет-мережі, а також власних досліджень автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в удосконаленні методичних засад і практичних аспектів банківського інвестиційного кредитування вітчизняних сільськогосподарських підприємств :

вперше:

-  розроблено та обґрунтовано Концептуальні засади розвитку національної системи банківського інвестиційного кредитування, які встановлюють єдині стратегічні підходи державної політики щодо стимулювання його розвитку. Комплексні заходи, передбачені в них, враховують інтереси суб’єктів кредитних відносин і спрямовані на усунення негативного впливу стримуючих чинників його розвитку: високої вартості інвестиційних кредитів, відсутності в кредитора довгострокової ресурсної бази, високих інвестиційно-кредитних ризиків, низької кредитоспроможності позичальників, недосконалої нормативно-правової бази та інфраструктури ринку інвестиційного кредитування, несприятливого інвестиційного клімату та бізнес-середовища тощо;

удосконалено:

- тлумачення поняття "банківське інвестиційне кредитування", як процесу надання банками інвестиційних ресурсів у вигляді кредиту на створення нового або розширення, модернізацію чи підвищення ефективності вже існуючого бізнесу, а також досягнення соціального ефекту в невиробничій сфері, на термін, не менший строку окупності проекту та за умови дотримання основних принципів кредитування з метою економічного зростання на інвестиційно-інноваційній основі;

- класифікацію інвестиційних кредитів, яку доповнено за критеріями: кількості кредиторів - паралельним видом кредиту; за режимом кредитування – стимулюючим. За ступенем розподілу ризику запропоновано виділяти кредити з частковим і повним регресом на позичальника, перестраховані; за правовою формою позичальників – кредити юридичним та фізичним особам, відокремленим підрозділам та фізичним особам-підприємцям;

- процес банківського інвестиційного кредитування: розроблено пропозиції щодо спрощення вимог до позичальника та оптимізації умов кредитування з урахуванням специфіки сільськогосподарських позичальників; обґрунтовано необхідність розширення напрямів та об’єктів інвестиційного кредитування для сільськогосподарських підприємств.

набули подальшого розвитку:

- визначення характерних особливостей банківського інвестиційного кредитування, якими є: інвестиційний характер (наявність інвестиційного об’єкта); нестандартність умов інвестиційного кредитування; можливість одержання пільг; переважно довгостроковий характер і значні обсяги кредитів; наявність бізнес-плану та інвестиційного проекту; відповідність терміну кредитування строку окупності інвестиційного проекту; підпорядкованість правовій базі, що регулює банківську та інвестиційну діяльність; високі витрати позичальника в передінвестиційному періоді; триваліший період прийняття рішення банком щодо кредитування; вищий відсоток за кредит; жорсткий контроль банка за діяльністю позичальника; необхідність вкладення власних коштів позичальника в інвестиційний проект;

- виділення пріоритетних об’єктів інвестиційного кредитування, які узагальнено за напрямами: в галузях тваринництва та рослинництва, сферах інфраструктури, екології та науково-дослідної роботи;

- пропозиції щодо удосконалення інвестиційного клімату на основі комплексного підходу шляхом створення сукупності відповідних правових, податкових, монетарних, організаційних, інфраструктурних, ресурсних та інших стимулів розвитку інвестиційних кредитних відносин банків із сільськогосподарськими позичальниками з урахуванням інтересів позичальника, кредитора та держави.

Практичне значення одержаних результатів полягає в поглибленні теоретико-методичних засад банківського інвестиційного кредитування, обґрунтуванні пропозицій щодо удосконалення процесу інвестиційного кредитування сільськогосподарських підприємств та інвестиційних кредитних відносин у системі «банк-позичальник», розробленні Концептуальних засад розвитку національної системи банківського інвестиційного кредитування та пропозицій щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні.

Результати дисертаційного дослідження, висновки та рекомендації, які містяться в роботі, використовуються в банківській системі: Центром наукових досліджень Національного банку України (довідка № 53-108/477 від 12.10.2010 р.), АТ «ОТП Банк» (довідка № Н00-01/763/1 від 08.11.2010 р.), у навчальному процесі Міжнародного університету бізнесу і права при викладанні дисципліни «Банківська справа» (довідка № 26 від 19.11.2010 р.) та в практиці сільськогосподарських підприємств Херсонської області: ТОВ «Фрідом Фарм Бекон» (довідка № 101/02 від 30.11.2010 р.), ТОВ «Зоотехнологія» (довідка № 24/11-10 від 17.11.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Всі наукові результати та висновки, викладені в дисертації, отримані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, які є результатом особистої роботи автора і становлять його індивідуальний внесок.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження обговорювались і отримали позитивну оцінку на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Україна – Сільське господарство – СОТ: теорія і практика» (м. Миколаїв, 26-28 вересня 2007 р.), «Фінансове та облікове забезпечення функціонування аграрних підприємств» (м. Херсон, 16-17 квітня 2009 р.), «Державна політика удосконалення адміністративно-правового реформування в Україні в умовах глобалізації: теоретико-методологічний аспект» (м. Херсон, 22-23 травня 2009 р.), «Дні науки 2009» (м. Київ, 28-30 вересня 2009 р.), «Фінанси України 2009» (м. Київ, 15-20 грудня 2009 р.), «Банківська система України в умовах глобалізації фінансових ринків» (м. Черкаси, 15-16 жовтня 2009 р.), «Теоретичні та прикладні аспекти міжнародних відносин в умовах інтеграції та глобалізації» (м. Херсон, 29 січня 2010 р.), «Фінансово-кредитна система України в умовах інтеграційних і глобалізацій них процесів» ( м. Черкаси, 17-20 травня 2010 р.), «Фінанси України» (м. Київ, 26-28 липня 2010 р.)

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження автором опубліковано 21 наукову працю загальним обсягом 4,59 ум. д. а., у тому числі 10 статей у наукових фахових виданнях, а також 2 статті в інших наукових виданнях, 9 тез виступів на науково-практичних конференціях. Особисто дисертанту належить опублікований матеріал загальним обсягом 3,44 ум. д. а.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 233 сторінки комп’ютерного тексту, обсяг основної частини – 195 сторінок. Робота містить 17 таблиць на 17 сторінках, 19 рисунків на 19 сторінках, 4 додатки на 20 сторінках. Список використаних джерел налічує 173 найменувань на 15 сторінках.