ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ М’ЯСНОГО ПТАХІВНИЦТВА

Краткое содержание

Актуальність теми. Питання підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва є першочерговими, оскільки рівень його розвитку визначає стан розв’язання економічних, соціальних і політичних проблем суспільства. У контексті розвитку вітчизняного сільськогосподарського виробництва птахівництво є однією із галузей, що найдинамічніше розвивається, а рівень задоволення потреб суспільства у продуктах харчування значною мірою визначається саме її розвитком.

В умовах постійного зростання цін на продовольчі товари продукти із птиці є найважливішим елементом раціону харчування більшої частини населення України. Даний факт обумовлює потребу модернізації й подальшого інтенсивного розвитку підприємств птахівничого підкомплексу і на цій основі забезпечення підвищення ефективності виробничої діяльності.

Загальне економічне піднесення, яке розпочалося у країні з 1999 р., створило нове соціально-економічне середовище для ведення бізнесу в птахопропродуктовому підкомплексі. Розпочався процес відродження старих і створення нових великих птахівничих підприємств, які нарощують обсяги виробництва, розширюють асортимент, отримують прибутки. Покращуються показники забезпечення потреб населення у продукції птахівництва. Однак проблему підвищення ефективності функціонування підкомплексу не можна вважати вирішеною.

Виробництво продукції птахівництва не набуло провідних позицій в агропромисловому виробництві Вінницької області, що вимагає обгрунтування організаційно-економічних аспектів підвищення ефективності функціонування підприємств м’ясного птахівництва, вирішення протиріч у їх розвитку з метою пошуку резервів збільшення обсягів виробництва та переробки м’яса птиці, використання інноваційних розробок і впровадження ресурсозберігаючих технологій.

Наявність багатьох можливостей підвищення ефективності виробничої діяльності птахівничих підприємств досліджуваного регіону передбачає вибір найбільш перспективних напрямів даного процесу та обгрунтування організаційно-економічних аспектів практичного їх здійснення із урахуванням досягнутого рівня розвитку виробництва продукції м’ясного птахівництва, стану ринку, доходів потенційних споживачів та інвестиційної привабливості суб’єктів господарювання.

Велику увагу дослідженням проблеми ефективності приділяли іноземні автори: О.А. Біттер, Дж. Долан, Дж.К. Ерроу, К.Р. Макконелл, У. Петті, Дж. Сакс, П.А. Самюельсон, Е.А. Смітт, а також вітчизняні науковці, серед яких: В.Г. Андрійчук, А.Ф. Бурик, П.С. Березівський, О.М. Варченко, В.П. Галушко, В.К.Збарський, С.М. Кваша, М.І. Кісіль, Д.Ф. Крисанова, А.С. Даниленко, Б.Й. Пасхавер,
П.Т. Саблук, В.М., Трегобчук, О.М. Шпичак та інші. Особливої уваги дослідженням питань ефективного функціонування птахівничих підприємств приділено у наукових працях вітчизняних вчених-аграрників: Р.І.Буряка, О.І. Дація, О.Ф. Кирилюк,Б.А. Мельника, А.М. Стельмащука, І. Н.  Топіхи, В.І.  Топіхи, Ф.О. Ярошенка та ін.

Однак пeвні тeорeтичні та науково-практичні проблeми формування організаційно-економічних аспектів підвищeння eфeктивності діяльності підприємств з виробництва та пeрeроблeння продукції птахівництва залишаються недостатньо розробленими. Так, потребують обгрунтування питання підвищення ефективності птахівничих підприємств в умовах прояву кризи в економічній та соціальній сферах, відсутності ресурсних можливостей державних і регіональних органів влади впливати на процеси відтворення на рівні підприємства, удосконалeння маркeтингових важeлів впливу на рeзультати діяльності підприємств із урахуванням рeгіональних особливостeй, сформованих під впливом дeмографічних, eкономічних та соціальних чинників.

Актуальність цих проблeм зумовила вибір тeми дисeртаційного дослід-жeння, визначила його мeту, структуру і завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Уманського національного університету садівництва за темою «Адаптація організаційно-економічного механізму господарювання до соціально-орієнтованих ринкових відносин в АПК» (номер державної реєстрації 0101U004493), де здобувач обгрунтував організаційно-економічні засади розвитку підприємств м’ясного птахівництва на перспективу.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретико-методичних засад та розробка практичних рекомендацій, спрямованих на підвищення економічної ефективності виробництва продукції м’ясного птахівництва у аграрних підприємствах.

Для досягнення поставленої мети в роботі вирішувались такі завдання:

·  уточнити сутність eкономічної eфeктивності діяльності підприємств як eкономічної категорії та систематизувати складові, що впливають на ефективний розвиток птахівничих підприємств;

·  узагальнити критерії та показники оцінки економічної ефективності виробництва продукції м’ясного птахівництва;

·  проаналізувати світовий досвід і вітчизняну практику організації виробництва продукції м’ясного птахівництва, визначити характерні риси галузі, що впливають на ефективний її розвиток;

·  дослідити сучасний стан та тенденції розвитку м’ясного птахівництва, визначити основні фактори підвищення ефективності виробництва продукції та підприємств галузі;

·  провести ретроспективний аналіз ефективності функціонування птахівничих підприємств на основі використання адаптованої до ринкових умов і особливостей галузі методики;

·  обґрунтувати перспективні параметри розвитку птахівництва з урахуванням ринкової кон’юнктури та розробити науково-практичні рекомендації щодо формування стратегії підвищення економічної ефективності виробництва продукції м’ясного птахівництва в агроформуваннях Вінницької області;

·  визначити вплив організаційних, техніко-технологічних і економічних чинників на ефективність виробництва продукції м’ясного птахівництва та обґрунтувати напрями їх реалізації;

·  здійснити оцінку маркeтингового сeрeдовища діяльності птахівничих підприємств з виробництва м’яса птиці та обґрунтувати маркeтингові інстру-менти підвищення ефективності.

Об’єктом дослідження є сукупність організаційно-економічних процесів підвищeння eфeктивності діяльності птахівничих підприємств, а також фактори, процеси та явища, які впливають на їх розвиток.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та прикладні аспекти підвищення економічної ефективності виробництва продукції птахівництва в агроформуваннях.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною базою дослідження були діалектичний метод пізнання соціально-економічних явищ, системний підхід до вивчення усіх господарських процесів на основі використання об’єктивних законів та закономірностей економічної теорії, мікро- та макроекономіки.

У процесі виконання дослідження застостовувалися загальноприйняті методи і прийоми: сукупність наукових прийомів абстрактно-логічного методу (індукція і дедукція, аналіз та синтез, аналогії і зіставлення, формалізації та моделювання) при розробці теоретичних положень з обгрунтування організаційно-економічних чинників підвищення ефективності. При здійсненні аналізу кількісних та якісних показників ефективності функціонування птахівничих підприємств застосовувався економіко-статистичний метод, зокрема його прийоми: порівняння (зіставлення даних звітного року з відповідними показниками минулих років); групування (для виявлення причинно-наслідкових взаємозв’язків між ознаками), рядів динаміки (відстеження часових змін показників ефективності діяльності птахівничих господарств), із використанням  графічного та табличного методів відображено аналітичну інформацію.

Дослідження попиту на продукцію м’ясного птахівництва ґрунтувалося на використанні використанням методу анкетування. Для з’ясування деяких особливостей поведінки торгово-посередницьких структур і споживачів продукції птахівництва використовувався метод спостережень.

Інформаційну базу дисертаційного дослідження становлять економічні огляди, монографії й науково-аналітичні статті вітчизняних та іноземних авторів, інформаційні матеріали, опубліковані в періодичних виданнях та на офіційних сайтах глобальної комп’ютерної мережі Інтернет, особисті розрахунки й дослідження автора, нормативно-правові акти регулювання діяльності суб’єктів господарювання галузі, статистичні дані Головного управління агропромислового розвитку Вінницької області, асоціації «Союзу птахівників України», звітність птахопідприємств Вінницької області.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

вперше:

розроблено комплексну модель розвитку птахівничих господарств, яка базується на впровадженні новітніх досягнень у галузі переробки відходів на основі використання біогазових установок, що дозволить забезпечувати виробництво власними енергетичними ресурсами, одержати додатковий прибуток за рахунок реалізації продуктів переробки, формування екологічної чистої зони та сталий розвиток підприємств галузі;

удосконалено:

систему внутрішньовиробничого управління на рівні птахівничого підприємства з обгрунтуванням нормативів використання енергоносіїв і формуванням системи контролю та стимулюючих заходів їх додержання, що сприятиме зниженню виробничих витрат і підвищенню ефективності виробництва продукції;

модель побудови довготривалих взаємовигідних відносин із покупцями продукції птахопідприємств через оцінку поточного і перспективного попиту на ринку, розвиток фірмової торгівлі, формування оптових розподільчих центрів, що забезпечить зниження витрат обігу та мінімізує ризик збуту;

набули подальшого розвитку:

заходи нарощування обсягів виробництва та переробки м’яса птиці на основі використання інноваційних чинників (способів утримання, високопродуктивних кросів, сучасних ресурсозберігаючих технологій, повнораціонних збалансованих комбікормів) із урахуванням досягнутого ресурсного потенціалу підприємства та попиту на ринку, що сприятиме більш повному задоволенню потреб споживачів;

методичні підходи до розрахунку цільового критерію оцінки ефективності функціонування підприємств птахівництва як підвищення економічної та фізичної доступності споживачів до продукції за умови вирішення соціальних питань і збереження навколишнього середовища, а також показників ефективності підприємств м’ясного птахівництва, що характеризує кількісний та якісний стан його найважливіших елементів, а також напрями і динаміку їх розвитку.

Практичне значення одержаних результатів полягає у доведенні теоретичних положень дисертаційної роботи до рівня  практичного застосування, що сприятиме стабільному й ефективному  розвитку підприємств м’ясного птахівництва Вінницької області.

Основні положення та результати дисертаційного дослідження знайшло відображення у стратегії розвитку промислового м’ясного птахівництва як складової програми розвитку сільських територій Вінницької області на 2011 р. (довідка №8-3-35-900 від 18.01.2011 р.)

Запропонована схема інтеграційних зв’язків: сільськогосподарське підприємство (вирощування зернових культур) – комбікормовий завод – птахопідприємство – торговельна мережа була розглянута Бершадським управлінням агропромислового розвитку Вінницької області і використана для формування територіального кластера (довідка №1/478 від 2.02.2011 р.)

Результати дисертаційного дослідження рекомендовані до застосування ВАТ «Бершадським птахокомбінатом» щодо підвищення ефективності маркетингової діяльності підприємства (довідка №278 від 25.01.2011 р.).

Результати дисертаційного дослідження було впроваджено у навчальний процес при викладанні та підготовці методичного забезпечення дисциплін «Організація виробництва» і «Планування діяльності підприємств» Уманського національного університету садівництва (довідка №287 від 24.02. 2011 р.)

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною роботою, де сформульовані й обгрунтовані основні теоретичні положення, висновки й рекомендації стосовно діяльності підприємств м’ясного птахівництва. Завершена робота відображає здобутки автора, які мають наукове і практичне значення. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані ті розробки та результати досліджень, які належать особисто автору.

Апробація результатів дисертації. Основні положення доповідались та обговорювались на міжнародних науково-практичних конференціях: «Глобальні та національні проблеми в аграрній економіці України» (м. Луганськ, 18-20 травня 2004 р.) «Розвиток агропродовольчого сектора економіки і проблеми підготовки кадрів» (м. Одеса, 24-25 травня 2007 р), «Актуальні проблеми розвитку кооперації в ринкових умовах» (м. Херсон,  21-22 червня 2007 р.), Всеукраїнській конференції молодих вчених (м. Умань, 25-26 березня 2004 р.),  Всеукраїнській конференції молодих вчених (м. Умань, 24-25лютого 2005 р.), I Всеукраїнській заочній науково-практичної конференції (м. Умань, 20-22 січня 2010 р.), Всеукраїнській конференції молодих вчених учених (м. Умань, 18-19 лютого 2010 р.).

Публікації. Основні наукові положення, висновки дисертаційної роботи були викладені в 12 наукових працях загальним обсягом 2,7 ум. друк. арк., з яких 8 у наукових фахових виданнях обсягом 2,3 ум. друк. арк. (з них 6 одноосібних, загальним обсягом 1,77 ум. друк. арк. ).

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена на 251 сторінках комп’ютерного тексту, основний текст займає 228 сторінок. Складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Робота містить 52 таблиць, 25 рисунків, 16 формул, 9 додатків. Список використаних джерел налічує 177 найменувань.