ФІНАНСОВИЙ МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ ДЕФІЦИТОМ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Специфіка фінансових відносин у сучасних умовах господарювання характеризована їх багатоваріантністю та широким колом учасників, які перебувають під постійним впливом реформаційних процесів як у національному, так і в світовому масштабах. У фінансовій системі України нерозв’язаними залишено численні проблеми сфери державних фінансів, а відтак державний бюджет як основа бюджетно-податкової політики недостатньо повно виконує функцію регулювання соціально-економічних процесів.

Відповідно до умов розвитку економіки держави можливості фінансового механізму змінюються, як в аспекті забезпечення виконання стратегічних завдань бюджетної політики, так і в частині дотримання визначених органами державного управління тактичних цілей сфери державних фінансів. У процесі управління доходами і видатками бюджету органи державної влади концентрують і цілеспрямовано розподіляють фінансові ресурси за надання суспільних послуг та реалізації загальнодержавних програм. При виваженому підході до управління дефіцитом бюджету він може стимулювати суспільне виробництво і бути ефективним інструментом макроекономічного регулювання фінансової діяльності держави. Але тривала незбалансованість доходів і видатків державного бюджету здатна значно послабити фінансову стабільність та погіршити соціально-економічну ситуацію в державі.

Для збалансування бюджетних параметрів необхідним є застосування ефективного фінансового механізму управління дефіцитом державного бюджету, визначення шляхів модернізації цього механізму в контексті сучасного стану та пріоритетних завдань соціально-економічного розвитку країни, напрямів його активізації в умовах глобальної ринкової експансії капіталу та адаптації елементів фінансового механізму до інвестиційно-інноваційної орієнтації бюджетної політики.

Все це свідчить про актуальність проблеми збалансування державного бюджету на сучасному етапі розвитку економіки України, посилює значимість і важливість формування та функціонування фінансового механізму управління дефіцитом бюджету держави.

Значний внесок у розроблення теоретико-методологічних засад і практичних аспектів, пов’язаних із бюджетом та бюджетними відносинами, зробили такі вітчизняні вчені: М. Азаров, В. Базилевич, С. Булгакова,                       О. Василик, Т. Вахненко, В. Геєць, А. Даниленко, І. Д’яконова, А. Єпіфанов,              І. Запатріна, М. Карлін, В. Кравченко, Г. Кучер, Л. Лисяк, І. Луніна, І. Лютий,         С. Огородник, Ц. Огонь, В. Опарін, К. Павлюк, Ю. Пасічник, О. Романенко,              І. Сало, В. Тропіна, В. Федосов, І. Чугунов, С. Юрій та ін..

Теоретичні аспекти формування і покриття бюджетного дефіциту знайшли своє відбиття в працях зарубіжних економістів, серед яких:                   М. Афанасьєв, Ш. Бланкарт, Дж. Б’юкенен, А. Вагнер, О. Врубльовська,          Ф. Джиаваззі, Л. Дробозіна, Дж. Кейнс, А. Лернер, Г. Манків, Р. Масгрейв,              А. Нешитой, Г. Поляк, М. Романовський, Дж. Стігліц, В. Танзі, М. Фрідмен та ін..

Незважаючи на значну кількість наукових праць з питань бюджетного регулювання соціально-економічного розвитку країни, дотепер у фінансовій літературі недостатньо висвітлені засади формування та використання фінансового механізму управління дефіцитом державного бюджету, бракує аналізу процесів управління бюджетним дефіцитом. Все це обумовило вибір теми дисертації, її мету та основні завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою науково-дослідної роботи кафедри фінансів економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка за темою «Розвиток внутрішнього ринку України в умовах глобалізації: закономірності та протиріччя» (номер державної реєстрації 0106U006542), підрозділ «Механізм функціонування фінансового ринку» (шифр № 06БФ040-01), у межах якої автором досліджено теоретичні засади та прикладні аспекти обрання оптимальних джерел покриття бюджетного дефіциту завдяки проведенню операцій на фінансовому ринку.

 Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи – теоретичне обґрунтування та розробка практичних рекомендацій з підвищення ефективності фінансового механізму управління дефіцитом державного бюджету України для забезпечення фінансової стабілізації соціально-економічного розвитку держави.

Досягнення цієї мети передбачає вирішення таких завдань:

-       узагальнити теоретичні підходи до змісту бюджетного дефіциту як фактора державної фінансової стабільності;

-       систематизувати причини виникнення дефіциту державного бюджету з урахуванням сучасних тенденцій розвитку суспільства;

-       визначити зміст і структуру фінансового механізму управління бюджетним дефіцитом;

-       обґрунтувати особливості функціонування фінансового механізму управління дефіцитом державного бюджету України;

-       виявити вплив бюджетного дефіциту та наслідків його фінансування на динаміку показників соціально-економічного розвитку держави;

-       удосконалити моделювання зв’язку дефіциту державного бюджету та макроекономічних показників в Україні на засадах використання економіко-математичних методів;

-       запропонувати з урахуванням зарубіжного досвіду напрями підвищення ефективності фінансового механізму управління дефіцитом державного бюджету в Україні.

Об’єкт дослідження – процеси формування та регулювання дефіциту державного бюджету як інструмента забезпечення фінансової стабільності держави.

Предмет дослідження – фінансовий механізм управління дефіцитом державного бюджету в Україні.

Методи дослідження. У дисертаційній роботі залежно від конкретних завдань використані відповідні методи дослідження економічних процесів: аналізу і синтезу – для деталізації предмета дослідження, визначення основних детермінантів і причин формування дефіциту бюджету (п. 1.1); історичний метод – для розгляду основних концептуальних підходів до проблеми збалансованості бюджету (п. 1.2); порівняльний аналіз та аналіз ретроспективних даних – для оцінювання показників виконання державного бюджету України (п. 2.3); методи спостереження та узагальнення – для аналізу джерел фінансування дефіциту державного бюджету України (п. 2.1); методи конкретного й абстрактного – для вивчення особливостей і суперечностей фінансового механізму управління бюджетним дефіцитом (п. 3.1); економіко-статистичні методи – для побудови регресійних моделей, які дають змогу прогнозувати рівень дефіциту державного бюджету залежно від рівня макроекономічних показників (п. 3.2). Крім того, в процесі дослідження використано метод групування (п. 1.3), графічний метод (п. 2.2) та ін..

Інформаційна база дослідження – монографічна, навчальна і навчально-методична література з питань бюджетної політики та державного бюджету українських і зарубіжних учених, нормативно-правові документи, статистичні дані Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України, Національного банку України, Державного казначейства України, Рахункової палати України, матеріали періодичних видань, науково-практичних конференцій та інформація з глобальної мережі Інтернет.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у поглибленні теоретичних засад фінансового механізму управління дефіцитом державного бюджету та в обґрунтуванні напрямів його вдосконалення в Україні. Основні положення, які формують наукову новизну результатів дисертаційного дослідження, полягають у наступному:

вперше:

-       сформовано підходи до реалізації фінансового механізму управління бюджетним дефіцитом шляхом формалізації й обґрунтування теоретико-прикладних засад застосування економетричного моделювання впливу макроекономічних показників, що відбивають обсяги ВВП, державного боргу, грошової маси, на дефіцит державного бюджету України, що дає можливість визначати основні напрями його використання як інструмента стабілізаційної політики держави;

удосконалено:

-       тлумачення змісту фінансового механізму у контексті управління бюджетним дефіцитом як системи узгоджених методів, інструментів і важелів фіскального впливу на формування та фінансування бюджетного дефіциту, шляхом поєднання або доповнення яких досягають повноти та своєчасності бюджетного забезпечення виконання державою своїх функцій з урахуванням реальних і потенційних джерел залучення бюджетних надходжень, за відповідного нормативно-правового регулювання;

-       формування переліку інструментів (бюджетні та податкові) та методів (оподаткування, планування, прогнозування, фінансування, кредитування, інвестування, фінансовий контроль і моніторинг) фінансового механізму управління дефіцитом державного бюджету, ефективне використання яких матиме позитивний вплив на забезпечення фінансової стабільності в Україні;

-       теоретико-методологічні підходи (структурний, інституційний, програмно-цільовий) до обґрунтування напрямів вдосконалення фінансового механізму управління дефіцитом державного бюджету в частині застосування інструментів і методів його впливу на виконання стратегічних і тактичних завдань бюджетної політики;

набули подальшого розвитку:

-       систематизація факторів впливу на формування доходів і видатків державного бюджету, що дало змогу визначити загальні, вибіркові, інституційні, казуальні детермінанти бюджетного дефіциту;

-       система регулятивних заходів досягнення дієвості управління дефіцитом державного бюджету України шляхом розкриття потенціалу застосування елементів фінансового механізму управління бюджетним дефіцитом та шляхів його використання, адекватних умовам і етапу розвитку суспільства, що має супроводжуватися функціональною збалансованістю бюджетної політики і посиленням її стимулюючої функції;

-       трактування особливостей фінансового механізму управління дефіцитом державного бюджету на етапах бюджетного процесу в Україні, зокрема шляхом визначення впливу форм фінансування бюджету на оптимізацію співвідношення внутрішніх і зовнішніх джерел покриття бюджетного дефіциту з метою ефективнішого їх використання в разі невідповідності тенденцій на фінансовому ринку фундаментальним макроекономічним показникам, що сприятиме активізації інструментів і стимулів фінансового механізму у забезпеченні збалансованості державного бюджету.

Практичне значення одержаних результатів. Матеріали дисертаційного дослідження мають як теоретичне, так і практичне значення. Наукові пропозиції та висновки про заходи з управління бюджетним дефіцитом, були враховані під час підготовки проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» (довідка Верховної ради України              № 04-31/12-610/257674 від 16 грудня 2010 р.). Сформульовані в дисертаційній роботі рекомендації з вдосконалення фінансового механізму управління дефіцитом державного бюджету України були використані Департаментом державного бюджету Міністерства фінансів України за підготовки проекту Декларації цілей і завдань бюджету на 2011 рік (Бюджетної декларації) та Основних напрямів бюджетної політики на 2011 рік (довідка № 31-23050-09-17/1847 від 24 січня 2011 р.). Низку результатів наукового дослідження, які містяться у кандидатській дисертації, впроваджено у навчальний процес і використано в підготовці лекцій з таких нормативних дисциплін, як «Бюджетна система» та «Фінанси» для студентів Академії муніципального управління (довідка № 14/77 від 09 листопада 2010 р.). Окремі положення та висновки дисертаційної роботи використані у навчальному процесі Київського національного університету імені Тараса Шевченка у процесі викладання дисципліни «Державні фінанси» (довідка № 013/790 від 12 листопада 2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, у якій викладено авторський підхід до дослідження дефіциту державного бюджету та вказані напрями підвищення ефективності фінансового механізму управління бюджетним дефіцитом в Україні. Основні положення і висновки дисертації розроблені автором і містяться в одноосібних наукових працях.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження були оприлюднені та обговорювалися на засіданні кафедри фінансів Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а також на 18 всеукраїнських та міжнародних науково-практичних конференціях, а саме: Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених «Шевченківська весна. Сучасний стан науки: досягнення, проблеми і перспективи розвитку» (м. Київ, 14-15 травня 2003 р.); Всеукраїнській науковій конференції «Актуальні проблеми теорії та практики фінансів, грошового обігу і кредиту» (м. Київ, 27-28 квітня 2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Реформування фінансово-кредитної системи і стимулювання економічного зростання» (м. Луцьк, 04-05 червня 2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Фінансово-економічні та інституційні чинники розвитку регіону» (м. Чернівці, 25-26 березня 2005 р.); Міжнародній студентсько-аспірантській конференції «Інтеграція країн з перехідною економікою у світовий економічний простір: стан і перспективи» (м. Львів, 13-14 травня 2005 р.); XI міжнародній науково-практичній конференції «Фінансово-кредитне стимулювання економічного зростання» (м. Луцьк, 03-05 червня 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Тенденції та перспективи розвитку фінансової системи України» (м. Київ, 27-28 вересня 2005 р.); IV Всеукраинской научно-практической конференции «Актуальные проблемы и перспективы развития экономики Украины» (м. Алушта, 28-30 вересня 2005 р.); Науково-практичній конференції для студентів, аспірантів та молодих науковців «Фінанси України (проблеми державного регулювання трансформаційної економіки та перспективи інтеграції України у світову фінансову систему)» (м. Київ, 20 жовтня 2005 р.); ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Розвиток фінансової системи України в умовах ринкових трансформацій» (м. Вінниця, 16-17 лютого 2006 р.); IV Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Шевченківська весна. Сучасний стан науки» (м. Київ, 02-03 березня 2006 р.); ІV Міжнародній щорічній науковій конференції «Проблемы современной экономики и институциональная теория» (м. Донецьк, 16-17 березня 2006 р.); Міжвузівській науково-практичній конференції «Роль і місце фінансово-економічного механізму управління у сфері підприємництва» (м. Київ, 20 квітня 2006 р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Тенденції та перспективи розвитку фінансової системи України» (м. Київ, 02-04 жовтня 2006 р.); VI Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених «Суперечності та перспективи розвитку фінансової системи України в умовах світової економічної кризи» (м. Київ, 22-23 жовтня 2009 р.); VIII Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Шевченківська весна: економіка» (м. Київ, 22-26 березня 2010 р.); IV Міжнародній науково-практичній конференції «Аспекти стабільного розвитку економіки в умовах ринкових відносин» (м. Умань, 20-21 травня 2010 р); VII Міжнародній науково-практичній конференції «Світові тенденції та перспективи розвитку фінансової системи України» (м. Київ, 14-15 жовтня 2010 р.).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 25 наукових праць (загальним обсягом 7,7 друк. арк.), у тому числі 15 (5,7 друк. арк.) – у наукових фахових виданнях.

Обсяг та структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи – 220 сторінок друкованого тексту, в тому числі 21 таблиця, 6 рисунків, список використаних джерел із 266 позицій розташований на 25 сторінках, 15 додатків займають 15 сторінок.