МОДЕЛИРОВАНИЕ ПРОЦЕССОВ АНТИКРИЗИСНОГО УПРАВЛЕНИЯ ПРЕДПРИЯТИЕМ

Краткое содержание

Актуальність теми. Сучасний етап розвитку ринкової економіки в умовах кризи, що відбувається за кризових умов, створює несприятливе економічне середовище для господарювання не тільки в Україні, але й в усьому світі, що зокрема відстежується через безперервне зростання кількості банкрутств. Так в США кількість порушених справ з банкрутства в діловому секторі в 2009 р. порівняно з попереднім роком зросла на 34%. В Україні теж, починаючи з 2005 р., спостерігалося стійке зростання кількості справ, порушених щодо банкрутств підприємств. Якщо в кінці 2004 р. цей показник складав близько 6000 підприємств, то до початку 2009 р. даний показник склав вже більше за 12000 підприємств і продовжує збільшуватися.

Наявність цих негативних тенденцій вимагає від підприємств підвищення ефективності виробництва, забезпечення конкурентоспроможності продукції і послуг на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання і управління виробництвом, активізації підприємництва і, що найважливіше, модернізації управлінської діяльності з метою підвищення ефективності існуючої або створення нової системи антикризового управління підприємства. Під антикризовим управлінням в роботі розуміється система заходів з недопущення самоліквідації підприємства за умов нестабільності зовнішнього середовища.

Теоретичною базою дослідження є роботи О.Д. Баканова, Л.Є. Басовського, М.Д. Беліка, М.М. Іванова, Г.Р. Грязнової, В.В. Ковальова, Е.М. Короткова, В.Г. Крижановського, Ю.Г. Лисенка, М.У. Мірошника, В.О. Подольської, Б.А. Райзберга, Р.А. Руденського, Р.В. Савіцької, В.М. Тимохина, О.О. Терещенка, О.М. Тридіда, А.Д. Шеремета, М.П. Шморгуна та ін., які присвячено проблемам антикризового управління. Але, незважаючи на наявність великої кількості методологічних підходів щодо організації антикризових заходів, в цих роботах недостатньо приділено уваги розробці моделей антикризового управління, які були б спроможними пов’язати специфічні засоби управління з ефективністю підприємства на будь-який проміжок часу.

Сучасні антикризові технології є за своїм змістом інструментом втручання, застосування яких забезпечує виживання підприємства в кризових умовах. Розробка та впровадження моделей антикризового управління на практиці стикається з проблемою кібернетичної складності економічного об’єкту та адекватного відбиття невизначеностей на результати управління. Вирішення цього завдання потребує застосування сучасного апарату математичного моделювання та використання новітніх інформаційних технологій. Тому розробка економіко математичного інструментарію антикризового управління підприємством зумовлює актуальність даної дисертаційної роботи, її мету і завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в межах держбюджетної теми Донецького національного університету Г-07/30 «Методологія моделювання економічних систем», номер державної реєстрації 0107U004648 (автором розроблено нейромережеву модель прогнозування банкрутства підприємства і імітаційну модель аналізу і вибору варіантів антикризових заходів та проведено їхню реалізацію на базі реального економічного об’єкту), де автор брав участь як співвиконавець.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка економіко-математичних моделей процесів антикризового управління підприємством для підвищення життєздатності і ефективності його функціонування.

Відповідно до поставленої мети в роботі поставлено і вирішено такі завдання:

проведено аналіз специфіки кризових умов функціонування підприємств на сучасному етапі розвитку ринкової економіки України;

проведено аналіз сучасних підходів, методів і моделей антикризового управління підприємством;

розроблено концепцію моделювання процесів антикризового управління підприємством;

розроблено нейромережеву модель прогнозування банкрутства підприємства;

розроблено імітаційну модель аналізу і вибору варіантів антикризових заходів;

розроблено структуру системи підтримки прийняття рішень з питань здійснення антикризового управління підприємством;

проведено реалізацію запропонованих підходів і моделей антикризового управління підприємством на базі реального економічного об’єкту.

Об'єктом дослідження є процеси антикризового управління підприємством і їхній вплив на ефективність функціонування підприємства.

Предметом дослідження є моделі і методи процесів антикризового управління підприємством.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження стали роботи вітчизняних і зарубіжних вчених у галузі антикризового управління підприємством, законодавчі акти, урядові рішення і ухвали щодо антикризового управління підприємством (проведено аналіз сучасних підходів, методів і моделей управління процесами антикризового управління підприємством), системний аналіз, загальна теорія систем та теорія життєздатних систем (розроблено концепцію моделювання процесів антикризового управління підприємством), еволюційні алгоритми пошуку, економіко-математичне моделювання і економічна динаміка (розроблено нейромережеву модель прогнозування банкрутства підприємства, імітаційну модель аналізу і вибору варіантів антикризових заходів та проведено їхню апробацію на даних реального економічного об’єкту), методологія створення інформаційних та інформаційно-аналітичних систем (розроблено структуру системи підтримки прийняття рішень з питань здійснення антикризового управління підприємством).

Для постановки і вирішення розглянутих проблем використано матеріали міжнародних і національних наукових конференцій і семінарів. В якості вихідної інформації використано показники публічної звітності підприємства ВАТ «Електробутприлад» (м. Маріуполь).

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі здійснено постановку і вирішення нового актуального наукового завдання моделювання процесів антикризового управління підприємством. При цьому було одержано такі нові наукові результати:

вперше:

розроблено концепцію моделювання процесів антикризового управління підприємством, засновану на ідеях теорії життєздатних систем С. Біра та використанні сучасних економіко-математичних методів, яка дозволяє підвищити його ефективність та уникнути підвищення витрат на антикризове управління;

розроблено імітаційну модель аналізу і вибору варіантів антикризових заходів, що дозволяє вирішити проблему сценарної оцінки та обґрунтування доцільності їх застосування з урахуванням поточної та перспективної ситуації на підприємстві, та дозволяє скоротити витрати на антикризові заходи;

дістали подальшого розвитку:

нейромережева модель для прогнозування банкрутства підприємства, що заснована на еволюційних алгоритмах пошуку, яка надає можливість скорочення втрат від впливу кризових явищ через своєчасне визначення загрозливих тенденцій у динаміці фінансового стану підприємства;

система підтримки прийняття антикризових рішень, що використовує нейромережеву модель прогнозування банкрутства підприємства та імітаційну модель аналізу і вибору варіантів антикризових заходів та дозволяє підвищити оперативність і точність прийняття управлінських рішень в процесі антикризового управління підприємством, що, в свою чергу, дозволяє своєчасно застосовувати обґрунтовані антикризові заходи, запобігати поглибленню кризи та скорочувати витрати на розробку антикризових заходів.

Практичне значення одержаних результатів. Запропоновані моделі антикризового управління підприємством є універсальним інструментом організації систем антикризового управління і можуть бути використані для реалізації заходів з антикризового управління на будь-якому підприємстві України. Основні результати дослідження використано на ВАТ  «Електробутприлад» (м. Маріуполь). Підтверджений актом річний економічний ефект склав 380 тис. грн.

Особистий внесок здобувача. Всі наукові результати, представлені в дисертаційній роботі, одержані автором самостійно. З наукових робіт, опублікованих в співавторстві, в дисертації використано тільки матеріали, які належать автору особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження було представлено і обговорювалося на XV Всеукраїнській науково-методичній конференції «Проблеми економічної кібернетики» (4-8 травня 2010 р., Луганськ - Євпаторія), на VI  Міжнародній науково-практичній конференції «Aktualne problemy nowoczesnych nauk - 2010» (7-15 червня 2010 р., Перемишль), на наукових семінарах кафедри економічної кібернетики Донецького національного університету (2008-2010 рр.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 наукових робіт загальним обсягом 2,6 д.а., з яких автору належить 2,4 д.а.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку літератури з 148 найменувань, 1 додатку. Роботу викладено на 175 сторінках, матеріал ілюструють 40 рисунків, 4 таблиці.