ФІНАНСОВІ ІНСТРУМЕНТИ НА ІПОТЕЧНОМУ РИНКУ УКРАЇНИ

Краткое содержание

Актуальність теми. Характерною рисою соціально-економічного розвитку країни є ефективно функціонуючий іпотечний ринок, спроможний забезпечити нагромадження фінансового потенціалу економіки, сприяти капіталізації реального сектора та поступальній реалізації житлової доктрини держави. Модернізація фінансового інструментарію іпотечного ринку, розширення операцій з іпотечними цінними паперами сприяє зростанню можливостей залучення фінансових ресурсів для іпотечного кредитування, що зумовлює посилення конкуренції між іпотечними кредиторами у площині покращення якості іпотечних активів, умов надання та доступності іпотечних кредитів.

Формування і функціонування іпотечного ринку в Україні за умов виходу та подолання наслідків світової фінансової кризи супроводжується превалюванням депозитної моделі іпотечного кредитування, обмеженістю використання сучасних інструментів і технологій у процесі залучення фінансових ресурсів, наявністю непрозорих схем на ринку нерухомості, високою вартістю та ризиковістю іпотечних програм. Посилені спадом економічної активності суб’єктів господарювання та порушенням фінансової стійкості банківської системи, перелічені проблеми зумовлюють необхідність здійснення комплексу заходів для підвищення соціально-інвестиційного призначення іпотеки. Орієнтація на модернізацію та модифікацію системи іпотечного кредитування шляхом формування ефективного механізму рефінансування іпотечних кредитів за рахунок новітніх фінансових інструментів і впровадження інноваційних технологій використання іпотечних цінних паперів сприятиме посиленню конкуренції та зростанню ролі фінансово-кредитних інститутів на іпотечному ринку.

Дослідженням окремих аспектів розвитку іпотечного ринку в Україні займалися такі вчені: Л. Алексеєнко, В. Базилевич, Н. Версаль, В. Глущенко, І. Гуцал, О. Дзюблюк, О. Євтух, О. Іванілов, О. Лобунь, Б. Луців, В. Міщенко, К. Паливода, В. Савич, Г. Терещенко, С. Харічков, С. Юрій. Серед російських учених питанням іпотечного кредитування приділяли увагу: Н. Косарєва, М. Логінов, І. Разумова, А. Сучков, Г. Циліна та ін. Вагомий внесок у розробку теоретико-методологічних засад іпотеки, іпотечного ринку та механізму іпотечного кредитування зроблено зарубіжними науковцями Е. Девідсоном, Н. Дігорою, Р. Доддом, А. Кельманом, Д. Льюісом, Ф. Фабоцці, Дж. Фрідманом, Дж. Ченом та ін.

Проблематика використання фінансових інструментів займає чільне місце у наукових працях як вітчизняних, так і зарубіжних учених: У. Баффета, Т. Берднікової, Д. О’Брайєна, Р. Брейлі, Л. Гоха, А. Дамодарана, Л. Долінського, В. Єдронової, А. Ігнатенка, В. Корнєєва, І. Лютого, С. Майєрса, Дж. Маршалла, Я. Міркіна, Р. Мюррея, Р. Нортона, А. Пересади, А. Фельдмана, У. Шарпа, С. Шрівастави та ін.

Враховуючи теоретичну та практичну цінність сучасних досліджень формування і функціонування іпотечного ринку, особливої уваги заслуговують подальші ґрунтовні науково-практичні розробки, присвячені питанням рефінансування іпотечних кредитів, переходу до інвестиційної моделі іпотеки, удосконалення національних фінансових інструментів і впровадження інноваційних технологій їх використання на іпотечному ринку. Вагомість зазначеної проблематики, її актуальність і необхідність відновлення й активізації іпотечного кредитування за рахунок довготермінових фінансових ресурсів, залучених внаслідок імплементації фінансових інструментів, зумовили вибір теми дисертаційної роботи та окреслили коло питань, які в ній досліджуються.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою держбюджетної науково-дослідної роботи кафедри фінансів суб’єктів господарювання і страхування Тернопільського національного економічного університету за комплексними науковими темами „Аналіз стану, проблеми та перспективи розвитку страхового ринку України” (реєстраційний № 0106U000516), „Сучасні фінансово-управлінські проблеми господарської діяльності” (реєстраційний № 0108U002108), у межах яких автором визначено перспективи участі страхових компаній в іпотечних відносинах і обґрунтовано напрями підвищення ефективності функціонування іпотечного ринку в Україні.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретико-методичних засад та розробка пропозицій щодо модернізації фінансових інструментів і технологій їх використання на іпотечному ринку України.

Вказана мета передбачає виконання таких завдань:

– з’ясувати концептуальні засади формування і функціонування іпотечного ринку в економічній системі держави;

– поглибити сутнісно-типологічні основи фінансових інструментів на іпотечному ринку;

– розкрити методичні підходи до оцінки ефективності використання фінансових інструментів на іпотечному ринку;

– проаналізувати функціонування та тенденції розвитку іпотечного ринку в умовах зміни макроекономічної ситуації в Україні;

– оцінити практику залучення фінансових ресурсів і використання фінансових інструментів на іпотечному ринку України;

– удосконалити теоретичні основи моніторингу випуску та розміщення іпотечних обліґацій на фінансовому ринку України;

– обґрунтувати пріоритети модернізації фінансових інструментів і технологій їх використання на іпотечному ринку України;

– здійснити прогнозування розвитку іпотечного ринку та оптимізувати структуру портфеля іпотечних цінних паперів.

Об’єктом дослідження є формування й функціонування іпотечного ринку в економічній системі держави.

Предмет дослідження – теоретико-прикладні засади використання фінансових інструментів на іпотечному ринку України.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертації виступає діалектичний метод наукового пізнання та системний підхід до вивчення процесу використання фінансових інструментів на іпотечному ринку. Зокрема, використано: а) історичний аналіз і логічний синтез – у процесі розкриття концептуальних засад становлення іпотечного ринку (перший розділ); б) теоретичні узагальнення та системно-функціональний метод – при дослідженні понятійного апарату щодо використання фінансових інструментів іпотечного ринку, розгляді їх складових і розкритті концептуальних основ ринку іпотечних цінних паперів (перший розділ); в) методи групування, порівняння, спостереження, графічного аналізу, статистичні й математичні – при аналізі практики використання фінансового інструментарію іпотечного ринку України (другий розділ); г) економіко-математичне моделювання, формалізацію, наукову абстракцію та комплексний підхід – для обґрунтування напрямів модернізації фінансових інструментів та інноваційних технологій їх застосування на іпотечному ринку України (третій розділ).

Теоретичною базою дисертаційної роботи є фундаментальні напрацювання світової економічної та фінансової думки, викладені у наукових роботах вітчизняних і зарубіжних учених з питань фінансового інвестування, операцій із фінансовими інструментами, механізму іпотечного кредитування.

Інформаційну основу дисертації становлять вітчизняні нормативно-правові акти з питань функціонування іпотечного ринку, дані Національного банку України, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України, Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, Державного комітету статистики України, Української національної іпотечної асоціації, Державної іпотечної установи.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у поглибленні концептуальних засад іпотечного ринку і фінансових інструментів на ньому, визначенні стратегічних заходів з удосконалення фінансового інструментарію на іпотечному ринку України, а саме:

вперше:

– обґрунтовано функціональну субстанцію фінансових інструментів на іпотечному ринку, яка розкривається через функції розподілу, стимулювання, капіталізації фінансових ресурсів та інформаційно-захисну; принципи оцінювання іпотечних цінних паперів (інвестиційної привабливості, ефективного використання, соціальної справедливості, прозорості та публічності), що дає змогу аналізувати ефективність і прогнозувати використання новітніх іпотечних інструментів і технологій у посткризовий період з метою стимулювання розвитку системи іпотечного кредитування та підвищення рівня капіталізації економіки держави;

удосконалено:

– систему моніторингу випуску та розміщення іпотечних обліґацій, що забезпечує ідентифікацію фінансового стану емітента, виявлення його динаміки у процесі випуску і розміщення іпотечних обліґацій, прогнозування й систематизацію чинників, які охоплюють основні аспекти взаємодії емітента з власниками іпотечних обліґацій;

– організаційні та методичні засади поліпшення структури іпотечного ринку за допомогою використання синергетичного підходу до вибору основних принципів його розвитку, зокрема: самоорганізації (оптимізація структури, систематизація параметрів управління, зміцнення внутрішнього потенціалу іпотеки), відкритості (доцільність надання іпотечних кредитів), нелінійності (запровадження альтернативних шляхів залучення фінансових ресурсів на іпотечний ринок, індивідуальний підхід до просування іпотечних фінансових інструментів) і нерівноважності (сприяння рівномірному та нерівномірному надходженню фінансових ресурсів у систему іпотечного кредитування);

– порядок випуску і розміщення фінансових інструментів національного іпотечного ринку шляхом адаптації чинного законодавства України до стандартів і норм, уніфікованих з директивами розвитку ринків капіталів Європейського Союзу, що сприятиме гармонізації економічних інтересів учасників іпотечних ринків і запровадженню інноваційних технологій та єдиних фінансових регуляторних підходів для попередження неефективного розвитку іпотечного ринку;

набули подальшого розвитку:

– трактування поняття „іпотечний ринок” як системи економічних відносин між контраґентами іпотеки щодо формування, розподілу і використання іпотечних ресурсів з метою ефективної реалізації інвестиційного потенціалу та виконання соціально-економічних завдань розвитку держави. На підставі цього розкрито специфічні характеристики і запропоновано авторське трактування понять „фінансові інструменти”, „іпотечні цінні папери” і „ринок іпотечних цінних паперів”;

– методичні підходи до залучення іпотечних кредитних ресурсів через використання різних видів фінансових інструментів (сертифікатів фондів операцій із нерухомістю, житлових обліґацій міського займу, цільових будівельних обліґацій) у площині дослідження переваг і суперечностей останніх при фінансуванні будівництва житлової нерухомості, зокрема використання іпотечних обліґацій для рефінансування іпотечних кредитів і забезпечення іпотечних програм;

– формування напрямів стимулювання розвитку вторинного іпотечного ринку центральним банком через реалізацію ним операцій РЕПО з іпотечними цінними паперами, впровадження практики випуску та розміщення іпотечних сертифікатів із фіксованою дохідністю, встановлення дієвої іпотечної ставки рефінансування іпотечних кредитів, набуття права викупу іпотечного забезпечення у Державної іпотечної установи на випадок, коли позичальник є неплатоспроможним виконати свої фінансові зобов’язання, що дає змогу сек’юритизувати видані іпотечні кредити та посилити інвестиційну привабливість іпотечних цінних паперів в Україні.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що сформульовані теоретико-методичні положення, висновки та практичні пропозиції автора можуть бути використані у процесі модернізації фінансових інструментів ринку капіталу України, вдосконалення інституційної інфраструктури фінансового та іпотечного ринків, а також забезпечення соціально-економічного розвитку держави і підвищення добробуту населення.

Окремі наукові результати дисертаційної роботи використовуються у роботі Центру наукових досліджень НБУ (довідка № 53-108/485 від 01.10.2010 р.), Тернопільського територіального управління ДКЦПФРУ (довідка № 01/2161 від 13.10.2010 р.), ПрАТ „Кінто” (довідка № 925/1 від 18.10.2010 р.), Тернопільської обласної дирекції ВАТ НАСК „Оранта” (довідка № 1155 від 15.10.2010 р.), а також у навчальному процесі Тернопільського національного економічного університету (довідка № 126-33/2237 від 14.10.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є одноосібною науковою працею. Отримані у дисертації науково-практичні результати, сформульовані висновки й узагальнення, винесені на захист, одержані автором самостійно і є його науковим здобутком.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення, висновки та результати дисертаційної роботи доповідалися і обговорювалися на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: Всеукраїнській науково-практичній конференції „Теорія та практика ринкових перетворень: економічний та соціальний контекст” (м. Вінниця, 2008 р.), Міжнародних науково-практичних конференціях „Формування єдиного наукового простору Європи та завдання економічної науки” (м. Тернопіль, 2008 р. та 2009 р.), Міжнародних науково-практичних конференціях молодих учених „Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації” (м. Тернопіль, 2009 р. та 2010 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Управління у сферах фінансів, оподаткування, страхування і кредиту” (м. Львів, 2009 р.), ХІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів і молодих учених „Соціальні фінансові та економічні основи ефективної глобалізації світової економіки” (м. Донецьк, 2010 р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Фінансово-кредитний механізм активізації інвестиційного процесу” (м. Київ, 2010 р.), XV Міжнародній науково-практичній конференції „Перспективи розвитку економіки України: теорія, методологія, практика” (м. Луцьк, 2010 р.); ІX Міжнародній науково-практичній конференції „Фінанси України” (м. Маріуполь, 2010 р.).

Публікації. Основні положення і найважливіші результати дисертаційної роботи знайшли відображення у 20 наукових публікаціях, із яких 7 – публікації у наукових фахових виданнях (4,39 д. а), 13 – в інших виданнях (2,27 д. а.). Загальний обсяг публікацій становить 6,66 д. а., з них особисто автору належить 6,46 д. а.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, 19 додатків, розміщених на 42 сторінках, і списку використаних джерел із 263 найменувань на 25 сторінках. Основний зміст роботи викладено на 190 сторінках. Робота містить 25 таблиць на 27 сторінках і 36 рисунків на 36 сторінках.