ЕКОНОМІКО-ОРГАНІЗАЦІЙНІ АСПЕКТИ ЕФЕКТИВНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ КАРТОПЛЯРСТВА В АГРОФОРМУВАННЯХ ПОДІЛЬСЬКОГО РЕГІОНУ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету та завдання дослідження, наукову новизну, практичне значення одержаних результатів, а також їх апробацію та можливості подальшого практичного застосування.

У першому розділі – “Теоретичні і методологічні основи ефективності виробництва картоплі” – досліджено економіко-організаційні аспекти розвитку агроформувань галузі картоплярства, уточнено сутність поняття “економічна ефективність” стосовно галузі рослинництва в цілому та картоплярства, зокрема. Удосконалено методику оцінки ефективності виробництва картоплі, а також показники, що її характеризують, виявлено тенденції розвитку досліджуваної галузі в Україні та Подільському регіоні за 1990-2009 рр.

На основі глибокого дослідження літературних джерел сформульовано узагальнення існуючої термінології. Визначено, що у рослинництві економічна ефективність характеризує взаємозалежність і взаємодію продуктивних сил і виробничих відносин, що впливає на результативність функціонування трудових, матеріальних і природних ресурсів галузі, одержання новоствореної вартості визначеної якості на одиницю ресурсів, що були витрачені.

У результаті дослідження теоретико-методологічних основ ефективності функціонування картоплярства Подільського регіону виявлено, що оцінка рівня економічної ефективності виробництва картоплі полягає у дослідженні кількісних та якісних закономірностей протікання імовірнісних процесів в складних економічних системах і являє собою логічний образ мислення, згідно якого процес формування і обслуговування будь якого рішення відштовхуються від певної загальної мети системи і підпорядкування досягненню її всіх підсистем. При цьому дана система розглядається як частина більш крупної системи, а загальна мета її розвитку узгоджується з цілями розвитку цієї крупної системи.

Основними процедурами системного аналізу є:

·        вивчення структури системи, аналіз її компонентів, виявлення взаємозв’язків між окремими елементами;

·        збір даних про функціонування системи, дослідження інформаційних потоків, спостереження і експерименти над системою, що аналізується;

·        побудова моделей;

·        перевірка адекватності моделей, аналіз невизначеності і чуттєвості;

·        дослідження ресурсних можливостей;

·        визначення цілей системного аналізу;

·        формування критерію;

·        генерування альтернатив;

·        реалізація вибору і прийняття рішень;

·        впровадження результатів аналізу.

За результатами проведеного нами системного аналізу виявлено основні фактори впливу на ефективність виробництва картоплі: матеріальні, земельні і трудові ресурси; виробничі відносини; умови та тенденції сільськогосподарського виробництва. Для оцінки впливу вищезазначених та інших факторів автором здійснено систематизацію показників економічної ефективності виробництва картоплі (табл. 1).

На підставі проведеної оцінки, визначені регіональні особливості та основні тенденції розвитку картоплярства Подільського регіону в агроформуваннях різних організаційних форм. У результаті якої, виявлено тенденцію зменшення обсягів виробництва картоплі у крупних сільськогосподарських товаровиробників і переміщення основної частки виробництва культури до господарств населення, де виробляється майже 99% валового збору. Окрім цього, у цих господарствах рівень урожайності картоплі в 3-4 рази нижче, ніж в передових країнах світу, та у 1,5-2 рази ніж в окремих господарствах України.

Загалом, автором зроблено висновок про те, що ефективність як економічна категорія є досить складною та масштабною. Обґрунтовано, що картоплярство регіону можна охарактеризувати ефективним лише тоді, коли для нього буде притаманна наявність таких характеристик: сприятливість до досягнень науково-технічного прогресу; високий ступінь раціонального використання виробничих потужностей; кількісний показник виробництва продукції картоплярства обґрунтований потребами ринку; якість виробленої продукції відповідатиме вимогам конкурентоспроможності та екологічності; виробництво буде супроводжуватись низькими рівнями затрат при умові забезпечення можливостей до відтворення природного ресурсного потенціалу.