СТАТИСТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ :

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Однією з найгостріших соціально-економічних проблем, зумовлених трансформаційними процесами в економіці України, є низький рівень життя населення. Його підвищення є головним завданням не тільки нашої країни, а будь-якого прогресивного суспільства в цілому. Для покращення життєвого рівня громадян необхідні чіткі та виважені кроки всіх гілок влади, які ґрунтувалися б на детальному і глибокому аналізі широкого спектру показників, що характеризують різні аспекти рівня життя населення. Комплексне статистичне оцінювання життєвого рівня населення надасть можливість об’єктивно охарактеризувати та проаналізувати фактори, що впливають на рівень життя, виявити тенденції на майбутнє з метою реалізації програм щодо підвищення та вирівнювання життєвого рівня населення різних регіонів країни.

Дослідженням теоретико-методологічних аспектів рівня життя займалися такі видатні вчені: Л.І. Абалкін, В.М. Жеребін, І.І. Єлисеєва, Н.А. Єрмакова, В.Ф. Майєр, Н.О. Множина, В.О. Мандибура, М.Г. Назаров, В.Я. Райцин, О.С. Ревайкін, Н.М. Римашевська та інші.

Значний внесок у дослідження теоретичних та практичних аспектів життєвого рівня населення в перехідний період в Україні здійснили А.В. Базилюк, Д.П. Богиня, І.К. Бондар, О.С. Власюк, В.М. Геєць, О.М. Гладун, Т.М. Кір’ян, В.С. Крисаченко, М.Т. Степико, С.І. Пирожков, А.П. Ревенко, Л.М. Черенько, В.С. Шишкін та інші.

Практика застосування статистичних методів та моделей для вивчення соціально-економічних явищ і процесів, у тому числі рівня життя населення, знайшла відображення у наукових та науково-методичних розробках Е.В. Галицької, С.С. Герасименка, А.В. Головача, А.М. Єріної, І.В. Калачової, Г.І. Купалової, Е.М. Лібанової, І.Г. Манцурова, Р.М. Моторина, О.Г. Осауленка, З.О. Пальян, Н.О. Парфенцевої, В.Г. Саріогла, О.І. Черняка, В.Г. Швеця та інших.

Однак, незважаючи на численні розробки, питання оцінки життєвого рівня, аналізу кількісних та якісних змін у рівні життя є досить складними: залишаються дискусійними і невирішеними питання методологічного характеру щодо  розрахунку окремих індикаторів та конструювання узагальнюючого показника рівня життя населення. Більш того, статистичне оцінювання рівня життя населення вимагає постійного вдосконалення шляхом застосування нових методів дослідження, особливо в регіональному розрізі, з метою виявлення і усунення диспропорцій у життєвому рівні населення країни та її регіонів. Актуальність проблеми дослідження і недостатність її фундаментальних розробок обумовили вибір теми дисертації, її логіку, структуру та основні завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано у відповідності до плану науково-дослідної роботи кафедри обліку та аудиту економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, яка є складовою частиною комплексної теми “Теорія і практика соціально-економічного розвитку України в умовах трансформаційної економіки” (номер державної реєстрації 01 БФ 040-01). Автором дисертації, в межах даної теми, обґрунтовано систему показників, яка може використовуватися при багатовимірній оцінці та класифікації регіонів України за рівнем життя населення.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретико-методологічних засад і практичних рекомендацій щодо удосконалення статистичного оцінювання рівня життя населення.

Реалізація поставленої мети обумовила необхідність вирішення таких теоретичних, методологічних і практичних завдань:

–        розкрити соціально-економічну сутність категорії “рівень життя”, її взаємозв’язок з іншими синонімічними категоріями;

–        систематизувати та класифікувати фактори впливу на рівень життя населення;

–        удосконалити систему статистичних показників рівня життя населення;

–        провести порівняльний аналіз існуючих методичних підходів до побудови інтегральних показників рівня життя населення;

–        оцінити рівень життя населення міських поселень та сільської місцевості;

–        оцінити регіональні відмінності у рівні життя населення України;

–        адаптувати апарат кластерного аналізу для дослідження рівня життя населення регіонів України.

Об’єктом дослідження є рівень життя населення України та її регіонів.

Предмет дослідження – теоретико-методологічні засади, організаційні процедури та практичні аспекти статистичного оцінювання рівня життя населення.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є системний, комплексний підхід до статистичної оцінки рівня життя населення. Для розв’язання конкретних завдань дослідження застосовувалися традиційні загальнонаукові методи: наукової абстракції, системного, логічного та історичного підходів, аналізу і синтезу, що дало змогу розкрити сутність категорії “рівень життя”, а також обґрунтувати необхідність використання статистичних методів для дослідження життєвого рівня населення. Зокрема, для визначення тенденцій та особливостей у рівні життя населення використано методи групування, аналізу динамічних рядів, табличний та графічний методи. Застосування методів побудови та екстраполяції трендів дало змогу здійснити прогнозування сукупних витрат міських і сільських домогосподарств України. З використанням методу узагальнюючих статистичних характеристик проведено інтегральну оцінку рівня життя населення в регіональному розрізі. На основі побудови кореляційно-регресійної моделі виявлено фактори та оцінено їх вплив на життєвий рівень населення регіонів України. Використання методів кластерного аналізу дозволило виділити однорідні групи регіонів України за рівнем життя населення та проаналізувати відмінності між ними.

Інформаційною базою дослідження слугували офіційні статистичні матеріали Державного комітету статистики України, законодавчі та нормативно-правові акти органів влади, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених з теми дослідження, публікації міжнародних організацій та наукових установ, самостійні розрахунки автора. Дисертаційна робота здійснена з використанням комп’ютерних технологій, автоматизація розрахунків відбувалася на базі табличного процесору MS Excel та програмного пакета StatSoft Statistica 6.0.