ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНО- МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ РЕГУЛЮВАННЯ СУДОВО- ТОВАРОЗНАВЧИХ ЕКСПЕРТИЗ СПОЖИВЧИХ ТОВАРІВ

Краткое содержание

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВНУТРІШНІХ СПРАВ

ПЕТРОВА Ірина Анатоліївна

УДК [620.2:330.123.4:347.148] (477)

ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНО-

МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ РЕГУЛЮВАННЯ СУДОВО-

ТОВАРОЗНАВЧИХ ЕКСПЕРТИЗ СПОЖИВЧИХ ТОВАРІВ

Спеціальність 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика;

судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора юридичних наук

Харків – 2012

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Харківському національному університеті внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України.

Науковий консультант:     доктор юридичних наук, професор

Снігерьов Олександр Петрович,

Національна академія внутрішніх справ,

професор кафедри оперативно-розшукової діяльності.

Офіційні опоненти:             доктор юридичних наук, професор

Клименко Ніна Іванівна, Київський національний

університет імені Тараса Шевченка,

професор кафедри криміналістики;

доктор юридичних наук, професор

Карпов Никифор Семенович,

Національна академія внутрішніх справ,

професор кафедри кримінального процесу;

доктор юридичних наук, доцент

Пчолкін Валерій Дмитрович,

Харківський національний університет

внутрішніх справ, завідувач кафедри

кримінального процесу та криміналістики

навчально-наукового інституту

права та масових комунікацій.

Захист відбудеться 23 березня 2012 р. о 9 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.700.01 Харківського національного університету внутрішніх справ (61080, Харків, проспект 50-річчя СРСР, 27).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського національного університету внутрішніх справ (61080, Харків, проспект 50-річчя СРСР, 27).

Автореферат розісланий 20 лютого 2012 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради                                                                                    Л. В. Могілевський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Докорінні соціально-економічні перетворення у нашій країні супроводжуються криміналізацією суспільства та зростанням злочинності, про що свідчить офіційна статистика. Усе досконалішими стають способи скоєння та приховування злочинів, ускладнюються питання, які необхідно вирішувати правоохоронцям при їх виявленні, розкритті та розслідуванні. Споживчі товари постійно знаходяться в полі зору працівників ОВС, оскільки є джерелом різноманітних правопорушень починаючи від крадіжок і закінчуючи економічними злочинами зі значними фінансовими збитками. Об’єктами злочинної діяльності у різноманітності її виявів є продовольчі та непродовольчі товари, тара й упаковка, сировина, матеріали та напівфабрикати. Часто об’єктами злочинних дій стають сертифікати відповідності, ліцензії, товарно-транспортні документи, фірмові та товарні знаки, акцизні марки.

Практика свідчить, що ефективність розслідування і судового розгляду кримінальних справ багато в чому залежить від своєчасного призначення і якісного проведення судово-товарознавчої експертизи. Висновки експертів-товарознавців дозволяють правильно розслідувати, розглядати і кваліфікувати злочини. Спеціальні знання товарознавців дуже часто застосовуються не тільки при дослідженні речових доказів. У ряді випадків вони використовуються в ході огляду місця події, обшуку і виїмки з метою виявлення доказів, а також під час вивчення причин і умов, що сприяли здійсненню розкрадань державного і суспільного майна, шахрайств і ряду інших злочинів.

Зрозуміло, що результативне використання можливостей судово-товарознавчої експертизи у боротьбі зі злочинністю передбачає вирішення чисельних теоретичних, правових та процесуальних проблем. Теоретичним підґрунтям дисертаційного дослідження стали наукові праці визнаних фахівців, серед яких: з криміналістики – В. Д. Берназ, Р. С. Бєлкін, А. І. Вінберг, А. Ф. Волобуєв, В. А. Журавель, Б. Л. Зотов, Н. І. Клименко, О. Н. Колесніченко, В. О. Коновалова, В. В. Лисенко, В. К. Лисиченко, В. В. Назаров, М. В. Салтевський, М. Я. Сегай, В. В. Тіщенко, В. Ю. Шепітько, М. Г. Щербаковський; з кримінального права та процесу – Ю. М. Грошевий, Н. С. Карпов, Т. В. Каткова, Г. К. Кожевніков, О. М. Литвинов, М. А. Погорецький, С. В. Слінько, В. М. Тертишник; з судової експертизи – Т. В. Авер’янова, Л. Є. Ароцкер, В. Д. Арсеньєв, В. М. Галкін, Ф. М. Джавадов, О. О. Ейсман, Р. Д. Рахунов, О. Р. Россинська, Е. Б. Сімакова-Єфремян, І. Я. Фрідман, О. Р. Шляхов; з судово-товарознавчих експертиз – Н. І. Альхамов, В. В. Архипов, К. А. Букалов, Л. І. Георгієв, Г. В. Дашков, О. О. Закатов, А. І. Лозовий, Я. С. Сапошинський, Л. О. Сергєєв, С. С. Толмачова; з товарознавства – М. С. Алексєєв, І. М. Вольпер, А. А. Дубініна, Г. М. Кругляков, М. А. Ніколаєва, Н. В. Притульська, Е. П. Райхман, І. В. Сирохман, О. І. Черевко, О. Ф. Шепелев; з оперативно-розшукової діяльності – О. М. Бандурка, Е. О. Дідоренко, Ю. Ю. Орлов, В. Д. Пчолкін, О. П. Снігерьов; з судово-економічних експертиз – М. В. Куркін, О. С. Плеханова, Д. В. Назаренко, В. Д. Понікаров.

Підвищення ефективності судово-товарознавчих експертних досліджень у практиці розкриття, розслідування та запобігання злочинам обумовлюється низкою причин, серед яких необхідно виділити наступні: своєчасне освоєння експертами-товарознавцями досягнень науково-технічного прогресу; вміння і високопрофесійне використання фахівцями знань у кримінально-процесуальній діяльності. У судово-товарознавчій експертній діяльності виконання подібних завдань забезпечує наявність теоретичних знань та процесуально-правове регулювання цієї діяльності. Дослідження, проведене автором, дозволить узагальнити теоретичні положення і практичні напрацювання щодо процесуально-правового регулювання судово-товарознавчих експертиз споживчих товарів, визначити шляхи комплексного теоретико-правового дослідження наукових основ судово-товарознавчої експертизи, розробити рекомендації з прикладних питань експертних досліджень споживчих товарів різних груп та використання висновків судово-товарознавчої експертизи при провадженні в кримінальних справах. Все це забезпечить систематизацію та методичну однорідність експертної практики, скоротить трудомісткість та часові витрати при проведенні такого роду експертиз, підвищить результативність досліджень і ефективність вирішення експертних завдань, розширить можливості судово-товарознавчої експертизи споживчих товарів. Окрім того, слабка методологічна база проведення судово-товарознавчих експертиз не сприяє та не дозволяє готувати кваліфіковані кадри і підвищувати кваліфікацію практичних працівників ОВС, що стикаються з питаннями ідентифікації або виявлення фальсифікації споживчих товарів при розкритті, розслідуванні та запобіганні злочинам.

Зв\'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до п. 19 Пріоритетних напрямів забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 років, затверджених наказом МВС України від 29.07.2010 р. № 347; п. 8.2 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2011–2014 роки, схвалених Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ 27 грудня 2010 р.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є вдосконалення слідчої та експертної діяльності шляхом розроблення процесуально-криміналістичних і науково-методологічних засад судово-товарознавчої експертизи споживчих товарів. Для досягнення зазначеної мети поставлено такі задачі:

– розробити загальні рекомендації призначення судово-товарознавчої експертизи споживчих товарів, питання підготовки до її призначення, основні вимоги проведення даної експертизи та оцінки слідчим висновків експерта;

–        узагальнити питання, які підлягають вивченню судовими експертами-товарознавцями в інтересах ефективного розслідування кримінальних, цивільних або інших справ різних категорій, та обґрунтувати можливості розширення напрямів взаємодії слідчого з експертом-товарознавцем;

– поглибити вчення про судово-товарознавчу експертизу та вдосконалити процесуально-правове регулювання її проведення для сприяння вирішенню загальних і окремих завдань наукового і методичного забезпечення експертних досліджень споживчих товарів;

–        конкретизувати розмежування судово-товарознавчої експертизи і суміжних видів експертиз, з визначенням ролі судових експертів-товарознавців у комплексних експертизах і криміналістичних узагальненнях, з установленням зв\'язку даного виду експертизи з товарознавчою наукою;

– узагальнити та систематизувати термінологію, яка використовується в судово-товарознавчій експертизі;

– розробити методологію оцінки якості продукції, адаптувати її до конкретних груп споживчих товарів, особливо тих, що користуються на ринку підвищеним попитом, і, як наслідок, найчастіше піддаються фальсифікації;

– систематизувати загальні підходи до проведення експертних досліджень та оцінки якості споживчих товарів і визначити теоретичні засади, які розкривають закономірності процесів, що є важливими для судово-товарознавчих експертиз;

– узагальнити методи, що використовуються експертами-товарознавцями при дослідженні різних груп споживчих товарів;

– розробити методологію проведення судово-товарознавчих досліджень для вирішення низки проблем, які поглиблюються питаннями щодо зберігання і випробування зразків продукції, оцінки та використання отриманої інформації як доказів у суді в боротьбі зі злочинністю;

– обґрунтувати єдиний методичний підхід до вирішення проблеми оцінки вартості споживчих товарів, визначити особливості досліджень при визначенні вартості продовольчих і непродовольчих товарів;

– розробити рекомендації для експертів-товарознавців щодо дослідження різних груп споживчих товарів з метою усунення проблем, які виникають при проведенні судово-товарознавчих експертиз під час визначення вартості цих товарів з урахуванням їхньої якості;

– конкретизувати методологічні підходи якісної та вартісної оцінки товарних груп у різному стані (нестандартні, низької якості, термін придатності яких минає тощо) або за умов відсутності товару;

– довести необхідність розширення можливостей судово-товарознавчої експертизи у сучасних умовах для вдосконалення слідчої та експертної діяльності шляхом використання концептуальних засад теорії і практики цієї експертизи.

Об’єктом дослідження є судово-товарознавча експертиза споживчих товарів, її місце та суспільні взаємовідносини учасників, роль у формуванні загальної теорії судової експертизи, теорії методів досліджень, значення інтеграції та диференціації у розвитку методів експертних досліджень, їх правове забезпечення та формування наукового експертного знання.

Предметом дослідження є теоретико-правові та організаційно-методологічні засади регулювання судово-товарознавчих експертиз споживчих товарів.

Методи дослідження. У процесі роботи над дисертацією використано загальні методи теоретичного та емпіричного дослідження, основними з яких є діалектичний, аналітичний, логічний, спостереження, моделювання, системний, експериментальний тощо. Широке застосування одержали соціологічні та кримінологічні методи: опитування, анкетування, інтерв’ювання, статистичної вибірки, порівняння і узагальнення, а також спеціальні методи дослідження: органолептичний, вимірювальний, кваліметричний, інструментальний, фізико-хімічний, експертний, розрахунковий. Діалектичний метод дозволив визначити динаміку розслідування злочинів із залученням експертів та використанням судово-товарознавчих експертиз, встановити роль експертів у цьому процесі (підрозділи 1.3, 4.2, 5.2). Логіко-семантичний метод сприяв узагальненню, систематизації та поглибленню понятійного апарату (підрозділи 1.1, 1.2, 3.1). Порівняльно-правовий метод дав можливість дослідити рівень правового регулювання судово-товарознавчих експертиз та рівень відповідності нормативно-правових актів законодавству, що регулює експертну діяльність в Україні (підрозділи 1.2, 3.1, 4.1, 5.1). Логіко-юридичний метод використовувався у ході розроблення науково-обґрунтованих пропозицій з удосконалення експертної діяльності щодо дослідження споживчих товарів та чинного законодавства у сфері судово-товарознавчих експертиз за кримінальними та цивільними справами (підрозділи 1.3, 1.4, 4.1). Системно-структурний метод було використано в ході аналізу системи експертного обслуговування різних груп споживчих товарів, інформаційного забезпечення, організації взаємодії слідчого з експертом, проведення експертного дослідження споживчих товарів, експертного забезпечення досудового слідства та провадження справ у суді (підрозділи 2.2–2.4, 3.2–3.4, 4.2, 5.3). Спеціальні методи дослідження дозволяють, спираючись на науково-обґрунтовані підходи в експертних дослідженнях, отримувати об’єктивні достовірні результати судово-товарознавчої експертизи споживчих товарів (підрозділи 2.1–2.4, 3.1–3.4, 4.3).

Основні висновки дисертації базуються на положеннях, закріплених у Конституції України, законах України, рішеннях Верховної Ради, указах Президента України, постановах Кабінету Міністрів України, рішеннях колегій та нормативних актах МВС України.

Інформаційну та емпіричну базу дослідження становлять висновки судово-товарознавчих експертиз Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України в Харківській області та результати експертної діяльності експертів-товарознавців Харківського національного університету внутрішніх справ з 1998 року. Проаналізовано службові документи МВС України, Міністерства економіки України, Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, Міністерства юстиції України (накази, методичні рекомендації, огляди, довідки, експрес-інформація тощо), які характеризують організацію експертної діяльності з проведення судово-товарознавчих експертиз, а також статистичні дані Департаменту інформаційних технологій МВС України щодо стану експертної діяльності з дослідження споживчих товарів за період з 2001 по 2010 рік. Проведено анкетування за спеціально розробленими анкетами 237 працівників ОВС, а саме 96 слідчих, 87 оперативних працівників Державної служби боротьби з економічними злочинами, 54 судових експертів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших в Україні завершених монографічних комплексних досліджень теоретико-правових та організаційно-методологічних засад регулювання судово-товарознавчих експертиз споживчих товарів. За результатами проведеного дослідження сформульовано низку нових концептуальних положень та висновків. Основні з них такі:

вперше:

– доведено, що судово-товарознавча експертиза має дві сторони: правову і гносеологічну, які, у свою чергу, будуються також за певними правилами і структурами, при цьому крізь призму судово-товарознавчої експертизи розкрито та обґрунтовано низку особливостей, притаманних процесам її призначення та проведення. Одна з особливостей полягає в тому, що при визначенні часу призначення експертизи слідчому необхідно враховувати характер та обсяги об’єктів дослідження. Інша пов’язана з тим, що продовольчі товари вилучаються у повному обсязі, однак експерту на дослідження направляється середня проба від однорідної продукції (сипкої, рідкої чи в’язкої консистенції, розфасованої тощо). Наступною особливістю є те, що експертиза може призначатись при розслідуванні розкрадань, крадіжок, розбійних нападів, провадження за якими здійснюється через значний термін після вчинення злочину і, як правило, товарні об’єкти, які мають бути дослідженні, відсутні;

– обґрунтовано методологію судово-товарознавчого експертного дослідження, яка визначає загальні основи проведення судової експертизи будь-якої групи споживчих товарів і включає положення методологій більш високого рівня та загальної теорії судової експертизи, рівня загальнонаукових принципів і форм дослідження, а також філософської методології та переносить їх на свій рівень. На основі цього розроблено алгоритм проведення оцінки конфіскованих та інших споживчих товарів, який рекомендується використовувати в експертній практиці при проведенні судово-товарознавчих експертиз споживчих товарів;

– розроблено вчення про методи судово-товарознавчого дослідження, що разом із засобами дослідження є тими інструментами, за допомогою яких вирішуються експертні завдання, основою яких є стандартизація і метрологія та обґрунтовано уніфіковану градацію всіх непродовольчих товарів за якістю, що дозволило розробити єдиний підхід до визначення якості споживчих товарів та оцінки рівня показників якості в експертних дослідженнях при проведенні судово-товарознавчих експертиз;

– визначено механізм проведення судово-товарознавчої експертизи у випадку відсутності досліджуваного об’єкта. За таких обставин слід використовувати відомості про цей товар, які містяться у матеріалах справи: свідоцтвах про якість, сертифікатах відповідності, рахунках, товарно-транспортних накладних і документах, що об’єктивно відображають якість, умови зберігання, спосіб виготовлення, склад компонентів тощо. Окрім того, узагальнено порядок та особливості експертних досліджень при встановленні вартості виробів, викрадених або пошкоджених при вчиненні злочину, у процесі доказування при розслідуванні та судовому розгляді справ про розкрадання, господарські та інші злочини;

– розроблено рекомендації щодо використання методу ідентифікації для визначення джерела походження товару, його артикула, комплектності, ціни, що дає можливість класифікувати досліджуваний товар; визначено стадії товарознавчої ідентифікації, на яких встановлюється групова належність товару, а у ряді випадків – індивідуально-конкретна тотожність. Поряд із цим з позицій судово-товарознавчої експертизи розглянуто фальсифікацію як дії, спрямовані на погіршення споживчих властивостей або зменшення кількості товару при збереженні найбільш характерних, але несуттєвих для його використання за призначенням властивостей;

–  обґрунтовано необхідність використання судово-товарознавчої експертизи у господарському суді для роз’яснення питань, що виникають під час вирішення господарського спору і потребують спеціальних товарознавчих знань матеріальних об’єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини такої справи, а також визначено процес формулювання питань експерту-товарознавцю та особливості вибору такого експерта та вимоги щодо його висновку. Окрім того, обґрунтовано необхідність призначення слідчим або судом судово-товарознавчої експертизи для отримання комплексної оцінки зібраних у справі доказів для встановлення часу, місця та інших обставин злочину з метою дослідження технології виробництва товарів, під час якої формуються їхні споживчі властивості, умови їх зберігання, транспортування та реалізації, що можуть змінювати споживчі властивості цих товарів;

удосконалено:

– принципи тактики судово-товарознавчої експертизи, одним із яких є планування конкретних слідчих та судових дій, що пов’язані з підготовкою, призначенням і проведенням судових експертиз та за своєю суттю є початком реалізації всієї системи тактичних принципів, загальних і спеціальних прийомів і рекомендацій, спрямованих на ефективне та повне використання спеціальних товарознавчих знань у кримінальному і цивільному судочинстві;

–особливості проведення судово-товарознавчих експертиз, зокрема право на експертну ініціативу, яка дозволяє експерту-товарознавцю при виявленні фактів у процесі дослідження, із приводу яких йому не були поставлені питання, але які мають значення для справи, сформулювати питання самостійно, за своєю ініціативою, і дати на них науково обґрунтовані відповіді; встановлено особливості та порядок залучення працівників підприємницьких структур до проведення судово-товарознавчої експертизи, а також напрями допомоги слідчого експерту-товарознавцю щодо різних сторін підготовки дослідження споживчих товарів залежно від того де і ким проводиться судово-товарознавча експертиза;

– термінологію в судово-експертній діяльності, оскільки судовий експерт-товарознавець при виконанні своїх професійних обов’язків повинен повідомити про свої відчуття та уявлення, які виникають у результаті дослідження, у спеціальному документі – висновку експерта, тому цей документ має якомога точніше відображати хід та результати досліджень, а також однозначно сприйматись кожним, хто буде ознайомлюватись із ним;

–        класифікацію в експертних дослідженнях, що виступає методом пізнання деякої частини об’єктів, будучи методом вивчення товарів, оскільки при проведенні оцінки якості товарів першим завданням експерта-товарознавця є правильне визначення їх належності (групової, видової тощо); поряд із цим встановлено, що класифікаційні показники характеризують належність продукції до конкретної групи товарів та визначають типорозмір, призначення, галузь використання та умови користування виробами;

– підходи щодо оцінки рівня якості, при якій показники споживчих властивостей оцінюваних товарів (продукції) порівнюються з базовими значеннями цих показників; методи оцінки рівня якості залежно від кількості оцінюваних властивостей і процедур оцінки, які автором об’єднано у диференціальний, комплексний і змішаний, а також спеціалізовані підходи щодо виявлення дефектів, за допомогою яких експерт-товарознавець може правильно визначити вартість наданого на експертне дослідження виробу, та розподілу дефектів на конструктивні, дефекти сировини, виробництва (за операціями технологічних процесів), маркування, транспортування, зберігання;

– наукові підходи до вирішення питання про причини й умови, які сприяли вчиненню злочину, і заходи для їхнього усунення; при цьому експертом-товарознавцем можуть застосовуватись різні методи дослідження виробництва і транспортування, а також вивчення місця зберігання товарів з метою дослідження вимог, пред’явлених до них нормативними документами, особливими умовами постачання й іншими нормативами; визначено вимоги щодо умов транспортування та зберігання товару, необхідні для висновку експерта-товарознавця щодо якості товару, яка впливає на його вартість;

– порядок призначення суддею у господарських, цивільних та кримінальних справах судово-товарознавчої експертизи для забезпечення доказів під час підготовки справи або судом при розгляді справи; вимоги до змісту та порядку складання висновку експерта-товарознавця, який повинен повно та об’єктивно відображати результати дослідження та підтверджуватись нормативно-технічними документами та одночасно бути чітким, конкретним і зрозумілим як для слідчого, так і для всіх учасників процесу судового розгляду;

дістали подальшого розвитку:

– наукові погляди щодо необхідності дотримання при проведенні судово-товарознавчої експертизи експертами-товарознавцями принципів об’єктивності, компетентності, незалежності, системного підходу, ефективності, безпеки для споживачів і довкілля тощо;

– вчення про об’єкти експертного дослідження при проведенні судово-товарознавчих експертиз, якими є непродовольчі товари, процеси їх виробництва, транспортування, зберігання, експлуатації, технічного обслуговування і ремонту, технічна і супровідна документація, а також будь-які предмети, явища і процеси, що зібрані, процесуально задокументовані та мають відношення до обставин у кримінальній справі, яка розслідується;

–        положення щодо використання вимірювальних, реєстраційних, розрахункових, органолептичних, експертних і соціологічних способів визначення показників якості арбітражними, стандартними та експрес-методами при проведенні експертних досліджень продовольчих товарів експертом-товарознавцем, а також загальні положення органолептичного аналізу, узагальнено особливості його використання при дослідженні різних груп споживчих товарів у експертних дослідженнях;

– шляхи найбільш ефективного використання під час оцінки вартості споживчих товарів при проведенні судово-товарознавчої експертизи принципів корисності, попиту і пропозиції, заміщення, очікування, граничної продуктивності внеску тощо, з урахуванням підходів щодо використання ринкової вартості або неринкових видів вартості при оцінці різних груп споживчих товарів;

–        підходи до розроблення експертних версій з урахуванням обставин справи й обсягу спеціальних знань експерта-товарознавця, характеру досліджуваних товарів, зразків і документів, які відображають відомості про товари та обрану експертом-товарознавцем методику дослідження, а також певні аспекти призначення судово-товарознавчої експертизи під час судового розгляду справи і безпосередньо проведення її в судовому засіданні;

–завдання, які найчастіше постають сьогодні перед експертами-товарознавцями при виконанні експертиз, та особливості підходів до відбору проб товарів для судово-товарознавчої експертизи відповідно до вимог, регламентованих державними стандартами чи іншими нормативними документами.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні результати спрямовані на розроблення та удосконалення теоретичних і правових засад, організації та методології судово-товарознавчих експертиз споживчих товарів у кримінальному та цивільному судочинстві на етапах розслідування справ та провадження їх у суді і становлять як науково-теоретичний, так й практичний інтерес у таких сферах:

–        у науково-дослідній сфері – сформульовані положення, узагальнення, висновки та рекомендації становлять підґрунтя для подальшого розроблення загальнотеоретичних проблем теорії та удосконалення організаційно-правового регулювання судово-товарознавчих експертиз споживчих товарів, а також основних підходів щодо оцінки їх якості та визначення вартості (лист ДП «Харківстандартметрологія» від 25.11.2011 р. № 7682); а також використовувались при проведенні дипломних досліджень на кафедрі товарознавства та експертизи товарів Харківського державного університету харчування і торгівлі (акти впровадження від 17.06.2011 р., 30.09.2011 р., 02.11.2011 р.) та на кафедрі товарознавства в митній справі Харківського державного університету харчування і торгівлі (акти впровадження від 22.06.2011 р. та 01.11.2011 р.);

–        у законотворчій діяльності – рекомендації, викладені в дисертаційному дослідженні, використані для підготовки змін та доповнень до законів України щодо контролю якості та сертифікації споживчих товарів і продукції підприємств ресторанного господарства (лист ДП «Харківстандартметрологія» від 25.11.2011 р. № 7682);

–         у практичній діяльності правоохоронних органів, експертних організацій та судів – положення дисертацій можуть використовуватися як рекомендації для оперативних працівників, слідчих, експертів, суддів, спрямовані на отримання достовірних науково обґрунтованих доказів у кримінальних та цивільних справах, зокрема для працівників Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Харківській області (акти впровадження від 05.05.2011 р. та 28.10.2011 р.), Слідчого управління ГУМВС України в Харківській області (акти впровадження від 28.10.2011 р.)

–         у навчальному процесі – представлені в дисертації здобутки використовуються при викладанні таких спеціалізованих курсів, як «Судово-товарознавча експертиза», «Основи товарознавства та технології виробництва», «Товарознавча експертиза»; для навчання курсантів, студентів і слухачів, перепідготовки та підвищення кваліфікації підготовлені навчально-методичні матеріали з дисциплін «Судово-товарознавча експертиза» та «Основи товарознавства та технології виробництва споживчих товарів» у Харківському національному університеті внутрішніх справ (акти впровадження від 23.06.2011 р.); дисциплін «Методи вивчення фальсифікації товарів», «Організація захисту прав споживачів», «Експертиза товарів» на кафедрі товарознавства та експертизи товарів Харківського державного університету харчування і торгівлі (акти впровадження від 17.06.2011 р., 30.09.2011 р., 02.11.2011 р.); дисциплін «Товарознавство товарів тваринного походження», «Товарознавство», «Технічне регулювання», «Митна справа», «Митний контроль за переміщенням фізичних осіб», «Судова товарознавча експертиза», «Товарна номенклатура зовнішньоекономічної діяльності» та «Експертиза непродовольчих товарів» на кафедрі товарознавства в митній справі Харківського державного університету харчування і торгівлі (акти впровадження від 22.06.2011 р., 01.11.2011 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею, усі сформульовані положення і висновки обґрунтовані на основі особистих досліджень дисертанта, з використанням власного досвіду роботи у випробувальних лабораторіях, а також більш ніж двадцятирічного досвіду наукової та педагогічної діяльності за напрямом дослідження. Окремі положення дисертації викладено в колективних працях, а саме: у двох колективних монографіях («Загальні засади судово-товарознавчої оцінки майна (товарів) та об’єктів інтелектуальної власності в Україні» (частка дисертанта – 60 %); «Експертиза продукції підприємств ресторанного господарства при розкритті економічних злочинів» (частка дисертанта – 60 %); навчальних посібниках «Експертиза технології виготовлення напоїв та виявлення фальсифікації» (частка дисертанта – 59 %) та «Експертні дослідження молока та молочних товарів з метою виявлення фальсифікації» (частка дисертанта – 39 %); навчально-практичному посібнику «Експертні дослідження круп, борошна, та хлібобулочних виробів при розкритті економічних злочинів» (частка дисертанта – 42 %); методичних матеріалах та лабораторних роботах з дисципліни «Основи товарознавства та технології виробництва» (частка дисертанта – 50 %); науково-методичному посібнику з вивчення курсу «Основи товарознавства та технології виробництва» (частка дисертанта – 43 %); методичних вказівках до лабораторних робіт з дисципліни «Основи товарознавства та технології виробництва» (російською мовою) (частка дисертанта – 46 %); 15 наукових статтях, виконаних у співавторстві (частка дисертанта у статті з І. О. Кобозевою – (60 %); Є. В. Ковальовим – (50 %); І. М. Червяковим – (50 %); Т. С. Дьяковою – (60 %); В. Б. Дістановим – (70 %); С. О. Петровим – (70 %); О. П. Снігерьовим – (60 %). Особистим внеском в усіх наукових працях, опублікованих у співавторстві, є власні оригінальні ідеї, розробки та теоретичні висновки. Ідеї та розробки, які належать співавторам, у дисертації не використовувались.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися на міжнародних, всеукраїнських та регіональних конференціях, семінарах, «круглих столах», зокрема: «Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров’я» (Харків, 2002, 2003, 2004, 2005, 2008), «Сучасні судово-експертні технології в кримінальному і цивільному судочинстві» (Харків, 2003), «Шлях України до економічної безпеки» (Харків, 2004, 2005, 2006, 2007, 2009, 2011), «Економічна безпека держави: стан, проблеми, напрямки зміцнення» (Харків, 2005, 2006, 2008), «Шляхи розвитку оперативно-розшукової діяльності в сучасних умовах» (Харків, 2008), «Наукове забезпечення службово-бойової діяльності внутрішніх військ МВС України» (Харків, 2009), «Шляхи розвитку оперативно-розшукової діяльності в сучасних умовах» (Харків, 2009), «Процесуальне та організаційне забезпечення діяльності органів досудового слідства і дізнання в системі МВС України» (Сімферополь, 2009), «Попередження злочинів суб’єктами оперативно-розшукової діяльності» (Харків, 2010), «Протидія незаконному обігу та вживанню наркотиків серед молоді: шляхи розв’язання проблем» (Харків, 2010), «Проблеми боротьби зі злочинністю і підготовка кадрів для правоохоронних органів» (Мінськ, 2011); «Держава і право: проблеми становлення і розвитку» (Суми, 2011), «Суверенність, незалежність, конституційність: становлення та розвиток Української держави» (Харків, 2011).

Публікації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження опубліковано у 65 наукових працях, у тому числі в індивідуальній монографії, 2 монографіях у співавторстві, 5 навчальних посібниках (у складі колективів авторів), 4 методичних посібниках (у складі колективів авторів), 31 науковій статті, опублікованих у фахових виданнях, 22 тезах доповідей на наукових конференціях, у тому числі 8 міжнародних, та інших наукових виданнях.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, 5 розділів, які об’єднують 18 підрозділів, висновків до кожного розділу та загального висновку, списку використаних джерел і додатків, представлених у схемах, діаграмах і таблицях. Повний обсяг дисертації становить 541 сторінку, з них основного тексту – 400 сторінок. Список використаних джерел складається з 446 найменувань і займає 45 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено її зв’язок з науковими програмами, планами, темами, мету і задачі, об’єкт і предмет, методи дослідження, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, особистий внесок здобувача в їх одержанні, дані про апробацію результатів дисертації та публікації.

Розділ 1 «Теоретичні засади регулювання судово-товарознавчої експертизи» складається з чотирьох підрозділів.

У підрозділі 1.1 «Загальні положення судово-товарознавчої експертизи» на основі аналізу наукових робіт провідних учених з криміналістики та судової експертизи, серед яких Т. В. Авер’янова, Л. Є. Ароцкер, В. Д. Арсеньєв, Р. С. Бєлкін, В. М. Галкін, В. К Лисиченко, М. О. Селіванов, Ю. К. Орлов, О. Р. Россинська, О. Р. Шляхов та інші, доводиться, що предмет експертизи є одним зі способів доказування, який охоплює коло фактів і встановлюється на основі спеціальних наукових знань. Предмет судово-товарознавчої експертизи було розглянуто рядом авторів (Н. І. Альхамов, В. В. Архипов, К. А. Букалов, Л. І. Георгієв, Л. О. Сергєєв, С. С. Толмачова та інші), які та звертали увагу на необхідність визначення предмета пізнання через триєдність категорій: об’єкт, завдання, методи пізнання. Дисертант доводить, що зміст предмета судово-товарознавчої експертизи має враховувати процесуальний і гносеологічний аспекти, які полягають у вивченні споживчих властивостей об’єктів товарного походження, їх взаємодії з явищами навколишньої дійсності та пов’язаними із ними процесами, а також узагальнює коло завдань, що вирішує судово-товарознавча експертиза.

Особлива увага приділяється визначенню поняття об’єкта судово-товарознавчої експертизи, наводяться його можливі різновиди, обґрунтовуються тактичні принципи цієї експертизи, основними серед яких визначено наступні: процесуальна обумовленість тактики, необхідність використання експертизи, обумовленість тактичних прийомів та рекомендацій предметом експертизи, раціонального використання можливостей експертизи, повноти матеріалів, що направляються на судово-товарознавчу експертизу, своєчасність призначення та організації виконання даного виду експертизи. На основі узагальнених тактичних принципів автором запропоновано план слідчих дій щодо судово-товарознавчих експертиз споживчих товарів.

На підставі вивчення наукових праць, зокрема Т. В. Авер’янової, Р. С. Бєлкіна, Н. П. Майліс, О. Р. Россинської, у роботі наведена узагальнена класифікація судових експертиз та експертних досліджень за різними ознаками. Ця класифікація має науково-практичне значення в організації проведення судово-товарознавчих експертиз, розвитку підготовки та перепідготовки експертів тощо. Обґрунтовано принципи, яких має дотримуватись експерт-товарознавець при проведенні судово-товарознавчих експертиз, а саме: об’єктивності, компетентності, незалежності, системного підходу, ефективності, безпеки для споживачів.

У підрозділі 1.2 «Спільність та відмінності судово-товарознавчої експертизи від інших видів оцінної діяльності» стверджується, що створення конкурентного середовища викликає необхідність забезпечення конкурентоспроможності товарів, яке призводить до появи на ринку фальсифікованих виробів і потребує розвитку такого виду судових експертиз, як судово-товарознавча, а також наукового та методичного забезпечення експертних досліджень споживчих товарів. На основі аналізу практичної експертної діяльності за останні 10 років визначено мету судово-товарознавчої експертизи та основні завдання, які необхідно вирішити для її реалізації; узагальнено споживчі властивості товарів, що характеризують їхні особливості, та методи оцінки властивостей залежно від призначення товару та умов використання. Судово-товарознавча експертиза є одним із видів оцінної діяльності, а її висновок допомагає правильно оцінити розслідувану подію та впливає на кваліфікацію складових злочину.

Дисертантом визначено специфічні риси та проблеми, які вирішуються судово-товарознавчою експертизою на відміну від несудової та інших видів оцінної діяльності, встановлено зв’язок судово-товарознавчої експертизи із суміжними видами експертиз та показано основні ознаки суті експертного судово-товарознавчого дослідження.

У підрозділі 1.3 «Процесуальний порядок призначення судово-товарознавчої експертизи» досліджено призначення судово-товарознавчої експертизи як одного зі способів використання спеціальних знань та науково-технічних досягнень у судочинстві. Дисертантом узагальнено об’єкти та суб’єкти судово-товарознавчої експертизи; на основі діючого законодавства визначено основні вимоги до суб’єктів експертного дослідження; особливості вибору і призначення експерта-товарознавця; основні риси, які відрізняють його від інших обізнаних осіб, залучених до справи. На основі аналізу наукових праць та практичної діяльності судових експертів дисертантом встановлено, що призначення та проведення судово-товарознавчих експертиз мають свої особливості, серед яких: а) при визначенні моменту призначення слідчий має враховувати характер та обсяги об’єктів дослідження, якими є споживчі товари; б) при дослідженні продовольчих товарів об’єкти вилучаються у повному обсязі, а на дослідження направляється середня проба від однорідної продукції, відбір якої регламентується нормативними документами; в) матеріальні об’єкти судово-товарознавчої експертизи можуть бути відсутніми, тоді експерт-товарознавець здійснює дослідження за матеріалами справи.

Автором узагальнено структуру постанови про призначення судово-товарознавчої експертизи, наведено вимоги до кожної її частини та особливості, які слідчий має враховувати при складанні такого документа. Особлива увага приділяється вимогам до формулювання питань, які виносяться на вирішення судово-товарознавчої експертизи.

У підрозділі 1.4 «Кримінально-процесуальне регулювання та підбір матеріалів для проведення судово-товарознавчих експертиз» розглянуто основні аспекти процесу збору та передачі об’єктів дослідження експерту, які не врегульовані законодавчо. Проаналізовано та узагальнено вимоги до обізнаної особи, яка призначається експертом для проведення судово-товарознавчої експертизи, з акцентуванням уваги на великому різноманітті споживчих товарів та необхідності глибоких знань експерта щодо конкретної групи товарів, направлених на експертизу. З усіх цих обмежень формуються права, обов’язки та вимоги, які узагальнені дисертантом у процесі наукового дослідження.

У підрозділі також розкриваються особливості зразків експериментального дослідження, які використовує експерт, вимоги щодо їхнього зберігання при дослідженні та після проведення судово-товарознавчої експертизи. Окрім того, при розгляді питання участі слідчого у проведенні судово-товарознавчої експертизи визначено його місце у цьому процесі та дії, які він має здійснити, а також фактори, що впливають на момент призначення судово-товарознавчої експертизи.

Розділ 2 «Методологічні аспекти оцінки якості товарів, як основа проведення судово-товарознавчих експертиз» містить чотири підрозділи.

У підрозділі 2.1 «Методологія оцінки якості споживчих товарів у судово-товарознавчих дослідженнях» розкрито сутність методології оцінки якості споживчих товарів та визначено її особливості при проведенні судово-товарознавчих експертних досліджень. Методологію оцінки якості споживчих товарів автор будує на градації рівнів методологічного знання, яка отримала підтримку багатьох авторів, та доводить, що характер методології судово-товарознавчого дослідження визначається його характеристиками як процесу пізнання і факторами, зокрема: правовим статусом судово-товарознавчої експертизи, цілями і завданнями судово-товарознавчого експертного дослідження та його інформаційними основами. У результаті проведених досліджень узагальнено процес формування спеціальних знань експерта-товарознавця та роль у цьому процесі термінології.

Особлива увага приділяється необхідності знання експертом класифікації товарів та характеристиці сучасних класифікацій, оскільки саме із визначення групи товару, до якої належить об’єкт дослідження, починається виконання судово-товарознавчої експертизи. У роботі детально розглянуто поняття якості товару та його визначення, що впливає на правильність оцінки вартості та отримання науково-обґрунтованих і достовірних результатів експертизи. Заключна частина підрозділу присвячена узагальненню методів оцінки рівня якості товарів, із яких найдетальніше розглядаються диференціальний, комплексний та змішаний залежно від кількості оцінюваних властивостей і процедур оцінки.

У підрозділі 2.2. «Загальні аспекти оцінки якості непродовольчих товарів» наведено загальні підходи щодо оцінки якості непродовольчих товарів, визначено основні етапи цього процесу під час проведення експертних досліджень, які становлять загальний алгоритм оцінки якості непродовольчих товарів. Визначено, що при проведенні експертних досліджень непродовольчих товарів необхідно встановити групу та вид товару на основі аналізу класифікаційних показників, які визначають призначення, типорозмір, галузь використання та умови користування виробами. На другому етапі експертної оцінки якості за обраними класифікаційними ознаками виділяють ідентичну та однорідну продукцію. Наступний етап включає оцінку товару за загальними показниками (безпека, екологічність, надійність, ергономічність, функціональність, сумісність, тощо), які обумовлюють загальні вимоги до товару, що допускається до використання споживачами. Подальший етап пов’язаний із визначенням споживчих властивостей, що характеризують якість даного товару. Виділивши споживчі властивості та враховуючи вимоги нормативних документів експерт-товарознавець вибирає методи для їхнього вивчення та розпочинає безпосереднє дослідження якості товару. На заключному етапі, оцінюючи отримані результати, експерт-товарознавець поділяє їх на придатні, брак та фальсифіковані. Автор пропонує узагальнену градацію якості за різними напрямами (залежно від дефектів сировини; від нормативних показників; від сукупності споживчих властивостей) та узагальнює характеристики дефектів (малозначний, прихований, непереробний тощо).

У підрозділі 2.3. «Загальні аспекти оцінки якості продовольчих товарів» на основі аналізу законодавчих та нормативних документів встановлено, що при проведенні досліджень товарів продовольчої групи експерт-товарознавець має орієнтуватись на їх торгову класифікацію, узагальнену в даній роботі. У межах цієї класифікації всі продовольчі товари поділяються на види, підвиди, типи, марки, класи, підкласи і сорти. Особливістю експертизи даного виду товарів є вимоги до відбору проб, умов щодо їхнього зберігання та доставки експерту.

Дисертантом узагальнено і сформульовано загальні вимоги щодо даного етапу судово-товарознавчих експертиз продовольчих товарів, які визначено на основі аналізу роботи експертів-товарознавців Харківського національного університету внутрішніх справ з 1998 року. Результатом аналізу цього досвіду стали рекомендації слідчим та особам, що призначають судово-товарознавчі експертизи, щодо документів, які надаються експерту-товарознавцю разом із постановою про призначення експертизи.

Досліджено основні властивості продовольчих товарів, види дефектів та причини їх виникнення, що має важливе значення для оцінки якості товару. Виходячи з наведеного запропоновано встановлювати при оцінці якості продукції рівень якості на основі порівняння значень показників якості виробів, що оцінюються, з базовими показниками. Проаналізовано органолептичний і вимірювальний методи дослідження продовольчих товарів та виявлено особливості їх використання при проведенні судово-товарознавчих експертиз, які впливають на достовірність результатів дослідження.

У підрозділі 2.4 «Ідентифікація товарів та виявлення фальсифікації при оцінці якості товарів судовим експертом-товарознавцем» розкрито сутність, поняття та види ідентифікації товарів, що дозволить експерту-товарознавцю виявити фальсифіковані вироби і сприятиме розкриттю та розслідуванню злочинів. У процесі дослідження питання сформульовано принципи ідентифікації, які автор пропонує використовувати експертам-товарознавцям. За таких умов метод ідентифікації дозволить їм встановити джерело походження товару, його артикул, комплектність та класифікувати досліджуваний об’єкт. Ідентифікацію запропоновано розглядати як початковий етап оцінної діяльності в експертних дослідженнях, коли експерт-товарознавець використовує різні засоби для отримання достовірних результатів.

Поряд із цим, досліджено та узагальнено характеристики різних видів ідентифікації та визначено вимоги до критеріїв ідентифікації, а саме: типовість для даного виду виробу, об’єктивність і порівнянність, перевіреність та труднощі фальсифікації. Встановлено, що ідентифікація товарів повинна мати характер комплексної оцінки, при якій найбільшу значущість мають типові показники і такі, які важко сфальсифікувати. Поряд із вивченням ідентифікації досліджено різновиди фальсифікації, засоби її здійснення та способи виявлення. Доведено, що знання ідентифікації та фальсифікації дозволяє експертам-товарознавцям обґрунтовано вирішувати питання судово-товарознавчої експертизи, допомагає розкриттю і розслідуванню злочинів та правильній їх кваліфікації.

Розділ 3. «Теорія та практика процесуально-правового регулювання вартісної оцінки споживчих товарів у судово-товарознавчих експертизах» складається із чотирьох підрозділів.

У підрозділі 3.1 «Процесуально-правове регулювання незалежної оцінки вартості споживчих товарів експертом-товарознавцем» досліджена нормативно-правова база визначення вартості виробів, наданих на судово-товарознавчу експертизу. Підкреслено, що оцінка вартості споживчих товарів має проводитись із дотриманням принципів корисності, попиту і пропозиції, очікування, граничної продуктивності внеску, найбільш ефективного використання, і визначено їх характеристики. Встановлено, що при виконанні судово-товарознавчої експертизи експерт-товарознавець повинен дотримуватись загальних вимог до методики проведення незалежної оцінки товару і здійснювати її за стадіями, які включають: підготовчий етап; пошук інформаційних джерел; вибір методичних підходів та методів оцінки; обробку зібраної інформації та оформлення отриманих результатів для включення їх до висновку експерта.

Аналіз нормативно-правової бази дозволив автору визначити, що експертна оцінка вартості товару здійснюється з використанням ринкової або неринкової видів вартості, які, у свою чергу, поділяються на різновиди. У роботі обґрунтовано характеристики кожного з цих різновидів вартості та підходи (витратний, дохідний, порівняльний), за допомогою яких експерт-товарознавець встановлює вартість об’єкта дослідження, визначено умови, за яких використання конкретного різновиду вартості є найдоцільнішим. Ці підходи та методи запропоновано використовувати судовим експертам у практичній діяльності при проведенні судово-товарознавчих експертиз під час дослідження вартості споживчих товарів. У результаті вивчення експертної практики розроблено алгоритм розрахунку вартості досліджуваних товарів, дана розгорнута характеристика кожного етапу та рекомендації щодо їх реалізації.

У підрозділі 3.2 «Експертна оцінка вартості непродовольчих товарів при проведенні судово-товарознавчих експертиз» досліджено порядок визначення вартості непродовольчих товарів за різних умов та виявлено його особливості. Оскільки термін використання непродовольчих товарів, як правило, є значним, на експерте дослідження надходять товари минулих років випуску та зняті з виробництва; нестандартні та низької якості; товари, що були у використанні, та термін придатності яких скінчився; кустарного виробництва тощо. У результаті дослідження встановлено особливості визначення вартості кожної із цих груп товарів, а також дана характеристика якості таких товарів і запропоновано критерії, за якими вона визначається в експертних дослідженнях при вартісній оцінці.

У випадку оцінки імпортних товарів і визначення вартості на основі аналізу вимог нормативних документів автор рекомендує використовувати коригувальні коефіцієнти залежно від групи товарів та наявності відповідних документів, узагальнено умови за яких можливе збільшення вартості товару. Згідно з діючим законодавством товари низької якості та нестандартні повинні оцінюватись за цінами можливої реалізації. При дослідженні питання встановлено, що експерт-товарознавець має використовувати коригувальні коефіцієнти, що враховують ступінь втрати якості через наявність недоліків у різних товарних групах, виявлених при дослідженні експертом якості цього товару.

Особлива увага приділяється визначенню вартості морально застарілих товарів, якісні показники яких можуть повністю відповідати нормативним вимогам, але не задовольняти сучасні потреби споживача. Для таких товарів дисертант рекомендує враховувати моральний знос та наводить можливі коригувальні коефіцієнти. Розрахунок вартості товарів, що були у використанні, здійснюється з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, у роботі запропоновано прямий та побічний методи його визначення, а також розглянуто методи встановлення вартості товарів кустарного виробництва та визначено їх особливості.

У підрозділі 3.3 «Експертна оцінка вартості продовольчих товарів при проведенні судово-товарознавчих експертиз» на основі аналізу нормативно-правових документів та досвіду практичної діяльності експертів-товарознавців Харківського національного університету внутрішніх справ визначено ситуації, з якими найчастіше зіштовхуються експерти при проведенні судово-товарознавчих експертиз продовольчих товарів, та випадки, коли експерт може відмовитись від проведення досліджень. У роботі детально прописаний алгоритм дій експерта-товарознавця, коли він приступає до визначення вартості при виконанні судово-товарознавчої експертизи продовольчих товарів, визначено особливості виконання кожного етапу дослідження. Останнім етапом є узагальнення результатів при визначенні вартості товару. Така оцінка проводиться після встановлення рівня якості і здійснюється з урахуванням основних засад державної політики щодо забезпечення якості та безпеки харчових продуктів.

Дослідження якості проводиться з повним аналізом усіх супровідних документів на партію даного товару, які підтверджують його якість та безпеку. Акцентується увага на необхідності ретельного дослідження експертом-товарознавцем маркування та упаковки при проведенні судово-товарознавчої експертизи, визначено його особливості для продовольчих товарів. Досліджено процес визначення вартості продовольчих товарів різної якості (якісні, нестандартні, низької якості, швидкопсувні), запропоновано порядок встановлення вартості та коригувальні коефіцієнти, які використовуються відповідно до діючого законодавства.

У підрозділі 3.4 «Експертна оцінка вартості споживчих товарів за їхньої відсутності при проведенні судово-товарознавчих експертиз» автор акцентує увагу на тому, що при проведенні судово-товарознавчих експертиз часто є відсутніми матеріальні об’єкти дослідження. Процес виконання судово-товарознавчих експертиз за таких умов ускладнюється також і тим, що в умовах наростаючої ринкової конкуренції більшість підприємств прагне представити на ринок оригінальну, індивідуальну продукцію із відмінними ознаками. При цьому асортимент споживчих товарів відрізняється різноманітністю за призначенням і споживчими властивостями. Дисертантом розроблено порядок визначення вартості товару за таких умов. Оцінюючи об’єкти дослідження, необхідно виходити з призначення товару, специфічних вимог до нього та сукупності показників властивостей і якості.

Враховуючи досвід та потреби експертної практики у роботі визначено особливості та узагальнено порядок оцінки вартості за відсутності об’єктів дослідження непродовольчих товарів, а саме: взуття, швацькі вироби, трикотажні товари, килими та килимові вироби, пушно-хутряні товари та головні убори, ювелірні вироби, годинники, меблі, шкіряно-галантерейні вироби, скляний і порцеляновий посуд, радіотовари та продукція імпортного виробництва. Також представлено розроблений алгоритм судово-товарознавчої оцінки товарів, щодо яких відсутня інформація про їхню вартість, який включає детально прописані етапи з рекомендаціями щодо їх здійснення та урахуванням характерних особливостей.

Розділ 4 «Процесуальні положення взаємодії слідчого та експерта-товарознавця» містить три підрозділи.

У підрозділі 4.1 «Правове регулювання використання слідчим знань експерта-товарознавця» автор зауважує, що ефективність досудового розслідування у сучасних умовах безпосередньо залежить від професійної майстерності осіб, що його здійснюють, та їх взаємодії з експертами-товарознавцями, які забезпечують комплексне та якісне використання сучасних надбань науки і техніки у розслідуванні справи. Визначено завади, що стають на перешкоді такій взаємодії. На основі діяльності експертів Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України виявлено результативність залучення експертів-товарознавців до проведення різних слідчих дій (огляду місця події, обшуку, збору доказів тощо). У роботі доведено, що об’єктивними передумовами залучення експертів-товарознавців до участі у досудовому провадженні є підвищення результативності слідчої діяльності, а процес використання спеціальних знань експертів-товарознавців є необхідним та закономірним. Аналіз наукових праць та практики експертної діяльності дозволив виділити основні риси взаємодії слідчого з експертом-товарознавцем та визначити її зміст, із якого випливають мета, завдання і основні напрями використання спеціальних товарознавчих знань на досудовому слідстві.

Окрема увага приділяється ефективності використання знань експерта-товарознавця та її залежності від правильності вибору процесуальних та непроцесуальних форм використання таких знань. Автор детально досліджує процесуальні форми застосування товарознавчих знань слідчим (участь у проведенні слідчих дій та надання допомоги у виявленні, закріпленні, вилученні доказів; проведення судово-товарознавчої експертизи; допиті експерта), дає їм характеристику та визначає особливості. Залучення непроцесуальних форм використання спеціальних товарознавчих знань може регламентуватись відомчими наказами та інструкціями і дозволяє встановити значущі у справі обставини. У роботі досліджено низку дій обізнаних осіб, надано їм характеристику і визначено особливості. До таких дій слід віднести проведення перевірних досліджень, ревізій та інвентаризацій, відомчих перевірок, попереднє дослідження, особлива увага приділяється консультаціям експертів-товарознавців. Автором охарактеризовані загальні та специфічні аспекти оцінки та використання висновку судово-товарознавчої експертизи, визначено їхні особливості.

У підрозділі 4.2 «Особливості взаємодії слідчого з експертом-товарознавцем при проведенні судово-товарознавчої експертизи» підкреслено, що аналіз наукових праць і практичної діяльності дозволив дисертанту охарактеризувати взаємодію слідчого з експертом-товарознавцем та визначити її особливості. Встановлено, що взаємовідносини між слідчим та експертом-товарознавцем починають будуватись з моменту ознайомлення експерта з постановою про призначення судово-товарознавчої експертизи та речовими доказами і в основному регламентуються процесуальним законодавством, яке чітко розмежовує процес збору матеріалів справи на основі використання товарознавчих знань та процес доказування за їхньою допомогою. Визначено дії слідчого під час проведення судово-товарознавчої експертизи та можливості його втручання в цей процес. У результаті дослідження можливостей експертів-товарознавців щодо отримання додаткової інформації у справі та участі у слідчих діях сформульовано авторське бачення особливостей цих процесів при проведенні судово-товарознавчих експертиз.

У підрозділі проаналізовано постанову про призначення експертизи та досліджено процес складання висновку експерта-товарознавця. Як результат наведено детальну характеристику кожної частини висновку експертизи (вступна, дослідна, висновки) з урахуванням особливостей судово-товарознавчих експертних досліджень та визначено принципи, на яких повинні будуватись висновки (кваліфікованості, визначеності, припустимості), та розкрито їх сутність. Зауважується, що кожний висновок експерта, незалежно від стадії процесу, на якій проводилась судово-товарознавча експертиза, обов’язково оцінюється слідчим після глибокого і ретельного вивчення, встановлено правила, яких має дотримуватись слідчий при вивченні та оцінці висновку судово-товарознавчої експертизи. Підкреслюється, що на етапі оцінки висновку судово-товарознавчої експертизи найважливішою і дуже складною є оцінка наукової обґрунтованості експертної методики, запропоновано полегшити її шляхом допиту експерта-товарознавця (автором визначено напрями такого допиту) або проведення комісійної чи повторної судово-товарознавчої експертизи. Розроблено рекомендації слідчому щодо прийняття рішень у результаті загальної оцінки висновку експерта-товарознавця та його подальших дій з використання цього документа.

У підрозділі 4.3 «Організація і техніка проведення судово-товарознавчої експертизи експертом-товарознавцем» розглянуто методи дослідження, які можуть використовуватись у судово-товарознавчих експертизах, надана їх детальна характеристика та визначені особливості застосування при проведенні судово-товарознавчих досліджень. Найчастіше використовують органолептичний, інструментальний, лабораторний та експертний методи дослідження. Глибоке дослідження органолептичного методу, його переваг та недоліків дозволило розробити рекомендації щодо його використання при проведенні судово-товарознавчих експертиз та визначити питання, які експерт-товарознавець може вирішити за допомогою цього методу. Отриманню повних, достовірних результатів сприяє використання інструментального (вимірювального) методу із застосуванням різних приладів, вимірювальних та інших засобів. Визначено, що обирати такі методи необхідно з урахуванням завдань експертизи та специфіки досліджуваних товарів, оскільки в результаті їх використання досліджуваний товар може бути частково або повністю зруйнований і втратити свою споживчу цінність. Експертні методи дисертант рекомендує використовувати за відсутності матеріальних об’єктів дослідження, коли висновок складається після ретельного вивчення експертом-товарознавцем матеріалів справи щодо даного товару. Розроблено алгоритм дослідження із використанням експертних методів, дана характеристика кожного етапу та визначено переваги і недоліки методу.

В результаті проведених досліджень узагальнено організацію та техніку проведення судово-товарознавчої експертизи, конкретизовано її основні моменти. У підрозділі висвітлено особливості останнього етапу судово-товарознавчого дослідження – підбиття підсумків та оформлення результатів, які вимагають від експерта-товарознавця детального опису всіх його дій із науковим обґрунтуванням та наданням повних достовірних відповідей на питання експертизи, а від слідчого – всебічної та об’єктивної оцінки висновку для подальшого його використання як джерела доказу.

Розділ 5 «Судове провадження судово-товарознавчих експертиз у суді» об’єднує три підрозділи.

У підрозділі 5.1 «Загальні положення провадження судово-товарознавчих експертиз у суді» визначено місце експертів-товарознавців та судово-товарознавчих експертиз коли потрібна оцінка майна при вирішенні господарських спорів у суді для цього узагальнено вимоги до експерта-товарознавця, його права і обов’язки та виділено момент, коли особа набуває таких прав, і умови, за яких фахівець-товарознавець не може бути призначений експертом. У результаті дослідження питання щодо доказів у господарських справах та визначено, що одним із них є висновок експерта-товарознавця. Встановлено, що особливістю призначення судово-товарознавчої експертизи господарським судом є те, що вона призначається за клопотанням учасників процесу постановою судді або ухвалою суду. На основі аналізу характеристики процесу оцінки висновку судово-товарознавчої експертизи господарським судом визначено його особливості, зауважено, що для прийняття рішень можуть використовуватись тільки ті докази, які були предметом дослідження та оцінки судом.

У підрозділі розглянуті питання провадження судово-товарознавчої експертизи у цивільному судочинстві; визначено місце експерта серед учасників цивільного процесу, його права та обов’язки, з урахуванням вимог законодавства. Особлива увага приділяється характеристиці доказів у цивільному судочинстві та порядку призначення судово-товарознавчої експертизи за клопотанням учасників процесу за спеціальною ухвалою суду. Встановлено, що експертиза може проводитись як у суді, так і поза судом, якщо це потрібно у зв’язку з характером досліджень, а висновки судово-товарознавчої експертизи досліджуються судом для встановлення фактів поряд із показаннями свідків, письмовими та речовими доказами, що повністю фіксується під час розгляду справи.

У результаті аналізу провадження судово-товарознавчої експертизи у справах про адміністративні правопорушення визначено види економічних адміністративних правопорушень та особливості використання висновку судово-товарознавчої експертизи як доказу у справі, а також збирання та подання доказів у справі в адміністративному суді. Для розкриття сутності провадження судово-товарознавчої експертизи у кримінальному судочинстві, досліджено економічні правопорушення, за якими настає кримінальна відповідальність, визначено основні моменти, що підлягають доказуванню у таких справах та місце судово-товарознавчої експертизи у цьому процесі.

У підрозділі 5.2 «Процесуальне регулювання судово-товарознавчих експертиз у суді» вирішувалось завдання узагальнення процедур дослідження споживчих товарів за класифікаційними групами у суді. Підкреслено, що судово-товарознавчі експертизи мають здійснюватись на засадах законності, незалежності експерта, об’єктивності та повноти дослідження. Із аналізу судової практики до таких засад автором додані також: оперативність дослідження, проведення досліджень самим експертом-товарознавцем, повна і зрозуміла фіксація всіх виконаних дій та процесуальне оформлення результатів експертного дослідження. На основі аналізу законодавчо визначених умов, за якими обирається експерт, та причин, за яких йому може бути заявлено відвід, визначено особливості даних процесів щодо експертів-товарознавців.

У роботі також узагальнена характеристика процесуального регулювання використання доказів у господарському суді, визначено місце судово-товарознавчих експертиз серед них та виділені обставини, які перешкоджають раціональному їх використанню (необґрунтовано надається перевага висновку експерта над іншими доказами без належної перевірки; нечітко формулюються питання експерту-товарознавцю; не мотивовано призначається додаткова чи повторна експертиза тощо). Аналізуючи провадження судово-товарознавчих експертиз у кримінальному судочинстві, дисертант встановив особливості процесуального регулювання моменту призначення судово-товарознавчих експертиз та використання спеціальних знань експертів-товарознавців під час розгляду справи у суді; виявив ситуації, коли необхідно зібрати додаткові матеріали. У результаті дослідження діючого законодавства визначено особливості процесуального регулювання провадження судово-товарознавчої експертизи у цивільному судочинстві, коли вона призначається суддею для забезпечення доказів під час підготовки справи або судом під час розгляду справи.

Автором на основі аналізу діючого законодавства дана характеристика неповного або нечіткого висновку судово-товарознавчої експертизи; визначено умови, за яких призначається додаткова, повторна, комісійна чи комплексна судово-товарознавча експертиза і здійснюється оцінка їх висновків; з’ясовано особливості проведення повторної, додаткової, комплексної та комісійної експертизи після розгляду судом висновку первинної; вирішено ряд питань щодо проведення судово-товарознавчих експертиз в експертних установах і виконання їх працівниками підприємницьких структур.

У підрозділі 5.3 «Удосконалення проведення судово-товарознавчих експертиз споживчих товарів» автором проаналізовано слідчу та судову практику й виявлено зростання в Україні кількості судово-товарознавчих експертиз, проведених експертами Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України за останні 10 років у 6,8 разів (з 3653 до 25019 експертиз) та судово-товарознавчих досліджень у 7,5 разів (з 3055 до 22872 досліджень), а у Харківській області відповідно з 1 до 2942 експертиз та з 1 до 4743 досліджень. У роботі визначено коло питань, які вирішуються судово-товарознавчою експертизою залежно від специфіки справи у кримінальному (вбивства, крадіжки, розбій, контрабанда, шахрайства, розкрадання майна тощо), цивільному (розподіл майна, відшкодування збитків внаслідок стихійних лих тощо) та господарському судочинстві (фальсифікація товару, підроблення товарного знаку, розподіл майна тощо).

Автором зазначено, що подальшого розвитку набуває удосконалення порядку експертного дослідження споживчих товарів, яке пов’язано із необхідністю використання нових методів випробувань, удосконалення існуючих, залучення значної кількості інформації у зв’язку із ускладненням об’єктів дослідження товарного походження (наприклад, контрафактна продукція). Особлива увага приділяється методам відбору зразків для дослідження, від якого залежить правильність оцінки всієї партії. Дисертант об’єднує судово-товарознавчі експертні дослідження у чотири групи: дослідження споживчих товарів непродовольчої групи; дослідження товарів продовольчої групи; дослідження обладнання; встановлення коду.

При дослідженні питання щодо перспектив розвитку судово-товарознавчої експертизи споживчих товарів було проведено анкетування за спеціально розробленими анкетами. Обробка отриманих результатів дозволила визначити проблеми та напрями використання судово-товарознавчих експертиз споживчих товарів як джерел доказів за кримінальними справами. У цілому як працівниками практичних підрозділів, так і судовими експертами відзначена необхідність подальшого розвитку судово-товарознавчих експертиз. При аналізі анкет простежується потреба в удосконаленні взаємодії слідчого, оперативних працівників ОВС із судовими експертами-товарознавцями з метою підвищення ефективності доказової бази у кримінальних справах, та у подальшому запобіганні злочинам пов’язаним із споживчими товарами.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми, яка полягає у виробленні процесуально-криміналістичних і науково-методологічних засад регулювання судово-товарознавчої експертизи споживчих товарів та вдосконаленні слідчої і експертної діяльності. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку концептуальних положень, висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої мети. Основні з них такі:

1. На основі аналізу процесуального законодавства, слідчо-судової та експертної практики удосконалено принципи тактики судово-товарознавчої експертизи, одним із яких є планування конкретних слідчих та судових дій, що пов’язані з підготовкою, призначенням і проведенням судово-товарознавчих експертиз, та за своєю суттю є початком реалізації всієї системи тактичних принципів, загальних і спеціальних прийомів і рекомендацій, спрямованих на ефективне та повне використання спеціальних знань у судовому і цивільному судочинстві. Поряд із цим значно розширені наукові погляди щодо необхідності дотримання при проведенні судово-товарознавчої експертизи експертами-товарознавцями принципів об’єктивності, компетентності, незалежності, системного підходу, ефективності, безпеки для споживачів і довкілля тощо. Оскільки висновок експерта являється джерелом доказу у роботі вирішено питання щодо вимог до змісту та порядку складання висновку експерта-товарознавця, який повинен повно та об’єктивно відображати результати дослідження та підтверджуватись нормативно-технічними документами, а також має бути чітким, конкретним та зрозумілим як для слідчого, так і для всіх учасників процесу судового розгляду. Визначено процес формування питань експерту-товарознавцю, особливості вибору такого експерта та вимоги щодо його висновку.

2. Крізь призму розгляду предмету експертизи визначено особливості проведення судово-товарознавчих експертиз, зокрема права на експертну ініціативу, що дозволяє експерту-товарознавцю при виявленні фактів у процесі дослідження, із приводу яких йому не були поставлені питання, але які мають значення для справи, сформулювати питання самостійно, за своєю ініціативою і дати на них науково обґрунтовані відповіді. Окрім того, запропоновано напрями допомоги слідчого експерту-товарознавцю щодо різних сторін підготовки дослідження споживчих товарів залежно від того де і ким проводиться судово-товарознавча експертиза. Встановлено особливості та порядок залучення працівників підприємницьких структур до проведення судово-товарознавчої експертизи.

В інтересах ефективного провадження справ у суді обґрунтовано необхідність використання судово-товарознавчої експертизи у кримінальному та цивільному судочинстві. Наприклад, у господарському суді для роз’яснення питань, що виникають під час вирішення господарського спору і потребують спеціальних товарознавчих знань матеріальних об’єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини такої справи. Особлива увага в роботі приділялась встановленню порядку призначення суддею у цивільних справах судово-товарознавчої експертизи для забезпечення наявності доказів під час підготовки справи або судом під час розгляду справи. Обґрунтовано певні аспекти призначення судово-товарознавчої експертизи під час судового розгляду справи і проведення її в судовому засіданні.

3. Істотно поповнено вчення про об’єкти експертного дослідження при проведенні судово-товарознавчих експертиз, якими є продукція, процеси її виробництва, транспортування, зберігання, експлуатації, технічного обслуговування і ремонту, технічна і супровідна документація, а також будь-які предмети, явища і процеси, що зібрані, процесуально задокументовані та мають відношення до обставин у кримінальній справі, що розслідується. Запропоновано підходи до розроблення експертних версій з урахуванням обставин справи й обсягу спеціальних знань експерта-товарознавця, характеру досліджуваних товарів, зразків і документів, які відображають відомості про товари та обрану експертом-товарознавцем методику дослідження. Поряд із цим узагальнено комплексні дослідження проблем проведення судово-товарознавчих експертиз споживчих товарів та використання висновку експерта-товарознавця у кримінальному та цивільному судочинстві. На основі отриманих результатів обґрунтовано можливості використання методів та засобів судово-товарознавчої експертизи в процесі вирішення завдань слідства, експертної діяльності і суду.

4. Суттєво збагачено теоретичні положення криміналістичної науки взагалі та істотно доповнено концептуальні основи загальної теорії судово-товарознавчої експертизи, зокрема конкретизовано її місце в системі науки судової експертизи та криміналістики, що має велике значення для розвитку практичної діяльності в системі функціонально пов’язаних із нею теорій кримінального циклу. На основі цього обґрунтовано ряд нових положень і висновків, що істотно розширюють і поглиблюють зміст, структуру і понятійний апарат теорії судово-товарознавчої експертизи.

5. Конкретизовано термінологію в судово-експертній діяльності, оскільки судовий експерт-товарознавець при виконанні своїх професійних обов’язків повинен повідомити про свої відчуття та уявлення, які виникають у результаті дослідження, у спеціальному документі – висновку експерта, тому цей документ має якомога точніше відображати хід та результати досліджень, а також однозначно сприйматись кожним, хто буде ознайомлюватись із ним.

6. Обґрунтовано методологію судово-товарознавчого експертного дослідження, яка визначає загальні основи проведення судово-товарознавчої експертизи будь-якої групи споживчих товарів і включає положення методологій більш високого рівня та загальної теорії судової експертизи, рівня загальнонаукових принципів і форм дослідження, а також філософської методології та переносить їх на свій рівень. З урахуванням наукового та практичного досвіду запропоновано класифікацію в експертних дослідженнях, що виступає методом пізнання деякої частини об’єктів, будучи методом вивчення товарів, оскільки при проведенні оцінки якості товарів першим завданням експерта-товарознавця є правильне визначення їх належності (групової, видової тощо); встановлено, що класифікаційні показники характеризують належність продукції до певної групи та визначають типорозмір, призначення, галузь використання та умови користування виробами. Проведені дослідження дозволили створити уніфіковану градацію всіх непродовольчих товарів за якістю, яка дозволяє розробити і здійснити єдиний підхід до визначення якості споживчих товарів та оцінки рівня показників якості. Висвітлено особливості підходів до відбору проб товарів продовольчої групи для судово-товарознавчої експертизи відповідно до вимог, регламентованих державними стандартами чи іншими нормативними документами, визначено їх особливості за різних умов.

7. Під час систематизації загальних підходів до проведення експертних досліджень сформульовано ряд концептуальних теоретичних засад теорії і практики судово-товарознавчої експертизи, спрямованих на удосконалення цієї діяльності щодо дослідження різних груп споживчих товарів. Поряд із цим конкретизовано вчення про методи судово-товарознавчого дослідження, які разом із засобами є тими інструментами, за допомогою яких вирішуються експертні завдання. Визначено, що основою проведення досліджень при виконанні судово-товарознавчих експертиз є стандартизація та метрологія. Підсумком дослідження стало розроблення алгоритмів дослідження різних груп споживчих товарів для отримання науково обґрунтованих достовірних висновків, що стають джерелами доказів.

8. Для вирішення комплексних завдань при визначенні якості споживчих товарів обґрунтовано можливості використання вимірювальних, реєстраційних, розрахункових, органолептичних, експертних і соціологічних способів визначення показників якості арбітражними, стандартними та експрес-методами при проведенні експертних досліджень продовольчих товарів експертом-товарознавцем. Значно поширено загальні положення органолептичного аналізу, узагальнено особливості його використання при дослідженні різних груп споживчих товарів у експертних дослідженнях. Виявлено особливості використання при проведенні судово-товарознавчої експертизи методів випробувань, що призводять до зміни властивостей або повного знищення досліджуваних об’єктів, які виключають можливість повторення випробувань.

9. Запропоновано наукові підходи для вирішення питання про причини й умови, що сприяли вчиненню злочину, і заходи для їхнього усунення. Експертом-товарознавцем при цьому можуть застосовуватися різні методи дослідження виробництва і транспортування, а також місця зберігання товарів з метою дослідження вимог, пред’явлених до них нормативними документами, особливими умовами постачання й іншими нормативами. А також узагальнено вимоги щодо умов транспортування та зберігання товару, необхідних для висновку експерта-товарознавця щодо якості товару, яка впливає на його вартість. У роботі обґрунтовано необхідність призначення слідчим або судом судово-товарознавчої експертизи для отримання комплексної оцінки зібраних у справі доказів для встановлення часу, місця та інших обставин злочину з метою дослідження технології виробництва товарів, під час якої формуються їхні споживчі властивості, умови їх зберігання, транспортування та реалізації, що можуть змінювати споживчі властивості цих товарів.

10. Виявлено шляхи найбільш ефективного використання під час встановлення вартості споживчих товарів при проведенні судово-товарознавчої експертизи принципів корисності, попиту і пропозиції, заміщення, очікування, граничної продуктивності внеску у результаті розвитку підходи щодо використання ринкової вартості або неринкових видів вартості при оцінці різних груп споживчих товарів. Узагальнено порядок та особливості експертних досліджень при встановленні вартості виробів, викрадених або пошкоджених при вчиненні злочину, у процесі доказування при розслідуванні та судовому розгляді справ про розкрадання, господарські та інші злочини. Визначено спеціалізовані підходи щодо виявлення дефектів, за допомогою яких експерт-товарознавець може правильно визначити вартість наданого на експертне дослідження виробу, та розподілу дефектів на конструктивні, дефекти сировини, виробництва (за операціями технологічних процесів), маркування, транспортування, зберігання.

11. Визначено підходи до оцінки рівня якості, при якій показники споживчих властивостей оцінюваних товарів (продукції) порівнюються з базовими значеннями цих показників. У результаті дослідження методи оцінки рівня якості залежно від кількості оцінюваних властивостей і процедур оцінки об’єднано у диференціальний, комплексний і змішаний. Визначено механізм проведення судово-товарознавчої експертизи за відсутності товару. За таких обставин рекомендується використовувати відомості про товар, які містяться у матеріалах справи: свідоцтвах про якість, сертифікатах відповідності, рахунках, товарно-транспортних накладних і документах, що об’єктивно відображають якість, умови зберігання, спосіб виготовлення, склад компонентів та інші відомості про товар.

12. Розроблено рекомендації щодо використання методу ідентифікації за допомогою якого судовий експерт-товарознавець може визначити джерело походження товару, його артикул, комплектність, ціну. Наведене дає можливість класифікувати досліджуваний товар. Виділено стадії товарознавчої ідентифікації, на яких визначається групова належність товару та за можливості індивідуально-конкретна тотожність. На основі аналізу теоретичних та практичних матеріалів розроблено алгоритм проведення оцінки конфіскованих та інших товарів, який рекомендується використовувати в експертній практиці при проведенні судово-товарознавчих експертиз різних груп споживчих товарів.

13. Використовуючи концептуальні засади теорії і практики судово-товарознавчої експертизи узагальнено завдання, які найчастіше постають сьогодні перед експертами-товарознавцями за групами: дослідження непродовольчих товарів; дослідження продовольчих товарів; дослідження обладнання; встановлення коду товару згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності. Визначено перспективи наукової протидії злочинності та підготовки працівників практичних підрозділів та експертних служб у правоохоронних органах.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ

 ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

Монографії, підручники, навчально-методичні й практичні посібники:

1.    Петрова І. А. Правові та процесуальні засади судово-товарознавчої експертизи споживчих товарів : монографія / І. А. Петрова. – Х. : Ніконова В. Б., 2011. – 275 с.

2.    Петрова І. А. Загальні засади судово-товарознавчої оцінки майна (товарів) та об’єктів інтелектуальної власності в Україні : монографія / І. А. Петрова, О. В. Загуменна, В. В. Яременко. – Х. : ХНУВС, 2010. – 224 с.

3.     Петрова І. А. Експертиза продукції підприємств ресторанного господарства при розкритті економічних злочинів : монографія / І. А. Петрова, О. В. Загуменна, В. В. Яременко. – Х. : Ніка Нова, 2011. – 352 с.

4.    Петрова І. А. Експертиза технології виготовлення напоїв та виявлення фальсифікації : навч. посіб. / І. А. Петрова, Т. С. Дьякова. – Х. : Вид-во ХНУВС, 2007. – 136 с.

5.    Петрова І. А. Експертні дослідження круп, борошна та хлібобулочних виробів при розкритті економічних злочинів : навч.-практ. посіб. / І. А. Петрова, О. В. Загуменна, Т. С. Дьякова. – Х. : Титул, 2008. – 72 с.

6.    Петрова І. А. Експертні дослідження молока та молочних товарів з метою виявлення фальсифікації : навч. посіб. / І. А. Петрова, Т. С. Дьякова, О. В. Загуменна. – Х. : Титул, 2009. – 88 с.

7.    Петрова І. А. Методичні матеріали та лабораторні роботи з дисципліни «Основи товарознавства та технології виробництва» / І. А. Петрова, Т. С. Дьякова, І. М. Червяков. – Х. : НУВС, 2004. – 120 с.

8.    Петрова І. А. Система технологій : навч. посіб. / І. А. Петрова. – Х. : НУВС, 2004. – 144 с.

9.    Петрова І. А. Науково-методичний посібник по вивченню курсу «Основи товарознавства та технології виробництва» / І. А. Петрова, В. Ф. Стороженко, В. І. Книш. – Х. : НУВС, 2003. – 62 с.

10.    Петрова И. А. Лабораторные работы по дисциплине «Основы товароведения и технологии производства» : метод. указания / И. А. Петрова, Т. С. Дьякова, И. М. Червяков. – Х. : НУВС, 2002. – 65 с.

11.    Петрова І. А. Експрес-методи визначення сенсорних здібностей спеціалістів ОВС : метод. реком. / І. А. Петрова, Т. С. Дьякова, І. М. Червяков. – Х. : НУВС, 2002. – 28 с.

12.    Петрова І. А. Експертні дослідження меду : практ. реком. / І. А. Петрова, Т. С. Дьякова. – Х. : ХНУВС, 2007. – 36 с.

Статті у фахових виданнях:

1.    Петрова И. А. Механизм отверждения эпоксидных олигомеров хелатами алюминия в тонких пленках / И. А. Петрова, И. А. Кобозева, Э. М. Саврасова // Лакокрасочные материалы и их применение. – 1990. – № 1. – С. 30–33.

2.    Петрова И. А. Изучение механизма отверждения эпоксидных олигомеров хелатами алюминия методом ИК-спектроскопии / И. А. Петрова, И. А. Кобозева // Журнал прикладной спектроскопи. – 1990. – № 4. – Т. 52. – С. 607–611.

3.    Петрова И. А. Определение состава липидов СО₂-экстрактов растительного сырья методом ГЖХ / И. А. Петрова, И. А. Кобозева, Е. В. Ковалев, В. Б. Дистанов // Вестник Харьковского политехнического института. – 2000. – Вып. 123. – С. 64–69.

4.    Петрова І. А. Ідентифікація товарів як засіб гарантії їх якості / І. А. Петрова, Т. С. Дьякова, Є. В. Ковальов, В. Б. Дістанов // Вісник Національного технічного університету «ХПІ». – 2001. – № 23. – Т. 2. – С. 73–80.

5.    Петрова І. А. Експертні методи виявлення фальсифікованої горілки / І. А. Петрова, Т. С. Дьякова // Стандартизація, сертифікація, якість. – 2001. – № 4 (15). – С. 63–65.

6.    Петрова И. А. Фальсификация продуктов потребления и методы ее определения / И. А. Петрова, Т. С. Дьякова, И. М. Червяков, В. Б. Дистанов // Вісник Національного технічного університету «ХПІ». – 2002.– № 9. – Т. 2. – С. 77–87.

7.    Петрова І. А. Методи визначення якості чаю і кави та виявлення їх фальсифікації / І. А. Петрова, Т. С. Дьякова, Т. В. Саливон // Стандартизація, сертифікація, якість. – 2003. – № 3 (22). – С. 61–64.

8.    Петрова И. А. Рефрактометрический метод определения экстрактивных веществ чая / И. А. Петрова, Т. С. Дьякова, В. Б. Дистанов // Вестник Национального технического университета «ХПИ». – 2003. – № 11. – Т. 2. – С. 74–79.

9.    Петрова І. А. Експертні дослідження з метою виявлення фальсифікації молока та молочних продуктів / І. А. Петрова, Т. С. Дьякова, В. Б. Дістанов // Вісник Національного технічного університету «ХПІ». – 2004. – № 38. – Т. 2. – С. 120–127.

10.    Петрова И. А. Экспертные исследовании косметических средств по уходу за волосами / И. А. Петрова, Т. С. Дьякова, В. Б. Дистанов // Вісник Національного технічного університету «ХПІ». – 2005. – № 26. – С. 133–140.

11.    Петрова І. А. Експертиза нетрадиційної рослинної сировини для виробництва біологічно активних домішок / І. А. Петрова, В. Б. Дістанов, С. О. Петров // Вісник Національного технічного університету «ХПІ» – 2008. – № 41. –– С. 49–65.

12.    Петрова І. А. Економічні та правові основи вирішення екологічної кризи / І. А. Петрова // Право і Безпека. – 2009. – № 4 (31). – С. 154–158.

13.    Петрова І. А. Процесуальні проблеми судово-товарознавчих експертиз споживчих товарів / І. А. Петрова // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2011. – № 1 (52). – С. 118–127.

14.    Петрова І. А. Роль судово-товарознавчих експертиз продовольчих товарів у формуванні демократичного суспільства / І. А. Петрова // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2011. – № 2 (53). – С. 135–142.

15.    Петрова І. А. Призначення судом судово-товарознавчої експертизи: тактика та ініціатива [Електронний ресурс] / І. А. Петрова // Вісник Вищої ради юстиції. – 2011. – № 3 (7). – С. 94–110. – Режим доступу : http:www.vru.gov.ua /index.php?u. vizu.visnik07.

16.    Петрова І. А. Особливості методології експертних досліджень при проведенні судово-товарознавчих експертиз / І.А. Петрова // Право і суспільство. – 2011. – № 4. – С. 173–178.

17.    Снігерьов О. П. Особливості провадження судово-товарознавчих експертиз у суді / О. П. Снігерьов, І. А. Петрова // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2011. – № 3(54). – С. 102–114.

18.    Петрова І. А. Дослідження маркування при проведенні судово-товарознавчої експертизи / І. А. Петрова // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. – 2011. – № 3 (55). – С. 296–308.

19.    Петрова І. А. Сутність та перспективи розвитку судово-товарознавчих експертиз / І. А. Петрова, О. П. Снігерьов // Право і Безпека. – 2011. – № 3 (40). – С. 156–159.

20.    Снігерьов О. П. Експертна оцінка вартості споживчих товарів за їхньої відсутності при проведенні судово-товарознавчих експертиз / О. П. Снігерьов, І. А. Петрова // Європейські перспективи. – 2011. – № 4. – Ч. 2. – С. 68–74.

21.    Петрова І. А. Особливості визначення якості споживчих товарів при їх обігу у судово-товарознавчих експертизах / І. А. Петрова // Європейські перспективи. – 2011. – № 4. – Ч. 2. – С. 151–158.

22.    Петрова І. А. Оцінка продукції підприємств ресторанного господарства експертом-товарознавцем / І. А. Петрова // Вісник Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. – 2011. – № 3 (56). – С. 295–303.

23.    Петрова І. А. Деякі аспекти призначення слідчим судово-товарознавчих експертиз споживчих товарів [Електронний ресурс] / І. А. Петрова // Форум права. – 2011. – № 3 (7). – С. 602–608. – Режим доступу : http: // www / nbuv.gov.ua/e-jou
als/FP/2007-1/07/avvcte.pdf.

24.    Петрова І. А. Особливості оціннювання висновку судово-товарознавчої експертизи / І. А. Петрова // Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. – 2011. – № 2 (2). – С.136–147.

25.    Снігерьов О. П. Визначення вартості непродовольчих товарів при проведенні судово-товарознавчої експертизи / О. П. Снігерьов, І. А. Петрова // Наше право/ Our law. – 2011. – № 4. – Ч. 3. – С. 46–53.

26.    Снігерьов О. П. Особливості використання органолептичного аналізу для експертної оцінки кулінарної продукції / О. П. Снігерьов, І. А. Петрова // Європейські перспективи. – 2011. – № 4. – Ч. 3. – С. 112–120.

27.    Петрова І. А. Правові засади процесуального регулювання судово-товарознавчих експертиз у суді [Електронний ресурс] / І. А. Петрова. // Вісник Вищої ради юстиції. – 2011. – № 4 (8). – С. 68–83. – Режим доступу : http:www.vru.gov.ua/index.php?u. vizu.visnik07.

28.    Петрова І. А. Експертне дослідження меблів при проведенні судово-товарознавчих експертиз / І. А. Петрова // Право і суспільство. – 2011. – № 6. – С. 191–196.

29.    Петрова І. А. Особливості визначення експертом-товарознавцем вартості товарів в умовах ринкових відносин / І. А. Петрова. // Вісник Львівського університету внутрішніх справ НАВС. – 2011. – № 4. – С. 359–369.

30.    Петрова І. А. Ідентифікація товарів та виявлення фальсифікації при проведенні судово-товарознавчих експертиз / І. А. Петрова // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2011. – № 4 (55). – С. 124–136.

31.    Петрова І.А. Особливості взаємодії слідчого з експертом-товарознавцем при підготовці та проведенні судово-товарознавчих експертиз / І. А. Петрова // Право і Безпека. – 2011. – № 4 (41). – С. 147–151.

Тези наукових доповідей та інші публікації:

1.    Петрова І. А. Виявлення порушень при заготівлі та збереженні нетрадиційної сировини для виготовлення біологічно активних домішок / І. А. Петрова, В. Б. Дістанов, С. О. Петров // Вісник Національного технічного університету «ХПІ». – 2008. –– № 41. – С. 38–49.

2.    Петрова И. А. Исследование обстоятельств уголовного дела с помощью товароведческих познаний / И. А. Петрова, В. Ф. Стороженко, О. В. Загуменная // Сучасні судово-експертні технології в кримінальному і цивільному судочинстві : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 14–15 берез. 2003 р.). – Х. : НУВС. – 2003.– С. 203–207.

3.    Петрова І. А. Експертні дослідження якості чаю та кави / І. А. Петрова, Т. С. Дьякова, Т. В. Саливон // Сучасні судово-експертні технології в кримінальному і цивільному судочинстві : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 14–15 берез. 2003 р.). – Х. : НУВС. – 2003. – С. 272–279.

4.    Петрова І. А. Реагування правоохоронних органів на забруднення повітря / І. А. Петрова // Шлях України до економічної безпеки : матеріали наук.-практ. конф. (м. Харків, 16–17 квіт. 2004 р.) – Х. : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. – С. 124–127.

5.    Петрова І. А. Експертні дослідження по визначенню фальсифікації молока та молочних продуктів / І. А. Петрова, Т. С. Дьякова, В. Б. Дістанов // Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров’я : ХІІ міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 20–21 трав. 2004 р.). – Х. : НТУ «ХПІ», 2004. – С. 506.

6.    Петрова І. А. Поняття та сутність правоохоронних органів України по боротьбі з економічною злочинністю / І. А. Петрова // Шлях України до економічної безпеки : матеріали наук.-практ. конф. (м. Харків, 15 квітня 2005 р.). – Х. : Вид-во Харк. нац. ун-ту внутр. справ, 2005. – С. 62–65.

7.    Петрова И. А. Способы идентификации спирта и алкогольных напитков при раскрытии экономических преступлений / И. А. Петрова // Економічна безпека держави: стан, проблеми, напрямки зміцнення : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 28–29 жовт. 2005 р.). – Х. : Вид-во Харк. нац. ун-ту внутр. справ, 2003. – С. 98–101.

8.    Петрова І. А. Аналіз втрат товарів при зберіганні під час розслідування економічних злочинів / І. А. Петрова // Шлях України до економічної безпеки : матеріали наук.-практ. конф. (м. Харків, 14 квітня 2006 р.). – Х. : Вид-во Харк. нац. ун-ту внутр. справ, 2006. – С. 29–33.

9.    Петрова И. А. Выявление правонарушений, связанных с поставкой и реализацией нефтепродуктов / И. А. Петрова, В. А. Фурса // Економічна безпека держави: стан, проблеми, напрямки зміцнення : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 26 жовт. 2006 р.). – Х. : Вид-во Харк. нац. ун-ту внутр. справ, 2006. – С. 172–177.

10.    Петрова І. А. Загрози здоров’ю людини із довкілля і виявлення їх правоохоронцями / І. А. Петрова // Шлях України до економічної безпеки : матеріали наук.-практ. конф. (м. Харків, 20 квітня 2007 р.). – Х. : Вид-во Харк. нац. ун-ту внутр. справ, 2007. – С. 275–279.

11.    Петрова І. А. Виявлення порушень при заготівлі та збереженні нетрадиційної сировини для виготовлення біологічно активних домішок / І. А. Петрова, В. Б. Дістанов, С. О. Петров // Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров’я : ХVІ міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 4–6 червня 2008 р.). – Х. : НТУ «ХПІ», 2008. – С. 29.

12.    Петрова І. А. Аналіз тіньового ринку об’єктів інтелектуальної власності в Україні / І. А. Петрова // Економічна безпека держави: стан, проблеми, напрямки зміцнення : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 10 жовт. 2008 р.). – Х. : Вид-во Харк. нац. ун-ту внутр. справ, 2008. – С. 222–227.

13.    Петрова І. А. Експертна оцінка конфіскованої та іншої оргтехніки при розкритті злочинів / І. А. Петрова // Шляхи розвитку оперативно-розшукової діяльності в сучасних умовах : матеріали наук.-практ. конф. (м. Харків, 24 жовт. 2008 р.). – Х. : Вид-во Харк. нац. ун-ту внутр. справ, 2008. – С. 136–139.

14.    Петрова І. А. Організація контролю якості товарів, що постачаються для ВВ, як спосіб попередження правопорушень / І. А. Петрова // Наукове забезпечення службово-бойової діяльності внутрішніх військ МВС України: матеріали наук.-практ. конф. (м. Харків, 9–10 квіт. 2009 р.). – Х. : Акад. МВС України, 2009. – С. 39–40.

15.    Петрова І. А. Забезпечення економічної безпеки в сфері ресторанного бізнесу / І. А. Петрова // Шлях України до економічної безпеки : матеріали наук.-практ. конф. (м. Харків, 11 квіт. 2009 р.). – Х. : Вид-во Харк. нац. ун-ту внутр. справ, 2009. – С. 230–233.

16.    Петрова І. А. Особливості досліджень товарів кустарного виробництва при розкритті економічних злочинів / І. А. Петрова // Шляхи розвитку оперативно-розшукової діяльності в сучасних умовах : матеріали наук.-практ. конф. (м. Харків, 28 листоп. 2009 р.). – Х. : Вид-во Харк. нац. ун-ту внутр. справ, 2009. – С.144–147.

17.    Петрова І. А. Методичні підходи щодо оцінки майна (товарів) при проведенні судово-товарознавчих експертиз / І. А. Петрова // Процесуальне та організаційне забезпечення діяльності органів досудового слідства і дізнання в системі МВС України : матеріали наук.-практ. конф. (м. Сімферополь, 24 квітня 2009 р.). – Сімф. : Крим. юрид. ін-т ОДУВС, 2009. – С. 42–48.

18.    Петрова І. А. Особливості експертної оцінки продовольчих товарів / І. А. Петрова // Попередження злочинів суб’єктами оперативно-розшукової діяльності : матеріали наук.-практ. конф. (м. Харків, 17 груд. 2010 р.). – Х. : ХНУВС, 2010. – С. 114–116.

19.    Петрова И. А. Экспертные исследования спирта при раскрытии экономических преступлений / И. А. Петрова // Проблемы борьбы с преступностью и подготовки кадров для правоохранительных органов : междунар. науч.-практ. конф., посвящ. Дню белорусской науки (г. Минск, 21 янв. 2011 г.) : тезисы докладов. – Минск : Акад.. МВД, 2011. – С. 68–69.

20.    Петрова І. А. Особливості вилучення об’єктів дослідження та визначення часу призначення судово-товарознавчої експертизи / І. А. Петрова // Шлях України до економічної безпеки : матеріали наук.-практ. конф. (м. Харків, 28 квіт. 2011 р.). – Х. : Вид-во Харк. нац. ун-ту внутр. справ, 2011. – С. 178–182.

21.                           Петрова І. А. Особливості дослідження зерно-борошняних товарів при виявленні фальсифікації / І. А. Петрова // Держава і право: становлення і стратегія розвитку : матеріали IV міжнар. наук.-практ. конф. (м. Суми, 21–22 трав. 2011 р.). – Суми : Університет. кн., 2011. – С. 681–683.

22.                           Петрова І. А. Місце судово-товарознавчої експертизи у забезпеченні прав і свобод людини і громадянина / І. А. Петрова // Суверенність, незалежність, конституційність: становлення та розвиток Української держави : матеріали наук.-практ. конф. (м. Харків, 29 червня 2011 р.) – Х. : Вид-во Харк. нац. ун-ту внутр. справ, 2011. – С. 101–107.

АНОТАЦІЇ

Петрова І. А. Теоретико-правові та організаційно-методологічні засади регулювання судово-товарознавчих експертиз споживчих товарів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика, судова експертиза, оперативно-розшукова діяльність. – Харківський національний університет внутрішніх справ. – Харків, 2012.

Дисертація присвячена комплексному дослідженню теоретичних, правових, організаційно-методологічних та практичних проблем судово-товарознавчої експертизи споживчих товарів, які визначають діяльність слідчих, експертів, оперативних працівників, суддів щодо виявлення, розкриття, розслідування та розгляду справ у суді. На основі аналізу теорії і практики слідчої та експертної діяльності, досліджено важливу наукову проблему, пов’язану із розробленням концептуальних засад, що визначають специфіку регламентації та регулювання судово-товарознавчих експертиз різних груп споживчих товарів. У роботі розглянуто шляхи удосконалення слідчої та експертної практики із використанням методів і засобів товарознавства. Дисертація містить низку важливих теоретичних положень та практичних рекомендацій, спрямованих на вдосконалення теорії і практики судово-товарознавчої експертизи, її правового регулювання, а також пов’язаних із вирішенням питань щодо особливостей призначення експертизи, вибору слідчим експерта-товарознавця, визначення питань експертизи, процесу організації проведення експертних досліджень, взаємодії слідчого з експертом-товарознавцем тощо. Розроблені сучасні методики та алгоритми дослідження різних груп споживчих товарів з метою визначення їх якості та встановлення вартості для отримання доказової інформації у кримінальних, цивільних та господарських справах.

Ключові слова: судово-товарознавча експертиза, слідчий, експерт-товарознавець, споживчі товари, експертне дослідження, висновок експертизи, рівень якості, ідентифікація, фальсифікація, вартість.

Петрова И. А. Теоретико-правовые и организационно-методологические основы регулирования судебно-товароведческих экспертиз потребительских товаров. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора юридических наук по специальности 12.00.09 – уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность. – Харьковский национальный университет внутренних дел. – Харьков, 2012.

Диссертация посвящена комплексному исследованию теоретических, правовых, организационно-методологических и практических проблем судебно-товароведческой экспертизы потребительских товаров, которые определяют деятельность следователей, экспертов, оперативных работников, судей по выявлению, раскрытию, расследованию и рассмотрению в суде уголовных, гражданских и хозяйственных дел. На основе анализа следственной и экспертной деятельности изучена важная научная проблема, связанная с разработкой концептуальных основ, которые определяют специфику регламентации и регулирования судебно-товароведческих экспертиз разных групп потребительских товаров.

 В работе рассмотрены пути совершенствования следственной и экспертной практики с использованием методов и средств товароведения, общенаучные предпосылки возникновения и развития судебно-товароведческой экспертизы как научного направления и ее место среди других видов оценочной деятельности. Значительное внимание уделено анализу закономерностей, связанных с установлением фактов, которые влияют на качество потребительских товаров, и путями определения уровня качества и стоимости исследуемых объектов, которые относятся к разным группам потребительских товаров. Диссертация содержит ряд важных теоретических положений и практических рекомендаций, направленных на совершенствование теории и практики судебно-товароведческой экспертизы, ее правового регулирования, а также связанных с решением вопросов относящихся к особенностям назначения экспертизы, выбора следователем эксперта-товароведа, определения вопросов экспертизы, процесса организации проведения экспертных исследований, взаимодействия следователя с экспертом-товароведом и т. п. Разработаны современные методики и алгоритмы исследования разных групп потребительских товаров с целью определения их качества и установления стоимости для получения доказательной информации по уголовным, гражданским и хозяйственным делам.

Ключевые слова: судебно-товароведческая экспертиза, следователь, эксперт-товаровед, потребительские товары, экспертное исследование, заключение экспертизы, уровень качества, идентификация, фальсификация, стоимость.

Petrova I. A. Theoretical-legal and organizational-methodological bases of regulation of the forensic and commodity examinations of consumer goods. – Manuscript.

Thesis for a doctor’s degree by speciality 12.00.09 – criminal procedure and criminalistics; forensic examination; operative and search activity. – Kharkiv National University of Inte
al Affairs. – Kharkiv, 2012.

The dissertation is devoted to the complex research of theoretical, legal, organizational-methodological and practical problems of forensic and commodity examinations of consumer goods which define the activity of the investigators, experts, operative officers, judges on revealing, disclosing, investigation and consideration of criminal, civil and economic cases in the court. On the basis of the analysis of the theory and practice of investigatory and expert activity the author of dissertation researches the important scientific problem connected with working out of conceptual bases which define the specificity of regulation of forensic and commodity examinations of different groups of consumer goods. In the thesis the ways of perfection of investigatory and expert practice with the use of methods and means of commodity research are considered, general scientific preconditions of occurrence and development of forensic and commodity examinations as scientific trend that its place among other kinds of estimated activity. The dissertation contains a number of important theoretical positions and the practical recommendations directed on the perfection of the theory and practice of forensic and commodity examinations, their legal regulation, and also connected with the solving the questions conce
ing the features of appointment of the examination, choosing the commodity expert by investigator, the definition of examination questions, the process of the organization of conducting the expert researches, interaction of the inspector with the commodity expert etc. The mode
techniques and algorithms of research of different groups of consumer goods to define their quality and ascertain the cost for reception of the demonstrative information on criminal, civil and economic affairs are worked out.

Keywords: forensic and commodity examination, investigator, commodity expert, consumer goods, expert examination, expert report, a degree of quality, identification, falsification, cost.