ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТРАХОВИХ КОМПАНІЙ

Краткое содержание

Актуальність теми. В умовах поступальної трансформації економіки України проблематика наукових досліджень, пов’язаних з інвестуванням та формуванням інвестиційної політики, набуває особливого значення. Повною мірою це стосується інвестиційної діяльності страхових компаній як важливих інституційних інвесторів. Постійно й адаптивно змінюються можливості та методи державного регулювання цієї сфери як у руслі виконання стратегічних завдань економічного розвитку держави, так і в частині дотримання встановлених державними органами влади регулятивних положень і вимог. 

У фінансовій системі країни нерозв’язаними залишаються численні проблеми інвестиційного характеру на макрорівні, а відтак обмеженими та недостатньо надійними є фінансові інструменти розміщення нагромаджених страхових резервів і, відповідно, напрями формування інвестиційної політики страховиків. Періодична зміна державних регуляторів страхового ринку, що відбувалась у минулі роки, не сприяла становленню дієвої системи державного регулювання як страхової, так і інвестиційної діяльності.

Значний внесок у дослідження проблеми формування і регулювання страхового ринку, у тому числі інвестиційної діяльності страхових компаній, належить В.Д. Базилевичу, О.І. Барановському, О.О. Гаманковій, С.С. Осадцю, А.Л. Самойловському, О.О. Слюсаренко,  В.М. Фурману та ін. Інструменти фінансового інвестування і роль страховиків та інших фінансових посередників на ринку капіталів розглядаються у роботах І.О. Бланка, Н.М. Гуляєвої,        В.В. Корнєєва, І.О. Лютого, Т.В. Майорової, А.А. Пересади та ін. Особливості управління активами страхових компаній у своїх працях досліджують          А.А. Супрун та   Н.В. Ткаченко. Інвестиційна діяльність як об’єкт державного регулювання є сферою наукових інтересів А.І. Даниленка, М.І. Крупки,        А.С. Музиченка та ін.  

Серед праць вчених близького і далекого зарубіжжя у цьому напрямі вирізняються роботи Є.Ф. Жукова, Дж. М. Кейнса, Р. Коуза, А.А. Мамедова,         І.С. Меркур’євої, Г.А. Насирової, Ю.О. Сплєтухова, Дж. Стігліца,                  К.Є. Турбіної, В.В. Шахова, Р.Т. Юлдашева, В.Є. Янова, М.В. Жилкіної та ін.

Відзначаючи вагомі результати досліджень цих авторів, слід зазначити необхідність подальшого вивчення низки теоретичних і методичних питань розробки фінансового механізму активізації інвестиційної діяльності страховиків та визначення ролі держави в цих процесах. На сьогодні бракує розробок щодо визначення сегменту інвестиційної діяльності страхових компаній у макроструктурі інвестиційного ринку та, відповідно, створення передумов для її стимулювання. Не повною мірою розроблено систему державного регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній, що створює передумови негативних процесів. У науковій та практичній площині, враховуючи специфіку страхового бізнесу, вимагають вивчення особливості прояву важелів державного регулювання інвестиційної діяльності та узгодження інвестиційних цілей страховиків з інтересами держави і страхувальників. 

Зазначене зумовлює підвищену увагу до комплексу теоретичних і практичних питань вибору і застосування державою фінансових методів активізації інвестиційної діяльності страховиків, що і обумовило вибір теми дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.  Дисертаційна робота є складовою комплексної науково-дослідної роботи Київського національного торговельно-економічного університету  „Методологічні основи підвищення ефективності страхового ринку України” (ДР 0104U000920), у межах якої автором особисто уточнено сутність  державного регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній, визначено фінансові методи впливу держави на діяльність суб’єктів господарювання, розроблено пропозиції  щодо формування системи державного регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній, визначено основні напрями удосконалення розміщення страхових резервів (акт впровадження №1111/33 від 05.06.2007 р.).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розкриття теоретичних основ державного регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній та обґрунтування практичних рекомендацій щодо застосування державою фінансових методів її активізації в Україні.

Для досягнення зазначеної мети у роботі поставлено такі завдання:

–      розкрити сутність інвестиційної діяльності страхових компаній, її макро- та мікроекономічне значення;

–      систематизувати та доповнити класифікацію інвестицій страхових компаній;

–      обґрунтувати необхідність, уточнити сутність та з’ясувати методи державного регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній;

–      виокремити фінансовий механізм державного регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній, визначити його складові, особливості функціонування та місце у системі державного регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній;

–      розкрити особливості зарубіжного досвіду інвестиційної діяльності страхових компаній та її державного регулювання і розробити пропозиції щодо напрямків його використання в умовах України;

–      дослідити особливості використання фінансових методів державного регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній в Україні та визначити їх відповідність сучасним тенденціям інвестиційної діяльності вітчизняних страховиків;

–      розробити пропозиції щодо побудови системи державного регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній і на цій основі обґрунтувати напрями посилення дієвості фінансових методів державного регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній в Україні.

Об’єктом дослідження є інвестиційна діяльність страхових компаній України.

Предметом дослідження виступають теоретичні основи державного регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній та практичні аспекти його реалізації в Україні.

Методи дослідження. Теоретичну і методологічну основу дисертаційного дослідження складають праці вітчизняних та зарубіжних вчених, що досліджують питання державного регулювання фінансових і страхових ринків. Основним методом дослідження є системний, використання якого надало можливість проаналізувати взаємозв’язок підходів і особливостей регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній та виокремити фінансовий механізм активізації інвестування у страховій справі. 

У роботі використано також такі методи: діалектичний, аналізу і синтезу (для уточнення сутності інвестицій, державного регулювання інвестиційної діяльності страховиків та визначення фінансового механізму його реалізації, ролі і значення інвестиційної діяльності у страховому бізнесі); логічного узагальнення (для обґрунтування компонентів системи державного регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній); економіко-математичні (для розробки методичних підходів до розрахунку інтегрального показника оцінки інвестиційної діяльності страхових компаній);  графічні та статистичні методи.

Інформаційну базу дослідження складають законодавчо-нормативні акти з питань державного регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній в Україні, матеріали Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, Державного комітету статистики України, статистичні дані органів державної влади та інформаційно-аналітичних видань, фінансова і статистична звітність вітчизняних і зарубіжних страхових компаній.

Наукова новизна одержаних результатів. Комплексне дослідження теоретичних та практичних основ державного регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній дозволило отримати нові результати, які вирішують важливе науково-прикладне завдання – удосконалення розміщення страхових резервів та власного капіталу страховиків на основі застосування адекватних фінансових методів впливу держави на активізацію інвестиційної діяльності страхових компаній в Україні.

Найбільш вагомі наукові результати, що містять наукову новизну, є такі:

уперше:

-        доведено, що державне регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній здійснюється за допомогою методів і засобів фінансового впливу держави як складових фінансового механізму державного регулювання, що знаходиться у взаємозв’язку з іншими компонентами системи державного регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній; це забезпечує системний підхід у вирішенні питань впливу держави на активізацію інвестиційної діяльності страховиків;

удосконалено:

-        визначення поняття „державне регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній” як поєднання стратегічних і тактичних заходів держави з урахуванням особливостей розвитку страхового ринку, що спрямовані на забезпечення умов для здійснення інвестиційної діяльності страховиків з метою узгодження інтересів суб’єктів економічних відносин і мінімізації ризику; відмінність даного визначення від інших споріднених понять полягає у тому, що державне регулювання інвестиційної діяльності страховиків запропоновано розглядати з позиції взаємозв’язку стратегічних цілей держави і конкретних механізмів їх реалізації для досягнення кінцевої мети – узгодження інтересів держави, страховиків і страхувальників;

-        підходи щодо встановлення нормативів та вимог розміщення страхових резервів, які полягають у посиленні регіональної спрямованості інвестицій страхових компаній та розширенні їх участі в розвитку реального сектора економіки, посиленні спрямованості інвестицій у державні цінні папери, пріоритетні галузі економіки; це дозволить підвищити диверсифікованість вкладень страхових компаній у галузевому і територіальному розрізі та сприятиме активізації ролі інвестиційної діяльності страховиків на макрорівні;

-        концепцію прибуткового оподаткування страхових компаній, що здійснюють ризикові види страхування, шляхом узгодження інтересів бюджету та страховиків на основі запровадження оподаткування прибутку від усіх видів діяльності за базовою ставкою у поєднанні з диференційованим оподаткуванням доходів від окремих видів страхування; запровадження такої системи оподаткування покликано стримувати використання механізму страхування господарюючими суб’єктами для ухилення від сплати податку на прибуток та стимулювати страхові компанії підвищувати ефективність розміщення власного капіталу та коштів страхових резервів;

дістали подальшого розвитку:

-        класифікація інвестицій страхових компаній  на основі розроблених  критеріальних ознак: за спрямованістю на внутрішньому ринку (загальнодержавні та регіональні інвестиції) і за джерелами фінансування (інвестиції, що здійснюються за рахунок страхових резервів та за рахунок інших джерел); врахування запропонованої класифікації дозволить підвищити ефективність розробки заходів активізації інвестиційної діяльності страхових компаній;

-        концептуальні підходи до побудови системи державного регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній на основі використання розширеного переліку компонентів, урахування їх взаємозв’язків і орієнтації на подальший економічний розвиток суспільства та страхового ринку;

-        методичні підходи до обчислення інтегрального показника оцінки  інвестиційної діяльності страхових компаній, які ґрунтуються на використанні інструментарію проведення рейтингових оцінок, узагальненні та систематизації фінансових показників інвестиційної діяльності страхових компаній за основними напрямами аналізу.

Практичне значення отриманих результатів. Теоретичні висновки та практичні рекомендації наукового дослідження використані в практичній діяльності Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг – пропозиції щодо удосконалення нормативно-правової бази з питань розміщення страхових резервів, які використані при підготовці матеріалів з питань регулювання та нагляду за інвестиційною діяльністю страхових компаній (довідка № 10852/10 від 27.10.2006 р.); ЗАТ „Українська промислова страхова компанія” – розробки в частині аналізу інвестиційної діяльності страхових компаній (довідка № 456 від 27.10.2006 р.).

Результати дослідження знайшли своє практичне втілення у навчальному процесі Київського національного торговельно-економічного університету при викладанні дисципліни “Інвестиційна стратегія страхових компаній” та опублікуванні навчального посібника “Інвестиційна стратегія страхових компаній” (акт впровадження №1156/33 від 12.06.2007 р.).

Особистий внесок здобувача полягає у розробці пропозицій щодо вдосконалення системи державного регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній України.  Наукові положення, висновки і рекомендації, що виносяться на захист, сформульовані дисертантом самостійно, переважна частина публікацій за темою дослідження підготовлені та оприлюднені одноосібно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження доповідались автором на: науковій конференції професорсько-викладацького складу та аспірантів Київського національного торговельно-економічного університету (м. Київ, березень 2003 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми фінансово-економічного розвитку підприємництва та малого бізнесу в Україні (регіональний аспект)” (квітень 2003 р., м. Чернівці); Міжнародній науково-практичній конференції „Концепція розвитку бухгалтерського обліку, аналізу і аудиту в умовах міжнародної інтеграції” (м. Київ, квітень 2005 р.); Всеукраїнській науковій конференції студентів, аспірантів та молодих вчених „Інтелектуальний потенціал молоді в науці та практиці (м. Хмельницький, травень 2006 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів і молодих вчених „Реструктуризація розвитку фінансового ринку в Україні: філософія, стратегія і тактика” (м. Київ, березень 2007 р.); науково-практичній конференції молодих вчених та студентів „Актуальні проблеми розвитку страхової діяльності в Україні” (м. Харків, березень 2007 р.); V Міжнародній науково-практичній конференції «Соціально-економічні реформи в контексті інтеграційного вибору України» (м. Дніпропетровськ, травень 2008).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 12 наукових праць, у тому числі 7 статей у фахових виданнях. Загальний обсяг робіт складає 4,26 д. а., з яких 4,2 д. а. належать особисто автору.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний обсяг роботи становить 165 сторінок, список використаних джерел включає 193 найменування на 17 сторінках, 13 додатків розміщено на 18 сторінках. Дисертація містить 10 таблиць і 9 рисунків.