УПРАВЛІННЯ НАВЧАЛЬНО-ВИРОБНИЧИМ ПРОЦЕСОМ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ПРИ ВПРОВАДЖЕННІ ДЕРЖАВНИХ СТАНДАРТІВ ПІДГОТОВКИ РОБІТНИКІВ :

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено його об'єкт, предмет, мету, задачі, охарактеризовано методи дослідно-експериментальної роботи, розкрито наукову новизну і практичну значущість дослідження, наведено дані щодо впровадження результатів дослідження.

У першому розділі «Управління навчально-виробничим процесом професійно-технічного навчального закладу в теорії і практиці» проведено вивчення і аналіз літературних джерел, в яких  охарактеризовано загальнодержавну стратегію розвитку професійно-технічної освіти в умовах переходу до ринкової економіки; відображено її досягнення і протиріччя; розкрито нормативно-правове забезпечення, спрямоване на стабілізацію галузі.  З позиції системного аналізу ПТНЗ розглянуто як комплекс взаємозв'язаних підсистем, що включають  структурні і функціональні елементи, підпорядковані цілям підготовки кваліфікованих робітничих кадрів на основі державних стандартів.

Аналіз нормативно-законодавчих документів про професійно-технічну освіту, опрацювання наукової та організаційно-методичної літератури про педагогічне управління, ознайомлення з досвідом управління ПТНЗ дали змогу виокремити характерні риси сучасної системи підготовки робітників в Україні: сформованість законодавчо-нормативної бази, поступовий перехід до інноваційної моделі розвитку галузі, пошук нових методів управління ПТНЗ, вибір  структури і змісту професійного навчання, що дають змогу забезпечити потрібну якість підготовки робітників, ураховуючи державні вимоги в галузі професійних кваліфікацій та стандартизації в рамках компетентнісного підходу.

У зазначеному контексті теоретичний аспект проблеми управління навчально-виробничим  процесом ПТНЗ розкривається в дослідженні через принципи управління, управлінські функції, форми і методи управління, а також організаційні дії. При цьому значну увагу приділено визначенню структури, змісту та специфіки професійних стандартів, освітніх стандартів і державних стандартів, які впроваджуються в навчально-виробничий процес  ПТНЗ протягом останніх років. Відповідно до цього проаналізовано практичний стан управління навчально-виробничим процесом ПТНЗ при впровадженні державних стандартів підготовки робітників для різних галузей економіки країни з урахуванням міжнародного та вітчизняного досвіду в галузі стандартизації професійної освіти. В результаті встановлено, що  в Україні піднята проблема є актуальною та важливою в різних аспектах функціонування професійно-технічної освіти.

Підтримано позицію вітчизняних учених  Т. Десятова, Р. Гуревича, В. Зайчука,  Л. Лук’янової, В. Лугового, Л. Капченка, В. Мадзігона, Н. Ничкало, В. Олійника, В. Паржницького, Н. Паршиної, В. Радкевич, А. Сімака, Ж. Таланової, В. Томашенко, які стверджують, що загальною тенденцією в системі професійно-технічної освіти має стати впровадження державних стандартів професійної освіти нового покоління, заснованих на компетенціях. Проте на етапі констатувального експерименту, аналізуючи стан управління навчально-виробничим процесом при впровадженні державних стандартів підготовки робітників в закладах професійно-технічної освіти Чернівецької, Івано-Франківської, Тернопільської та Хмельницької областей, установлено, що цей процес не в повній мірі відповідає сучасним вимогам суспільства й виробництва, не завжди спрямований на дотримання державних стандартів підготовки робітничих кадрів, не задовольняє зростаючі освітні потреби особистості за нових соціально-економічних умов професійної діяльності, при цьому відстає матеріально-технічне та організаційно-методичне забезпечення даного процесу, а в переважної більшості керівників ПТНЗ відсутня спеціальна управлінська підготовка з впровадження в навчально-виробничий процес зазначених стандартів. На цій основі доведено, що в даний момент постає необхідність радикальних змін в управлінні навчально-виробничою діяльністю ПТНЗ, їхньої  адаптації до нових соціально-економічних умов, урахування вимог ринку праці, професійних та державних стандартів підготовки робітників, формування сучасних керівників ПТНЗ – менеджерів професійної освіти.

У другому розділі «Наукові та методичні засади системи управління навчально-виробничим процесом професійно-технічного навчального закладу при впровадженні державних стандартів підготовки робітників» з позиції теорії систем (Р. Акофф, В. Афанасьєв, Л. Берталанфі, О. Богданов, І. Блауберг, Р. Мертон, У. Ешбі, А.. Уємов, Е. Юдін) охарактеризовано предмет наукового дослідження – систему управління навчально-виробничим процесом ПТНЗ при впровадженні державних стандартів підготовки робітників. У дослідженні вона представлена теоретичною моделлю і включає  шість компонентів: теоретико-методологічний, суб’єкт-об’єктний, цільовий, змістовий, організаційно-діяльнісний, оціночно-результативний (див. рис. 1).

Теоретико-методологічний компонент моделі на методологічному рівні відображає принципи, закономірності, тенденції та цілі управління,  понятійний  апарат, наукові підходи до управління означеним процесом. У цьому зв’язку модель базується на універсальних принципах, які в дослідженні набули подальшого розвитку: системності (розуміння управління навчально-виробничим процесом як цілісної сукупності організовано взаємодіючих підсистем,  їх  компонентів, цілей, змісту, програм і стандартів різного рівня й  спрямованості), об’єктивності (врахування об’єктивності змін на ринку праці, пов’язаних з розвитком постіндустріального суспільства, а також міжнародних і вітчизняних тенденцій у галузі розроблення професійних та державних стандартів), науковості (використання науково обґрунтованих методів і технологій розроблення і впровадження державних стандартів професійно-технічної освіти), гуманізації (формування комплексу гуманітарних знань,  гуманітарного мислення майбутнього робітника, який володіє широкими компетенціями, загальною й особистісною культурою, здатністю до самонавчання, саморозвитку та професійної мобільності), фундаменталізації (отримання фундаментальної  професійної підготовки на основі державних стандартів)  та  спеціальних:  співвимірності  (передбачає   дотримання   вимог, зазначених у державних стандартах підготовки робітників з урахуванням економічних потреб та попиту на ринку праці),  конкретності  (полягає в точності формування зазначених у державних стандартах компетенцій), узгодженості (вимагає цілеспрямованого об’єднання зусиль суб’єктів модернізації системи підготовки робітничих кадрів на основі державних стандартів).