ФОРМУВАННЯ АКТИВНОЇ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ПОЗИЦІЇ ПІДЛІТКІВ У ВИХОВНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПЛАСТУ :

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, проаналізовано загальний стан проблеми формування активної громадянської позиції у педагогічній теорії та практиці, визначено мету і завдання, об’єкт та предмет дослідження, охарактеризовано комплекс методів наукового пошуку, розкрито наукову новизну, практичне значення роботи, представлено відомості про апробацію і впровадження отриманих результатів, структуру та обсяг дисертації.

У першому розділі "Активна громадянська позиція як соціально педагогічна проблема" розкрито філософські, соціологічні, історичні та психолого-педагогічні аспекти досліджуваного питання; проаналізовано структурні складові та напрями формування активної громадянської позиції підлітків; охарактеризовано психічні, психологічні та фізіологічні особливості підлітків, проаналізовано специфіку розвитку особистості у перехідний період; досліджено напрями, форми та методи виховної діяльності, спрямовані на розвиток громадянських якостей та становлення активної громадянської позиції підлітків.

Для дослідження сутності та характерологічних особливостей активної громадянської позиції підлітків проаналізовано категорії життєвої, громадянської та активної позиції особистості. За результатами аналізу встановлено, що громадянська позиція є складовою життєвої позиції. Рівень її розвитку визначається громадянськістю як основною інтегральною характеристикою особистості. Активна громадянська позиція є виявом високого рівня сформованості громадянської компетентності особистості. Дослідженням ролі активності у життєдіяльності, її здатності до соціальної взаємодії та громадянської діяльності займалися багато вітчизняних (В. Вернадський, Л. Виготський, В. Галузяк, В. Лозова, Г. Люблінська, Л. Прокопієнко, С. Рубінштейн, В. Шахов, Г. Щербацький, С. Яворницький та ін.) та зарубіжних (А. Адлер, З. Фрейд, К. Юнг та ін.) науковців. Сутність громадянськості, її складових та ролі у формуванні та ствердженні активної громадянської позиції особистості, якостей і цінностей учнівської молоді вивчали М. Бабкіна, М. Боришевський, П. Ігнатенко, В. Іванчук, Н. Калініченко, Л. Корінна, Л. Крицька, Н. Нікітіна, В. Поплужний, М. Романенко, М. Рудь, А. Сбруєва, О. Сухомлинська, В. Сухомлинський, К. Чорна, М. Шимановський та ін. Здатність до громадянської активності й соціальної взаємодії як стимуляторів громадянського становлення особистості дослідили Л. Архипенко, Р. Арцишевський, В. Горбатенко, Н. Лавриченко, В. Москаленко, В. Оржеховська та ін. Дослідженням формування громадянської компетентності як однієї із основ сформованості активної громадянської позиції особистості займались Н. Бібік, С. Бондар, Л. Ващенко, П. Вербицька, М. Елькін, І. Єрмаков, О. Локшина, О. Овчарук, О. Пометун, О. Онопрієнко, О. Савченко, С. Трубачова та ін.

Результати наукового пошуку дали змогу констатувати, що найефективнішим для формування активної громадянської позиції особистості у процесі онтогенезу є підлітковий вік. Для розкриття характерологічних особливостей підліткового віку та їхнього впливу на формування активної громадянської позиції у дисертаційному дослідженні проаналізовано праці Р. Арцишевського, Т. Алєйнікової, М. Бабкіної, І. Беха, М. Боришевського, В. Васютинського, П. Вербицької, В. Горбатенка, О. Гуменюк, Дж. Дьюї, Е. Еріксона, З. Зайцевої, В. Зеньківської, І. Іванчук, Н. Калініченко, П. Кендзьора, І. Кона, Г. Костюка, В. Оржехівського, І. Підласого, О. Пометун, М. Рагозіна, Т. Рагозіної, С. Рубінштейна, С. Рябова, В. Татенка, І. Тараненка, К. Чорної, М. Шимановського та ін.

У формуванні активної громадянської позиції підлітків необхідно спонукати до досягнення виховного ідеалу. Дослідженням сутності даного феномену, напрямів, форм та методів його формування, їх місця і ролі у процесі соціального становлення та громадянського розвитку особистості займалися Ю. Бабанський, Г. Ващенко, В. Іова, С. Карпенчук, П. Кендзьор, В. Кремень, О. Кошолап, Л. Манюк, А. Нісімчук, К. Нісімчук, О. Пєхота, М. Стельмахович та ін.

На основі аналізу наукової літератури визначено зміст поняття "активна громадянська позиція підлітків", виділено компоненти активної громадянської позиції (когнітивний, емоційний та діяльнісний), напрями її формування (моральний, естетичний, трудовий, національно-патріотичний, правовий, розумовий і фізичний), а також методи та форми її реалізації.

Активна громадянська позиція підлітків є складним соціально-психологічним утворенням, яке необхідно вивчати з позицій змісту, суспільної значимості, активності та інтенсивності реакційного вияву; важливою ознакою особистості, яка характеризує найвищий ступінь розвитку громадянськості і забезпечується високим рівнем громадянської компетентності особистості. Її структура визначається єдністю трьох компонентів: когнітивного (громадянські знання: знання рідної мови та історії України, минулого свого народу, його історичних традицій та звичаїв, матеріальної та духовної культури, обізнаність із сучасними найважливішими подіями в країні, знання Конституції та законів України, розуміння сутності громадянськості), емоційного (почуття: любов до рідної землі, своєї нації, патріотизм, гордість за свою Вітчизну, її видатних людей, небайдужість до майбутнього України, пріоритетне ставлення до громадянських інтересів, уміння співпереживати, гуманність у ставленні до людей, толерантність та повага до представників інших національностей, відповідальність за свої дії та вчинки, здатність до об’єктивної самооцінки, гармонійне поєднання особистих і суспільних інтересів) і діяльнісного (вчинки: добровільна участь у праці на загальну користь, бережливе ставлення до природи, суспільної власності, культурного спадку та праця для їх примноження, активна участь у житті суспільства, володіння й спілкування рідною мовою, сумлінна праця в інтересах поступу нації, готовність до захисту державності своєї Батьківщини).

Основною ознакою активної громадянської позиції особистості є її здатність до взаємодії із навколишнім світом, що відбувається у процесі соціалізації із урахуванням особистісних та державних інтересів. Для ефективності цієї взаємодії потрібно забезпечити набуття та розвиток особистістю громадянської компетентності. Вона охоплює:

–     систематичне поглиблення інформованості із різних питань культурного і соціально-політичного життя нашої країни;

–     виховання патріотичних, правових, гуманних почуттів;

–     виховання стійкої потреби в активній громадській діяльності та суспільно корисній праці;

–     забезпечення ефективного набуття громадянських навичок та уміння їх застосовувати у повсякденному житті.

Основою формування активної громадянської позиції є громадянське виховання. Воно спрямоване на формування громадянськості (інтегральної якості особистості, яка характеризує її ставлення до суспільства і свого місця та ролі у ньому). Відповідно до змісту громадянського виховання, напрямами формування активної громадянської позиції є: моральний, естетичний, трудовий, національно-патріотичний, правовий, розумовий і фізичний.

Доведено, що активна громадянська позиція підлітків є результатом виховного впливу суспільних інститутів (сім’ї, громадських дитячих та молодіжних організацій, неформальних молодіжних об’єднань, державних інститутів, церкви тощо) та педагогічного процесу, який здійснюють загальноосвітні школи та позашкільні освітні заклади.

Аналіз наукових досліджень дає змогу стверджувати, що ефективність формування активної громадянської позиції підлітків забезпечується використанням інноваційних методів виховання. Важливе місце серед них належить інтерактивним методам та методу проектів. Саме вони сприяють всебічному розкриттю особистості та її соціальному становленню, оскільки не лише дають змогу засвоїти нові знання, опанувати уміння і навички, але й впливають на свідомість, почуття та діяльність.

У логічному взаємозв’язку із методами формування активної громадянської позиції підлітків перебувають форми виховання. Серед індивідуальних, групових та масових форм пріоритет у формуванні активної громадянської позиції підлітків належить індивідуальним та груповим формам роботи.

У другому розділі "Теоретичне обґрунтування ґенези, сутності та виховної методики Пласту" розкрито історію становлення та розвитку Пласту в Україні; зміст, форми, методи та напрями виховання цієї дитячої організації, її роль у формуванні активної громадянської позиції підлітків.

В основу  діяльності Пласту покладено ідеї скаутингу, розроблені Р. Бейденом-Пауелом і адаптовані до українських реалій О. Тисовським, І. Чмолою та П. Франком. Ідейною основою українського скаутингу стали "Пластовий закон" та "Три головні обов’язки пластуна", які сформульовані у "Пластовій присязі".

Використання скаутського методу та українських народних традицій є актуальним у діяльності Пласту в умовах сьогодення. Скаутський метод є сукупністю взаємопов’язаних методів виховання, які утворюють виховну систему прогресивного самовиховання через: Обіцянку та Закон; навчання через справу; членство у малих групах; систему скаутських символів; використання прогресивних та стимулюючих програм різноманітних заходів, які проводяться з урахуванням інтересів усіх його учасників. Основою національної складової є українські традиції та звичаї.

Виховна діяльність Пласту визначається метою, що полягає у розвитку особистості згідно з пластовими принципами і цінностями; вихованні громадянина, який удосконалює себе фізично, інтелектуально, духовно, морально.

Реалізація мети відбувається у чотирьох основних сферах: духовній, інтелектуальній, соціальній та фізичній. Характер та види діяльності у цих сферах визначаються виховною програмою Пласту, яка складається із трьох проб та підготовчого етапу прихильника і почесного ступеня "Гетьманського скоба" або "Гетьманської вірлиці".

Основними формами організації діяльності є: гурткові сходини, збірки, ради; курінні сходини, збірки, ради; прогулянки; мандрівки; табори; теренові ігри і змаги; ватри та імпрези. Більшість із них виховники намагаються проводити на відкритому повітрі. Серед методів домінують активні та інтерактивні (гутірка, майстерка, спів, впоряд, дискусія).

Таким чином, реалізація мети діяльності Пласту передбачає не лише виховання доброго громадянина, а й формування особистості з активною громадянською позицією, яка відповідно до пластових принципів і цінностей здатна вдосконалювати свою духовну, інтелектуальну, соціальну та фізичну сфери.

У третьому розділі "Організація та результати експериментальної роботи" описано процедуру проведення та результати констатувального та формувального експерименту, охарактеризовано технологію формування активної громадянської позиції, здійснено аналіз  експериментально-дослідницької роботи.

Для дослідження сучасного стану сформованості активної громадянської позиції підлітків у Пласті було здійснено констатувальний експеримент. Він проводився на базі пластових осередків Волинської та Львівської областей (Волинської та Львівської округ Національної скаутської організації України – Пласт). У формуванні експериментальних та контрольних груп враховувався віковий фактор та обсяг пластового досвіду (проба) учасників експерименту. Розподіл респондентів за рівнем пластового досвіду організовувався згідно з виховною програмою Пласту. Відповідно до неї було виділено 3 категорії респондентів: прихильники (до 1 року пластування після досягнення одинадцятирічного віку), учасники (1-4 роки), розвідувачі (4 і більше років). До складу експериментальної групи увійшло 150 підлітків (52 прихильники, 53 учасники, 45 розвідувачів) із пластових осередків Волинської області, контрольна група складалась із 153 пластунів осередків Львівської області (50 прихильників, 52 учасників, 51 розвідувач). Усього в експерименті взяло участь 303 підлітки.

У процесі дослідження було використано методи спостереження, анкетування, бесіди, педагогічного експерименту, кількісної та якісної обробки результатів дослідження.

Для оцінки сформованості активної громадянської позиції на основі її структури було визначено критерії: пізнавальний, мотиваційно-ціннісний та праксичний. Пізнавальний критерій характеризується наступними показниками: знаннями про сутність громадянськості, її складові; здатністю до аналізу та оцінки отриманих відомостей; усвідомленням та розумінням своєї ролі у суспільстві як активного громадянина. Мотиваційно-ціннісний критерій має такі показники: сформованість громадянських якостей; наявність власної ієрархії цінностей, відповідної до чинної у даному суспільстві; свідоме трансформування громадянських знань в особисті переконання; свідома внутрішня готовність до реалізації громадянських знань у практичній діяльності. Праксичний критерій характеризується стійкою постійною громадянською активністю, активною добровільною участю у колективній діяльності, ініціативністю.

Ступінь сформованості активної громадянської позиції підлітків у Пласті визначався за трьома рівнями: високим, середнім і низьким. Високий рівень характеризується глибокими і системними знаннями про сутність громадянськості, здатністю до аналізу та оцінки отриманих відомостей, усвідомленням та розумінням своєї ролі у суспільстві як активного громадянина; сформованістю громадянських якостей, наявністю власної ієрархії цінностей, відповідної до чинної у даному суспільстві, свідомим трансформуванням громадянських знань в особисті переконання; свідомою внутрішньою готовністю до реалізації громадянських знань у практичній діяльності; стійкою постійною громадянською активністю, активною добровільною участю у колективній діяльності, ініціативністю. Підлітки, які належать до середнього рівня, характеризуються недостатньо глибокими і систематизованими знаннями про сутність громадянськості, недостатнім усвідомленням та розумінням своєї ролі у вирішенні суспільних проблем, частковою сформованістю громадянських якостей, недостатньою сформованістю власної ієрархії цінностей або неповною її відповідністю до чинної у даному суспільстві; вибірковим (ситуативним) трансформуванням громадянських знань в особисті переконання і готовністю до їх реалізації за наявності стимулювання соціальними суб’єктами; ситуативним виявом громадянської активності, необхідністю стороннього спонукання до участі у колективній діяльності, періодичними виявами ініціативності. Для підлітків із низьким рівнем притаманні поверхневі та фрагментарні знання про сутність громадянськості або їх відсутність, неусвідомлення та відсутність розуміння своєї ролі у вирішенні суспільних проблем; недостатня сформованість або відсутність громадянських якостей, відсутність власної ієрархії цінностей або її невідповідність до чинної у даному суспільстві, неготовність або відсутність бажання до перетворення громадянських знань в особисті переконання; відсутність громадянської активності; свідоме уникнення або пасивна участь у колективній діяльності; безініціативність.

За результатами констатувального експерименту виявлено, що у представників обох груп домінує середній рівень сформованості активної громадянської позиції: 41,84% у контрольній групі і 46,67% у експериментальній групі. Низький рівень сформованості активної громадянської позиції характерний для 37,25% підлітків контрольної і 33,33% експериментальної групи. Високий рівень сформованості притаманний тільки 20,91% респондентам контрольної і 20% експериментальної групи.

Використовуючи дані констатувального експерименту та результати досягнень педагогічної науки, було спроектовано технологію формування активної громадянської позиції пластунів-підлітків. Її відображено у моделі формування активної громадянської позиції підлітків (рис. 1).

Компонентами розробленої моделі технології формування активної громадянської позиції підлітків у Пласті є: мета, завдання, науково-методологічні підходи, принципи, структурні компоненти активної громадянської позиції, напрями, методи, форми, критерії та показники сформованості активної громадянської позиції, педагогічні умови та результат.

Мета передбачає формування активної громадянської позиції підлітків. Для її досягнення визначено наступні завдання:

–                                      забезпечити оволодіння громадянськими знаннями;

–                                      сформувати особистісні якості та ціннісні орієнтації, притаманні громадянину демократичного суспільства;

–                                      створити умови для набуття пластунами досвіду громадянський дій, демократичної поведінки та конструктивної взаємодії.

Діяльність, спрямована на реалізацію моделі, була проведена у відповідності із принципами: емоційності та романтизму, поєднання поваги із вимогливістю до вихованця, врахування вікових та індивідуальних особливостей, системності та наступності, інтеграції виховних впливів соціальних інститутів.

Кожен із компонентів активної громадянської позиції підлітків (когнітивний, емоційний та діяльнісний) відповідно до запропонованої моделі в умовах експериментальної діяльності було реалізовано у моральному, естетичному, трудовому, національно-патріотичному, розумовому, фізичному та правовому напрямах.

За кожним напрямом розроблено зміст, форми та методи, які покликані ефективно сприяти формуванню активної громадянської позиції підлітків у Пласті. Під час формувального експерименту було використано індивідуальні, групові, масові (сходини, проектна діяльність, табір, екскурсії, змаги, ватри, імпрези, вогники, пластові акції) форми та активні й інтерактивні (гутірка, майстерка, інструктаж, ігрові методи, дискусія, дебати, спів, впоряд) методи.

Основна діяльність в експериментальній групі здійснювалася під час сходин та гурткових занять. У процесі їх проведення пластуни-підлітки мали змогу отримати знання громадянського характеру (про зміст понять "громадянськість", "громадянин", відомості про права та обов’язки громадянина, інформацію народознавчого, природознавчого, культурологічного, правового характеру), усвідомити їх необхідність для власного розвитку, відчути потребу в активній реалізації своїх громадянських переконань, практично реалізувати набуті знання, використати уміння та навички. Перевірка результативності сходин відбувалася під час координації проектів, проведенні екскурсій та пластових акцій і табору. Всього із пластунами експериментальної групи було проведено 65 занять: 8 гурткових сходин, 1 табір, 4 екскурсії, 4 пластові акції, скоординовано 48 проектів.