ВИХОВАННЯ ПОЧУТТЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ ЗАСОБАМИ ПРИРОДООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ШКОЛАХ КАНАДИ :

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі наведено актуальність теми дослідження, розкрито ступінь розробленості проблеми, сформульовано мету, завдання, об’єкт і предмет роботи, визначено її наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, подано відомості про їх апробацію та публікації.

У першому розділі “Теоретико-методологічні засади виховання почуття національної ідентичності старшокласників засобами природоохоронної діяльності у школах Канади” досліджено основні теоретичні та філософські положення, на яких ґрунтується система виховання почуття національної ідентичності у канадських школярів і, насамперед, на старших щаблях шкільного навчання, визначаються ідеали й ціннісні орієнтації щодо загальнонаціонального єднання в мультикультурному просторі країни, прищеплюється повага до державних символів, історичного минулого і сьогоденних досягнень спільної для всіх канадців батьківщини, показано роль природи та природоохоронної діяльності у формуванні громадянської свідомості старшокласників і виховання в них почуття національного самовизначення.

Дослідженням встановлено, що Канада є відносно молодою незалежною державою, яка торує шлях до духовного і політичного єднання своїх громадян, переважну більшість яких становлять іммігранти з багатьох країн світу. Відповідно проблема об’єднання різноплемінного населення в національну спільноту є перманентно актуальною для країни. У зв’язку з тим, що потік емігрантів, які прибувають до Канади на постійне місце проживання, залишається достатньо високим і сьогодні, федеральний і провінційний уряди країни за підтримки широких кіл громадськості намагаються віднайти ефективні засоби ідеологічного впливу на канадську людність з метою її психологічної уніфікації, що пов’язується із спільною для неї батьківщиною.

У роботі доведено, що в історії становлення Канади як держави виокремлюються два основних підходи до тих народів, які у ній мешкають: асиміляційний і мультикультурний. Асиміляційний підхід не забезпечив очікуваних результатів щодо національного самоототожнення канадців, їхньої відмови від національної належності до країни, яку залишили. Значні потоки нових переселенців ускладнювали ситуацію, доводячи, що асиміляційна політика є малоефективною. Мультикультурний підхід до забезпечення загальнонаціональної єдності громадян Канади виявився набагато дієвішим. Він підкреслює самоцінність кожної етнічної групи або національної спільноти, унікальність її культурного доробку, який в сукупності утворює багатобарвну національну єдність, сприяє зближенню культур, що в остаточному підсумку спонукає до взаєморозуміння між представниками різних народів, які обрали Канаду за батьківщину й мають спільно турбуватися про неї.

Глибоке занепокоєння канадське суспільство виявляє щодо стану природного довкілля, якість якого різко знизилася внаслідок нестримної експлуатації природи та природних ресурсів в епоху науково-технічної революції – явища, що набуло глобального характеру й потребувало міжнародної консолідації зусиль для нейтралізації і усунення негативних наслідків його впливу на природу і людину. Активну участь у міжнародній природоохоронній діяльності бере Канада, докладаючи багато зусиль для розв’язання національних і глобальних екологічних проблем. Тому природоохоронний компонент є важливою складовою державної політики з консолідації канадського суспільства в єдину націю.

Дослідження засвідчує, що позитивне ставлення до природи типове для менталітету канадців, що сприяє активному поширенню природоохоронного руху в країні та його суспільній підтримці. Природоохоронна діяльність проголошується одним із пріоритетних напрямів всеканадського єднання, а підготовка до неї посідає важливе місце в системі громадянського і національного виховання. Особлива увага у зв’язку з цим приділяється молодому поколінню. Школа стає центральною ланкою у вихованні в учнів почуття національної ідентичності засобами природоохоронної діяльності.

У процесі дослідження було з’ясовано, що еколого-педагогічний вплив на психосоціальне і національне самоототожнення канадських школярів значно посилюється на старших щаблях навчання, оскільки випускники шкіл мають усвідомлювати універсальну цінність природи для людини і країни, опановувати екологічну культуру задля збереження природи як джерела життя, відповідально ставитися до прийняття рішень у навколишньому середовищі, розглядати участь у природоохоронній діяльності як громадянський обов’язок і поклик совісті. Старшокласники, маючи практичний досвід розв’язання екологічних проблем і достатній обсяг відповідних теоретичних знань, розуміють значущість злагодженої корпоративної роботи із захисту довкілля, психологічної єдності людей в досягненні позитивних результатів, брак або відсутність якої зводить їх нанівець.

Прищеплення молоді шанобливого ставлення до природи нерозривно пов’язане з громадянським вихованням, оскільки природа для канадців є уособленням батьківщини. Найбільш поширені представники флори і фауни країни (кленове листя, бобер, полярна гагарка, канадський гусак тощо) є національними символами Канади, які знаходять відображення у федеральному та провінційних гербах, позначаються на прапорі, офіційних документах, поштових марках, монетах тощо. Залучення старшокласників до природоохоронної діяльності та спілкування з природою, вважають канадські педагоги, формує такі важливі для життя людини риси характеру, як допитливість, співчуття, витривалість, мужність, наполегливість, господарність, ощадливість, працелюбність, товариськість, упевненість у власних можливостях. Підготовка старшокласників до природоохоронної діяльності в школі пов’язується з формуванням ментальності, характерної для канадців, яка відрізняє їх від інших народів, у тому числі й американців.

У вихованні в старшокласників почуття канадської ідентичності засобами природоохоронної діяльності значна роль відводиться сім’ї, у якій зберігаються народні традиції шанобливого ставлення до природи, перевірені життєвою практикою раціональні способи природоспоживання, передачі виплеканої багатьма поколіннями культури спілкування з природою. Чинні в країні заклади освіти, і насамперед школа, приділяють принципову увагу співпраці з батьківською громадськістю, на яку покладаються значні сподівання у вихованні в молодого покоління почуття національної ідентичності засобами природоохоронної діяльності. Передбачається, що творче поєднання народної і наукової педагогіки, у якій природоохоронний компонент посідає чільне місце, позитивно позначиться на виховному процесі, сприятиме його ефективності.

Дослідженням установлено, що успішність виховання у старшокласників почуття національної ідентичності засобами природоохоронної діяльності канадські педагоги пов’язують із взаємодією сім’ї і школи, підвищенням загальної педагогічної грамотності батьків. З цією метою для батьків організовуються спеціальні курси, проводяться конференції, збори, круглі столи, на яких обговорюються зазначені проблеми. Батьки залучаються до різних виховних заходів, беруть участь в природоохоронній діяльності.

У визначенні мети й побудові змісту виховання почуття національної ідентичності старшокласників засобами природоохоронної діяльності канадські педагоги спираються на законодавчі акти, прийняті урядом країни за останні десятиліття. Це – Закон про впровадження політики мультикультурності, Закон про права людини, Закон про національний символ Канади та Закон про національний гімн, Національний порядок денний щодо безпеки довкілля та сприяння розвитку природоохоронного руху. Перелічені та інші законодавчі акти становлять правову основу сьогоденного національного виховання учнів у школі та здійснення освітньої політики уряду на федеральному та провінційному рівнях. Мета виховання почуття національної ідентичності засобами природоохоронної діяльності полягає в тому, щоб прищепити молодому поколінню високі громадянські ідеали та моральні якості, що слугують психологічним бар’єром і стають на перешкоді будь-яких безвідповідальних дій по відношенню до людини, природи і країни в цілому. Визначена мета впливає на побудову змісту виховання почуття національної єдності в молодого покоління канадців. Його основними компонентами є знання, уміння, навички і стосунки, пов’язані з правами й свободами людини, громадянськими обов’язками, сприянням порозумінню та єдності народів країни, їхньому духовному зближенню, турботою про довкілля як загальнонаціональної цінності, практичною діяльністю зі збереження джерела й середовища життя канадців.

У другому розділі “Педагогічні умови, методи і форми виховання в старшокласників почуття національної ідентичності засобами природоохоронної діяльності у школах Канади” показано шляхи відображення змісту національного виховання в навчально-виховному процесі школи, проаналізовано педагогічні технології його здійснення, визначено роль і місце позаурочних форм виховання почуття національної ідентичності старшокласників засобами природоохоронної діяльності, охарактеризовано й проаналізовано готовність учителя до прищеплення учням почуття самоототожнення з канадською нацією засобами природи та природоохоронної діяльності.

У розділі наголошено, що виховання почуття психосоціальної і національної тотожності у канадських школярів здійснюється на засадах міждисциплінарного та неперервного підходів, що передбачає включення цього виховного компонента в зміст навчально-виховної роботи школи від першого до випускного класів. Основним видом діяльності учнів у школах Канади, як й інших країн світу, є навчальна робота, що забезпечує можливість використання виховного потенціалу усіх циклів навчальних дисциплін, передбачених навчальними планами, відповідно до їхньої логіки і структури протягом усіх років навчання в школі. Об’єднуючою основою, ядром, навколо якого будується навчально-виховний процес, слугують провідні ідеї, що забезпечують його цілісність.

Дослідженням встановлено, що канадські педагоги надають перевагу таким загальним поняттям, пов’язаним із вихованням у старшокласників почуття національної ідентичності засобами природоохоронної діяльності, як ідея особистої свободи, рівності всіх громадян незалежно від расової, національної, культурної або релігійної приналежності, пріоритету демократичних цінностей, екологічної безпеки та сталого розвитку канадського суспільства, мультикультурної єдності канадців, практичного використання набутих знань і умінь на благо спільної для всіх мешканців Канади батьківщини. Природоохоронний компонент поєднує вищезазначені ідеї, оскільки захист довкілля сприймається як особисто значуща проблема, із розв’язанням якої пов’язується забезпечення матеріальних і духовних потреб окремої людини і нації, існування самої держави. Тому природоохоронний компонент включається в різні цикли навчальних дисциплін. Його наявність свідчить, що канадські педагоги розглядають природоохоронну підготовку школярів як дієвий важіль реалізації урядової політики виховання добропорядних громадян, свідомих патріотів своєї країни, які відчувають потребу в тісній взаємодії для досягнення загальних цілей зміцнення своєї держави, її подальшого розквіту, забезпечення порозуміння й духовної єдності народів, які мешкають у ній.

У досліджені визначено, що предмети природничого, математичного, технічного, економічного та споріднених профілів забезпечують ґрунтовні знання щодо подолання екологічної кризи в країні, їхнього використання на благо країни. Дисципліни гуманітарного профілю покликані розвивати в учнів людські якості, прищеплювати високі громадянські почуття, сприяти становленню гуманних відносин у суспільстві та взаємин людини з природою. Провідне місце у вихованні почуття національної ідентичності старшокласників відводиться дисциплінам суспільствознавчого профілю, в яких знаходять безпосереднє відображення ідеї загальнонаціонального єднання канадців. Значна увага у зв’язку з цим приділяється громадянознавству – предмету, що включається в навчальні плани шкіл більшості провінцій Канади.

Дослідження засвідчує, що, незважаючи на децентралізований характер шкільної освіти в країні, де кожна провінція має власне міністерство й, відповідно, дотримується місцевих традицій її здійснення (на федеральне міністерство освіти покладаються координаційні та консультативні функції), ідея загальнонаціонального єднання канадців є переважаючою, втілення якої в курсах громадянознавства відбувається з урахуванням місцевих етнографічних умов, мовних і культурних особливостей народонаселення. У рамках цих курсів створюються спеціалізовані програми з виховання у молодого покоління канадців почуття національної єдності засобами природоохоронної діяльності

У дисертаційному дослідженні проводиться порівняння прикладів таких програм, підготовлених освітянами різних провінцій за підтримки місцевих міністерств освіти, що дозволило виявити спільні підходи до розуміння й висвітлення проблеми всеканадської єдності. Це, насамперед, поважливе ставлення до культурного розмаїття країни в цілому і провінцій зокрема, сприйняття його як духовного багатства нації, усвідомлення непересічної цінності природи для людини, колективна відповідальність за стан довкілля та якість життя.

Заслуговує на увагу використання дисциплін мовознавчого і літературознавчого профілів у вихованні почуття національної єдності старшокласників. Наприклад, аналіз підручників з англійської мови доводить, що включений у нього дидактичний матеріал підпорядкований ідеї національної єдності. Переважна більшість текстів містить відомості про природу та кліматичні зони Канади, проблеми довкілля та спільні зусилля канадців щодо їхнього розв’язання, знайомлять з культурою народів, що мешкають на терені країни, одночасно підкреслюючи інтегруючу роль англійської мови, яка отримала статус міжнародної на планерному рівні. Такий підхід, як зазначається в дисертації, має за мету залучити до англомовного середовища якомога більшу кількість населення, не створюючи конфліктних ситуацій. Відповідно вільне володіння англійською мовою сприймається як життєва необхідність. Слід зазначити, що в Канаді офіційно визнані дві державні мови: англійська і французька. Остання має широке застосування у провінції Квебек – франкомовній частині Канади. На рівні провінцій мають офіційне визнання й інші мови, залежно від більшості населення, що мешкає у них. Так, у провінції Альберта компактно проживає значна кількість українців, тому поряд з англійською у навчанні вживається й українська мова. Гнучка мовна політика також сприяє загальнонаціональній єдності канадців.

У дисертаційному дослідженні докладно розкриваються й аналізуються методи, форми й засоби виховання почуття національної ідентичності старшокласників засобами природоохоронної діяльності. Канадські педагоги вважають, що ретельно продуманий відбір педагогічних технологій створює сприятливі умови для виховання в учнів почуття національної єдності, формування в них спільних психологічних властивостей: ментальності, рис характеру, манери поводження, ціннісних уподобань тощо.

У практиці навчально-виховної роботи зі старшокласниками використовуються такі методи, як дослідницький, метод проектів, драматизація, театралізація, диспут, бесіда, лекція, навіювання, переконання, наслідування прикладу, метод брейнстормінгу, різноманітні емпіричні методи, пов’язані із залучанням учнів до природоохоронної діяльності та соціально орієнтованих заходів.

Найбільш поширеними формами організації виховання почуття національної ідентичності старшокласників засобами природоохоронної діяльності в школах Канади є різноманітні типи уроків, навчання бригадами учителів, рольові ігри, учнівські збори, семінари, конференції, виставки, присвячені проблемам екології, соціальним і національним питанням, взаємовідносинам у мультикультурному просторі Канади, а також інтелектуальні й спортивні змагання. Засоби виховання представлені шкільними підручниками, довідниковою літературою, різноманітними ілюстративними й роздавальними матеріалами, сучасними технічними приладами, серед яких комп’ютерна і мультимедійна техніка посідає першість.

У дослідженні виявлено перспективні підходи до виховання в канадських старшокласників почуття національної ідентичності засобами природоохоронної діяльності у позаурочний час. У здійсненні позашкільних форм виховання почуття національної ідентичності у старшокласників активну роль відіграють дитячо-юнацькі організації, серед яких скаутські об’єднання посідають першість. Велику зацікавленість у вихованні почуття національної ідентичності засобами природи і природоохоронної діяльності у канадської молоді шкільного віку виявляють діючі в країні чисельні природоохоронні організації та урядові й неурядові програми патріотичного спрямування: “Грін Піс”,“Сьєра Клаб”, “Зустріч з Канадою”, “Об’єднана рада Канади”, “Історична спадщина”, “Вибір Канади”, “Студентський голос”, “Центр громадянського виховання” та ін. Активні в справі національного виховання молоді музеї, бібліотеки, ботанічні сади, національні парки та інші просвітницькі установи.

Значна увага щодо виховання в канадських старшокласників почуття національної ідентичності засобами природоохоронної діяльності приділяється системі професійної підготовки учителя у вищих навчальних закладах Канади, змістовному наповненню академічних планів і програм, за якими вона відбувається, шляхам формування педагогічної майстерності та готовності до виховної роботи зі старшокласниками у школі, прищепленню у них почуття національної ідентичності. Досліджено, що педагогічна практика в школі визнається за головний критерій професійної готовності вчителя до навчально-виховної роботи з учнями, розвитку в них патріотичних якостей і національної самосвідомості, пов’язаної з батьківщиною і народом, що її утворюють.

Узагальнення результатів проведеного дослідження, аналіз джерельної бази дає підстави зробити такі висновки:

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове розв’язання наукової проблеми, пов’язаної з аналізом стану та сучасних підходів до виховання почуття національної ідентичності старшокласників засобами природоохоронної діяльності у школах Канади, розкрито педагогічні умови, у яких формується психосоціальна тотожність цієї категорії учнів з канадським народом, виявлено й охарактеризовано методи, форми і засоби виховання в старшокласників почуття особистої причетності до канадської нації як спільноти громадян, що поділяють загальні цінності, виявляють стурбованість за якісний стан природного довкілля, проаналізовано систему підготовки вчителя до виховання в школярів почуття національної ідентичності засобами природоохоронної діяльності.

2. Охарактеризовано історичні передумови актуалізації проблеми виховання почуття національної ідентичності старшокласників у школах Канади. Встановлено, що ідея єднання народів, котрі мешкали на теренах сучасної Канади, набула особливої значущості з наданням британським урядом статусу домініону цій колишній колонії Англії в 1867 році. Відповідно актуалізувалося питання щодо політичної консолідації народів і націй, які вибудовували власну державу, їхнього духовного, ментального і культурного зближення. Асиміляційна політика, яку проводили попередні уряди Канади аж до середини ХХ століття, виявилася неефективною. Вона не сприяла формуванню в канадців почуття окремішньої національної спільноти, що має загальну духовну основу. Сучасна парадигма загальнаціонального єднання канадців базується на політиці мультикультуралізму, багата палітра якого визнається за неоціненний спадок нації, зближення і порозуміння між народами однієї країни.

3. Встановлено, що уряд Канади в розв’язанні проблеми формування почуття національної ідентичності громадян значну увагу приділяє чинній у країні системі освіти, і насамперед школі. Вважається, що саме в шкільні роки майбутні дорослі громадяни Канади разом із загальноосвітньою підготовкою отримують належне громадянське виховання, в основу якого покладено ідею загальнонаціональної єдності. Принципова увага в процесі виховання почуття національної ідентичності канадських школярів приділяється старшокласникам, тобто тій категорії учнів, які по закінченню школи увійдуть у доросле життя з інтеріоризованими ідеалами й цінностями свідомого громадянина Канади, для якого держава і нація становлять нерозривне ціле.

4. З’ясовано, що в мультикультурному просторі Канади надзвичайної значущості набуває визначення провідних ідей, які впливають на інтеграційні процеси в країні, позначаються на суспільній свідомості, сприяють національній консолідації громадян на державному рівні. Проте в умовах глобального погіршення екологічної ситуації, яке стосується й Канади, проблема подолання екологічної кризи в країні набула особливої актуальності, що стимулювало активізацію природоохоронної діяльності на загальнонаціональному рівні. Відповідно посилюються вимоги до підготовки молодого покоління канадців щодо природоохоронної діяльності та формування в нього екологічної культури в школі. Природоохоронна активність щільно пов’язується з громадянським вихованням та прищепленням почуття національної ідентичності учнів старших класів середньої школи, які поряд із теоретичними знаннями отримують практичний досвід розв’язання екологічних проблем у різних видах і формах природоохоронної діяльності.

5. Проаналізовано теоретико-методологічні основи виховання в старшокласників почуття національної ідентичності засобами природоохоронної діяльності в школах Канади. Виявлено, що канадські педагоги спираються на наукові положення і практичний досвід природоохоронної діяльності видатних учених, натуралістів і громадських діячів, чия діяльність мала значний вплив на теорію і практику природоохоронного руху Канади. Правовою підставою виховання в молоді почуття національної ідентичності засобами природоохоронної діяльності слугують закони і постанови федерального та провінційних урядів Канади про розвиток природозахисного руху, раціональне використання природних ресурсів, молодіжну політику в галузі охорони природи, законодавчі акти щодо екологічної освіти.

6. Дослідженням встановлено, що канадські педагоги зміст національного виховання розглядають у типовому для західної педагогіки наборі основних структурних елементів: знання, уміння, навички, стосунки. Їхня єдність і взаємозв’язок мають забезпечити формування високовідповідального громадянина, який свідомо дотримується установлених правил і норм поведінки в суспільстві, поважає права і свободи, гарантовані конституцією країни, шанує її історичне минуле, сумлінно працює заради її зміцнення й розквіту, виявляє занепокоєність станом природного довкілля та бере активну участь у розв’язанні екологічних проблем, розуміє універсальну цінність природи для людини. Виховання почуття національної ідентичності старшокласників незмінно пов’язується з усвідомленням багатонаціонального складу населення Канади, з якого випливає полісемічність її культури як загальнонаціональної цінності, що забезпечує духовну єдність канадського суспільства.

7. Визначено, що реалізація змісту виховання в старшокласників почуття національної ідентичності засобами природоохоронної діяльності в навчальному процесі пов’язується насамперед з якістю дидактичних матеріалів, оснащенням шкільним обладнанням, моральною і професійною готовністю учителя до його здійснення. У зв’язку з цим уряд Канади забезпечує умови, які б сприяли успішному розв’язанню цього питання: надається належна фінансова підтримка для розробки програм і створення підручників, зміст яких відповідає сьогоденним вимогам до національного виховання учнів, підготовки і підвищення кваліфікації учителів, здатних на високому професійному рівні передавати знання, навички і досвід служіння канадському народові як цілісної спільноти, прищеплювати почуття власної тотожності з нею.

8. Виявлено, що канадські педагоги приділяють значну увагу використанню в навчально-виховному процесі ефективних у педагогічному відношенні методів, форм і засобів виховання в учнів почуття національної ідентичності засобами природоохоронної діяльності. Досліджено, що канадські педагоги використовують такі засоби виховання: шкільні підручники, довідники, засоби масової інформації, різноманітні друковані, роздавальні та ілюстративні матеріали, сучасні технічні засоби, серед яких комп’ютерні прилади посідають провідне місце. Форми організації навчально-виховного процесу представлені різними видами уроків, конференціями і зборами, присвяченими еколого-соціальним і національним питанням, організацією виставок творчих робіт старшокласників тощо.

9. Установлено, що канадські педагоги приділяють значну увагу розвитку позакласних і позашкільних форм виховання молодого покоління, прищеплення йому поваги до національних цінностей і символів (прапора, герба, державного гімну, тотемних позначень). Позакласна робота з виховання національної ідентичності старшокласників поділяється на три основні форми: індивідуальні, групові й масові. Індивідуальна форма позакласних занять пов’язується з підготовкою домашніх завдань, читанням літературних творів, переглядом тематичних телевізійних передач, відеофільмів, написанням рефератів, статей, доповідей тощо. Групові й масові форми позакласної роботи з виховання почуття національної ідентичності засобами природоохоронної діяльності представлені значною кількістю учнівських гуртків, клубів, товариств, об’єднань, організацій, які задовольняють інтелектуальні потреби старшокласників, забезпечують умови для колективної співпраці, формування громадянської свідомості. Позашкільна робота з виховання в старшокласників почуття національної ідентичності засобами природоохоронної діяльності відбувається в громадських організаціях, установах, просвітніх закладах і закладах освіти. Федеральним та провінційними урядами пропонуються дослідницькі проекти для старшокласників, які спрямовані на зміцнення моральних якостей, утвердження громадянсько-патріотичних якостей та переконань, усвідомлення природи як загальнонаціональної цінності, власного ототожнення з канадською нацією.

10. Проведене дослідження дозволило виявити перспективні для вітчизняної педагогічної науки і практики напрацювання канадських освітян щодо виховання в старшокласників почуття національної ідентичності засобами природоохоронної діяльності. Це – провідні ідеї, які знаходять відображення в навчально-виховному процесі школи: мультикультурність суспільства, побудована на повазі культурного самовиявлення кожного народу, яка сприяє його збагаченню, спрямована на духовне зближення суспільства, єдність ціннісних орієнтацій і психологічних рис характеру; усвідомлення непересічної значущості природи як чинника, що впливає на ментальність нації, спосіб і якість життя людей; виявлення загальної турботи про стан природного довкілля як основи добробуту країни, безпосередня участь кожного в природоохоронній діяльності. Заслуговує на увагу досвід використання окремих методів і форм виховання почуття національної ідентичності старшокласників засобами природоохоронної діяльності: метод проектів, дослідницькі методи, метод наслідування, драматизація, емпіричні методи, пов’язані із захистом природи та формуванням громадянської відповідальності за загальнонаціональну спадщину.

Проведене дослідження не претендує на завершеність, оскільки подальшого вивчення потребують питання виховання почуття національної ідентичності учнів початкової школи засобами природи та природоохоронної діяльності, особливості підготовки учителя до виховання почуття національної ідентичності в учнів початкової та середньої шкіл засобами природоохоронної діяльності в Канаді. Самостійну проблему дослідження може становити полікультурний аспект у вихованні почуття національної ідентичності у школах Канади.