КОМПЛЕКСНЕ ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ ХІМІЇ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ БУДОВИ РЕЧОВИНИ В ОСНОВНІЙ ШКОЛІ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і ступінь дослідження проблеми, сформульовано об’єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання і методи дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення отриманих результатів; обґрунтовано вірогідність результатів дослідження, відомості про їх апробацію та впровадження.

У першому розділі «Психолого-педагогічні основи використання засобів навчання в процесі формування понять про будову речовини в учнів основної школи» розглядаються теоретичні засади процесу формування понять про будову речовини в курсі хімії основної школи, аналізується стан окресленої проблеми в практиці українських шкіл.

Аналіз психолого-педагогічної літератури дозволив виявити психологічні особливості підліткового віку, які впливають на навчальний процес та, зокрема на процес формування системи понять про будову речовини як основної системи понять шкільного курсу хімії. Виявлені психологічні особливості стали основним критерієм створення методичної системи формування та розвитку понять про будову речовини.

Аналіз науково-методичної літератури довів, що системність є необхідною характеристикою мислення та знань людини. Категоріальність та системотвірна функція самого поняття «речовина» вимагають дотримання принципів науковості та системності під час вивчення основних хімічних понять. Згідно з принципом системності явища повинні досліджуватися в їх залежності від внутрішньо зв’язаного цілого. У системі понять про речовину внутрішні зв’язки забезпечують поняття про будову речовини, вони допомагають розкрити та усвідомити основне категоріальне поняття хімії, дозволяють передбачити та пояснити властивості та застосування конкретних речовин. Принцип системності вимагає логічно-структурованого викладання навчального матеріалу, методично-обґрунтованого використання дидактичних засобів у їх взаємозв’язку з методами та формами навчання, тобто ефективного функціонування методичної системи.

У дисертації обґрунтовано, що створенню системи комплексного використання засобів навчання сприяє інтегративний підхід. Інтегративний – від латинського integratio – об’єднання, поповнення, відновлення. Інтегративність – наявність системоутворювальних, системозберігальних факторів. Отже, інтегративний підхід передбачає об’єднання дидактичних засобів у систему, яка враховує особливості та потенційні можливості кожного окремого навчального засобу. Компоненти системи при узгодженому застосуванні доповнюють дію один одного, впливаючи на різні органи чуття, дають можливість із різних боків показати одне й те саме явище. Виникає можливість синтезу тексту, звуку, комп’ютерної графіки, відеозображень, анімацій, хімічного експерименту, статичних моделей та таблиць. Узгоджена дія всіх цих компонентів позитивно впливає на засвоєння навчального матеріалу.

Аналіз сучасного стану використання засобів навчання у формуванні понять про будову речовини підтвердив актуальність обраної проблеми дослідження. Хімічний експеримент у формуванні понять про будову речовини в шкільний практиці майже не використовується, під час вивчення відповідних тем учителі надають перевагу зображувальним таблицям, структурно-подібним моделям та мультимедійним засобам навчання, використовуючи всі ці навчальні засоби окремо один від одного. Система дидактичних засобів, яка б із різних боків унаочнювала складні абстрактні поняття про будову речовини, у шкільній практиці не застосовується.

У другому розділі «Методичні підходи до формування понять про будову речовини на основі комплексного застосування засобів навчання» розроблено та теоретично обґрунтовано систему комплексного застосування засобів навчання на основі інтеграції традиційних та сучасних дидактичних засобів.