У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність теми дослідження, визначено його мету, задачі, об’єкт, предмет, сформульовано наукову новизну, практичне значення та методи дослідження, наведено дані про апробацію та впровадження результатів.
У першому розділі "Методика формування фахових знань студентів індустріальних коледжів як соціальна і педагогічна проблема" подано результати аналізу навчальної, монографічної, періодичної літератури, дисертаційного фонду та електронних джерел інформації з метою визначення і корегування цілей і методів дослідження процесу формування фахових знань студентів (майбутніх ІТ-фахівців) індустріального коледжу.
У процесі дослідження підготовки й діяльності ІТ-фахівців нами було визначено, що в умовах економічної кризи та масових скорочень робочих місць молодим фахівцям складно знайти роботу та ще складніше втриматись на відповідному рівні. Працедавців найчастіше цікавлять в ІТ-фахівцях не тільки їх знання, уміння й навички в галузі ІТ, але й уміння продуктивного спілкування, знання основ економіки, менеджменту тобто практичний і компетентнісний складники результатів підготовки. Саме тому важливим етапом змісту професійної підготовки ІТ-фахівців є виробнича практика, проходження якої сприяє актуалізації й зростанню міцності теоретичних знань студентів, удосконаленню й закріпленню практичних умінь, навичок, розвитку їх професійної самостійності, оволодінню ними прогресивними технологіями й сучасним обладнанням.
Науковий аналіз проблеми дослідження дав змогу виявити й конкретизувати місце вищого закладу освіти ІІ рівня акредитації – коледжу в системі сучасної вищої освіти України як невід'ємної частини системи вищої освіти країни. Коледжі стали важливою ланкою системи освіти, головна мета якої полягає в здійсненні фундаментальної наукової, загальнокультурної, практичної підготовки фахівців середньої ланки. Від молодших спеціалістів вимагається вміння сприймати та опрацьовувати різноманітну, динамічно зростаючу технічну та економічну інформацію, володіти мистецтвом управління новими технологічними циклами, особливо в екстремальних ринкових ситуаціях.
Формування професійних компетенцій майбутнього молодшого спеціаліста нині вимагає від навчального закладу застосовування принципово нового підходу: інтеграції професійної освіти й практичної діяльності шляхом упровадження нових методик навчання. Зміст навчання майбутніх ІТ-фахівців повинен бути таким, щоб вони оволоділи не тільки фундаментальними знаннями в галузі комп'ютерних наук, але й були готовими до постійних змін у галузі інформаційних технологій, неперервного підвищення своєї кваліфікації, рівня інформаційної культури, були здатними до подальшої самоосвіти в галузі ІТ. Відповідно до вимог часу в майбутніх ІТ-фахівців, випускників індустріального коледжу, повинна бути сформована готовність до практичного використання ІТ (ІТ-готовність) у процесі вирішення всього кола завдань, які виникатимуть в їхній майбутній професійній діяльності.
Аналіз психолого-педагогічної й науково-технічної літератури показав, що проблема організації й проведення виробничої практики студентів індустріальних коледжів трактується занадто однобоко, без урахування багатьох аспектів, нерозривно з нею пов’язаних, зокрема, рівня і дієвості підготовки до практики, рівня розвитку ІТ на момент початку практики. Відсутні наукові дослідження практики як єдиного цілого зі всіма психолого-педагогічними умовами, а відомі нечисленні дослідження з проблем підготовки ІТ-фахівців головним чином стосуються оцінювання ставлення студентів до проходження практики.
Аналіз організації практичної підготовки майбутніх ІТ-фахівців показав недостатнє використання можливостей впливу на формування фахових знань студентів індустріальних коледжів, які може надати ефективне проведення виробничої практики. Виявлено, що поліпшенню такої ситуації сприяє впровадження єдиної системи практик в усіх індустріальних коледжах; тісної співпраці між підприємствами (підприємцями – роботодавцями) й особами, які беруть участь у практичній підготовці майбутніх ІТ-фахівців (викладачами й управлінцями навчальних закладів); обов’язкового запровадження практики в усіх вищих навчальних закладах для всіх спеціальностей; спрямування управління проведенням практики на поєднання процесів набуття суб’єктами навчання спеціальних, фахових і надпредметних знань, запровадження нових методик навчання в процес формування фахових знань студентів індустріальних коледжів.
У другому розділі "Методика навчання автоматизованих систем обробки інформації у процесі формування фахових знань студентів індустріальних коледжів" визначено, що практична підготовка, яка разом з теоретичною створює основу фахової підготовки, є базисом формування фахових знань фахівця будь-якої спеціальності, його компетентності в певній галузі і готовності до виконання відповідної (фахової) діяльності. Практична підготовка базується на фахових знаннях і актуалізує потребу в них. Тільки в процесі фахової діяльності виникає потреба поглиблення фахових знань. Дослідження специфіки організаційних форм підготовки ІТ-фахівців у ВНЗ I-II рівнів акредитації та вдосконалення їх змістового наповнення є самостійною педагогічною проблемою, вирішення якої надає можливість суттєво покращити результати навчання. Завдання навчання в індустріальному коледжі полягає в тому, щоб студенти отримали цілісну базову професійну підготовку.
Концептуальні ідеї проведеного дослідження ґрунтуються на таких положеннях: коледж ІІ рівня акредитації функціонує як певна соціально-педагогічна система з усіма притаманними їй ознаками; зміст підготовки ІТ-фахівців має відповідати вимогам державного стандарту освіти; створення необхідних організаційно-педагогічних умов сприятиме успішній підготовці молодших спеціалістів галузі ІТ та забезпечить удосконалення системи навчання в індустріальних коледжах.
У результаті проведеного дослідження визначено особливості методики навчання автоматизованих систем обробки інформації в процесі формування фахових знань студентів індустріальних коледжів, виокремлено та сформульовано педагогічні умови розроблення і застосовування системи педагогічних впливів процесу навчання автоматизованих систем обробки інформації, спрямованих на підготовку, організацію й проведення виробничої практики, результатом застосовування яких є покращення практичної складової підготовки майбутніх ІТ-фахівців.
Першою з важливих педагогічних умов розроблення і впровадження методики підготовки ІТ-фахівців є формування змісту навчання конкретної навчальної дисципліни з урахуванням того, що в результаті навчання фахівець не просто має стати компетентним у певній галузі знань, але й набути певного обсягу надпредметних (ключових) компетенцій. Другою педагогічною умовою є активність студентів у навчанні, наявність у них мотивації навчальної діяльності. Система має забезпечувати умови для активної, цілеспрямованої й самостійної навчально-пошукової діяльності студента. Третьою – забезпечення максимально широкого застосовування різних видів електронних засобів навчального призначення. Четверту педагогічну умову розроблення та впровадження ефективної системи підготовки ІТ-фахівців можна виокремити як забезпечення навчання у співробітництві. П’яту педагогічну умову пов’язуємо з проведенням виробничої практики як завершального етапу навчання. Ця умова складається з групи умов, безпосередньо пов’язаних із проведенням виробничої практики, зокрема: 1) раннє планування виробничої практики – студент визначається з місцем її проходження за 6 місяців до її початку; 2) включення всіх суб'єктів навчання в процес підготовки до виробничої практики – контролюється з використанням ІТ; 3) застосування елементів дистанційного навчання – сайт як джерело навчальних матеріалів, засоби віддаленого спілкування з викладачем.
Основи ІТ-готовності формуються через отримання студентами основ наукових знань відповідних предметних галузей. Базою для формування загальної і професійної культури вважаємо дисципліну "Автоматизовані системи обробки інформації", в процесі вивчення якої надаються фундаментальні знання, що сприяють формуванню широкого, цілісного погляду на сучасний світ і місце особистості. Навчання автоматизованих систем обробки інформації у процесі формування фахових знань студентів індустріальних коледжів здійснюється згідно розробленого тематичного плану. Вплив навчання дисципліни "Автоматизовані системи обробки інформації" та використання ІТ у навчально-виховному процесі сприяє розвитку теоретичного, творчого мислення студентів, сприяє формуванню навиків алгоритмічного способу діяльності, при якому студент чітко уявляє собі послідовність дій, що визначають процес перетворення початкових даних в шуканий результат.
В процесі розроблення моделі методики навчання автоматизованих систем обробки інформації у процесі формування фахових знань студентів індустріальних коледжів враховано такі положення: в умовах інформатизації суспільства в професійній діяльності фахівця відбуваються істотні зміни – широкомасштабна комп'ютеризація виробництва визначає необхідність формування знань і умінь фахівців в галузі ІТ; ІТ-готовність студентів формується у НЗ на кожному етапі; ІТ-готовність студентів сприяє підвищенню конкурентоспроможності молодшого спеціаліста. Загальна модель фахівця включає загальнокультурну, психолого-педагогічну, фундаментальну, спеціальну та комп'ютерну складові. Комп'ютерна, або ІТ-складова, для ІТ-фахівців є системотвірним фактором професійної готовності й професійної компетентності.
