ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження; окреслено зв’язок роботи з науковими програмами, планами й темами; описано мету, завдання, об’єкт, предмет дослідження; доведено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів; охарактеризовано особистий внесок здобувача, наведено відомості про апробацію, упровадження та публікації результатів наукового пошуку.
У першому розділі «Предмет та теоретичні засади проблеми дослідження» проаналізовано стан опрацювання проблеми формування професійно орієнтованої евристичної діяльності майбутнього вчителя в психолого-педагогічній, науково-методичній літературі та практиці навчання у ВНЗ; з’ясовано сутність і структуру професійно орієнтованої евристичної діяльності студентів; охарактеризовано психолого-педагогічні передумови та запропоновано методичні вимоги щодо формування професійно орієнтованої евристичної діяльності студентів у курсі методики навчання математики.
Аналіз психолого-педагогічної, методичної, навчальної літератури
з проблеми дослідження дав змогу виокремити передумови побудови методичної системи формування професійно орієнтованої евристичної діяльності майбутнього вчителя математики. Важливою ознакою розвитку вищої школи
є підготовка фахівців, які здатні працювати в системі евристичного навчання математики, мають досвід власної евристичної діяльності. Отже, зростає потреба в розробленні можливих шляхів організації евристичної діяльності майбутніх учителів у процесі їхньої професійної підготовки.
Для окреслення шляхів розв’язання цієї проблеми проаналізовано особливості трактування такого складного феномену, як евристика.
У дослідженні евристикою номінований процес пошуку нового продукту діяльності, тобто в основу евристичного навчання покладено орієнтацію
на процес, а не на результат пізнання.
Сучасний розвиток методичної системи евристичного навчання математики вимагає якісних змін у методичній підготовці вчителя математики. Необхідним компонентом системи підготовки майбутнього вчителя математики, що підвищить якість його методичної підготовки, повинно стати ґрунтовне опанування евристики к загальної методології творчості та як основи методичної системи евристичного навчання математики. В обґрунтованій теоретичній концепції оновлення методичної підготовки учителів математики передбачено створення методичної системи формування професійно орієнтованої евристичної діяльності.
У зв’язку з цим на підставі теорії навчальної, професійної, евристичної, навчально-пізнавальної евристичної діяльності введено поняття професійно орієнтованої евристичної діяльності студентів як особливого виду їх навчальної діяльності, що спрямована на створення нової стратегії або системи дій
у процесі розв’язування методичних задач, у наслідок чого студенти активно опановують методичні знання, розвивають евристичні вміння та особистісні якості майбутнього фахівця.
Діяльність, зокрема й професійно орієнтована евристична – явище багатопланове, вона може бути структурована з різних поглядів, у різні способи. У роботі описано структуру професійно орієнтованої евристичної діяльності
з погляду функціонального структурування (мотиваційний, змістовий, операційно-процесуальний, організаційний і методологічний компоненти)
та динамічного структурування (цілі, продукти, засоби, задачі), проаналізовано кожен із цих компонентів. В операційно-процесуальному, зокрема, виокремлено методичні вміння, необхідні майбутньому вчителеві математики для організації евристичної діяльності учнів та управління нею.
Професійно орієнтована евристична діяльність може бути схарактеризована рівнем сформованості прийомів евристичної діяльності майбутнього вчителя математики, які він опановує під час розв’язування евристичних задач, а також формуванням методичних умінь ефективної організації евристичного навчання математики. Це передбачає, що в процесі навчання методики математики
в студентів ВНЗ необхідно сформувати евристичні вміння: уміння використовувати евристики в ході розв’язування математичних і методичних задач; уміння розмежовувати в системі задач евристичну задачу, формулювати евристичні підказки різного рівня інформативності в математичних задачах; уміння проектувати уроки з використанням методів, організаційних форм
і засобів евристичного навчання математики та ін.
У контексті методичної підготовки студентів методична задача
є засобом формування методичної діяльності майбутнього вчителя в цілому, засобом діагностики підготовленості до її реалізації. Тому показниками рівня сформованості евристичних умінь студента в курсі методики навчання математики може слугувати успішність розв’язання евристично орієнтованих методичних задач.
Розмежовано три основні рівні сформованості евристичних умінь студентів: низький, середній та високий. Низький – студент усвідомлює мету виконання окремої методичної або навчально-пізнавальної дії. Пошук способу виконання дії відбувається більшою мірою на підставі зразка, при цьому потрібна суттєва допомога з боку викладача. Середній – студент усвідомлює мету виконання окремої методичної або навчально-пізнавальної дії та її операційний склад. Пошук способу виконання дії реалізується на підставі загальних рекомендацій та евристичних приписів. Відбувається перенесення окремих сформованих евристичних умінь на великі блоки навчального матеріалу.
При цьому потрібна незначна допомога викладача. Високий – студент усвідомлює не тільки мету виконання окремої методичної або навчально-пізнавальної дії,
але і її операційний склад, мотиви й засоби вибору способів діяльності. Відбувається самостійний вибір і творче використання різних евристичних прийомів.
Активному формуванню професійно орієнтованої евристичної діяльності майбутнього вчителя математики сприятиме дотримання сукупності психолого-педагогічних передумов. Серед найбільш важливих названо такі: реалізація системного, комплексного, діяльнісного підходів до навчання; забезпечення особистісно-орієнтованого та індивідуально-творчого підходів; формування позитивної Я-концепції особистості студента; дотримання принципів евристичного навчання; формування позитивних мотивів у студентів
до майбутньої професійної діяльності, зокрема до професійно орієнтованої евристичної діяльності.
Для організації навчального процесу, пов’язаного з формуванням
та розвитком професійно орієнтованої евристичної діяльності майбутнього вчителя математики, сформульовано методичні вимоги до цілей, змісту, організаційних форм, відбору методів, прийомів і засобів навчання.
У ході розроблення цілей орієнтиром стали не тільки сума знань і умінь, необхідних для опанування змісту, а й опис евристичних умінь, які повинен набути студент у процесі вивчення конкретної теми курсу методики математики. Зміст навчання методики математики доповнений системою евристично орієнтованих методичних задач. У процесі відбору організаційних форм, методів та засобів навчання перевагу надано евристично орієнтованим,
з подальшим акцентуванням уваги студентів на тому, як викладач організовує навчальний процес.
У другому розділі «Методична система формування професійно орієнтованої евристичної діяльності майбутнього вчителя математики в курсі методики навчання математики» проаналізовано особливості організації професійно орієнтованої евристичної діяльності студентів й управління
нею в курсі методики навчання математики, запропоновано технологію формування професійно орієнтованої евристичної діяльності студентів
на практичних заняттях із методики навчання математики; подано результати педагогічного експерименту, мета якого полягала в з’ясуванні ефективності розробленої методичної системи формування професійно орієнтованої евристичної діяльності майбутнього вчителя математики в курсі методики математики.
Методичні задачі є одним з основних засобів методичної підготовки майбутнього вчителя математики. З огляду на це формування в студентів умінь професійно орієнтованої евристичної діяльності в курсі методики навчання математики має бути організовано за допомогою евристично орієнтованих методичних задач. Урахування специфіки евристичної діяльності, з одного боку,
і специфіки методичної діяльності майбутнього вчителя математики, з іншого, уможливило необхідність використання на практичних заняттях з методики навчання математики евристично орієнтованих методичних задач двох типів. Перший тип спрямований на формування в майбутнього вчителя математики загальних і спеціальних евристичних прийомів. Такі методичні задачі об’єднано
в окремі блоки (для кожного евристичного прийому наведено перелік задач, пошук розв’язання яких відбувається за допомогою цього прийому).
Один прийом може наскрізною лінією проходити водночас через кілька
тем практичних занять із методики навчання математики. Другий тип прогнозує формування вмінь організовувати евристичну діяльність учнів. Такі задачі
не становлять окремих блоків, вони включені до загальної системи задач,
при цьому безпосередньо не зазначено, що спосіб їх розв’язування пов’язаний
з організацією евристичної діяльності учнів.
Головна закономірність процесу формування будь-якої пізнавальної діяльності полягає в тому, що особиста діяльність і введені в неї знання набувають розумових форм, стають узагальненими не відразу, а поступово, охоплюючи декілька етапів. Для кожної досліджуваної теми в курсі методики навчання математики виокремлено три етапи формування професійно орієнтованої евристичної діяльності студентів: підготовчий, основний
і підсумковий. На першому етапі відбувається планування й мотивація вивчення теми, цілепокладання, актуалізація та перевірка засвоєних знань, їх повнота.
На другому – у студентів формуються вміння, необхідні для розв’язання методичних задач у професійній діяльності. На третьому – відбувається контроль та рефлексія власної професійно орієнтованої евристичної діяльності студентів, актуалізація потреби використовувати у своїй майбутній професійній діяльності методи, організаційні форми та засоби евристичного навчання математики.
Ідею поетапного формування професійно орієнтованої евристичної діяльності майбутнього вчителя математики обрано за основу розроблення робочих зошитів із курсу для тем «Постановка дидактичних цілей», «Математичні поняття», «Математичні твердження і методи їх доведення».
Оскільки найважливішими засобами евристичного навчання математики,
як зазначає О. І. Скафа, є сучасні комп’ютерно-орієнтовані системи, застосування інформаційно-комунікаційних технологій стало невід’ємною частиною методики формування професійно орієнтованої евристичної діяльності студентів.
Комп’ютерна підтримка формування професійно орієнтованої евристичної діяльності в ході вивчення курсу методики математики передбачає: використання педагогічних програмних засобів, таких як GRAN 1, GRAN-2D, GRAN-3D, EUREKA, DG; педагогічних програмних засобів із системи ЕДК; дистанційного курсу «Навчання методики викладання математики під час СРС». Аналіз зразків використання різноманітних педагогічних програмних засобів під час організації навчання дає змогу не тільки формувати власну евристичну діяльність майбутніх учителів, але й підготувати їх до організації евристичної діяльності учнів.
Розроблення, дослідження, корекція та перевірка ефективності запропонованої в дисертації методичної системи формування професійно орієнтованої евристичної діяльності майбутнього вчителя математики відбувалися в процесі цілеспрямованого педагогічного експерименту протягом
2003 – 2010 рр.
На першому (констатувальному) етапі (2003 – 2004 рр.) вивчено основні першоджерела з досліджуваної проблеми, наукові праці вітчизняних
і закордонних педагогів, обґрунтовано сутність порушеного питання. Метою цього етапу було вивчення інтересу вчителів-практиків до роботи в умовах евристичного навчання математики; ставлення студентів до формування прийомів евристичної діяльності на заняттях із фундаментальних дисциплін, залучення студентів до процесу розв’язування евристичних задач; стану розвитку евристичних умінь у студентів молодших курсів.
Результати анкетування вчителів шкіл довели важливість проблеми вдосконалення методичної підготовки вчителя математики, засвідчили,
що майже всі опитані вчителі вважають формування в учнів евристичних умінь важливою й необхідною умовою розвитку школярів. Знання про систему евристичного навчання математики вчителі опановують за допомогою самоосвіти, курсів підвищення кваліфікації. Окремі респонденти зазначили,
що отримали необхідну інформацію про евристичне навчання в процесі навчання у ВНЗ. Результати, отримані в ході констатувального етапу експерименту, підтвердили припущення щодо необхідності формування професійно орієнтованої евристичної діяльності в курсі методики навчання математики.
У зв’язку з цим окреслено теоретичні положення, сформульовано гіпотезу
й завдання дослідження.
На другому (пошуковому) етапі (2004 – 2008 рр.) проходив відбір тем курсу методики навчання математики, пошук методів, форм і засобів навчання, вибір серед них тих, які сприяють формуванню евристичних умінь студентів.
На цьому етапі з’ясовано теоретичні засади побудови методичної системи.
На пошуковому етапі педагогічного експерименту основну увагу зосереджено
на таких завданнях: виявити й проаналізувати особливості методичної підготовки студентів – майбутніх учителів математики; виокремити структурні компоненти професійно орієнтованої евристичної діяльності; на цій підставі охарактеризувати прийоми формування евристичних умінь у студентів у курсі методики навчання математики; скласти перелік евристичних умінь, формування яких відбувається в студентів у процесі вивчення курсу методики математики; обґрунтувати необхідність уведення в процес навчання методики математики систем евристично орієнтованих методичних задач; розробити методичну систему навчання методики математики, що спрямована на формування професійно орієнтованої евристичної діяльності студентів, зокрема, розробити систему евристично орієнтованих методичних задач, що прогнозує моделювання майбутньої професійної діяльності; визначити рівні сформованості евристичних умінь у навчанні методики математики та засоби їх діагностування.
Унаслідок аналізу наукової літератури, усвідомлення специфіки професійної діяльності сучасного вчителя математики та вимог
до його особистості, пошуковий експеримент дав змогу розмежувати три рівні розвитку евристичних умінь (високий, середній, низький), які відповідають рівням сформованості професійно орієнтованої евристичної діяльності.
Відповідно до мети й завдань дослідження, розрізнено критерії
для порівняння результатів навчання методики математики з позиції формування професійно орієнтованої евристичної діяльності. До них зараховано: рівень засвоєння навчального матеріалу з методики навчання математики як результат використання запропонованої методики; рівень сформованості евристичних умінь; рівень готовності використовувати методи, форми, засоби евристичного навчання математики в майбутній професійній діяльності. На пошуковому етапі розроблено інструментарій для проведення педагогічного експерименту.
На третьому (формувальному) етапі (2008 – 2010 рр.) упроваджено
й скориговано розроблену методику формування професійно орієнтованої евристичної діяльності майбутнього вчителя математики в процесі навчання методики математики; уточнено понятійний апарат; підготовлено робочі зошити для студентів за темами «Постановка дидактичних цілей», «Математичні поняття», «Математичні твердження і методи їх доведення».
Для дослідження ефективності впровадження розробленої методичної системи формування професійно орієнтованої евристичної діяльності, методом випадкового відбору зі студентів третього курсу були сформовані дві групи: експериментальна група (ЕГ), яка навчалася за розробленою методикою,
і контрольна група (КГ), що навчалася за традиційною методикою.
Усього в експерименті взяли участь 942 студенти.
Для оцінювання рівня розвитку в студентів евристичних умінь запропоновано задачі таких типів: на використання евристики
під час розв’язування математичної або методичної задачі; на формулювання евристичного правила-орієнтира до запропонованої задачі; на виявлення придатності (або непридатності) певного евристичного прийому
для розв’язування задачі; на виявлення із запропонованого переліку задач евристичної; на використання методів, форм, засобів евристичного навчання
в ході розв’язування методичних задач.
Перший зріз проведено в ході констатувального експерименту
на пропедевтичному етапі (перед вивченням курсу методики навчання математики). Це дало змогу виявити базові рівні володіння студентами евристичними вміннями. Порівняння отриманих унаслідок діагностичного зрізу кількісних показників уможливило констатацію того, що на початку експерименту рівень розвитку евристичних умінь у студентів контрольної
та експериментальної груп був однаково низьким.
Другий діагностичний зріз проведено в ході формувального експерименту. На цей час студенти вивчили частину курсу методики математики (перший модуль). Зріз довів, що рівні розвитку евристичних умінь у студентів
в експериментальних і контрольних групах мають деякі відмінності (рис. 1).
Третій діагностичний зріз виконано в другому модулі, після закінчення загального курсу методики математики (другий модульний контроль) (рис. 2).
В експериментальних групах показники рівня розвитку евристичних умінь студентів суттєво підвищилися після вивчення студентами курсу методики навчання математики як евристично орієнтованого курсу з використанням авторської методики навчання: високий – 20,64 %, середній – 64,47 %, низький – 14,89 %.
| 
