МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ СТАРШОКЛАСНИКІВ В УМОВАХ ПРОЕКТНО-ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ :

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, висвітлено зв’язок роботи з науковими програмами, планами та темами, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет дослідження, охарактеризовано методи дослідження, розкрито наукову новизну одержаних результатів, їх практичне значення, подано відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження, публікації, наведено інформацію про структуру й обсяг дисертації.

У першому розділі «Розвиток творчих здібностей учнів в сучасній психолого-педагогічній теорії і практиці» проаналізовано підходи до розвитку творчих здібностей учнів та розкрито можливості використання навчальних проектів для розвитку творчих здібностей учнів старшої школи, проведений аналіз сутності поняття «розвиток творчих здібностей особистості», уточнена структура і зміст поняття «розвиток творчих здібностей» стосовно учня як суб’єкта навчальної творчої діяльності.

На основі результатів дослідження творчий розвиток старшокласників визначено як інтегративну характеристику особистості, яка включає: систему здібностей (уява, оригінальність, здатність до естетичної оцінки, комунікативно-творча здатність), знань (технологічні та художньо-теоретичні основи), умінь (художньо-технологічні), спрямованості (естетична потреба), характеру (емоційно-естетична чуйність), що спонукають до навчання, до творчого розвитку і саморозвитку. Домінуючим елементом системи, що забезпечує її динамічність, є естетична потреба як стійка спрямованість на творчу діяльність.

Проблема дослідження вимагала звернення до взаємозв’язку теорії і практики як головного чинника розвитку творчих здібностей особистості. Розвиток творчих здібностей нами розглядається в двох аспектах: 1) як реалізація і перетворення творчої здатності (вищий ступінь розвитку – самореалізація як максимальне розкриття творчої здатності); 2) як перехід на вищий рівень потенційних можливостей.

Уточнені сутність і зміст навчальної творчої діяльності стосовно діяльності на уроках технологій у профільній старшій школі. Розкриті особливості підтримування навчальної творчої діяльності на уроках технологій з дослідницьким компонентом, що сприяє розкриттю творчого потенціалу, розвитку учня як суб’єкта цього виду діяльності та подальшого професійного самовизначення.

Дані положення склали основу для педагогіки співробітництва, що передбачає демократичну позицію вчителя, що означає розвиток творчих здібностей учнів у процесі навчання, пошук методів і форм навчання, які стимулюють творчу активність та самостійність старшокласників і сприяють виявленню, формуванню та розвитку творчих здібностей в процесі творчої, перетворювальної діяльності. Весь педагогічний процес повинен будуватися на принципах таких підходів до учнів, які надають можливість перетворювати їх в активних учасників у процесі їх навчання і виховання, а саме: реалізація індивідуального підходу до учнів, урахування їх провідних психологічних особливостей, природних здібностей. При такому навчанні існують сприятливі умови для виявлення індивідуальних особливостей особистості. Для розвитку таких особливостей необхідна актуалізація знань і способів діяльності, тобто способів використання набутих знань. Тут недостатньо звичайного відтворення знань і способів діяльності. Необхідна самостійна, творча діяльність, що стає джерелом розвитку творчих здібностей учнів. Для організації такого навчання, необхідна позиція вчителя, що створює атмосферу свободи, за умов використання методів, які стимулюють активність школярів та їх розвиток. Учитель в ролі консультанта, що надає розвивальну допомогу, формує, виховує а також знаходить, підтримує, розвиває в людині механізми саморозвитку, самореалізації, саморегуляції та самовиховання, необхідні для становлення особистості учня, створення сприятливих умов для формування його індивідуальності та успішної взаємодії з іншими людьми в майбутньому самостійному житті.

В нашому дослідженні наголошуємо, що в старшій школі основним способом організації такого навчання являється профільне навчання, що відрізняється від загальноосвітньої підготовки більш конкретними професійно спрямованими характеристиками мотивів, цілей, засобів і результатів навчальної, продуктивної, творчої діяльності. Тут ми згодні з В.В. Рибалкою, який вважає, що в старшій школі учень повинен перейти від загальноосвітнього профілю до більш конкретного профілю діяльності, який передбачає певну спеціалізацію, концентрацію навчальної діяльності навколо визначеної групи професій. Така орієнтація з часом буде конкретизуватися і наприкінці навчання в школі, завершенні профільного навчання, може бути обраний напрямок подальшої професійної підготовки. В нашому дослідженні ми стверджуємо, що профільне навчання надає оптимальні можливості для реалізації завдань розвитку індивідуальних особливостей, творчих здібностей особистості. Тут маємо на увазі особливості процесу викладання технологій за профілем, умов проведення занять, методичних прийомів, а також особливостей організації всього процесу навчання, починаючи від вибору профілю до формування профільних класів.

На основі взаємозв’язку теорії і практики в розвитку творчих здібностей учнів старшої школи виділяють наступні функції: організаційну, освітню, розвивальну. Організаційна функція процесу взаємозв’язку теорії і практики виявляється в такій організації навчального процесу, яка включає організацію конструктивної співпраці вчителів та учнів при виконанні навчально-творчих завдань, що перетворює навчальний процес на творчий, дослідницький. Освітня функція знаходить своє віддзеркалення в процесі навчально-пізнавальної і практичної діяльності школярів, коли систематизуються знання і на їх основі виробляються уміння, навички, набувається досвід творчої діяльності. Суть розвивальної функції взаємозв’язку теорії і практики в розвитку творчих здібностей учнів ми бачимо в розвитку естетичної пізнавальної потреби, в проходженні шляху пізнання від копіювання до репродуктивно-творчої діяльності, потім до конструктивно-творчої самостійної діяльності з орієнтацією на самореалізацію.

Розвиток творчих здібностей особистості за останні десятиліття стає все більш поширеним предметом вивчення в самих різних областях психологічного і педагогічного знання. Дослідження цього питання необхідно почати з осмислення проблеми творчості. Творчість розуміється як уміння відхиляться від традиційних схем мислення, здатність генерувати незвичайні ідеї, а також, по можливості, їх втілювати. Процес творчості успішно розвиває спостережливість, образний і пізнавальний потенціал, точність мислення, уяви. Для розуміння сутності творчих здібностей у рамках нашого дослідження раніше необхідно звернутися до аналізу поняття здібностей. Здібності являються одним з найбільш широких психологічних понять. Нині учені виділяють наступні ознаки здібностей: індивідуально-психологічні особливості, що відрізняють одну людину від іншої; індивідуальні особливості, які мають відношення до успішності виконання діяльності або декількох видів діяльності; здатності до накопичення та засвоєння знань, умінь і навичок, які ще не вироблені у людини, хоча і обумовлюють легкість і швидкість їх надбання.

Аналізуючи основні підходи до розвитку творчих здібностей, можна зробити висновок, що дослідники одностайно виділяють творчу уяву і якість творчого мислення як обов’язкові компоненти творчих здібностей.

Вважається, що підлітковий та юнацький вік є сприятливим для розвитку творчості як стійкої характеристики особистості. Це обґрунтовано рядом експериментальних досліджень, що виявили зростання розвитку творчих здібностей саме в цьому віці. Проблема розвитку творчих здібностей саме в цей період постає найгостріше, оскільки сама творчість включає здатність до самоперетворення, самовираження, яскравої емоційної рухливості. Педагогічний висновок, який ми зробили, полягає в необхідності розширювати досвід молодої людини для створення досить міцної основи її творчої діяльності.

В результаті аналізу науково-методичної літератури, ми дійшли висновку, що проектно-технологічна діяльність учнів реалізується, або можлива, за умов урахування індивідуальних особливостей особистості кожного учня, неповторності, цінності його ідей і задумів, інтересів, нахилів і здібностей, що мають розвиватися.

Ми розділяємо точку зору, що під навчальним проектом слід розуміти завдання дослідницького, творчого характеру, що відповідає інтересам і можливостям учнів, виконане ними самостійно, але під керівництвом учителя, і що має своїм підсумком соціально значущу, завершену роботу.

Крім того, наш досвід підтверджує, що робота над проектами виконує пізнавальну, розвивальну і виховну функції, сприяє виявленню інтересів і нахилів учнів та їх подальшому розвитку, виробляє аналітичний і творчий підхід до виконання завдань; дозволяє усвідомити моральну цінність праці.

 Розвиток творчих здібностей виявляється у творчій діяльності школярів, організувати яку найкраще на основі методу проектів, що включає структуру цієї діяльності (теорію, практику, типи, функції, компоненти, етапи взаємозв’язку теорії і практики), а також, що розкриває принципи організації цієї діяльності (такі, як: креативність, наочність, характер навчання за умовами співпраці та ін.) і умови її здійснення (такі, як: умови для підтримки прагнення до творчості, оптимальна координація аудиторної і самостійної роботи, цілісний підхід до знань, високий рівень теоретичної підготовки та ін.) Реалізується за принципами: креативності, наочності, єдності конкретного і абстрактного, позитивного емоційного фону навчання, розвитку освітньої потреби, колективного характеру навчання при врахуванні індивідуальних особливостей особистості кожного учня, рівня труднощів у навчанні, єдності репродуктивного і продуктивного, співпраці (співтворчості).

Творчий потенціал, закладений в дітях, реалізується якнайповніше, якщо навчання технологіям в старшій школі спрямовується в профільне навчання за спеціалізаціями. Це надає більше можливостей для розвитку творчого потенціалу, спробувати себе в різних видах діяльності, орієнтує на вибір професії і сприяє появі індивідуальної, професійної, цільової спрямованості.

Розкриті сутність і зміст творчості в психолого-педагогічних дослідженнях. Виявлені особливості навчально-творчої діяльності на уроках технологій, що розглядається як засіб розкриття творчого потенціалу та розвитку творчих здібностей особистості.

Проблема творчої діяльності складна і досить суперечлива. Складність її полягає в тому, що вона припускає вирішення найважливіших методологічних питань: природи творчості, джерел її розвитку, співвідношення в цьому процесі об’єктивного і суб’єктивного, індивідуального і загального.

Складність проблеми полягає і в тому, що предметом дослідження виступає явище, процесуальна сторона якого недоступна прямому, безпосередньому дослідженню, оскільки багато в чому пов’язана з діяльністю несвідомого. Нове знання є функцією таких процесів, як інсайт, осяяння і здогадка, що належать до категорії явищ, які не можна пояснити. Тому проблема творчої діяльності привертає увагу дослідників різних галузей наукового знання. Незважаючи на збільшену останнім часом кількість досліджень, присвячених проблемі творчої діяльності, саме поняття «творча діяльність» розглядається через більш загальне визначення: творчість – це створення нового. Абсолютну значущість має творчість, спрямована на збагачення, розвиток людини, на розкриття її індивідуальних можливостей. Створення умов для виховання творчої особистості є, передусім, створення нового, такого, чого ніколи раніше не було, такої цінності, яка дійсно унікальна, оскільки людина, здатна до творчості, самобутня і неповторна, що є першоосновою усіх інших цінностей.

Творчість розуміється як процес самостворення і безмежного розвитку людини – вищою метою і сутністю творчості, її індивідуально-особистісних проявів. Творчість характеризується як процес, в результаті якого людина знаходить щось нове, раніше невідоме. Характерними особливостями творчого процесу є: наявність протиріччя, проблемної ситуації або творчого завдання; соціальна і особиста значущість і прогресивність, що вносить вклад до розвитку суспільства і особистості; наявність об’єктивних (соціальних, матеріальних) передумов, умов для творчості; наявність суб’єктивних (особистісних якостей, знань, умінь, особливо позитивної мотивації, творчих здібностей особистості) передумов для творчості; новизна й оригінальність процесу або результату.

Одним з найважливіших досягнень вікової психології і педагогіки являється встановлення провідної ролі творчої діяльності в розвитку молодої людини. Вивчення конкретних видів діяльності, вкладу, що вноситься їм у формування особистості, в розвиток творчих здібностей на даному віковому етапі. Проте конкретні види творчої діяльності вивчені недостатньо і вкрай нерівномірно. Творча діяльність є провідною діяльністю учня на уроках технологій у профільному навчанні, тобто такою діяльністю, в зв’язку з розвитком якої відбуваються найголовніші зміни в психіці старшокласника, в якого розвиваються психічні процеси, що представляють перехід учня до нового, вищого ступеня його розвитку.

Основним пріоритетом діяльності педагогів повинна стати цілеспрямована, систематична організація процесу становлення творчої особистості учня за допомогою включення його в різні види діяльності з метою максимального розвитку його природних нахилів, задатків та здібностей, що допоможе, в майбутньому,  успішному виконанню основних соціальних функцій дорослої людини. Сучасний рівень соціальних стосунків припускає уміння діяти за проявом самостійності, в співпраці з іншими, а також розвиток творчих нахилів. Люди, здатні до саморозвитку і самовдосконалення, до пошуку і прийняття нестандартних рішень –  найважливіший капітал сучасного суспільства, і цей капітал закладається в ранньому дитинстві, формується в шкільні роки  і закріплюється в старших класах.

У другому розділі «Теоретичні засади розвитку творчих здібностей учнів» розкрито педагогічні умови розвитку творчих здібностей старшокласників та проаналізовано можливості розвитку творчих здібностей учнів старшої школи на основі особистісно-орієнтованого навчання, обґрунтовано зміст програми за спеціалізацією «Декоративне клаптикове шиття».

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури, ми дійшли висновку, по-перше, що розвиток творчих здібностей учнів в процесі навчання краще здійснювати, застосовуючи особистісно-орієнтовані технології, зокрема, індивідуальний підхід до кожного учня. По-друге, розвиток творчих здібностей потребує певної організації та реалізації педагогічних умов, що враховують вікові, соціальні, психофізіологічні, особистісні особливості учнів старшої школи і, що відображають відомі в психолого-педагогічній літературі та педагогічній практиці сторони активізації в навчанні (змістовна, суб’єктна, організаційна).

Педагогічні умови розвитку творчих здібностей ми розглядаємо, по-перше, як середовище, в якому проходить досліджуваний процес, по-друге, як обов’язкове виконання визначених педагогічних умов для створення необхідного середовища, в якому відбувається організація навчально-пізнавальної діяльності розвивального характеру.

У дослідженні визначено комплекс педагогічних умов, що обумовлюють ефективність виявлення та розвитку творчих здібностей в процесі творчої діяльності як засобу розвитку творчих здібностей старшокласників:

- використання творчих методів учителем і використання методів навчання, направлених на актуалізацію особистісного досвіду учнів;

- заохочення пошукового творчого підходу до загальноприйнятого, звичного та забезпечення учнів різними видами завдань та вправ, репродуктивна частина яких була б основою для творчої діяльності, що передбачає абстрактне, наочно-образне, наочно-дійове, інтуїтивне мислення;

- підтримка спроб самостійного пошуку розумних неочікуваних рішень та підтримка спроб знаходити, визначати, формулювати проблему;   

- створення вільної, розкутої атмосфери навчання: заохоченні і винагороди творчих ідей і результатів творчої діяльності, навчанні школярів переживати свої відкриття як творчі, розвитку в них смаку до творчості і потреби в ній, вихованні спокійного відношення до невизначеності і незрозумілого, стимулюванні потреби в постійному розвитку та забезпечення демократичного стилю управління при організації навчання, прояв позитивних емоцій як учителем, так і учнями, направленість методів навчання на успіх учнів.

Особливість підтримки процесу розвитку творчих здібностей старшокласників полягає в тому, що цей процес відбувається в результаті взаємодії двох або більше суб’єктів, наділених сукупністю індивідуальних якостей, що являє собою вірогідну залежність творчого розвитку учня від діяльності вчителя. Тому вивчення обміну  діяльністю між суб’єктами навчання, спираючись на уявлення про цілеспрямовану реалізацію умов оптимізації індивідуального підходу в процесі розвитку творчих здібностей учнів, стає основним завданням  для розгляду існуючих дидактичних можливостей різних форм, методів, прийомів навчання що, в свою чергу, створює те потрібне розвивальне середовище.

Творча діяльність реалізується за принципами: креативності, наочності, єдності конкретного і абстрактного, позитивного емоційного фону навчання, розвитку освітньої потреби, колективного характеру навчання при урахуванні індивідуальних особливостей особистості кожного учня.

 Виявлені в процесі дослідження умови, розглядаються нами як чинники, що забезпечують ефективне стимулювання творчої діяльності: психолого-педагогічні, науково-методичні, дидактичні, організаційні, змістові, мотиваційні, діяльнісні; суб’єктивні та об’єктивні, зовнішні та внутрішні.

Індивідуальний підхід в умовах профільного навчання за спеціалізацією з використанням проблемних методів в оптимальному поєднанні з методами інформаційно-рецептивного типу, при особистісно-діяльнісному характері навчання, сприяє такій організації процесу навчання, при якому стають можливими виявлення, формування та розвиток творчих здібностей; активізує пошукову активність учнів і стимулює процес осмисленого навчання, веде до розвитку пізнавального інтересу. Це стає рушійною силою розвитку інтелектуальних і особистісних якостей, що неодмінно позначається на ефективності розвитку творчих здібностей.

Процес розвитку творчого потенціалу, розкриття творчих можливостей учнів вимагає значного часу, як і будь-який творчий процес. Для його ефективності необхідно впродовж усього навчання в школі створювати такі умови, щоб кожен учень мав можливість опанувати особистий досвід творчої діяльності, заснований на отриманих, здобутих самостійно і засвоєних знаннях. Цілеспрямоване навчання творчості можна вважати основним завданням процесу навчання за спеціалізацією «Декоративне клаптикове шиття» у профільному навчанні на уроках технологій в старшій школі.

Декоративне клаптикове шиття – це вид діяльності, що органічно розвиває творчі здібності старшокласників. Вироби, виконані за клаптиковими техніками, або прикрашені їх елементами, несуть в собі яскраві, красиві, незвичайні мотиви, що стають продовженням творчого підходу, реалізації ідеї, задуму, в процесі творчої, перетворювальної діяльності. Навчання клаптиковому шиттю сприяє розвитку сприйняття: образи і мотиви орнаментів знаходять емоційний відгук в сприйнятті учнів. Виконуючи вироби за технологією клаптикового шиття, учні безпосередньо пов’язані з його властивостями: формою, кольором, величиною мотивів, фактурою тканини і ниток. Вони ознайомлюються не лише з формою і будовою візерунка, але і з технічною стороною його виконання в матеріалі. На заняттях з декоративного клаптикового шиття важливим завданням стає розвиток в учнів уяви, творчого мислення, уміння створювати оригінальні роботи, виховується прагнення до створення нового.

Обґрунтована і розроблена в процесі дослідження експериментальна програма за спеціалізацією «Декоративне клаптикове шиття» для учнів старшої школи, в якій дотримані принципи послідовності, наступність з трудовим навчанням, враховані регіональні особливості і стан матеріально-технічної бази освітніх установ.

Актуальність розробки цієї програми та її реалізація має на меті викладання курсу (спеціалізації) на досить високому рівні за рахунок використання активних методів навчання, в першу чергу, методу проектів, що сприятиме вирішенню поставлених завдань. Програма являється планом цілеспрямованої діяльності педагога у виявленні та розвитку творчих здібностей учнів. Використання науково-обґрунтованих положень, викладених в програмі, допоможе учителю співвіднести теорію з практикою при проектуванні навчально-виховного процесу та при розробці механізму реалізації матеріалу навчальної програми.

Результати дослідження дають підстави вважати, що виявлені педагогічні умови, розроблені на їх основі дидактичні матеріали та методичні прийоми, варіант програми за спеціалізацією «Декоративне клаптикове шиття» досить повно забезпечують організацію та здійснення навчально-виховного процесу та сприяють ефективному розвитку творчих здібностей старшокласників.

У третьому розділі «Розвиток творчих здібностей старшокласників на уроках технологій в профільному навчанні» проаналізовано зміст і форми організації навчального процесу в старшій школі за профілями, і зроблено висновок, що найбільший акцент в навчанні ставиться на розвиток умінь і навичок, а завдання, спрямовані на розвиток творчих здібностей зведені до мінімуму. При виборі форм уроків необхідно враховувати те, що краще за все може зацікавити дітей підліткового та юнацького віку, а саме, обирати ті заняття, де можна пофантазувати, проявити ініціативу і, наскільки можливо, створити навколо учня таке середовище і таку систему стосунків, які б стимулювали його творчу діяльність. Для того, щоб будь-який урок був спрямований на розвиток творчих здібностей школярів, учителю необхідно дотримуватися наступних принципів: користуватися сучасними педагогічними розвиваючими технологіями, орієнтованими на розвиток здібностей учня; сприймати учня як індивідуальність, що має право бути особистістю зі своїми особливостями, що вже склалися; приймати всі відповіді та реакції учнів. А також необхідно забезпечити незалежність вибору та прийняття рішень старшокласниками для того, щоб вони могли самостійно контролювати власний розвиток; помилки учнів повинні використовуватися як можливість нового, несподіваного погляду на щось звичне; неодмінною умовою проведення уроку повинна бути позитивна підтримка особистості кожного учня; під час уроку (заняття) повинна виключатися будь-яка критика особистості та діяльності старшокласника. Основне завдання уроку, спрямованого на розвиток творчих здібностей – це допомога в розкритті індивідуальних можливостей учнів.

У процесі констатувального експерименту проаналізовано реальний стан навчального процесу на уроках технологій у старій школі і виявлено, що навчальний процес не сприяє розвитку образного мислення, художньо-творчої  уяви, зорового сприйняття, емоційного відношення до створюваного об’єкту і формування основ композиційної грамоти.

Під час пошукового етапу експерименту визначено необхідність здійснювати диференційований індивідуальний підхід з урахуванням рівня підготовки, інтересів, можливостей старшокласників.

Експериментальне дослідження показало, що в класі, де навчання проводилося за розробленою нами методикою, роботи учнів виглядають більш естетично, мають закінчений вигляд, цілісний образ, грамотне композиційне рішення виробу в цілому.

Сутність формувального експерименту полягала в тому, що, змінюючи умови, зміст, методичні прийоми і форми навчально-виховного процесу перевірялося, що надає найкращих можливостей для розвитку творчих здібностей, де виявляється кращий результат.

Вивчення особливостей клаптикового шиття, його художнього опрацювання, а також зростання творчого рівня і професійної майстерності в опануванні даної технології мають бути взаємопов’язані, щоб забезпечити найбільш ефективні умови розвитку творчих здібностей учнів.

Дані експериментального дослідження підтвердили, що розвиток творчих здібностей учнів на заняттях за спеціалізацією «Декоративне клаптикове шиття» буде ефективнішим, якщо процес навчання вибудовувати на основі методичних засад, що включають: спеціальні вправи і завдання з поступовим ускладненням, відповідно до специфіки клаптикового шиття; дидактичні принципи, форми і методи навчання клаптиковому шиттю, спрямовані на розвиток творчих здібностей, що відповідають віковим і психофізіологічним особливостям підліткового та юнацького віку; засоби навчання, що забезпечують високий рівень навчання і розвитку творчих здібностей учнів, що, в результаті, сприяє здійсненню розвитку творчого потенціалу, художнього смаку, працьовитості, емоційної чуйності.

Для визначення рівня розвитку творчих здібностей учнів нами використовувались наступні параметри: прояв творчої уяви; створення образу; оригінальне рішення образу; цілісність композиції; стилізація природних форм; колірне рішення; символічність; почуття пропорції; єдність стилю; естетична складова.

Виходячи з визначених параметрів, ми виділили три рівні розвитку творчих здібностей:

1. Високий рівень: учні проявляють творчу уяву; можуть створювати оригінальні образи у клаптиковому шитті; застосовувати знання стилізації; бачити по-новому традиційні образи; застосовувати знання символіки; самостійно складати колірні поєднання; самостійно складати композицію, дотримуючись правил: неподільності композиції на частини, дотримання принципу  «від простого до складного», виділення домінанти, дотримання законів контрастів; вироби, в яких присутнє почуття пропорції, цілісності, єдність стилю.

2. Середній рівень: учні проявляють творчу уяву; можуть створювати образи в клаптикових виробах, але застосовують кольорове коло в самостійному складанні колірних поєднань; використовують шаблони при створенні композиції (стабільні схеми); на недостатньому рівні володіють знаннями в області стилізації.

3. Низький рівень: учні формально підходять до виконання завдання; при створенні образів рідко пропонують цікавий оригінальний варіант, не можуть обґрунтувати вибір свого рішення образу; не можуть самостійно створити композицію: відсутня яскраво виражена домінанта, не дотримується принцип субпідрядності другорядного головному, не дотримуються закону контрастів; не досить володіють знаннями в області стилізації; не можуть скласти колірне рішення.

Наше експериментальне дослідження показало, що заняття з  декоративного клаптикового шиття позитивно впливають на розвиток творчих здібностей учнів, на становлення творчих якостей особистості, на інтерес до декоративно-прикладного мистецтва й на активність роботи учнів.

В ході нашого експерименту важливу роль відіграло використання методів навчання, як одного з найважливіших структурних компонентів процесу навчання, що позв’язує запроектовану мету і кінцевий результат, що дозволило здійснювати розвиток творчих здібностей. Зокрема, нами застосовувалися в процесі роботи методи спостереження, бесіди, перегляду декоративних робіт школярів та ін. Експериментальне дослідження показало, що запропоновані методи і форми навчання художньої обробки текстилю (виготовлення виробів в клаптиковій техніці) відповідають віковим і психофізіологічним особливостям старшокласників.

Для визначення зростання рівня розвитку творчих здібностей ми виділили основні уміння і в ході експериментального дослідження прослідкували динаміку їх розвитку:

- уміння розробляти оригінальне рішення образу в клаптиковому шитті;

- уміння бачити по-новому традиційний образ;

- уміння створювати цілісну композицію;

- уміння розробляти оригінальне колористичне рішення.

Після проведення нашого дослідження за допомогою спостереження, анкетування й аналізу робіт учнів, були зроблені наступні висновки про динаміку розвитку умінь (таблиця 1).

За результатами виконання творчих завдань старшокласниками, оцінюючи виділені уміння, було визначено такі показники відповідно до рівнів на першому році навчання: уміння розробляти оригінальне рішення образу в клаптиковому шитті на високому рівні показали  26,1% учнів контрольної групи та 35,4% учнів експериментальної групи; на середньому рівні – 41,9% та 51,5% учнів контрольної та експериментальної груп відповідно; на низькому рівні – 18,6% учнів контрольної групи та 14,4% учнів експериментальної групи. На другому році навчання на високому рівні зазначене вміння показали 34,4% учнів контрольної групи та 55,6% учнів експериментальної групи; на середньому рівні – 36,3% та 38,4% учнів контрольної та експериментальної груп відповідно; на низькому рівні – 15,8% та 8,1% учнів. Відслідковуючи динаміку розвитку творчих здібностей учнів старших класів, що проявляються в уміннях бачити по-новому традиційний образ, створювати цілісну композицію та розробляти оригінальне колористичне рішення можна зробити висновок про те, що між показниками на першому та другому році навчання спостерігається позитивна тенденція в бік зростання кількості учнів, що показали свої вміння на високому рівні та зменшення – на низькому рівні. Це дає підстави стверджувати, що між першим і другим роками навчання існують позитивні зрушення у підвищенні рівня розвитку творчих здібностей учнів старших класів.