ФОРМУВАННЯ ЖАНРОВОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ В АНГЛІЙСЬКОМУ ДІЛОВОМУ ПИСЕМНОМУ МОВЛЕННІ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ ТУРИЗМУ :

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

  У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, завдання, об’єкт, предмет, методи дослідження, розкрито його наукову новизну і практичне значення роботи, подано дані щодо апробації й упровадження одержаних результатів та структуру роботи.

У першому розділі «Теоретичні передумови формування жанрової компетенції в англійському діловому писемному мовленні майбутніх менеджерів туризму» розкрито сутність і особливості використання жанрового підходу в навчанні ДПМ майбутніх менеджерів туризму; розкрито сутність і склад жанрової компетенції у ДПМ майбутніх менеджерів туризму.

У ході дослідження було визначено вимоги чинних нормативних освітніх документів щодо підготовки спеціалістів туристичного профілю з іноземної мови (Програма з англійської мови для професійного спілкування, освітньо-кваліфікаційна характеристика та освітньо-професійна програма підготовки бакалаврів та спеціалістів у сфері туризму). Формування у студентів іншомовних комунікативних компетенцій рівня В2 – «незалежний користувач» у писемному мовленні вимагає від студентів уміння писати ділові листи й оформляти ділову документацію (туристичну) відповідно до мети ділового спілкування.

Аналіз підходів до навчання іншомовного писемного мовлення, основними серед яких є процесуальний, текстуальний і жанровий, дав змогу визначити, що, з точки зору функціональності та прагматичності, більш доцільним у вищих навчальних закладах туристичного спрямування є застосування жанрового підходу. Згідно з цим підходом мовлення розглядається в соціальному контексті і відповідає сучасним комунікативним потребам майбутніх менеджерів туризму. 

Жанровий підхід як один із різновидів когнітивно-комунікативного підходу в методиці навчання ділового спілкування передбачає визначення номенклатури необхідних жанрів писемного мовлення, послідовності методичної роботи з ними й оволодіння різними стратегіями і тактиками утворення текстів різних типів. Жанровий підхід дозволяє студентам усві­домити, з яких мотивів створюються певні тексти, як їх інтерпретувати, використовувати і самим створювати тексти відповідних жанрів.

Головний компонент змісту ділового писемного мовлення – жанр – це ментальна схема, що активізує в довгостроковій пам’яті мовленнєвої особистості відповідний сценарій мовленнєвої діяльності (В. А. Тиригіна). З позицій розгортання дискурсу, жанр – це відносно стійкий тематичний, композиційний і стилістичний тип висловлення. За М. М. Бахтіним, жанр є одиницею мовленнєвого процесу, а жанрова форма – моделлю висловлення. Жанрові форми не винаходить мовець, вони запам'ятовуються у процесі мовленнєвої практики й архівуються в мовленнєвій пам'яті.

Аналіз і узагальнення наукової психолого-педагогічної, лінгвістичної та методичної літератури з проблеми дослідження дозволяє визначити мовленнєвий жанр як результат абстракції текстової діяльності, зумовлений типовою ситуацією і темою спілкування. Визначальною рисою жанру є комунікативна інтенція. Жанр є інструментом ділового спілкування, що дає змогу змінювати, будувати мовленнєву поведінку залежно від специфіки мовленнєвої ситуації.

Визначено, що навчання ДПМ студентів вищих навчальних закладів туристичного профілю має відбуватися в межах жанрів ділового листування, реклами, ділових електронних листів, резюме, ділових контрактів і угод, довідково-інформаційної документації тощо. Кожен із наведених жанрів містить низку більш дрібних, підпорядкованих основному.

Уміння і навички моделювати професійно значущі тексти пов'язані з категорією жанрової компетенції. Жанрова компетенція – це знання студентами комунікативних цілей, макроструктур і мовних особливостей текстів певних жанрів, характерних для даної підмови й уміння продукувати власні. Вона вимагає від студентів немовного вишу вміння дотримуватися таких комунікативних норм: об’єктивне відображення змісту соціальної ситуації, знання відповідності між складом інформації та типом висловлення, використання розмовних формул (сталих зворотів, словосполучень, мовленнєвих зразків), термінів.

Жанрова компетенція майбутніх менеджерів туризму взаємодіє з іншими компонентами комунікативної компетенції містить елементи трьох компонентів: лінгвістичної компетенції,
предметної компетенції, прагматичної / стратегічної компетенції. Лінгвістична компетенція містить граматичну і лексичну субкомпетенції. До складу предметної входять лінгвокраїнознавча і професійна компетенції; прагматичної – інтерактивна й етикетна компетенції.

З погляду когнітології формою існування мовленнєвих жанрів у свідомості виступає жанровий фрейм. Він визначає здійснення, оформлення і порядок мовленнєвих подій, утворює модель породження мовлення, яка відповідає конкретній ситуації спілкування і продиктована нею. Чим більша кількість жанрових фреймів існує у свідомості мовної особистості, тим вищий рівень її жанрової компетенції у сфері професійного спілкування. Основою жанрового фрейму є жанрова матриця (далі – ЖМ), яку визначаємо як певний інваріантний набір текстової структури, загальної для текстів певного жанру, що не залежить від мови.

У другому розділі «Методика формування жанрової компетенції в англійському діловому писемному мовленні майбутніх менеджерів туризму» надається класифікація жанрів професійного ділового спілкування майбутніх менеджерів туризму; описано принципи формування жанрової компетенції у ДПМ, обґрунтовано і запропоновано комплекс вправ щодо формування жанрової компетенції в англійському ДМП майбутніх менеджерів туризму.

Відповідно до концепції жанрового підходу розроблено типологію жанрів підмови «Туризм», які були класифіковані на основі соціально-комунікативних ситуацій на вісім гіпержанрів, що поєднували у своєму складі декілька жанрів, та «жанроїди», що інтегрували елементи різних жанрів. За цією класифікацією було визначено зміст навчальних матеріалів для формування жанрової компетенції в англійському ДПМ майбутніх менеджерів туризму.

В основу методики формування жанрової компетенції майбутніх менеджерів туризму покладено низку принципів.

Принцип жанроцентричності встановлює жорсткий закон дотримання навчання жанрових форм. Мовленнєвий жанр відповідно до цього принципу перетворюється на одиницю навчання. Навчання певному жанру дає можливість викладачу показати, а студенту засвоїти особливості побудови моделі жанру, що вивчається, його специфічні, клішовані мовні і мовленнєві ознаки.

Принцип урахування функціональних типів жанрів вимагає сформованості у студентів уявлень про стандартний набір способів мовленнєвих дій, їх послідовність і функціонування в різних комунікативних ситуаціях, що дає можливість уникнути несподіванок у спілкуванні та комунікативних невдач.

Принцип опори на жанрову матрицю як зразок фрейму нерозривно пов'язаний із продукуванням текстів різних жанрів, а також стратегіями і тактиками їх побудови. Він дозволяє студенту успішно заповнювати порожні місця (слоти) цієї матриці інформацією і, спираючись на них, продукувати власні тексти.

Принцип використання графічних організаторів (лексичні карти, жанрові матриці, схеми послідовності дій) навчального матеріалу при формуванні ментальної моделі жанрового фрейму забезпечує ефективну візуальну репрезентацію жанрів і їх мовне наповнення. За допомогою їх у межах загальних канонів студенти покроково створюють свою власну модель жанрового фрейму.

Принцип пріоритету лексичної роботи ініціює цілеспрямовані дії з актуалізації і поповнення словникового запасу студента. Він виявляється в доборі лексичних одиниць, що підлягають засвоєнню і організації лексичного практикуму в ході навчання.

Принцип інтенсивного використання фонових знань забезпечує швидке введення і засвоєння навчального матеріалу. Він допомагає формувати первинні знання про структуру жанрового фрейму, стратегії і тактики побудови текстів різних професійних жанрів.

Принцип автентичності дозволяє викладачу використовувати автентичні навчальні матеріали, типові для жанрів підмови, що вивчається.

Принцип комплексного навчання видів мовленнєвої діяльності об'єднує в один комплекс усі види мовленнєвої діяльності, що досягається завдяки тематичній єдності заняття, єдиного лексичного простору усних і письмових текстів, які використовуються на заняттях, узгодженості в засвоєнні мовленнєвих моделей, однакових за контекстом, але різних за формою реалізації.

Принцип системності забезпечує організацію навчальних модулів за моделями систем. Їх функціональний взаємозв'язок здійснюється в актах навчальної комунікації, в реалізації варіацій професійних жанрів і мовленнєвих формул, що мають єдину комунікативну мету та диференційовані реєстровим забарвленням.

На основі цих принципів укладено комплекс когнітивно-комунікативних вправ з формування жанрової компетенції у ДПМ майбутніх менеджерів туризму.

У комплексі когнітивно-комунікативних вправ для навчання ДПМ разом із комунікативним компонентом представлено когнітивний складник, що відображає нерозривність двох аспектів процесу іншомовного навчання, в контексті якого мова є інструментом спілкування, з одного боку, та інструментом пізнання, з іншого. Методична організація навчального матеріалу в розробленому комплексі вправ спрямована на розв’язання когнітивних, комунікативних і мовних завдань відповідно до етапів навчання.

Мета першого етапу – презентації – ознайомити  студентів зі структурою ЖМ, стратегіями й тактиками побудови жанрів певної підмови. На цьому етапі розв’язуються такі завдання: презентація структури жанрового фрейму та формування орієнтовної основи дій зі складання ЖМ. Виконуються когнітивно-комунікативні вправи, що розвивають уміння студентів відтворювати комунікативні структури – схематичні образи дійсності, які стоять за професійно орієнтованими текстами. Основними видами вправ є вправи на асоціацію, семантизацію лексичного наповнення жанрового фрейму, а також на розвиток навичок визначення структури жанрової матриці, стратегій і тактик побудови текстів різних жанрів. Викладач вводить поняття ЖМ, ознайомлює студентів зі стратегіями і тактиками побудови певних жанрів, формує у них первинні знання про концепт.

Наводимо комплекс вправ для формування жанрової компетенції студентів в ДПМ на основі жанрової матриці жанру «Реклама».