Диференційна рента та механізм її реалізації в надрокористуванні :

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Стратегічне зростання економіки країни значною мірою залежить від інтенсивності розробки родовищ корисних копалин, забезпечення раціонального використання видобутої сировини, створення умов для ефективного функціонування системи рентних відносин в надрокористуванні. Динамізм інституціональних перетворень, неспроможність деяких економічних суб’єктів ефективно діяти в нових умовах вимагають адекватного вдосконалення наявного економічного механізму реалізації диференційної ренти в надрокористуванні з метою забезпечення реалізації державної власності на надра та отримання додаткового джерела надходжень до Державного бюджету України, а також ефективного використання запасів мінеральної сировини.

Зазначене вимагає переосмислення теоретичних надбань та практики господарювання і на цій основі - вдосконалення економічної політики держави в галузі надрокористування. Існуючі схеми вилучення, розподілу та перерозподілу створеної в процесі виробничого надрокористування ренти не забезпечують подолання негативних явищ та тенденцій в гірничозбагачувальній сфері, не приносять відповідного рентного доходу суб’єктам рентних відносин. Певна недосконалість існуючого механізму реалізації диференційної ренти в надрокористуванні пов’язана, зокрема, з неадекватністю наявного розподілу прав власності на надра між суб’єктами рентних відносин і вадами кількісного оцінювання диференційної ренти.

Подолання зазначених негативних явищ потребує актуалізації не використаних потенційних можливостей системи рентних відносин, створення адекватного сучасним умовам механізму реалізації диференційної ренти в надрокористуванні.

У дослідженні проблем ренти та рентних відносин створено грунтовні гносеологічні основи. Представниками класичної школи політичної економії розроблено теорії диференційної та абсолютної ренти (У. Петті, Ф. Кене,         А. Сміт, Д. Рікардо); прихильниками неокласичного напрямку економічної думки обґрунтовано теорію економічної ренти (А. Маршалл, Л. Вальрас, Дж. Б. Кларк та інші); радянськими науковцями проаналізовано специфіку прояву рентних відносин при соціалізмі через призму теорії господарського механізму й класичної теорії ренти (І. Бєляєв, А. Бєлянова, К. Гофман, Л. Канторович,                   І. Карлюк, В. Кудинов, І. Лаптєв, К. Розенталь, Н. Смолін, Л. Шанін та інші); сучасними вітчизняними економістами досліджено проблеми функціонування системи рентних відносин в умовах перехідної економіки (А. Андрієвський,  О. Голуб, Б. Данилишин, В. Дементьєв, В. Міщенко, Ю. Разовський,                       Б. Райхель, Т. Решетілова, В. Саллі, Г. Спектор, О. Струкова та
інші); провідними зарубіжними вченими виявлено особливості формування та форми вилучення ренти (А. Ендрес, І. Квернер, Д. Магнус, А. Ослунд та інші).

Незважаючи на безперечні досягнення вітчизняної та зарубіжної економічної думки в дослідженні рентних відносин, недостатньо розробленими залишаються деякі питання щодо змісту рентних відносин, їх місця й ролі у суспільному відтворенні, а також особливостей формування та функціонування механізму реалізації диференційної ренти в надрокористуванні в умовах перехідної економіки України.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана у межах науково-дослідницької роботи кафедри політичної економії Національної металургійної академії України “Перехідна економіка: теорія, методологія, політика” (номер державної реєстрації 0103U003232). Автором розроблено підрозділ «Механізм реалізації рентних відносин» розділу «Специфіка господарського механізму в перехідній економіці». Особистий внесок автора полягає у з’ясуванні основ механізму реалізації диференційної ренти в надрокористуванні; обгрунтуванні перерозподілу прав власності на надра; удосконаленні методичних підходів до визначення кількісних показників ренти на підприємствах гірничо-збагачувального комплексу України, а також  розробці пропозицій щодо удосконалення існуючого механізму реалізації диференційної ренти в надрокористуванні відносно розподілу та перерозподілу рентних потоків і заходів, спрямованих на моніторинг рентних платежів.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у теоретико-методологічному обгрунтуванні механізму реалізації диференційної ренти в надрокористуванні, визначенні його специфіки та форм прояву в перехідній економіці України, розробці рекомендацій щодо його вдосконалення.

Досягнення мети дослідження здійснюється через розв’язання наступних наукових завдань:

-             з'ясувати теоретико-методологічні основи рентних відносин;

-             виявити основи та зміст механізму реалізації диференційної ренти в надрокористуванні, його специфіку в перехідній економіці України;

-             удосконалити методику розрахунку показників диференційної ренти І та диференційної ренти ІІ;

-             розробити рекомендації щодо вдосконалення існуючого механізму реалізації диференційної ренти в надрокористуванні.

Предмет і об’єкт дослідження. Об'єкт дослідження - процеси виробничого надрокористування та економічний механізм реалізації рентних відносин. Предмет дослідження - рентні відносини в надрокористуванні між державою та господарюючими суб'єктами щодо створення, розподілу та перерозподілу диференційної ренти.

Методи дослідження. Теоретичну і методологічну основу дослідження становлять фундаментальні положення економічної теорії, сучасної теорії перехідної економіки, а також теорії ренти. В дисертації використано методологічний інструментарій, що грунтується на основних принципах матеріалістичної діалектики, а саме: системний метод – при визначенні елементів системи рентних відносин, взаємозв’язків між державою та підприємцем-орендарем надр; метод наукової абстракції – при дослідженні сутності рентних відносин; функціональний підхід - при визначенні факторів, які впливають на механізм реалізації диференційної ренти в надрокористуванні, а також зв’язків та залежностей між ними; економіко-математичні методи, позитивний та нормативний підходи – при апробації удосконаленої методики визначення кількісних показників диференційної ренти, розробці практичних пропозицій та рекомендацій.