ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ ІННОВАЦІЙНИХ ШКІЛЬНИХ МЕРЕЖ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ :

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження, показано ступінь його наукового розроблення, зв’язок з науковими програмами та планами; визначено мету, завдання, об’єкт і предмет, методи дослідження; вказано хронологічні межі, схарактеризовано джерельну базу, розкрито наукову новизну, теоретичне й практичне значення; відображено апробацію та впровадження в практику отриманих результатів дослідження.

У першому розділі – «Теоретичні засади діяльності інноваційних шкільних мереж Великої Британії» – виявлено стан розроблення досліджуваної проблеми у вітчизняній педагогічній інноватиці й педагогічній компаративістиці; схарактеризовано понятійно-термінологічний апарат дослідження та виокремлено етапи розвитку інноваційних шкільних мереж Великої Британії.

Результатом структурно-логічного аналізу широкого кола вітчизняних і зарубіжних наукових розвідок з досліджуваної проблеми стало виділення філософського, освітньо-політичного, управлінського, змістового, процесуально-технологічного та професійно-педагогічного аспектів розгляду інноваційної діяльності в системі середньої освіти.

У рамках висвітлення філософського аспекту інноваційної освітньої діяльності узагальнено основні парадигмальні підходи, що визначають її сутність. Такими підходами є синергетичний, феноменологічний, антропософський, антропологічний, гуманістичний, когнітивний, неопозитивістський. У контексті розгляду освітньо-політичного аспекту досліджуваного феномену з’ясовано сукупність принципів, що визначено як основоположні у здійсненні інноваційної освітньої політики нашої держави. Такими принципами є демократизація; гуманізація; орієнтація на потреби особистості; цілісність та комплексність; відкритість. Дослідження управлінського аспекту дало змогу з’ясувати організаційні засади управління інноваційною діяльністю ЗНЗ, які включають, зокрема, визначення перспективних напрямів розвитку освітнього закладу; створення відповідних умов для здійснення інноваційної діяльності та оцінку ризиків, пов’язаних із запровадженням її результатів; оцінку інноваційного потенціалу закладу; розробку, впровадження нового змісту, методів, форм, засобів навчально-виховного процесу та управлінської діяльності; накопичення людських, інформаційних, матеріальних і технологічних ресурсів. Розгляд змістового аспекту досліджуваної проблеми передбачав виокремлення основних напрямів інноваційної діяльності в контексті освітніх реформ. У межах з’ясування процесуально-технологічного аспекту проаналізовано два інноваційних підходи до навчального процесу, а саме технологічний та дослідницько-пошуковий; схарактеризовано існуючі класифікації інноваційних освітніх технологій; виділено інноваційні моделі навчального процесу двох типів, що відповідають репродуктивній та проблемній орієнтації: інновації-модернізації та інновації-трансформації. У контексті розгляду професійно-педагогічного аспекту дослідження інноваційних процесів узагальнено позиції вітчизняних науковців щодо зміни застарілих парадигм професійної освіти на нові, що сприятимуть підвищенню творчого та інноваційного потенціалу вчителя та менеджера освіти.

Здійснено аналіз основоположних аспектів інноваційної діяльності в системі середньої освіти Великої Британії, зокрема інновації в: 1) цільових пріоритетах розвитку освіти та реформаційних стратегіях; 2) структурі середньої освіти; 3) змісті, формах, методах навчання; 4) професійно-педагогічній підготовці британських учителів; 5) управлінні освітою.

Використання системного аналізу вітчизняних порівняльно-педагогічних досліджень дозволило дійти висновку, що організаційно-педагогічні засади діяльності ІШМ у Великій Британії не були предметом цілісного вивчення. Окремих аcпeктiв мережування навчальних закладів тoркаютьcя у своїх дослідженнях вітчизняні науковці М. Бойченко, К. Гаращук, О. Пастовенський, А. Сбруєва, І. Щербань.

Охарактеризовано широке коло понять, що визначають сутнісну основу дослідження, основоположними з яких є: «інновація», «освітня інновація», «мережеве суспільство», «мережа», «шкільна мережа», «інноваційна шкільна мережа». Аналіз численних вітчизняних та зарубіжних наукових розвідок дозволив дати таке визначення провідного поняття дослідження – інноваційної шкільної мережі – як організаційної структури, що являє собою сукупність навчальних закладів, об’єднаних спільною інноваційною ідеєю та діяльністю, спрямованою на підвищення ефективності навчально-виховного процесу та якості його результатів, управлінської діяльності, а також на поширення інноваційного досвіду в межах мережі шкіл і поза нею.

Пoрiвняльнo-icтoричний та хронологічний аналіз наукової літератури з досліджуваної проблеми дозволив виокремити етапи розвитку інноваційних шкільних мереж Великої Британії: перший етап (XVI – середина ХІХ ст.) – діяльність прото-мереж: церковні (протестантські школи), світські (філантропіни); другий етап (кінець ХІХ ст. – перша половина ХХ ст.) – розвиток інноваційних шкільних мереж, що втілювали ідеї різних течій реформаторської педагогіки (мережі «нових шкіл», сільських виховних будинків, школи М. Монтессорі, П. Петерсена, О. Декролі тощо; заснування організації «Міжнародне об’єднання нових шкіл»); третій етап (60-80-ті роки ХХ століття) – масовізація ІШМ (розвиток руху альтернативної освіти; поширення руху за ефективну школу); четвертий етап (90-ті роки ХХ століття – ХХІ століття) – перетворення завдань розвитку інноваційних шкільних мереж на пріоритет освітньої політики Великої Британії (зосередження уваги ІШМ на ключових цілях шкільництва, зокрема на завданнях удосконалення навчального процесу; активне залучення до взаємодії зі школою батьків та місцевої громади, бізнесових структур, культурно-освітніх організацій та інших зацікавлених сторін; надання діяльності ІШМ суспільного значення).

Таким чином, британські інноваційні шкільні мережі є результатом тривалого історичного розвитку інноваційних підходів у британській освітній політиці, теорії і практиці шкільництва. Стратегії сучасних шкільних реформ є свідченням суттєвої актуалізації потреби в мережуванні шкіл в умовах розвитку мережевого суспільства.

У другому розділі – «Організаційні засади діяльності інноваційних шкільних мереж у Великій Британії» – схарактеризовано нормативні (законодавчі акти та урядові програми, у яких визначено провідні аспекти діяльності інноваційних шкільних мереж), змістові (напрями діяльності найбільш відомих сучасних британських ІШМ) та процесуальні (підходи до розвитку мережевої взаємодії та моделі лідерства в розвитку мереж) засади діяльності ІШМ.

Застосування методу структурно-логічного аналізу документів освітніх реформ (Закон «Про освіту» 2001 р., Біла книга «Школи, що досягають успіху» (2001 р.), «Школи, засновані на успіху: підвищення стандартів, забезпечення різноманітності, досягнення результатів» (2001 р.), «14 – 19: розширення можливостей, підвищення стандартів» (2001 р.), «П’ятирічний план для дітей та учнів» (2004 р.), «Вищі стандарти, кращі школи для всіх» (2005 р.) дозволило дати характеристику нормативних засад діяльності ІШМ Великої Британії. Виокремлено основні аспекти діяльності ІШМ, що були унормовані в законодавчих актах Великої Британії, серед яких: 1) цілі та завдання створення й діяльності ІШМ; 2) форми ІШМ (федерації, спеціалізовані школи, школи-маяки, Зони освітньої дії тощо); 3) особливості взаємозв’язків ІШМ з місцевою освітньою адміністрацією; 4) структура ІШМ; 5) форми співробітництва навчальних закладів у рамках ІШМ; 6) особливості управління новими мережевими об’єднаннями. Визначено, що успіх реформ системи середньої освіти Великої Британії, що відбувалися впродовж досліджуваного періоду, був забезпечений цілеспрямованим розвитком взаємодоповнювальних реформаційних стратегій, які здійснювалися як «згори вниз», так і «знизу вгору» та «знизу вширш». Доведено, що проявом останнього типу стратегій стала діяльність ІШМ, що сприяють активізації системної освітньої реформи та забезпеченню цілісності реформаторської політики, виступають каталізатором змін, слугують сполучною ланкою між централізованими та децентралізованими функціями управлінських структур сучасних освітніх систем. З’ясовано, що об’єднання в мережі дає навчальним закладам змогу підвищити власний соціальний та інтелектуальний капітал.

Здійснено системно-структурний аналіз змістових засад діяльності інноваційних шкільних мереж (Підвищуємо якість освіти для всіх, Мережева навчальна спільнота, школи-маяки, Проект двох міст, Мережа спеціалізованих шкіл). З’ясовано, що змістовими засадами інноваційної діяльності ІШМ у контексті сучасних освітніх реформ стали такі:

·     удосконалення змісту та методики початкової освіти в рамках реалізації Національних стратегій мовної і числової грамотності;

·     розробка нових підходів до оцінювання та моніторингу навчальних досягнень учнів у контексті запровадження стандартоорієнтованих освітніх реформ;

·     оновлення змісту й методик громадянської, полікультурної та етнічної освіти учнів;

·     створення нових методик математичної та природничої освіти в молодшій і старшій середній школі,

·     напрацювання інноваційних методик використання сучасних інформаційних технологій у навчально-виховному процесі;

·     упровадження в освітню практику принципово нових моделей управління навчальним закладами та ІШМ (мережевої, дистрибутивної, екзекутивної, кооперованої);

·     розробка стратегій та методик профілактики й подолання насильства в школі;

·     розвиток системи неперервної професійної освіти вчителів і менеджерів навчальних закладів;

·     визначення стратегій та створення методик партнерської взаємодії навчальних закладів із батьками учнів, бізнесовими структурами, благодійними організаціями й місцевими громадами.

З метою з’ясування процесуальних засад діяльності інноваційних шкільних мереж виокремлено та схарактеризовано структурні компоненти, що визначають способи взаємодії суб’єктів ІШМ: 1) цілі та мотивацію утворення та розвитку мереж; 2) «люди в мережі» (професійні функції суб’єктів утворення мереж); 3) спільна діяльність суб’єктів мережі, що забезпечує розвиток соціальних та професійних відносин, а також високий рівень довіри; 4) лідерство, що відповідає інноваційному характеру діяльності ІШМ.

Структурно-логічний аналіз наукових джерел, присвячених діяльності сучасних ІШМ Великої Британії, дозволив виявити такі підходи до визначення логіки розвитку мережевої взаємодії: 1) розвиток «ниток» та «вузлів» у побудові мережі (К. Армстронг, М. Байтел, Х. Гоулд та ін.), що означає пошук спільних інтересів, розвиток зв’язків та організацію взаємодії суб’єктів у вирішенні спільних проблем; 2) проходження циклів трансформації окремих навчальних закладів (груп людей) в інноваційні шкільні мережі, що включає: (1) визначення ініціаторами спільних цілей і мотивуючих факторів щодо створення шкільної мережі; (2) поширення ідей та мотиваційних факторів до участі в мережі на більш широке коло зацікавлених суб’єктів (А. Стотт).

Окреслено структурні моделі ІШМ, що набули розвитку в сучасних умовах: 1) мережа централізованого лідерства; 2) мережа підмереж; 3) мережа складених основ; 4) концентричне коло, які дають можливість виявити особливості вузлів і зв’язків усередині мережі й поза нею та визначити роль і місце кожної особи в діяльності мережі, а також особливості взаємовідносин між її учасниками та мережевими групами.

З’ясовано, що специфіка структурної побудови та завдань ІШМ спричинили появу нових підходів до управління такими структурами, в основу яких покладено ідеї трансформаційного, дистрибутивного, екзекутивного, кооперованого й мережевого лідерства. Застосування нових управлінських моделей сприяло вирішенню проблеми підвищення ефективності управління як окремими навчальними закладами, так і мережевими об’єднаннями в умовах змін.

Системний аналіз наукових розвідок дослідників діяльності ІШМ дав змогу виділити основні форми діяльності ІШМ Великої Британії: 1) взаємовідвідування вчителями навчальних занять та спільний аналіз їх результатів; 2) спільна дослідна робота; 3) навчання в команді як форма професійного розвитку вчителів та менеджерів; 4) науково-методичні та практичні конференції; 5) консультації й тренування; 6) поширення і популяризація здобутих знань та інформації через друковані матеріали, відео, Інтернет.

У результаті системно-функціонального аналізу окреслено концепцію успішного розвитку інноваційних шкільних мереж, основними положеннями якої визначено: формування готовності навчального закладу до мережевої взаємодії з метою підвищення ефективності професійної діяльності; залучення зовнішніх партнерів; забезпечення безперервного обміну інформацією, результатами спільної праці; запровадження нормативної бази діяльності вчителів та адміністрації школи в рамках мережевої взаємодії.

Отже, у процесі дослідження доведено, що організаційні засади діяльності інноваційних шкільних мереж у Великій Британії є органічною цілісністю, в якій на основі взаємозв’язку та взаємодії кожний елемент детермінований цілим і, у свою чергу, детермінує всю систему як ціле.

Третій розділ – «Пeрcпeктиви викoриcтання британського дocвiду для вдocкoналeння діяльності мережевих навчальних закладів України» приcвячeно вивчeнню змістових і процесуальних засад діяльності інноваційних шкільних мереж в Українi та oкрecлeнню можливостей творчого викoриcтання британського прогресивного дocвiду в умoваx модернізації сучасної шкільної освіти України.

Проаналізовано особливості діяльності ІШМ в Україні, якими є проекти «Росток», «Крок за кроком», «Довкілля», «Екологія та розвиток». Виявлено спільні характеристики ІШМ Великої Британії та України в аспектах нормативного забезпечення, змістових та процесуальних засад їх діяльності. В обох країнах утворено розвинену законодавчу базу інноваційної діяльності, яка унормовує найважливіші аспекти діяльності ІШМ. Змістові засади діяльності ІШМ у Великій Британії та в Україні сконцентровано на вирішенні таких актуальних освітніх проблем: формування готовності школи до надання якісної освіти всім учням; стимулювання участі вчителів у інноваційній діяльності; формування готовності навчального закладу до співробітництва у справі поширення прогресивного педагогічного й управлінського досвіду; професійний розвиток учителів і шкільної адміністрації; здійснення активних заходів для активізації співробітництва з батьками учнів, місцевою освітньою адміністрацією, громадськістю. Достатньо близькими є форми співробітництва учасників ІШМ у Великій Британії та в Україні. Найпоширенішими з таких форм є взаємовідвідування вчителями навчальних занять і спільний аналіз їх результатів; науково-методичні й практичні конференції; дослідницькі лабораторії.

Виявлено відмінні риси між українськими та британськими ІШМ. Передусім, в Україні відсутні спеціальні законодавчі акти, що детально унормовують діяльність інноваційних шкільних мереж та зобов’язання держави щодо їх підтримки. Суттєві відмінності проявляються в процесуальному аспекті діяльності ІШМ: високий рівень автономності й гнучкості, нові моделі управління мережами у Великій Британії та переважно централізоване управління діяльністю інноваційних шкільних мереж, використання традиційних управлінських моделей в Україні.

Кoмпаративний аналiз британського та українського дocвiду діяльності ІШМ і застосування методу наукової екстраполяції дозволили визначити можливості використання прогресивного досвіду британської системи середньої освіти в аспекті досліджуваної проблеми в Україні.

На національному рівні вважаємо необхідним розроблення нормативно-правового забезпечення діяльності ІШМ, зокрема положення «Про організаційні засади, науково-педагогічний супровід та фінансове забезпечення діяльності ІШМ». Доцільним вважаємо створення науково-методичного центру діяльності інноваційних шкільних мереж при МОН МС і НАПН України. Важливим є ознайомлення науково-педагогічної та широкої освітянської громади з цільовими й змістовими пріоритетами діяльності ІШМ і обговорення результатів цієї діяльності.

На місцевому рівні актуальною є трансформація функцій місцевих освітніх адміністрацій: перетворення місцевих освітніх адміністрацій на організаторів мережевої взаємодії, що сприяють утворенню ІШМ на базі навчальних закладів різних рівнів, здійснюють їх підтримку. Актуальними є цілеспрямовані зусилля з підготовки вчителів до інноваційної діяльності в умовах мережування навчальних закладів, утворення навчально-методичних центрів відповідного профілю в ОІПДО. Все більш актуальним є відродження діяльності навчальних закладів у соціально та економічно занедбаних районах України шляхом організації партнерства між навчальними закладами, бізнесовими структурами, місцевою громадою.

На інституційному рівні важливим є: системне вивчення та творче застосування нових моделей управління мережевими освітніми структурами (мережевого, дистрибутивного, трансформаційного, екзекутивного, кооперованого лідерства). Необхідним вважаємо розвиток колегіального характеру управління в українських школах, розширення участі вчителів у процесі прийняття управлінських рішень, забезпечення необхідної фінансової підтримки їх інноваційної діяльності шляхом більш тісної взаємодії з бізнесовими структурами.

У цілому проведене дослідження та творче застосування інноваційного потенціалу ІШМ Великої Британії сприятиме приверненню уваги вітчизняних освітніх політиків, теоретиків і практиків освіти до потреб законодавчої, адміністративної, наукової та фінансової підтримки існуючих в Україні ІШМ, до необхідності подальшого розвитку інноваційних мережевих освітніх структур у нашій країні.

З’ясування організаційно-педагогічних засад діяльності інноваційних шкільних мереж Великої Британії дає підстави сформулювати такі висновки.

1.   Здійснено аналіз розроблення проблеми діяльності інноваційних шкільних мереж у вітчизняних і зарубіжних педагогічних дослідженнях у галузі педагогічної інноватики та педагогічного британознавства. Застосування структурно-логічного аналізу широкого кола досліджень дозволило виокремити такі аспекти розгляду інноваційних шкільних мереж як освітнього феномену: філософський (визначення існуючих парадигмальних підходів до інноваційної освітньої діяльності), освітньо-політичний (виділення закономірних залежностей розвитку освітніх інновацій від соціально-економічних та політичних процесів у країні, регіоні, світі; з’ясування принципів здійснення інноваційної освітньої політики в Україні), управлінський (характеристика організаційних засад управління інноваційними процесами), змістовий (з’ясування змістових пріоритетів інноваційної діяльності у сфері освіти), технологічно-процесуальний (вивчення класифікацій інноваційних освітніх технологій) та професійно-педагогічний (обґрунтування необхідності підготовки вчителя до інноваційної діяльності).

Розглянуто такі аспекти інноваційних процесів у системі середньої освіти Великої Британії: цільові пріоритети реформування освіти; структура системи середньої освіти; зміст, форми, методи навчання; професійно-педагогічна підготовка британських учителів; управління освітою.

2.   Схарактеризовано теоретичні засади діяльності ІШМ Великої Британії, що дало змогу визначити понятійно-термінологічний апарат дослідження, передусім основоположні його поняття: мережа, шкільна мережа, інноваційна шкільна мережа та виокремлено етапи розвитку ІШМ.

З’ясовано, що у філософських, соціологічних та педагогічних наукових дослідженнях мережа трактується як структурна неієрархічна управлінська одиниця, що складається з групи організацій, поєднаних горизонтальними зв’язками. Відповідно шкільна мережа розглядається як соціальна структура, провідними характеристиками якої стали прагнення до якості, відданість справі та зосередженість на результатах діяльності. Інноваційну шкільну мережу ми розглядаємо як організаційну структуру, що являє собою сукупність навчальних закладів, об’єднаних спільною інноваційною ідеєю та діяльністю, спрямованою на підвищення ефективності навчально-виховного процесу та якості його результатів, управлінської діяльності, а також на поширення інноваційного досвіду в межах мережі шкіл і поза нею.

З урахуванням визначених автором критеріальних ознак інноваційних шкільних мереж (інноваційний характер діяльності шкіл; існування групи навчальних закладів, об’єднаних спільною інноваційною ідеєю; наявність організаційного центру; відсутність жорсткої вертикальної підпорядкованості в структурі управління інноваційною шкільною мережею) виокремлено етапи розвитку ІШМ Великої Британії:1) виникнення прото-мереж (XVI – середина ХІХ ст.); 2) розвиток ІШМ, що втілювали ідеї різних течій реформаторської педагогіки (кінець ХІХ – перша половина ХХ ст.); 3) масовізація ІШМ в рамках розвитку рухів альтернативних шкіл та ефективності школи (60-80-ті рр. ХХ ст.); 4) перетворення розвитку ІШМ на пріоритет освітньої політики Великої Британії (90-ті рр. ХХ – перше десятиліття ХХІ ст.).

3.   З метою окреслення нормативних заcад діяльності ІШМ прoаналiзoванo та cxарактeризoванo документи британських освітніх реформ досліджуваного періоду й урядoвi прoграми, якi рeгулюють їх дiяльнicть («Висока якість освіти в містах» (1999 р.), «Закон про освіту» (2001 р.), «Школи, що досягають успіху» (2001 р.), «Школи, побудовані на успіху» (2001 р.), «14–19: розширення можливостей, підвищення стандартів» (2001 р.)). Зазначeнi дoкумeнти стали підґрунтям для розробки програми дій широкого кола суб’єктів освітньої діяльності щодо підвищення якості освіти, організаційних та змістових засад взаємодії навчальних закладів та партнерських установ і організацій, об’єднаних в інноваційні шкільні мережі.

Виявлено, що основними принципами діяльності ІШМ, визначеними у документах реформ, є: поєднання партнерських та конкурентних засад діяльності; слугування інструментом забезпечення цілісності реформаційних стратегій держави, запроваджуваних як вертикально («згори-вниз», «знизу-вгору»), так і горизонтально («знизу-вширш»); розвиток соціального партнерства між школами-членами мережі та місцевими і батьківськими громадами, бізнесовими структурами, місцевими адміністраціями; організація системи неперервного професійного розвитку вчителів та шкільної адміністрації; підвищення рівня солідарної відповідальності всіх учасників шкільної мережі за результати діяльності.

4. У контексті з’ясування змістових засад діяльності ІШМ Великої Британії схарактеризовано основоположні напрями діяльності ІШМ на прикладі мереж різних типів: «Проекту двох міст», «Фонду спеціалізованих шкіл», проекту «Підвищуємо якість освіти для всіх», шкіл-маяків, програми «Мережева навчальна спільнота».

Визначено, що основними змістовими пріоритетами діяльності ІШМ стали в досліджуваний період такі: формування готовності школи до надання якісної освіти всім учням (удосконалення змісту й методики початкової освіти в рамках реалізації національних стратегій мовної та числової грамотності, розробка нових підходів до оцінювання і моніторингу навчальних досягнень учнів у контексті запровадження стандартоорієнтованих освітніх реформ), до співробітництва у справі поширення прогресивного педагогічного й управлінського досвіду; розвиток системи неперервної професійної освіти вчителів і шкільних менеджерів; визначення стратегій та створення методик партнерської взаємодії навчальних закладів з батьками учнів, бізнесовими структурами, благодійними організаціями та місцевими громадами.

Окреслено концепцію успішного розвитку ІШМ, що включає: формування готовності навчального закладу до змін, зокрема до мережевої взаємодії з колегами у пошуку шляхів підвищення ефективності професійної діяльності; забезпечення високого інноваційного потенціалу мережі шляхом залучення зовнішніх партнерів (університетів, місцевих освітніх адміністрацій, благодійних структур тощо); інтелектуальне та технологічне забезпечення безперервного обміну інформацією, методичними й науковими матеріалами, що стали результатами спільної праці; планування спеціального часу в межах кожної школи з метою надання можливості вчителям здійснювати неперервний професійний розвиток та залучатися до творчої співпраці з колегами; запровадження нормативної бази для нових видів діяльності вчителів і адміністрації школи у рамках мережевої взаємодії (створення нових професійних ролей: дослідник, координатор, ментор).

Схарактеризовано організаційні форми діяльності ІШМ, провідними з яких є взаємовідвідування вчителями навчальних занять та спільний аналіз їх результатів; спільна дослідна робота; навчання в команді як форма професійного розвитку вчителів і менеджерів; науково-методичні й практичні конференції; консультації та тренування, навчально-дослідні лабораторії, спільна дослідницька практика.

Доведено, що умовою успішного розвитку ІШМ є застосування інноваційних моделей лідерства, а саме трансформаційного, дистрибутивного, екзекутивного, кооперованого та мережевого, які уособлюють нові підходи до управління мережевою освітньою структурою, що здійснює діяльність в умовах неперервних змін.

5. Визначено перспективи використання прогресивних здобутків інноваційних шкільних мереж Великої Британії в Україні на національному (державному), місцевому та інституційному рівнях, що включають законодавчий, управлінський, організаційно-педагогічний та методичний аспекти розгляду проблеми. Найбільш перспективними визначено такі:

- на національному рівні: обґрунтування правових норм, що регулюють розвиток партнерства між суб’єктами освітньої й науково-педагогічної діяльності в межах інноваційних шкільних мереж та його законодавче оформлення (законодавчий аспект); розроблення механізмів підтримки тих навчальних округів і шкіл, що є найбільш успішними в запровадженні мережевих ініціатив (освітньо-політичний аспект); створення науково-методичного центру діяльності ІШМ при МОН МС та НАПН України (організаційно-педагогічний аспект); надання місцевим освітнім адміністраціям, а також загальноосвітнім навчальним закладам, що беруть участь у діяльності шкільних мереж, більшої автономії (управлінський аспект).

- на місцевому рівні: перетворення місцевих освітніх адміністрацій на ініціаторів мережевої взаємодії і, таким чином, на складову інноваційних шкільних мереж надання успішним школам статусу методичних центрів, можливості самостійно вибирати партнерів і використовувати додаткові фінансові ресурси, забезпечення їх державною фінансовою підтримкою (управлінський аспект); створення ініціативних груп підтримки інноваційних шкільних мереж на базі вищих навчальних закладів, передусім педагогічних; налагодження співпраці між Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України й місцевими органами управління з метою здійснення спільних інноваційних проектів; створення навчально-методичного центру, який займається як методичною роботою (організовує роботу щодо підвищення рівня професійної підготовки вчителів, директорів шкіл), так і інспектуванням шкільних мереж з метою оцінки результатів їх діяльності (організаційно-педагогічний аспект).

- на інституційному рівні: розширення повноважень учителів у процесі прийняття управлінських рішень, розвиток та встановлення колегіального характеру управління, застосування інноваційних моделей управління навчальними закладами та взаємодії між членами ІШМ (організаційно-педагогічний аспект); запровадження спільно зі школами-партнерами в рамках ІШМ системи організаційних форм професійного розвитку вчителів (методичний аспект).

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів окресленої проблеми. На подальше вивчення заслуговують узагальнення перспективного зарубіжного педагогічного досвіду підготовки вчителів до професійної діяльності в інноваційних шкільних мережах; розроблення механізмів залучення громадських організацій та місцевої освітньої адміністрації до співпраці з середніми навчальними закладами.