МЕТОДИКА ВДОСКОНАЛЕННЯ ФОНЕТИЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ У МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ У САМОСТІЙНІЙ РОБОТІ :

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

·                   У першому розділі дисертації " " досліджено теоретичні передумови організації СР майбутніх учителів АМ над удосконаленням ФК з використанням МКК.

На основі опрацювання наукових джерел з досліджуваної проблеми було визначено зміст та структуру ФК, яка у цьому дослідженні розглядається як здатність індивіда адекватно розпізнавати на слух автентичне мовлення та коректно оформлювати власне висловлювання на основі фонетичних знань, навичок і фонетичної усвідомленості, враховуючи вимовну норму ІМ, ситуацію спілкування, стилі та інші соціолінгвістичні особливості мовлення, а також забезпечувати функціонування зазначених навичок на необхідному рівні та здійснювати самоконтроль фонетичного оформлення мовлення.

ФК – це багатокомпонентне утворення, тому слід було забезпечити передумови для формування або розвитку інших її компонентів, зокрема, професійно-комунікативного, соціолінгвістичного та рефлексивно-навчального. Було визначено, що забезпечення ефективного функціонування ФК та підтримки вимови на необхідному рівні можливе за умови  формування у студентів здатності до автономного навчання, вміння здійснювати рефлексію процесу фонетичного оформлення власного мовлення і оволодіння ФК.

З метою визначення причин, що ускладнюють удосконалення вимови студентів останнього року бакалаврату, було розглянуто сутність поняття "залишковий акцент". Виділено і проаналізовано три групи чинників, що призводять до фосилізації вимови, тобто ускладнюють або призупиняють процес її подальшого вдосконалення, зумовлених: 1) процесом навчання у ВНЗ; 2) психофізіологічними і індивідуально-психологічними особливостями студентів; 3) самою ІМ та її взаємодією з рідною мовою. Зроблено висновок про те, що у процесі СР можна мінімізувати вплив лише окремих чинників, зокрема, відсутність спеціальних навчальних матеріалів для СР, індивідуальний вибір власного рівня володіння ФК, відсутність рефлексії, низьку сенсорну чутливість.

Урахування чинників фосилізації вимови, пов’язаних з організацією та реалізацією навчального процесу, вимагає використання завдань на рефлексію наявного досвіду роботи над вимовою та поточного процесу навчання, ознайомлення з різними прийомами СР, а також формування у майбутніх учителів ІМ бажання самостійно працювати над власною вимовою і доводити її до рівня автентичності та забезпечення студентів спеціальними навчальними матеріалами для СР, зокрема МКК.

У результаті вивчення відповідних наукових джерел до психолінгвістичних передумов удосконалення вимови студентів-філологів віднесено: функціонування механізмів слухового та кінестетичного зворотного зв’язку, урахування особливостей активізації та перенесення попередньо сформованих слухо-вимовних та інтонаційних навичок у нові умови та рефлексію, як основу для свідомого удосконалення студентами власної вимови.

Передумовами для навчання і розвитку рефлексії у процесі вдосконалення ФК виступають, як свідчить аналіз літератури з теми дослідження, наявність фонетичних знань та сформованих рецептивних і (ре‑)продуктивних навичок, необхідність активізації і (ре‑)автоматизації їх на новому рівні, новому матеріалі і в нових ситуаціях, а також формування в ході цього процесу спеціальних професійно-методичних умінь на основі здатності особистості до автономного навчання.

Переосмислення змісту і структури рефлексивної діяльності вчителя, запропонованої Ф. Кортхагеном (F. Korthagen 2001), та її екстраполяція на діяльність учіння студента дозволило створити циклічну модель удосконалення ФК на основі рефлексивної діяльності (див. рис. 1).

У процесі рефлексивного аналізу запропонованої циклічної моделі покращення вимови та наявного попереднього досвіду оволодіння ФК формуються професійно-методичні вміння майбутніх учителів ІМ та поступово створюється індивідуальна модель навчальної автономної діяльності для подальшого удосконалення та підтримки функціонування ФК на необхідному рівні у процесі професійної діяльності.