МЕТОДИКА ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ НОРМУВАННЯ РУХОВИХ НАВАНТАЖЕНЬ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі визначено актуальність теми, об’єкт, предмет, мету і завдання дослідження, сформульовано гіпотезу, розкрито наукову новизну, практичне значення здобутих результатів, висвітлено особистий внесок здобувача, вірогідність і наукову обґрунтованість висновків дослідження, наведено дані про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі «Теоретичні засади проблеми індивідуалізації нормування рухових навантажень та збереження здоров’я при навчанні фізичної культури молодших школярів» подано аналітичний матеріал, який характеризує сучасний стан теорії та методики навчання фізичної культури молодших школярів; розкрито сутність індивідуалізації нормування рухових навантажень із використанням здоров’язбережувальних технологій, досліджено ступінь впровадження комп’ютерного моніторингу навчального процесу.

Узагальнення літературних джерел показало, що сучасна теорія фізичної культури формує філософсько-культурологічний підхід до аналізу феномену фізичної культури особистості. З’ясовано, що в галузі «Здоров’я і фізична культура» такий підхід надає можливості проектування нової якості в системі освіта – свідомість – особистість, де реальна гуманістична взаємодія між учителем і учнем будується на основі орієнтирів їх спільної діяльності, які створюють зовнішнє середовище для стимулювання внутрішніх джерел фізичного, психічного і духовного розвитку школяра. Основою нової стратегії навчання постають принципи адекватності змісту фізкультурної підготовки та її умов індивідуальному стану учня, використання рухових навантажень відповідно стану здоров’я з урахуванням можливостей вибору форм фізичної активності у відповідності з особистісними нахилами й здібностям школяра, де питома вага оздоровчого і розвивального компонентів в навчальному процесі, в першу чергу, повинна визначатися фізичним здоров’ям (Вільчковський Е. С., 2007; Денисенко Н. Ф., 2005; Дубогай О. Д., 2005; Круцевич Т. Ю., 2006; Москаленко Н. В., 2007; Шиян Б. М., 2002 та інші).

На основі аналізу науково-методичної літератури та нормативних документів (навчальних планів, програм) початкової школи розкрито особливості сучасної методики навчання фізичної культури школярів. З’ясовано, що методичні матеріали орієнтують учителя на врахування індивідуальних особливостей учня, які пов’язані з темпами його біологічного розвитку, рухової підготовленості, особистісними якостями (Аксьонова О. П., 2007; Москаленко Н. В., 2007; Фролова Н. О., 2003 та інші). У навчальних програмах визначено об’єм знань, рухових умінь і навичок, чітко регламентуються нормативні вимоги до фізичної підготовленості. Разом з тим, конкретних вимог до рівня фізичного здоров’я учня програми не надають. Наявність методичних розробок у даному напрямі, особливо орієнтованих на учнів молодшого шкільного віку, вкрай мало, що свідчить про необхідність подальшого вдосконалення всієї методичної системи навчання фізичної культури молодших школярів.

Ґрунтуючись на існуючих у спеціальній літературі класифікаціях навчальних технологій (Вишневський В. А., 2002; Селевко Г. К., 2006 та інші), виявлено й систематизовано комплекс здоров’язбережувальних технологій (профілактики застудних захворювань й загартування організму, профілактики й корекції функціональних порушень тощо), які сприяють науково-методичному забезпеченню оптимізації компонентів особистісного розвитку і здоров’я школярів. Розкрито дефініцію «здоров’язбережувальної педагогічної технології» як валеологічно обґрунтованого сполучення операцій, спрямованих на активізацію, гармонізацію резервних можливостей школяра, які забезпечують його навчання і виховання. При цьому мова йде про особистісно орієнтоване здоров’язбережувальне середовище, в якому створено умови для розвитку школяра як неповторної людської індивідуальності.

Формування адекватних кожному школяру програм підготовки потребує аналізу великої кількості індивідуальних показників, що в більшості випадків є складним завданням для вчителя фізичної культури. Аналіз літератури показує, що на сьогодні є ряд досліджень, присвячених використанню комп’ютерних технологій для вдосконалення системи підготовки фахівців у галузі фізичної культури і спорту (Ашанін В. С., 2009; Кашуба В. О., 2008), оптимізації роботи вчителя фізичної культури (Гончарова Н. М., 2009; Скалій О. В., 2002; Шандригось В. І., 2006). Однак програм, які б забезпечували допомогу вчителям фізичної культури планувати навчальний процес з урахуванням індивідуальних особливостей школярів, нами виявлено не було.

У відповідності з виявленими пріоритетами розвитку особистості молодшого школяра визначено напрям розробки методики навчання в контексті цього дослідження: пошук шляхів індивідуалізації нормування рухових навантажень молодших школярів на основі засвоєння учнями первісних переконань про цінності фізичної культури (здоров’я, рухи, фізичні вправи, здатність школяра до фізичного, духовного й морального розвитку). Це потребує вирішення завдань, пов’язаних з оцінкою рівня здоров’я школярів, розробки системи нормування рухових навантажень, яке базується на індивідуальних функціональних показниках учнів, виборі і використанні засобів і методів (здоров’язбережувальних технологій) навчання, які дозволять забезпечити оптимальне співвідношення об’єму та інтенсивності рухових навантажень зі здоров’ям школяра. Зазначено, що в межах вирішення цих завдань для всього класу доцільно реалізувати диференційований підхід (Коберник Г. І., 2002; Унт І., 1990; Фурман А. ., 2003 та інші), з урахуванням стану фізичного здоров’я кожного учня.

У другому розділі «Обґрунтування методики індивідуалізації нормування рухових навантажень молодших школярів із застосуванням здоров’язбережувальних технологій» розкрито питання організації та методів вирішення завдань дослідження; подається опис розробленої комп’ютерної програми «Школа» для забезпечення індивідуалізації обліку і планування навчальних навантажень; представлено результати кількісного взаємозв’язку показників фізичного здоров’я і рухових здібностей молодших школярів (констатувальний експеримент); науково обґрунтовано структурно-функціональну модель індивідуалізації нормування рухових навантажень молодших школярів із застосуванням здоров’язбережувальних технологій.

Робота проводилася протягом 2004–2010 рр. у чотири етапи на базі Сумської гімназії № 1 та загальноосвітньої школи № 6 (м. Суми) з метою перевірки висунутої в дослідженні гіпотези. В констатувальному експерименті брали учать 535 учнів 1-4-х класів. У формувальному експерименті брали участь 289 учнів 1-4-х класів: (контрольні класи (КК) – 144; експериментальні класи
(ЕК) – 145). Для роботи в експериментальному режимі було проведено додаткову підготовку вчителів і обслуговуючого персоналу за розробленою нами навчальною програмою щодо впровадження запропонованої методики навчання.

На підставі нормативних документів, узагальнення практичного досвіду вчителів фізичної культури було уточнено критерії і показники, які визначають взаємозв’язок фізичного здоров’я з руховими здібностями школяра. До них належать показники фізичного стану та індивідуальної фізичної і духовної активності школяра: індекс Кетле, ЖЕЛ, індекс Руф’є, стан здоров’я (за результатами медичних оглядів та середньозваженими значеннями кількості захворювань за минулий рік, тривалості одного захворювання), які заносилися до розробленої «індивідуальної картки школяра» (Паспорту здоров’я); фізичної підготовленості за результатами контрольних вправ, передбачених Державними тестами (зведені протоколи класу); показники особистісного розвитку школярів (успішність за основними предметами, рівні творчого, морального, індивідуально-психічного розвитку, відношення школяра до занять фізичною культурою), які визначалися по кожному учню на основі експертної оцінки (метод Дубогай О. Д., 2003). Індивідуальна оцінка всіх показників школяра визначалася як в балах (12-ти бальна система), так і за п’ятьма рівнями (низький, нижче середнього, середній, вище середнього, високий) за конкретизованими нами критеріями, адаптованими до регіональних умов.

У межах нашого дослідження інформаційне моделювання полягало в створенні індивідуальних програм підготовки молодших школярів на основі моніторингу процесу навчання фізичної культури, під яким розуміються «технологізована система заходів по безперервному науково обґрунтованому спостереженню, збиранню, обробці, систематизації за допомогою комп’ютерної програми даних, збереженню в банку даних, наступному аналізі та поширенню у вигляді інформації про стан навчання фізичної культури школяра (класу, школи) як цілісної системи та окремих її елементів». Розроблена програма (рис. 1) містить: інформаційний блок – описання методик тестування фізичного стану та показників особистісного розвитку школярів; інформаційно-статистичний блок – комплекс програм, які дозволяють учителю вести облік індивідуальних характеристик та виконувати первинну статистичну обробку результатів; професійний блок – комплекс програм обчислень досягнень учнів у рівнях та балах, пошуку кількісного взаємозв’язку індивідуальних характеристик, проведення планування обсягу начальних навантажень школярів.