МЕТОДИКА ІНТЕГРОВАНОГО НАВЧАННЯ З НАРИСНОЇ ГЕОМЕТРІЇ І КРЕСЛЕННЯ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТЕХНОЛОГІЙ :

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено мету і завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення дисертації, особистий внесок здобувача, представлені  апробація дослідження та дані про упровадження результатів дисертаційної роботи.

У першому розділі "Теорія і практика інтегрованого навчання з нарисної геометрії і креслення майбутніх вчителів технологій" здійснено аналіз сутності, концептуальних основ та методологічних проблем становлення та розвитку теорії і практики інтегрованого навчання з нарисної геометрії і креслення майбутніх учителів технологій, а також подано окремі результати аналізу сучасного стану  технічних знань у змісті курсу "Нарисна геометрія та креслення".  

Проведений аналіз інтегрованих зв’язків курсів "Нарисна геометрія та креслення" та інших дисциплін у підготовці майбутніх учителів трудового навчання дозволив визначити роль і місце технічних знань у змісті курсу "Нарисна геометрія та креслення" та показати, що вони можуть слугувати узагальнюючим показником якості інтегрованого навчання з нарисної геометрії та креслення. Аналіз психолого–педагогічної літератури дозволив розглянути різні підходи до обґрунтування та визначення міжпредметних зв’язків,  відобразити їх сутність, функції у навчальному процесі, трактування наукових критеріїв їх систематизації, рівні використання інтегрованих зв’язків, оцінку результатів дій цих зв’язків.

Аналіз наукових праць С. Батишева, А. Бандури,  Р. Гуревича, С. Гончаренка, О. Коберника, В. Мадзігона, В. Сидоренка, В. Стешенка, Д. Тхоржевського, та ін., стосовно мети нашого дослідження, дозволив розглядати поняття "міжпредметні зв’язки" як дидактичну умову, що забезпечує послідовне відображення в змісті шкільних природничонаукових дисциплін об'єктивних взаємозв’язків, що діють у природі.

У той же час це визначення повинно об’єднувати вищевказані трактування: міжпредметні зв’язки, як умова удосконалення навчання та виховання і міжпредметні зв’язки, як дидактичний еквівалент міжнаукових знань. Такий підхід дозволив нам розглядати міжпредметні зв’язки як складову частину основних принципів дидактики, а саме поняття "міжпредметні зв’язки" як співвідношення між двома або декількома навчальними предметами, що передбачає взаємовикористання і взаємозбагачення загальних для них знань, практичних умінь і навичок, а також методів, прийомів, форм і засобів навчання.   

На основі аналізу наукових праць психологів та педагогів  про асоціативну природу розумової діяльності, розглянуто процес засвоєння знань та умінь  з нарисної геометрії та креслення  у найтіснішому зв’язку з їхнім практичним застосуванням.  Встановлено, що, оскільки існують різні наукові підходи, умовності, обмеження у трактуванні понять, то при засвоєнні нових знань є труднощі переносу змісту або значення виробленого поняття з одного предмету  на нові конкретні ситуації іншого предмету. Цей висновок, а також аналіз наукових праць В. Давидова, Е. Кабанової–Меллер, І Лернера, В. Максимова, А. Маркова, В. Сидоренка, М. Скаткина, В. Стешенка про принципи розробки методики інтегративного навчання, дозволив провести порівняльний аналіз навчальних програм і посібників з дисциплін циклу математичної і природничо–наукової підготовки, нарисної геометрії та креслення, погодити  наукову термінологію, поняття і уявлення, провести корегування етапів вивчення певних інформаційних масивів, які використовуються під час проведення занять.

Поряд із теоретичним розумінням сутності інтегрованих зв’язків винятково важливим є питання їхньої практичної реалізації, що має певну специфіку залежно від зв’язку між змістово–інтегративним і інтелектуально–логічними компонентами знань. У роботі подана характеристика особливості реалізації інтегрованих зв’язків у закладах освіти різного типу, встановлена їх специфіка та показані рівні використання інтегрованих зв’язків.   

Результати педагогічної діагностики сучасного стану технічних знань у змісті курсу "Нарисна геометрія та креслення" та аналіз інтегрованих зв’язків курсу "Нарисна геометрія та креслення" з курсами професійно–предметної підготовки (проведені в констатувальному експерименті) свідчать, що інтегровані зв’язки реалізуються викладачами, в основному, на лабораторних заняттях (63%) та на лекціях (37%). За нашими дослідженнями, викладачі курсу "Нарисна геометрія і креслення" здійснюють інтегрований зв’язок свого предмету з предметами: "Технологія конструкційних матеріалів" – 41%, "Основи взаємозамінюванння та стандартизації" – 31%, "Технологічний практикум" – 12%, інші дисципліни – 16%. При цьому засобами та методами реалізації інтегрованих  зв’язків найчастіше є комплексні завдання (41%), нагадування (30 %), задачі та запитання (29%).

Інтегровані зв’язки знайшли своє відображення у робочих програмах і конспектах лекцій лише у 61% опитаних, 28% відображені частково і 11 % викладачів не відображають міжпредметні зв’язки.

Результати виявили ряд недоліків щодо використання інтегрованих зв’язків, які пояснюються, насамперед, відсутністю науково обґрунтованих вимог до різного рівня інтегрованих зв’язків; інформаційно–методичного забезпечення проектування і реалізації інтегрованих зв’язків; достатньої взаємодії всіх ланок навчально–виховного процесу.  Аналіз педагогічної практики показує, що питання організації та практичного використання інтегрованих зв’язків для створення методики інтегрованого навчання нарисної геометрії і креслення майбутніх учителів технологій не носять системного характеру у структурі їх професійної підготовки. 

Проведений нами аналіз контрольних робіт із залишкових знань серед студентів II–ІУ курсів Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, Полтавського, Уманського та Чернігівського педагогічних університетів показав, що більш глибокий та міцний характер мають знання, отримані шляхом використання  інтегрованих зв’язків.  Проведений аналіз навчальних планів і програм цих університетів показав їх різне тематичне та хронологічне узгодження з предметом "Нарисна геометрія та креслення".

Проведене діагностичне обстеження дає можливість констатувати, що зміст навчальних планів та програм створює достатні умови для системного і цілеспрямованого використання інтегрованих зв’язків при створенні методики інтегрованого навчання нарисної геометрії і креслення майбутніх учителів технологій.

У другому розділі "Обґрунтування та дослідно–експериментальна перевірка ефективності методики інтегрованого навчання з нарисної геометрії і креслення майбутніх учителів технологій" визначено шляхи досягнення мети і розв’язання поставлених завдань у дослідженні. Наведено принципи, організаційно–педагогічні умови та розроблено основи методики інтегрованого навчання з нарисної геометрії і креслення майбутніх учителів технологій.

Використання принципів дидактичної інтеграції в освітніх системах дозволило встановити послідовність конструювання методики інтегрованого навчання  з нарисної геометрії і креслення майбутніх учителів технологій.

Встановлено, що підвищення ефективності процесу інтегрованого навчання сприяють організаційно–педагогічні умови: формування інтересу у студентів до використання інтегрованих зв’язків, наявність науково–методичного забезпечення процесу навчання, взаємодії змістово–інтегративного та інтелектуально–логічного компонентів змісту навчання.

Розроблено модель методики інтегрованого навчання  з нарисної геометрії і креслення майбутніх учителів технологій (рис.1). Показано, що дієвими дидактичними засобами здійснення міжпредметних зв’язків між дисциплінами професійно–предметного циклу є міжпредметні технічні завдання та міжпредметні запитання-завдання, які відіграють роль системоутворюючих компонентів моделі методики інтегрованого навчання  з нарисної геометрії і креслення майбутніх учителів технологій.

 Визначено й обґрунтовано, що обов’язковою умовою ефективності використання міжпредметних зв’язків є система організації щодо наступності   її використання при переході від молодших курсів до старших. При цьому для організації інтегрованого навчання доцільно, щоб реалізувалась певна послідовність використання між предметних зв’язків, від конкретної  теми на лекційних заняттях через практичні до курсових і дипломних робіт.

Визначена у моделі мета може бути отримана за наявності забезпечення, визначених нами у ході дослідження педагогічних умов: розроблене методичне забезпечення, моделювання на практиці міжпредметних зв’язків та їх фіксація,  по елементний аналіз змісту навчання та координація взаємодії викладача із студентом, активізація його пізнавальної діяльності, організація і відповідне забезпечення самостійної і індивідуальної роботи. Однією із умов функціонування розробленої моделі є принципи  навчання, а саме: міцність знань, умінь і навичок; науковість, систематичність, ієрархічність, єдності наукового і навчального процесу, інтегративності навчання. Ефективне функціонування моделі можливе при комплексному застосуванні форм, методів і засобів навчання, вірно підібраний зміст навчального матеріалу інтегрованих дисциплін, що пов’язані з нарисною геометрією і кресленням.

Отже представлена у дослідженні модель методики інтегрованого навчання  з нарисної геометрії і креслення майбутніх учителів технологій являє собою цілісну систему, що складається з мети, педагогічних умов, студента, викладача, міжпредметних технічних завдань, змісту і форм інтегрованого навчання, результату і зворотнього зв’язку, через який відбувається корекція викладачем результатів навчання у залежності від поставленої мети. 

Розроблена методика передбачає створення проблемно–пошукових ситуацій для набуття технічних знань. Творчий рівень використання інтегрованих зв’язків  є кінцевим результатом запропонованої методики.